2.5 Амортизація основних фондів

Грошове відтворення основних фондів відбувається шляхом амортизації .

Амортизація - це поступове перенесення вартості об’єкта основних фондів підприємства на вартість виробленої ним продукції, виконаних робіт, наданих послуг з метою нагромадження коштів для повного їх відтворення (реновації).

Відповідно до чинного в Україні податкового законодавства під час обчислення підприємствами податку на прибуток амортизація основних фондів має нараховуватись згідно з вимогами статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» з урахуванням подальших змін і доповнень. Законом передбачено поділ основних фондів на чотири групи для обрахування амортизаційних відрахувань, а саме:

• група 1 - будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої;

- група 2 - транспортні засоби, включаючи вантажні та легкові автомобілі, меблі, конторське (офісне) обладнання, побутові електромеханічні прилади та інструменти;

- група 3 - інші основні фонди, що не ввійшли до першої, другої та четвертої груп;

- група 4 – електронно-обчислювальні машини, інші машини, призначені для обробки інформації, їх програми забезпечення, пов’язані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, телефони ( у тому числі стільникові), мікрофони і рації.

Амортизаційні відрахування обчислюються за певними нормами.

Норма амортизаційних відрахувань - це відношення щорічного розміру амортизаційних відрахувань до вартості основних фондів, виражене у відсотках.

Норму амортизації у загальному вигляді можна розрахувати за формулою:

, (2.15)

де Ф_п, Ф_л – початкова та ліквідаційна вартість об’єкта основних фондів відповідно;

Т_сл - термін корисного використання, роки.

Норми амортизаційних відрахувань встановлені у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного періоду ( в розрахунку на квартал) у таких розмірах: перша група – 2%, друга -10%, третя – 6%, четверта група – 15%.

Балансова вартість групи основних фондів на початок звітного періоду розраховується за формулою:

Фб_(а) = Фб_(а-1) + П _(а-1) - В _(а-1) - А _(а-1) , (2.16)

де Фб_(а-1) - балансова вартість групи основних фондів на початок попереднього звітного періоду, грн..;

П _(а-1) - сума витрат на придбання основних фондів, здійснення капітального ремонту, реконструкції, модернізації та інших поліпшень основних фондів протягом попереднього звітного періоду, грн..;

В _(а-1) - сума виведених з експлуатації основних фондів протягом попереднього звітного періоду, грн..;

А _(а-1) - сума амортизаційних відрахувань, нарахованих протягом попереднього звітного періоду, грн..

Ці норми нарахування амортизації є обов’язковими для підприємств – платників податків усіх форм власності. Тому цей метод називають «податковим методом». Не виключається застосування цього методу нарахування амортизації і для бухгалтерського обліку.

Однак для цілей бухгалтерського обліку, тобто для розрахунку частини вартості основних засобів, що амортизуються і відносяться до витрат поточного періоду, Національними стандартами бухгалтерського обліку встановлено наступні методи нарахування амортизації:

• прямолінійний;

• зменшення залишкової вартості;

• прискореного зменшення залишкової вартості;

• кумулятивний;

• виробничий.

Прямолінійний метод нарахування амортизації. При застосуванні прямолінійного методу вартість об’єкта, що амортизується, рівномірно списується протягом терміну його корисного використання.

За прямолінійним методом річні амортизаційні відрахування А_р визначаються за формулою:

(2.17)

Метод прямолінійної (або рівномірної) амортизації застосовують для тих об’єктів основних засобів, які виконують відносно постійний обсяг виробництва та реалізації продукції і для яких основним чинником, що обмежує термін використання, є тривалість експлуатації, а не моральне старіння ( газопроводи, цистерни тощо). Він простий у застосуванні, його нормативи легко коригувати.

Метод зменшення залишкової вартості. За цим методом річна сума амортизаційних відрахувань обчислюється за формулою:

А_р = (2.18)

Н_а = (1 - (2.19)

де Ф_з - залишкова вартість об’єкта основних засобів, грн..;

Н_а – річна норма амортизації, %;

Т – кількість років корисного використання об’єкта основних засобів, роки.

Застосування методу зменшення залишкової вартості передбачає використання фіксованої (у відсотках) норми річної амортизації. Метод ґрунтується на припущенні, що новий об’єкт основних засобів дасть найбільшу віддачу в перший рік його експлуатації. Потім його віддача (продуктивність, потужність ) буде зменшуватися. Оскільки при застосуванні методу сума амортизації нараховується нерівномірно, то нерівномірно накопичується сума зносу і зменшується залишкова вартість. В останньому році експлуатації об’єкта залишкова вартість наближається до ліквідаційної вартості.

Отже, при цьому методі економічно обґрунтоване нарахування більшої суми амортизації в першому році використання об’єкта і поступове її зменшення надалі.

Метод прискореного зменшення залишкової вартості. При нарахуванні амортизації за допомогою цього методу ліквідаційна вартість основних фондів не враховується. Сума річних амортизаційних відрахувань визначається за формулою:

А_р = (2.20)

де Ф_б – балансова вартість основних засобів, грн.

Річна норма амортизації визначається за формулою:

Н_а = (2.21)

Річна норма амортизації – це фіксована величина, яка застосовується до балансової (залишкової) вартості об’єктів основних засобів. Так як ліквідаційна вартість не враховується при розрахунку річної норми амортизації, в останній рік експлуатації об’єкта річну суму амортизації слід визначати як різницю між залишковою вартістю об’єкта на початок року і його ліквідаційною вартістю.

Кумулятивний метод. За цим методом припускається, що обладнання інтенсивніше використовується або за перші роки служби, або за останні. Річні відрахування визначаються за три прийоми:

1. Додаються цілі цифри років служби.

2 Визначається дріб від ділення цілих чисел років служби на суму всіх років служби (кумулятивний коефіцієнт). При цьому дріб від ділення цілого значення останнього року ставиться на перше місце, передостаннього на друге і так далі.

3 Кумулятивний коефіцієнт для кожного року перемножується на первісну вартість обладнання, визначається сума амортизації за потрібний рік.

Цей метод можна застосувати як для прискореної, так і для сповільненої амортизації.

Методи зменшення залишкової вартості, прискореного зменшення залишкової вартості, кумулятивний метод є методами прискореної амортизації. У країнах із розвиненими ринковими відносинами основним призначенням прискорених методів є зниження податкового навантаження у початковий період використання основних засобів.

Виробничий метод. Виробничий метод ґрунтується на припущенні, що розмір амортизації (зносу) залежить тільки від інтенсивності експлуатації об’єкта незалежно від терміну, тобто тривалість експлуатації об’єкта не впливає на суму амортизації, що нараховується.

Сума амортизації при застосуванні даного методу визначається за формулою:

А_р= ОВ_Ф×Н_ва, (2.22)

Н_ва = (2.23)

де ОВ_ф – фактичний обсяг продукції, в грн..;

Н_ва – виробнича ставка амортизації;

ОВ_заг. – загальний розрахунковий обсяг продукції за весь термін використання об’єкта основних фондів, в натуральних одиницях.

Цей метод нарахування амортизації можна застосувати в тому випадку, коли обсяги виконаних робіт можна визначити досить точно протягом усього терміну корисного використання об’єкта.

Вибір оптимального методу нарахування амортизації для кожного конкретного об’єкта основних фондів є головною складовою формування амортизаційної політики підприємства.