5. Ціни «франко».

У внутрішній торгівлі ціни залежно від умов постачання то_

варів відрізняються за видами франко. Франко – це комерційний

Тема 2. Загальна класифікація цін 47

термін, який означає, що визначена частина витрат з транспорту_

вання або вантаження товару включається в ціну виробника. Ко_

жен вид франко показує, до якого пункту на шляху руху товару від

продавця до покупця додаткові витрати включаються в ціну за уго_

дою купівлі_продажу. Існує шість видів франко:

• ціна франко – склад постачальника – не включає ніяких

витрат із пересування товару від продавця до покупця. Всі ці ви_

трати покупець сплачує понад ціну товару;

• ціна франко – станція відправлення – враховує ціну товару

і витрати продавця на переміщення товару від свого складу до

станції відправлення. Всі подальші витрати, пов’язані з доставкою

товару на склад покупця, сплачуються окремо;

• ціна франко – вагон, станція відправлення – відрізняється

від попередньої умови тим, що включає додаткові витрати на по_

дачу вагона на під’їзні колії і навантаження товару у вагони на

станції відправлення;

• ціна франко – вагон, станція призначення – крім ціни то_

вару включає витрати на перевезення зі складу продавця до станції

призначення без відвантаження товару із вагонів. Витрати на по_

дальше транспортування товару до свого складу покупець сплачує

понад ціну окремо;

• ціна франко – станція призначення – включає транспортні

витрати від складу постачальника до станції призначення із вра_

хуванням витрат щодо відвантаження продукції з вагонів. Необ_

хідно врахувати, що більшість вантажів не перевантажуються на

залізничних станціях відправлення і призначення (руда, вугілля,

нафта, металопрокат та ін.). Для таких товарів використовуються

ціни франко – вагон, станція призначення (відправлення), а не

франко – станція відправлення (призначення);

• ціна франко – склад покупця – враховує ціну товару і всі

витрати з його пересування зі складу продавця до складу покупця.

2.9. O.ie, ye. aeei.enoiao.ouny a iae.eo e noaoenoeo.,

oa .io. aeae o.i

Окрему групу цін складають ціни, які використовуються в

обліку та статистиці. Статистика цін використовує методи стати_

стичного спостереження, вивчення й аналіз усіх складних явищ

48 Шкварчук л.О. Ціноутворення

ціноутворення й функціонування цін. До основних завдань ста_

тистики цін належать спостереження за рівнем і динамікою цін

шляхом систематизації та розрахунку їх середніх значень у дина_

мічних рядах. Органи статистики здійснюють реєстрацію цін, на

основі якої визначаються індекси цін. Статистичні методи ви_

вчення цін передбачають також виявлення ціноутворюючих

елементів і розробку структури цін.

До цін, які використовуються у статистиці, належать: індекси

цін; поточні ціни; середні ціни, порівняльні й незмінні ціни, пи_

томі ціни. Ціни статистичного обліку є, як правило, агрегованими

(узагальненими). Такі види цін дають змогу виявити та аналізува_

ти тенденції динаміки цін, розраховувати динаміку фізичних об_

сягів виробництва й реалізації товарів, здійснювати контроль і

аналіз виконання планових завдань.

В умовах інфляційного підвищення цін великого значення

набувають розрахунки індексів цін і, зокрема, індексу споживчих

цін, який характеризує вартість життя населення. Індекси цін ви_

робників (індекси оптових цін підприємства, індекси цін капі_

тальних вкладень, індекси цін на продукцію сільського госпо_

дарства, індекси тарифів транспортних послуг та ін.), а також ін_

декси споживчих цін використовуються для оцінки показників

валового внутрішнього продукту та інших показників системи

національних рахунків.

У статистичних розрахунках широке застосування знаходять

порівняльні ціни. Вони представляють ціни, які використовуються

у звітності та плануванні протягом певного часу для оцінки та по_

рівняння обсягу продукції за різні періоди часу та обчислення по_

казників динаміки.

Для оцінки руху цін у міжнародній торгівлі статистичні орга_

ни використовують питомі ціни. Вони визначаються на базі інфор_

мації про виробництво, продаж, експорт та імпорт товарів. Дина_

міка таких цін визначається з допомогою індексів, що публіку_

ються в документах ООН та враховують експортні ціни провідних

західних держав.

Існують також такі ціни, як лімітні (гранично допустимі), довід*

кові, номінальні, проектні, орієнтовні, прогнозні та інші.