54 Шкварчук л.О. Ціноутворення

також встановлюються самостійно суб’єктами оптової та роздрі_

бної ланки із врахуванням попиту, що склався, і пропозиції на

відповідному товарному ринку, а також якості і споживчих вла_

стивостей продукції, товарів.

Якщо на продукцію і товари діють регульовані торгові націн_

ки, підприємства торгівлі використовують торгову націнку вста_

новлених розмірів. Складові регульованих цін і послідовність їх

встановлення аналогічна будь_якій іншій ціні з розглянутих вище.

Основна відмінність полягає в тому, що в даному випадку органи

державної влади здійснюють регулювання, яке полягає у встанов_

лені граничних розмірів націнки (для підприємств торгівлі та гро_

мадського харчування) або рівня рентабельності (для всіх видів

промислових підприємств). Граничні розміри торговельних наці_

нок встановлюються як місцевими органами влади, так і на зага_

льнодержавному рівні.

􀂈Наприклад, розпорядженням голови обласної державної ад_

міністрації Житомирської області (від 14.08.03 № 269) вста_

новлено граничний розмір торговельної націнки до оптово_від_

пускних цін виробників на такі продовольчі товари:

• яловичина – 10 %;

• ковбаси варені вищого ґатунку – 12 %;

• ковбаси варені І та ІІ ґатунку – 15 %;

• молоко – 15 %;

• сир (творог) – 15 %;

• масло вершкове – 15 %;

• олія – 12 %.

Крім цього, суб’єктам підприємницької діяльності всіх форм

власності і методів господарювання, які займаються реаліза_

цією цукру, борошна вищого ґатунку, макаронних виробів,

круп: гречаної, манної, ячної, рису та пшона обмежено гранич_

ний рівень торговельних націнок при їх реалізації до 10 % оп_

тово_відпускних цін виробників незалежно від кількості пе_

репродажу. Перерозподіл цих націнок між оптово_збутовою

ланкою і роздрібними торговельними підприємствами здійс_

нюються за домовленістю. При цьому питома вага націнки

для оптово_збутової ланки не повинна перевищувати 40 %

затвердженого загального граничного рівня торговельної на_

цінки.

Тема 2. Загальна класифікація цін 55

Органи виконавчої влади України встановлюють і регулюють

розміри торгових націнок до цін на продукти дитячого харчуван_

ня, лікувальні засоби і вироби медичного призначення, націнки

на продукцію, яка реалізується через заклади громадського харчу_

вання при середньоосвітніх школах, середніх спеціальних та ви_

щих учбових закладах, а також на продукцію і товари з обмеже_

ним строком ввезення. Так, граничні торговельні націнки на лі_

карські засоби і вироби медичного призначення, зазначені в

переліку вітчизняних та імпортних лікарських засобів і виробів

медичного призначення, ціни на які підлягають державному ре_

гулюванню, що реалізуються населенню через аптечну мережу,

встановлюються на рівні не вище ніж 35 % оптової ціни виробни_

ка (митної вартості), а на ті, що придбаються державними та ко_

мунальними закладами охорони здоров’я за бюджетні кошти – на

рівні не вище ніж 10 % оптової ціни виробника (митної вартості).

Приклад встановлення граничної торговельної націнки на дитяче

харчування вітчизняного виробництва наведено у додатку В.

Значну кількість споживчих товарів населення купує через

мережу підприємств громадського харчування, тобто кафе, ресто_

рани, бари та ідальні. Ціни на такі товари, як зазначалося раніше,

відносяться до різновидів роздрібних цін і встановлюються за за_

гальними правилами ціноутворення, описаними нами вище.

Функції торгової націнки тут виконує націнка підприємства гро_

мадського харчування. Торговельна надцінка та націнка підпри_

ємства громадського харчування разом утворюють валовий дохід,

що складається з витрат виробництва та обігу підприємств гро_

мадського харчування, прибутку цих підприємств.

На підприємствах громадського харчування ціни на реалі_

зовану продукцію формуються за вільними відпускними цінами

або цінами закупки на цю продукцію і єдиної націнки (замість

торгової націнки). Розміри націнок встановлюються на сирови_

ну, куповані товари, які реалізуються закладами громадського ха_

рчування. Оприлюднюються націнки з врахуванням відшкоду_

вання витрат виробництва, обігу та реалізації, відрахувань у бюд_

жет (крім підприємств, звільнених від сплати ) і забезпечення

прибуткової роботи цих підприємств. Органи виконавчої влади

України можуть вводити державне регулювання націнок на про_

дукцію, що реалізується через заклади громадського харчуван_

ня.