- •8. Особливості менеджменту міжнародних інвестицій в Україні
- •8.1. Інвестиційний клімат в Україні та її місце у світових рейтингах
- •Україна та інші країни світу в ірл доповіді проон 2013 р. [15а]
- •Динаміка залучення прямих іноземних інвестицій в регіони України у 2001 — 2011 рр. [35]
- •Рейтинг інвестиційної привабливості галузей промисловості України
- •8.2. Регулювання іноземної інвестиційної діяльності в Україні
- •Основні нормативно-правові акти, які регулюють інвестиційну діяльність в Україні
- •Як бачимо, надання векселедавцем документів про державну реєстрацію іноземної інвестиції – одна з основних умов погашення векселя.
- •Гарантії. Державні гарантії захисту іноземних інвесторів приведені в розділі II Закону, відповідно до якого на території України [45]:
- •Найбільші одержувачі державних гарантій з державного бюджету України у 2012 р. [61]
- •8.3. Пріоритетні напрями реалізації інвестиційних програм розвитку виробничої сфери економіки України
- •Заходи з реалізації пріоритетних напрямів розвитку України [66,67,68]
- •Основні пропозиції щодо вдосконалення податкової політики в рамках Державної програми активізації економіки на 2013–2014 рр.
- •Використана література
Заходи з реалізації пріоритетних напрямів розвитку України [66,67,68]
Напрям |
Заходи |
1 |
2 |
Підвищення стандартів життя |
Реформа медичного обслуговування Реформа системи пенсійного страхування Реформа системи освіти Реформа системи соціальної підтримки |
Закінчення табл. 8.16
Стійкий економічний розвиток |
Стабілізація державного бюджету Реформа податкової системи Розвиток фінансового сектору Реформа міжбюджетних відносин |
Поліпшення бізнес-клімату та залучення інвестицій |
Дерегуляція та розвиток підприємництва Приватизація та управління державною власністю Розвиток науково-технічної та інноваційної сфер Міжнародна інтеграція та співробітництво |
Модернізація інфраструктури та базових секторів |
Реформа електроенергетики Реформа вугільної галузі Реформа нафтогазової промисловості Розвиток сільського господарства та земельна реформа |
Крім того, в процесі визначення пріоритетних напрямів реалізації державних інвестиційних програм у виробничому секторі економіки України доцільно скористатися Державною програмою розвитку внутрішнього виробництва, затвердженою Кабінетом міністрів в 2012 р. [81], в якій наведено перелік заходів, що сприятимуть розвитку пріоритетних галузей в Україні (табл. 8.17).
Таблиця 8.17
Пріоритетні галузі виробничого сектору економіки України в 2012 – 2015 рр. [81]
Пріоритетна галузь |
Очікуваний результат |
Відповідальні виконавці |
1 |
2 |
3 |
Агропромисловий комплекс, в т. ч. |
Підвищення рівня продовольчої безпеки і задоволення внутрішніх потреб країни у харчових продуктах власного виробництва |
Мінекономрозвитку Мінагрополітики Мінінфраструктури Міненерговугілля Мінрегіон Агентство держмайна Держенергоефективності Держінвестпроект |
Виробництво сільськогосподарської техніки, зокрема шляхом відновлення виробництва конкурентоспроможних видів сільськогосподарських машин та знарядь, збільшення статутного фонду НАК «Украгролізинг» |
Збільшення обсягу закупівлі технічних засобів для агропромислового комплексу з подальшою передачею їх на умовах фінансового лізингу; вдосконалення механізму фінансової підтримки підприємств — виробників сільськогосподарської техніки шляхом здешевлення кредитів на закупівлю сільськогосподарської техніки вітчизняного виробництва |
Мінекономрозвитку Мінагрополітики Мінінфраструктури Міненерговугілля Мінрегіон Агентство держмайна Держенергоефективності Держінвестпроект |
Продовження табл. 8.17
1 |
2 |
3 |
Тваринництво |
Стимулювання збільшення чисельності поголів'я та продуктивності великої рогатої худоби, свиней, овець, кіз, птиці, а також рибництва та бджільництва; створення системи сучасних елеваторів, холодокомбінатів та оптових ринків і комплексів для переробки та тривалого зберігання сільськогосподарської продукції, державних резервів та запасів, інтервенційних фондів зернових культур та інших продовольчих ресурсів; запровадження біржової торгівлі зерном та інших ринкових механізмів для підвищення фінансової стійкості агропромислового комплексу |
Мінекономрозвитку Мінагрополітики Мінінфраструктури Міненерговугілля Мінрегіон Агентство держмайна Держенергоефективності Держінвестпроект |
Рослинництво |
Збільшення обсягів та оптимізація структури виробництва зернових і зернобобових, технічних культур, картоплі та овоче-баштанних культур, садівництва і виноградарства |
Мінекономрозвитку Мінагрополітики Мінінфраструктури Міненерговугілля |
Мінрегіон Агентство держмайна Держенергоефективності Держінвестпроект |
||
Транспортна інфраструктура |
Підвищення швидкості і безпеки руху пасажирів та вантажів, зокрема автомо-більних доріг, залізниці, аеропортів, морських торговельних портів |
Мінекономрозвитку Мінагрополітики Мінінфраструктури Міненерговугілля Мінрегіон Агентство держмайна Держенергоефективності Держінвестпроект |
Будівельна галузь |
Збільшення обсягів будівництва доступ-ного житла з поліпшенням цільового кредитування на рівні нульової ставки рефінансування Національного банку плюс маржа 2,5 відсотка; підтримки спорудження об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури під час будівництва доступного житла |
Мінекономрозвитку Мінагрополітики Мінінфраструктури Міненерговугілля Мінрегіон Агентство держмайна Держенергоефективності Держінвестпроект |
Авіабудування |
Визначення модельного ряду виробництва авіаційної техніки; запровадження довгострокового кредитування зовнішньоекономічних контрактів під гарантії Кабінету Міністрів України та вдосконалення механізму здешевлення кредитів для підприємств авіаційної галузі, в тому числі через надання цільової підтримки замовникам авіаційної техніки
|
Мінекономрозвитку Мінагрополітики Мінінфраструктури Міненерговугілля Мінрегіон Агентство держмайна Держенергоефективності Держінвестпроект |
Закінчення табл. 8.17
1 |
2 |
3 |
Космічна промисловість |
Формування державного замовлення на науково-технічну продукцію та підтримки профільних науково-дослідних робіт в галузі, впровадження системи використання космічних технологій, зокрема, у сільському господарстві, природокористуванні, на транспорті, а також створення інформаційно-аналітичного (ситуаційного) центру при КМУ |
Мінекономрозвитку Мінагрополітики Мінінфраструктури Міненерговугілля Мінрегіон Агентство держмайна Держенергоефективності Держінвестпроект |
Суднобудування |
Створення сприятливих умов для організації спільних виробництв на базі суднобудівних та судноремонтних заводів, впровадження системи державно-приватного партнерства (надання підтримки для підвищення технологічного рівня виробництва зазначених підприємств), стимулюван-ня замовлення на будівництво нових і модернізацію наявних суден для рибопромислового флоту |
Мінекономрозвитку Мінагрополітики Мінінфраструктури Міненерговугілля Мінрегіон Агентство держмайна Держенергоефективності Держінвестпроект |
Видобуток корисних копалин |
Збільшення обсягів геологорозвідуваль-них робіт і забезпечення приросту промислових запасів вуглеводнів, вугілля, урану, залізних, марганцевих, титано-цирконієвих руд та інших видів рудної сировини, саморідної сірки, каолінів, графіту, вогнетривких глин, нерудної металургійної та хімічної сиро-вини, мінеральних вод, кам'яної солі, цементної сировини, кварцових пісків |
Мінекономрозвитку Мінагрополітики Мінінфраструктури Міненерговугілля Мінрегіон Агентство держмайна Держенергоефективності Держінвестпроект |
Альтернативна енергетика |
Забезпечення промислового використання відновлюваних джерел енергії вітру, сонця, води тощо |
Мінекономрозвитку Мінагрополітики Мінінфраструктури Міненерговугілля Мінрегіон Агентство держмайна Держенергоефективності Держінвестпроект |
Атомна енергетика та атомна промисловість |
Спорудження нових енергоблоків на Хмельницькій АЕС та реконструкції відкритих розподільних споруд на Рівненській, Хмельницькій і запорізькій атомних електростанціях, продовження строку експлуатації енергоблоків № 1 і 2 Рівненської АЕС та № 1 Південно-Української АЕС, збільшення обсягу виробництва концентрату природного урану, створення виробництва ядерного палива, комплектувальних виробів з нержавіючої сталі та цирконієвого про-кату, наукове, проектне та інформацій-не супроводження об'єктів ядерно-паливного циклу |
Мінекономрозвитку Мінагрополітики Мінінфраструктури Міненерговугілля Мінрегіон Агентство держмайна Держенергоефективності Держінвестпроект |
Закінчення табл. 8.17
1 |
2 |
3 |
Енергозбереження у комунальній і соціальній сферах |
Впровадження безвідходних та енергозберігаючих технологій для енергозбереження у комунальній та соціальній сферах |
Мінекономрозвитку Мінагрополітики Мінінфраструктури Міненерговугілля Мінрегіон Агентство держмайна Держенергоефективності Держінвестпроект |
Галузі і виробництва з випуску споживчих непродовольчих товарів |
Прогресивні зміни у галузевій структурі економіки збільшення обсягів ресурсного забезпечення реального сектору економіки для розвитку виробництва створення нових робочих місць, підвищення рівня зайнятості та доходів населення |
Мінекономрозвитку Мінагрополітики Мінінфраструктури Міненерговугілля Мінрегіон Агентство держмайна Держенергоефективності Держінвестпроект |
Крім того, в рамках Національних проектів, що були затверджені указом Президента України від 23.12.2010 р. № 1176, тільки наполовину було враховано законодавчо визначені науково-технологічні пріоритети країни. В табл. 8.18 приведено співставлення глобальних проблем людства, які відносяться до України, з науково-технологічними пріоритетами, визначеними в Законі України «Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки» зразка 2010 року.
Таблиця 8.18
Співставлення науково-технологічних пріоритетів та національних проектів
№ з/п |
Глобальні проблеми людства, що відносяться до України |
Науково-технологічні пріоритети в редакції 2010 року |
Національні проекти, затверджені 23.12.10 р. |
1. |
Депопуляція і старіння населення |
Науки про життя, нові технології профілактики та лікування найпо- ширеніших захворювань |
«Нове життя» - нова якість охорони материнства і дитинства
|
2. |
Нестача продовольства |
Виробництво, переробка і збереження сільськогос-подарської продукції (відсутні) |
Проекти відсутні |
3. |
Екологічні проблеми |
Раціональне природокористування |
«Чисте місто» - система комплексів з переробки ТПВ (твердих побутових відходів) |
«Якісна вода» - забезпечення населення України якісною питною водою |
Закінчення табл. 8.18
4. |
Вичерпання запасів ряду видів сировини і палива |
Пошук нових власних родовищ енергоносіїв (відсутні) |
«LNG термінал» - морський термінал для приймання зжиженого природного газу |
5. |
Енергетика та енергозбереження |
Енергетика та енергоефективність |
«Енергія природи» - будів-ництво комплексу вітряних, сонячних і малих гідроелектростанцій, виробництво твердого альтернативного палива |
6. |
Відставання від провідних країн світу в переході до нового технологічного укладу, уповільнення науково-технічного прогресу |
Нові речовини і матеріали |
Нові речовини і матеріали, необхідні для виконання проектів |
Інформаційні та комунікаційні технології |
«Відкритий світ» - створення інформаційно-комунікаційної (4G) освітньої мережі національного рівня |
||
Якісно нове житлово-комунальне господарство (відсутні)
|
«Доступне житло» - система проектів комплексного будівництва доступного житла |
||
|
|
Якісно нове житлово-комунальне господарство (відсутні) |
«Місто майбутнього» - формування стратегічного плану і системи проектів розвитку міста (пілот - Київ) |
. |
|
Якісно нова транспортна інфраструктура (відсутні) |
«Повітряний експрес» - залізничне пасажирське сполучення Київ – Міжнародний аеропорт «Бориспіль» і будівництво інших інфраструктурних об’єктiв МА «Бориспіль» |
«Дунайський коридор» - розвиток транспортного сполучення і пароплавства в дунайському регіоні |
|||
Якісно нова спортивна інфраструктура (відсутні) |
«Олімпийська надія - 2022" – створення спортивно-туристичної інфраструктури |
27 лютого 2013 р. на розширеному засіданні (за участі Президента України В.Януковича) Кабінет Міністрів України попередньо схвалив проект «Державної програми активізації економіки на 2013–2014 рр.» (Держпрограми) [82, 83, 84, 85].
Так, у Держпрограмі відмічається, що на початок 2013 р. у структурі кінцевого споживання домогосподарств частка імпортної машинобудівної продукції складає 99,2% (для прорівняння, у 2008 р. – 48,1%). Тобто населення практично повністю перейшло на імпортні легковики, побутові прилади і техніку. Відповідно, підвищуючи соціальні стандарти і стимулюючи попит, держава посередньо підтримує не національного виробника, а імпортера.
Така ситуація підтверджується й станом платіжного балансу України за 2012 р.: відємне сальдо погрожує як економіці в цілому, так і стабільності гривни зокрема. У 2012 р. сукупний дефіцит збільшився на 70% – 4,18 млрд дол, що стало максимальним значенням з кризового 2009 р. Фахівці вважають, що [85]:
погіршення пов’язано:
зі зростанням дефіциту поточного рахунку (збільшився за 2012 р. на 41,2% – до 14,4 млрд дол, тобто до 8% ВВП у порівнянні з 6,2% ВВП у 2011 р.;
з фактично незміними показникми щорічного експорту товарів (склав 69,8 млрд дол, що тільки на 0,5% більше 2011 р.) на тлі стійкого зростання імпорту (виріс на 5,3% - до 90,2 млрд дол);
покращення відбулося тільки за рахунком операцій з капіталом і фінансових операцій, який у 2012 р. збільшився до 10,2 млрд проти 7,8 млрд дол. у 2011 р. Але це було досягнуто в основному за рахунок нових запозичень під державні гарантії, зростанню прямих іноземних інвестиці (їх приплив за 2012 р. склав 6,01 млрд дол або на 7,1% гірше за показники 2011 р. А з урахуванням відтоку капіталу чистий приріст іноземних інвестицій склав 4,13 млрд дол або 4% ВВП) і зниженню відтоку капіталу через ринок готівкової інвалюти.
Дефіцит поточного рахунку, як вказують спеціалісти, в Україні – один з найбільш високих у світі. А на тлі необхідності повернення у 2013 р. зовнішніх боргів (практично шести міль’ярдів доларів) і збереження такого високого дефіциту виникає серйозна загроза стабільності гривні. Сьогодні існують декілька відомих шляхів покриття дефіциту платіжного балансу, а саме за рахунок [85]:
золотовалютних запасів. Але їх обсяги за результатами 2012 р. знизилися на 22,6% – до 24,6 млрд дол., що не дозволяє стабілізувати ситуацію в балансі;
притоку іноземних інвестицій. Але у 2012 р. вперше спостерігався реальний відтік капіталу, при цьому не в офшори. Це відбувається внаслідок відходу іноземних банків і компаній, які не вдоволені політичним і економічним кліматом, податковим тиском [86]. Зокрема, на початку 2013 р. рішення залишити український ринок або мінімізувати свою присутність прийняли відразу кілька європейських банків – німецький Commerzbank, австрійські Erstebank і Volksbank, шведські SEB і Swedbank, голандський ING, французький Societe Generale та інші. В той же час, про намір залишитися і розширити свою присутність виказали італійська група UniCredit, австрійська Raiffasen Bank International, французська BNP Paribas і грецький Universal Bank, які стратегічно бачуть в економіці України потенціал 4% зростання ВВП на найближчі чотири роки, що при маржі в 6–7% робить український ринок потенційно одим із найбільш привабливих у Центральній і Східній Європі [87]. Тобто скорочення частки іноземного капіталу в українській банківській системі відбувається, перш за все, за рахунок фінкорпорацій, примушених латати дірки в балансах на своїх домашніх ринках, а також за рахунок невеликих банків, які приходили в Україну для швидких заробітків і не розраховували стикнутися з жорсткою конкуренцією, слабим захистом прав кредиторів і повсякмісною корупцією [88];
контрольованого послаблення національної валюти. Якщо й надалі уряд буде утримувати гривню в жорстких рамках при подальшому зростанні відємного сальдо платіжного балансу, обвал гривні може мати некерований характер і привести до глибокої девальвації. Фахівці вважать, що найбільш ефективним способом нівелювання диспропорцій платіжного балансу залишається контрольоване послаблення національної валюти. Якщо мінімізувати інтервенції НБУ на валютному ринку, ймовірно за все, може накопичитись попит і курс долара до гривні досягне 9 грн/дол. Але НБУ вважає за доцільне опускати гривню поступово, і тому в держбюджеті 2013 р. закладено курс 8,4 грн/дол [89, 90, 91]. Хоча це й викликає необхідність генерування «страшилок» у виглядів ведення податку на операції з валютою, або обов’язкового стовідсоткового продажу валюти експортерам у п’ятиденний термін [89];
розробки і реалізації програми імпортозаміщення;
зниження собівартості української продукції;
зростання експорту сільськогосподарських товарів.
Останні три заходи, якщо будуть розроблені і профінансовані, спрацюють тільки у середньостроковому періоді. Тому у 2013 р. Україна, як ніколи, потребує додаткового зовнішнього фінансування, наприклад, за рахунок запозичень Міжнародного валютого фонду (МВФ), які обходяться майже вдвічі дешевше, ніж запозичення на зовнішніх ринках (ставка за кредитами МВФ не перевищує 4%, в той час, як, наприклад, розміщення українських єврооблігацій у 2012 р. обійшлося у 9,25% річних – тобто за однією з найбільш високих ставок за всю історію запозичень).
Відповідно до Меморандуму про співробітництво між МВФ і Україною, підписаному у липні 2010 р., передбачалось одержання 15,5 млрд дол до кінця 2012 р. [89, 92, 93]. Однак після виділення двох траншів на загальну суму 3,4 млрд дол кредитування припинилося внаслідок невиконання вимог фонду щодо підвищення тарифів на газ і опалення до ринкового рівня, а також внаслідок відсутності кроків НБУ з лібералізації курсової політики. Найбільш радикальне і ефективне рішення вказаної проблеми – це досягнення домовленості з Росією щодо зниження ціни на газ. В той же час, Москва стоїть на своєму – без радікальних геополітичних змін газовий контракт 2009 р. переписуватись не буде.
У цій ситуації на Державну програму активізації економіки на 2013 – 2014 рр. уряд України покладає великі надії і передбачає, що сума, необхідна для її реалізації складе 377,8 млрд грн., з яких безпосередньо з державного бюджету передбачається виділити 22,9 млрд грн., з місцевих бюджетів – 8,7 млрд грн., з інших джерел, в тому числі кошти, залучені під державні гарантії, повинно бути забезпечено 165,4 млрд грн., а з інших різних джерел – ще 161,29 млрд. грн. [82].
За структурою основна частина Держпрограми складається з п'яти розділів, а саме:
Підвищення конкурентоспроможності економіки і покращення інвестиційного клімату;
Підтримка національного товаровиробника і реалізація політики імпортозаміщення;
Розвиток високотехнологічних перспективних секторів;
Структурні реформи в стратегічних секторах;
Збільшення обсягів експорту українських товарів і послуг.
У розділі 1, присвяченому конкурентоспроможності та інвестиційному клімату, наведено перелік цілей і завдань, із доцільністю досягнення яких здебільшого складно сперечатися. Йдеться про втримання інфляції в межах 5–6%, а дефіциту держбюджету – у межах 3,2% ВВП, про зниження адміністративних бар'єрів для розвитку підприємництва, зменшення втручання контролюючих органів у господарську діяльність, припинення спроб прихованого виведення капіталу за кордон і т.ін.
Перелік податкових ініціатив, які розглядались під час обговорення Держпрограми, наведено в табл. 8.18 [94, 95, 96, 97, 98, 99].
Таблиця 8.18