- •1. Компресори холодильних машин
- •1.1. Теоретичний об’ємний компресор
- •1.2. Робота компресора при різноманітних термодинамічних процесах стискання
- •1.3. Середній індикаторний тиск
- •1.4. Продуктивність та потужність теоретичного компресора
- •1.5. Дійсний поршневий компресор
- •1.5. Конструкції поршневих компресорів
- •1.6. Основні вузли та деталі компресорів
- •1.7. Регулювання холодопродуктивності поршневого компресора
- •1.8. Розрахунок поршневого компресора
- •4. Гвинтові компресори
- •Техніко-економічна характеристика гвинтових компресорів.
- •5. Спіральні компресори
- •6. Ротаційні компресори
- •7. Компресори динамічного принципу дії
- •Основні рівняння термогазодинаміки одномірного руху робочої речовини
- •Конструкція відцентрового компресора
- •Характеристики відцентрових компресорів, способи регулювання та автоматизація їх роботи
- •Осьові компресори
- •6. Теплообмінні апарати холодильних машин
- •Конденсатори
- •Розрахунок тепловіддачі в конденсаторах Розрахунок тепловіддачі при конденсації холодильних агентів
- •Розрахунок тепловіддачі зі сторони охолодного середовища
- •Тепловий та конструктивний розрахунки конденсаторів
- •6. Випарники
- •Розрахунок тепловіддачі у випарниках Розрахунок тепловіддачі при кипінні холодильних агентів
- •Розрахунок тепловіддачі зі сторони охолоджуваного середовища
- •Тепловий та конструктивний розрахунки випарників для охолодження рідких теплоносіїв
- •Розрахунок випарників для охолодження повітря
- •Питання для підготовки до іспиту
- •Список літератури до курсу Основна
- •Додаткова
6. Ротаційні компресори
В холодильній техніці знайшли використання два типи ротаційних компресорів: пластинчаті та з ротором, що котиться.
Пластинчаті РК класифікуються за наступними ознаками:
За типом змащення – циркуляційне чи крапельне;
За способом охолодження – водою, мастилом чи комбіноване;
За способом переміщення пластин відносно циліндра – ковзають безпосередньо поверхні циліндра чи спираються на розвантажувальні кільця чи барабани;
За типом приводу – зовнішній чи вмонтований;
За кількістю робочих циклів – однокамерні, двокамерні чи багатокамерні.
Позитивними якостями вказаних компресорів є:
простота конструкції та низька собівартість виготовлення;
надійність в експлуатації та простота обслуговування;
відсутність клапанів на всмоктуванні і, як правило, на нагнітанні, що забезпечує низькі гідравлічні втрати;
стабільність характеристик в процесі експлуатації.
До недоліків пластинчатих РК можна віднести:
велике зношення робочих пластин;
значні втрати потужності на подолання тертя пластин в пазах та при ковзанні по циліндру;
велике нагрівання холодильного агента від циліндра та ротора до початку стискання;
постійна геометрична ступінь стискання;
великі перетікання та витікання.
В силу вказаних причин енергетична ефективність ротаційних компресорів нижча ніж у поршневих.
Використовують РК головним чином при незначних перепадах тисків 0,3-0,4МПа в якості компресорів першого ступеня в дво- та триступеневих ХМ. Вони використовуються в машинах холодопродуктивністю до 1000 кВт. Однак з появою гвинтових компресорів, їх застосування значно скоротилося.
В установках кондиціонування повітря пластинчаті компресори забезпечують холодопродуктивність приблизно 10-35 кВт на холодильних агентах R12 та R22 в одноступеневих машинах з перепадом тисків до 1,0 МПа.
Холодильні пластинчаті РК працюють з незначним подаванням мастила для зменшення роботи тертя пластин. В останні роки з’являються РК із значним подаванням мастила для ущільнення зазорів та охолодження робочої речовини. Так звані мастилонаповнені РК.
Ротаційні пластинчаті компресори допускають здійснення в одному компресорі двох і більше ступеневого циклу (подібно до ГМК).
Пластинчаті ротаційні компресори. Основні конструктивні схеми РК показані на рис.1. Якщо за один оберт здійснюється один робочий цикл, то такий РК називають однокамерним, якщо два – двокамерним.
На рис.2 показано поперечний та повздовжній розрізи компресора. В циліндрі корпусу 1 ексцентрично розташовано ротор 2, в пази якого вставлені радіально чи похило пластини 3 (азботекстолітові, склотекстолітові, графітові чи сталеві). Пластини можуть вільно рухатися в пазах дякуючи зазорам. З торців пластина та ротор обмежені кришками компресора 4 та 5.
При обертанні ротора пластини під дією відцентрової сили виходять з пазів і притискуються до поверхні циліндра, або втискуються в пази під дією сили тиску поверхні циліндра.
Всмоктування пари в порожнину між пластинами починається в той момент коли пластина, що йде попереду даної порожнини пройде край а вікна всмоктування 6. Процес всмоктування закінчиться в той момент коли пластина, що йде позаду даної порожнини пройде край б вікна всмоктування. В цей момент порожнина досягає максимального розміру і починається процес стискання, який закінчується в момент коли порожнина з’єднається з вікном нагнітання (передня платина пройде край вікна в). Процес нагнітання закінчиться, коли задня пластина порожнини пройде край вікна г. Для більш повного витіснення пари з порожнини використовується її перепуск. Положення кромки вікна в вибирають таким чином, щоб забезпечити необхідну геометричну ступінь стискання пари. Ця величина як і в ГК визначається тільки конструкцією компресора і є величиною постійною. При наявності клапанів на нагнітанні поняття геометричного степеня стискання незастосовуване.
Як і в ГК можливі три режими роботи: номінальний, з недотисканням та з перетисканням робочої речовини. Перетискання до того ж спричиняє тиск на пластини та призводить до їхнього прогинання. Теоретичні діаграми роботи компресора такі ж як і в ГК.
Теоретична об’ємна подача за відомих конструктивних параметрах компресора
, (3.1
)
де е – ексцентриситет; l – довжина пластин; z – число порожнин; n – частота обертання валу; R – радіус циліндра; С – постійний коефіцієнт, що враховує вплив числа пластин, визначається за формулою
, (3.
)
де – центральний кут порожнини.
Для
використання на практиці значення
відносного ексцентриситету
коефіцієнт С залежить в основному від
числа пластин:
z |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
8 |
10 |
12 |
>12 |
C |
9,9 |
11,3 |
11,8 |
12,1 |
12,2 |
12,3 |
12,4 |
12,5 |
12,52 |
У формулі 3.1 не враховано товщину пластин, тому що вважається, що пластини, зменшуючи об’єм порожнини над поверхнею ротора, звільняє одночасно такий же об’єм в пазах. Цей об’єм заповнюється парою, що перетікає через зазори. На ділянці стискання і нагнітання пара з пазів витісняється у торцеві зазори.
Розрахунок дійсної продуктивності компресора повинен враховувати втрати, які оцінюються коефіцієнтом подавання λ.
Коефіцієнт подавання пластинчатих РК враховує такі основні втрати:
перетікання пари із областей стискання та нагнітання в область всмоктування через торцеві та радіальні зазори, а також в зазори між платинами та ротором в пазах;
перенесення пари, яка лишається в защемлених об’ємах;
нагрівання пари від деталей компресора а також змішування з парою перетікання.
Об’ємні втрати в РК залежать від багатьох факторів: від режиму роботи, робочої речовини, перепаду тисків та їх відношення, співвідношення геометричних розмірів, величини зазорів, кількості пластин, частоти обертання, способу охолодження та кількості мастила, що подається в компресор. Втрати на дроселювання для РК є незначними і зменшують коефіцієнт подавання на 0,2-0,3%.
Не дивлячись на охолодження РК за допомогою водяних сорочок та вприскування мастила в порожнини стискання, має місце значне нагрівання пари у всмоктувальному тракті; всмоктувальній парі передається 30-35% теплоти, що виділяється в процесі стискання та тертя. Тому стискання, наприклад у аміачних компресорів починається при температурах на 30-50С вище температури всмоктування, в залежності від режиму роботи.
Кількісна
оцінка впливу кожного фактора на основі
експериментальних даних ускладнена.
Для холодильних РК використовують
експериментальні дані (рис.3
), де верхня крива відноситься до РК
великої продуктивності та середньої
продуктивності при малих перепадах
тисків. Зустрічаються також емпіричні
формули, наприклад
,
де а=0,05 та 0,1 для великих та малих машин
відповідно.
Геометричну ступінь стискання РК вибирають таким чином, щоб внутрішній тиск стискання завжди був меншим зовнішнього тиску (робота з дотисканням) в усьому діапазоні роботи компресора.
Робота РК, що витрачається на одиницю маси робочої речовини, визначається за тими ж залежностями, що й у ГК. В РК значна частина енергії витрачається на подолання сил тертя. Основні фактори, що визначають втрати енергії на механічне тертя, є: частота обертання ротора, радіус циліндра, число пластин, та їх маса, коефіцієнт тертя пластин по циліндру та в пазах.
В залежності від режиму роботи РК потужність тертя при постійній частоті обертання ротора змінюється несуттєво, тому часто в розрахунках її приймають постійною. Ця потужність є достатньо великою і становить 20-30% від підведеної потужності.
Основна частина механічних втрат (80-90%) припадає на тертя пластин по циліндру в корпусі і в пазах ротора, решта припадає на підшипники та ущільнення. При зменшенні числа пластин втрати падають, але зростають перетікання та гідравлічні втрати на нагнітанні. Оптимальна кількість пластин, за даними експериментів, 8-10 в конструкціях без розвантажувальних кілець і 16-18 з розвантажувальними кільцями. Вплив внутрішніх та механічних втрат на енергетичну ефективність РК враховують ефективним ККД, який залежить від зовнішнього перепаду тисків (рис.3 ). Верхня крива відноситься при рівності інших умов до РК великої продуктивності та середньої продуктивності при малих перепадах тисків.
Адіабатна робота РК може бути визначена за формулою
. (3.
)
Ефективна потужність що витрачається у РК
. (3.
)
Регулювання продуктивності компресора проводиться способом пуск-зупинка. Використовується також спосіб зміни положення краю всмоктувального вікна в процесі стискання, що зменшує початковий об’єм порожнини, а також спосіб перепускання пари з нагнітання на всмоктування.
Компресори з ротором, що котиться (РККР). РККР складається з нерухомого корпусу (циліндра) 1 (рис.3), ексцентрикового валу 2, насадженого на нього ротора 3 і розділювальної пластини 5. Під час обертання валу навколо осі О ротор 3 котиться по внутрішній поверхні циліндра 1. Між циліндром та ротором утворюється серповидна порожнина, що змінюється в залежності від кута повороту вала. Ця порожнина ділиться на дві ізольовані частини пластиною 5, що щільно притискається до ротора пружиною 6 та тиском пари. Одна з частин серповидної порожнини через вікно 7 сполучається з камерою всмоктування, друга через нагнітальний клапан 4 – з камерою нагнітання. В зв’язку з необхідністю забезпечити роботу РККР на режимах з великим перепадом тисків сучасні малі компресори, крім нагнітального часто мають всмоктувальні клапани. Процеси всмоктування та стискання, а потім нагнітання проходять одночасно в двох частинах серповидної порожнини, розділеної пластиною. Всі процеси відбуваються за один оберт.
РККР випускаються в основному в герметичному виконанні для побутових холодильників, автомобільних та побутових кондиціонерів продуктивністю до 12 кВт.
В порівнянні з пластинчатими РК, РККР мають такі переваги: кращі енергетичні показники, менша робота механічного тертя та менше зношення пластини; менша відносна величина перетікання пари; можливість здійснити в одному ступені більш високий перепад тисків, однак поступаються останнім масогабаритними показниками та мають приблизно вдвічі меншу продуктивність при однакових габаритних розмірах.
В порівнянні з поршневими РККР мають кращі масогабаритні показники, менше зношення деталей, кращу врівноваженість та менший рівень шуму.
Максимальна площа серповидної порожнини визначає продуктивність компресора. Вона досягається в момент коли розділювальна пластина повністю засунута у паз корпусу компресора, а вісь ексцентрика – точка О2 і вісь обертання – точка О1 знаходяться на одній лінії з віссю пластини. В цей момент площа порожнини
,
а її об’єм
,
(3.
)
де l – довжина циліндричної частини ротора.
Об’ємна продуктивність компресора
. (3.
)
Тепловий розрахунок РККР не відрізняється від наведеного вище, за винятком розрахунку коефіцієнта подачі:
Об’ємний коефіцієнт подачі компресора з ротором, що котиться визначають за формулою
(3.
)
де c=0,02…0,03 – відносний мертвий простір; n – показник політропи розширення, n=1,09…1,12.
Коефіцієнт
дроселювання
.
Коефіцієнт
нагрівання приймається
,
або визначається за формулою
, (3.
)
де
,
при роботі на R12;
,
при роботі на R22;
,
при роботі на R502; Тк,
Твс,
Т0
–
абсолютні температури конденсації,
всмоктування та кипіння холодильного
агента.
Коефіцієнт
щільності
при n=50c-1;
при n=25c-1.
