32. Міжбанківські перекази за операцями із використанням спз.

Міжбанківський переказ за операціями із застосуванням СПЗ, здійсненими КЛІЄНТОМ в межах України, проводиться лише у валюті України незалежно від того, в якій валюті відкритий рахунок КЛІЄНТА. За операції, здійснені по ПР з використанням СПЗ БАНК отримує комісійну винагороду, в розмірах та в строки, що визначені Тарифами БАНКУ, порядок нарахування якої встановлюються згідно із внутрішньобанківськими правилами. Комісійна винагорода за операціями з використанням СПЗ сплачується КЛІЄНТОМ виключно в гривнях незалежно від того, у якій валюті відкритий ПР. Спеціальний платіжний засіб - платіжна картка, мобільний платіжний інструмент, інший платіжний інструмент, що виконує функцію засобу ідентифікації, за допомогою якого держатель цього інструменту здійснює платіжні операції з рахунку платника або банку а також інші операції, установлені договором. Користувачі мають право використовувати спеціальні платіжні засоби для здійснення платіжних операцій відповідно до режимів рахунків та умов договору з емітентом.

33.Особливості впровадження національної платіжної системи масових електронних платежів.

Ідея створення в Україні Національна система масових електронних платежів (НСМЕП) виникла в середині 90-х років XX ст., коли НБУ затвердив концепцію системи електронних розрахунків за товари та послуги в Україні. Цей документ передбачав реалізацію концепції в два етапи. Перший — створення системи електронних платежів (СЕП) між юридичними особами. Другий — упровадження системи електронних розрахунків за участю фізичних осіб. Перший етап був досить швидко й успішно реалізований, і Україна має, за оцінками більшості банкірів, одну з найефективніших СЕП в Європі. Другий етап почався коли НБУ визначив створення в Україні платіжної системи за безготівковими розрахунками населення у торгівлі та сфері послуг як одне із пріоритетних завдань. Одним з основних напрямів докладання зусиль до побудови в Україні такої платіжної системи стало створення Національна система масових електронних платежів.

Метою створення НСМЕП є розроблення та впровадження в Україні відносно дешевої надійно захищеної автоматизованої системи безготівкових розрахунків.

Окрім того, технологією НСМЕП передбачено також широке застосування платіжних карток юридичними особами — корпоративні та бізнес-картки.

НСМЕП застосовують платіжні картки з вбудованими чіп-модуля-ми — смарт-картки. Смарт-картка, яка є носієм копії фінансової інформації в НСМЕП, на відміну від пластикової картки з магнітною смугою, найбільш повно задовольняв вимоги безпеки.

Усі картки, що застосовуються в НСМЕП, можна умовно поділити на платіжні та службові.

Організаційна структура НСМЕП це сукупність визначених Платіжною організацією суб'єктів, їх функцій, прав і обов'язків, а також сукупність відносин, що виникають між ними під час проведення переказу коштів та забезпечення діяльності НСМЕП.

34. Банківський кредит - це позичковий капітал банку у грошовій формі, що передається у тимчасове користування на засадах строковості, повернення, платності, забезпеченості та цільового використання. Кредити комерційних банків можна класифікувати за різними ознаками та критеріями. Найбільш прийнятною є така класифікація банківських кредитів: 1. За основними категоріями позичальників; - кредити галузям народного господарства; - кредити населенню; - кредити державним органам влади. 2. За цільовим спрямуванням: - виробничий (поповнення обігових коштів та основних засобів); - споживчий (споживчі цілі населення).  3. За строками користування: - строкові, тобто надані на визначений у договорі строк, які, в свою чергу, можуть бути: а) короткостроковими (до 1 року); б) середньостроковими (1-3 роки); в) довгостроковими (понад 3 роки); - до запитання (онкольні) - видаються на невизначений строк. Позичальник повинен погасити такий кредит за першою вимогою банку. Якщо банк не вимагає погашення, то кредит повертається на розсуд позичальника; - прострочені - по яких строк погашення, встановлений кредитним договором, минув; - відстрочені (пролонговані) - щодо яких за клопотанням позичальника банком прийняте рішення про перенесення строків погашення кредиту на більш пізню дату. 4. Залежно від забезпечення: - забезпечені (ломбардні) - надаються під забезпечення (заставу майна, поручительство, гарантію, страхування ризику неповернення кредиту тощо); - незабезпечені (бланкові) - надаються без забезпечення. Незабезпечені (бланкові) кредити, що називаються у банківській практиці довірчими, надаються лише під зобов'язання позичальника погасити позичку. Вони пов'язані з великим ризиком для банку, тому потребують ретельнішого вивчення кредитоспроможності позичальника і надаються під більш високий процент. 5. За методами надання: - у разовому порядку, коли рішення про надання приймається окремо по кожному кредиту; - відповідно до відкритої кредитної лінії, тобто кредити надаються у межах завчасно визначеного ліміту кредитування без погодження кожний раз із банком умов кредитного договору; - гарантовані - банк бере на себе зобов'язання у разі потреби надати кредит клієнту визначеного розміру протягом відповідного періоду. Гарантовані кредити, в свою чергу, можуть бути двох видів: з обумовленою датою видачі кредиту та з наданням кредиту в міру виникнення потреби в ньому. 6. Залежно від кількості кредиторів: - надані одним банком; - консорціумні, тобто такі, що надаються консорціумом банків, в якому один з банків бере на себе роль менеджера, збирає з банків-учасників потрібну кредитоодержувачу суму ресурсів, укладає з ним договір і надає кредит. Банк-менеджер займається також розподілом відсотків; - паралельні, що передбачають участь в їх наданні кількох банків. Тут кредити одному позичальникові надають різні банки, але на одних, завчасно погоджених, умовах. 7. Залежно від порядку погашення: · поступово (в розстрочку); · водночас із закінченням строку кредитного договору; · у відповідності з особливими умовами, визначеними кредитними договорами. 8. За характером і способом сплати процентів: - з фіксованою процентною ставкою; - з плаваючою процентною ставкою; - зі сплатою процентів у міру використання наданих коштів (звичайний кредит); · зі сплатою процентів одночасно з отриманням кредиту (дисконтний кредит). 9. За ступенем ризику: · стандартні; · нестандартні, до яких, в свою чергу, відносяться: кредити під контролем, субстандартні, сумнівні та безнадійні.

35.порядок укладення кредитних договорів… Кредитні правовідносини між кредитором і позичальником регламентуються на підставі кредитних договорів. Кредитний договір - це юридичний документ, що визначає взаємні обов'язки і відповідальність між банком і клієнтом з нагоди одержання останнім кредиту. Кредитний договір укладається тільки в письмовому вигляді і не може змінюватися в односторонньому порядку. Кредити надаються після укладання кредитного договору. Зміст і перелік умов кредитного договору визначаються за згодою сторін і включають розмір кредиту, умови надання і погашення позичок, розмір відсоток за кредит та інші умови, які не суперечать чинному законодавству. На практиці комерційні банки розробляють типові форми кредитних угод, основними положеннями яких є: 1. Опис суб'єктів угоди - визначається, хто позичальник, хто кредитор, при цьому визначаються юридичні права сторін, що підписують договір. 2. Опис умов кредитування - вказуються сума і строк кредиту, порядок його видачі та погашення. Погашення кредиту передбачається на конкретну дату або в розстрочку. 3. Зобов'язання позичальника повернути суму кредиту та сплатити проценти за користування кредитом. Банк визначає відсоткові ставки залежно від таких чинників: попиту і пропозиції, що склались на кредитному ринку, рівня облікової ставки НБУ, характеру наданого забезпечення, строків користування позикою, ризику заходу, що кредитується тощо.

4. Опис забезпечення кредиту з посиланням на угоди, що є частинами кредитного договору (договір застави, гарантії, поручительства, страхова угода). 5. Обмежувальні умови.

6. Права суб'єктів угоди. Банк залишає за собою право вимагати дострокового погашення кредиту у випадку порушень умов кредитної угоди. Позичальник може домагатися перенесення строків погашення позички, підвищення суми позички, права достроково погашати кредит. 7. Санкції за порушення умов угоди.

8. Строк набуття угодою чинності. 9. Можливості зміни умов угоди. 10. Юридичні адреси суб'єктів угоди, підписи уповноважених осіб, скріплені печатками. Договір укладається на один рік і більш тривалий термін, якщо клієнт користується кредитами постійно або об'єктом кредитування є основні засоби, або на більш короткий термін при тимчасовій потребі в коштах або наданні окремого кредиту.

36.Особливості визначення ціни банківського кредиту.

Основним видом плати за користування банківським кредитом є процент. Поряд з процентом банки можуть установлювати комісію, що застосовується як додатковий елемент ціни банківського кредитування. Комісія встановлюється, як правило, у тих випадках, коли в процесі кредитування банк виконує додаткову роботу, пов’язану з оформленням позички і контролем, або наглядом за здійсненням проекту, що кредитується. Комісія може сплачуватися окремо, або додаватися до процента.Рівень процентної ставки залежить від таких факторів:— облікова ставка центрального банку;— рівень інфляції;— строк позички;— ціна сформованих ресурсів;— ризик;— розмір позички;— попит на банківські позички;— якість застави;— зміст заходів, що кредитуються;— витрати на оформлення позички і контроль;— ставка банку-конкурента;— характер відносин між банком і клієнтом;— норма прибутку від інших активних операцій.   Вплив цих факторів на рівень процентної плати за користування банківськими позичками є взаємозв’язаним, тому важко визначити кількісне значення кожного з них, але враховувати їх у сукупності доцільно.  Базовою процентною ставкою за кредитами комерційних банків є облікова ставка центрального банку, за якою останній здійснює рефінансування комерційних банків. Базова процентна ставка може бути або вищою, або нижчою облікової ставки. Якщо банк має дешеві ресурси (порівняно з обліковою ставкою), він має право встановлювати проценти за своїми позичками нижчі від облікової ставки.    Рівень інфляції впливає як на облікову ставку Центрального банку, так і на ставки процента за позичками комерційних банків. Чим триваліший термін користування, тим дорожчим для позичальника є кредит.   Ризик — є невід’ємним атрибутом кредитування. Тут виникають кредитний і процентний ризики. Зростання попиту зумовлює підвищення процентної ставки за позичками. Але в умовах конкуренції між кредитними установами і боротьби за розширення ринку послуг банки можуть не зважати на це ринкове правило. Вони можуть не підвищувати рівень процентних ставок при зростанні попиту на кредит, керуючись тим, що нижчі процентні ставки за кредитами дадуть змогу залучити більшу кількість клієнтів і завоювати конкурентні переваги.    На рівень процентної ставки впливає зміст заходів, що кредитуються. коштують звичайно дорожче тих, котрі забезпечують ефект, пов’язаний з виробництвом продукції, особливо сільського господарства.