- •Гавриляк а.С.
- •(Конспект лекцій)
- •А. Економіка будівництва
- •Тема 1. Типи та організаційні структури будівельних організацій
- •1.1. Первинні будівельні організації.
- •Найменування і структура первинних будівельних організацій досить різні. Вони залежать від характеру, спеціалізації, видів і способів будівельно-монтажних робіт, які виконуються. До них відносять:
- •1.2. Організаційно-правові форми будівельних організацій
- •1.3. Види об’єднання будівельних підприємств
- •2.1. Суть і роль основних виробничих фондів у економіці будівельних організацій.
- •Контрольні запитання Тема 2. Основні фонди підприємства.
- •2.2.Склад і структура основних виробничих фондів будівельних організацій
- •2.3. Фізичне і моральне зношування основних виробничих фондів та амортизація
- •2.4. Основні показники ефективності використання основних фонд
- •Де n1, n2, n3 – відповідно кількість машин, що працювали відповідно у першій, другій і третій змінах;
- •Контрольні запитання
- •Тема 3. Оборотні кошти підприємства
- •3.1. Економічний зміст та класифікація оборотних коштів..
- •3.2. Принципи організації та методи нормування оборотних коштів.
- •3.4. Шляхи ефективного використання оборотних коштів.
- •Контрольні запитання
- •Тема 4. Оплата праці
- •Формули для розрахунку заробітної плати за різними системами
- •Б. Організація будівництва Тема 1. Загальні питання організації будівництва.
- •1.1. Загальні питання організації будівництва.
- •1.2.Будівельний комплекс, як система.
- •1.3.Взаємодія учасників будівництва.
- •1.4.Організаційні форми будівництва.
- •Контрольні запитання Тема 2. Організаційні підготовчі заходи і підготовка будівельної площадки..
- •2.2. Загальна організаційно-технічна підготовка.
- •2.3. Підготовка до будівництва об’єктів і комплексів.
- •2.4. Підготовка будівельної організації та будівельно-монтажних робіт.
- •Тема 3 Склад, призначення і порядок розробки проектів організації будівництва(поб) і проектів виконання робіт(пвр).
- •3.1.Стадійність проектування
- •3.2.Вихідні дані, зміст і порядок розробки поб.
- •3.3.Вихідні дані, зміст і порядок розробки пвр.
- •Тема 4. Проектування об’єктів будівельного господарства і генеральних планів.
- •4.1.Що розуміють під поняттям будівельне господарство? Класифікація об’єктів будівельного господарства.
- •4.3. Вихідні дані, складання номенклатури об’єктів для обслуговування будівництва. Порядок проектування будгенпланів.
- •4.4.Проектування і рекомендації по розміщенню постійних і тимчасових доріг, тимчасових будов та споруд, складів, мереж водопостачання, енергопостачання вимог протипожежної безпеки на майданчику.
- •4.5.Оцінка варіантів будгенпланів.
- •Тема5. Сіткове моделювання процесу виробництва
- •5.1. Класифікація організаційно-технологічних моделей
- •5.2. Характеристики і елементи сіткової моделі
- •5.3. Основні правила побудови сіткових графіків
- •5.4. Алгоритм розрахунку сіткових графіків
- •Послідовність розрахунку
- •5.5. Побудова сіткового графіка в масштабі часу
- •5.6. Розв’язання оптимізаційних задач на сітці
- •Контрольні запитання
- •6. Потоковий метод організації будівництва
5.3. Основні правила побудови сіткових графіків
Основною умовою побудови сіткової моделі є дотримання технологічної послідовності й вимог техніки безпеки під час виконання робіт.
Для цього необхідно чітко знати:
Які роботи необхідно виконати (номенклатуру робіт);
Які умови необхідно забезпечити (які роботи закінчити), щоб можна було починати кожну з робіт;
Які роботи доцільно виконувати паралельно;
Які роботи можна починати тільки після закінчення даної роботи.
Вихідними умовами для розроблення сіткового графіка (далі СГ) є: робоча документація, кошториси, проекти виконання робіт, технологічні карти; дані про постачання обладнання, конструкцій та деталей; дані про склад бригад, машини і механізми, які планується використати, тривалість виконання робіт.
З врахуванням вихідної інформації складають перший варіант сіткової моделі з дотриманням таких правил:
Напрям стрілок у сітковому графіку приймати зліва направо.
Форма графіка повинна бути простою, без перелічень робіт.
При виконанні паралельних робіт вводять залежність і додаткову подію (рис. 5.9).
Рис. 5.9. Зображення паралельності робіт
а – неправильне; б – правильне.
Жодна з робіт не повинна мати однаковий код з іншою. Ця помилка часто зустрічається при зображенні паралельності виконаних робіт.
Якщо певні роботи починаються після часткового виконання попередньої, то цю роботу слід розділити на частини. При цьому кожна частина роботи в графіку вважається самостійною (мал. 5.10).
Рис. 5.10. Розбивка робіт на частини
а) – неправильна б) – правильна
В сітковому графіку не повинно бути замкнутих контурів (циклів), “тупиків”; “хвостів” (рис.5.11).
Рис. 5.11. Приклад неправильної побудови сіткового графіку з „тупиками”, „циклами”, „хвостами”.
Зображення потоків (рис. 5.12).
де 1,2,3 – робочі місця (захватки при - організації потоків у будівництві)
Рис. 5.12. Зображення потоків: а) – неправильне; б) – правильне
Зовнішні роботи виділяються графічно. Зовнішні роботи – це роботи, які організаційно вирішуються на іншому рівні (рис. 5.13).
Рис. 5.13. Зображення зовнішніх робіт
Нумерувати (кодувати) події рекомендується тільки після закінчення побудови сіткової моделі, при цьому вести нумерацію необхідно зліва направо, від початкової події, якій присвоюють нульовий або перший номер.
Після складання початкової моделі (можна складати на окремі комплекси, а потім “зшити” в одну) її перевіряють і вдосконалюють, зменшуючи кількість перелічень.
5.4. Алгоритм розрахунку сіткових графіків
Розрахунок сіткового графіку полягає в надходженні критичного шляху і визначення резервів часу.
Ранній
початок
роботи
- найраніший з можливих час початку
роботи. Визначається тривалістю
найдовшого шляху від вихідної до
початкової події даної роботи.
(5.1)
. (7.2)
Раннє
закінчення
роботи -
- час закінчення роботи, який визначається
як сума її раннього початку і тривалості.
. (5.3)
Пізній
початок
роботи -
- найпізніший з допустимих строків
початку роботи, при якому не збільшується
загальна тривалість робіт.
. (5.4)
Пізнє
закінчення
роботи
- найпізніший з допустимих строків
закінчення роботи, при якому не
збільшується загальна тривалість робіт
сіткового графіка. Воно дорівнює
мінімальному із строків пізніх початків
наступних робіт.
(5.5)
Порівнявши ранні та пізні строки виконання робіт, можна визначити резерви часу - загальний (повний) та частковий (вільний).
Загальний резерв часу (Ri-j)- це максимальний час, на який можна перенести початок роботи або збільшити її тривалість, щоб не змінився загальний термін закінчення всіх робіт.
Частковий резерв часу (ri-j) показує на долю загального резерву часу, яка може бути використана для збільшення тривалості роботи без порушення раннього терміну початку наступної роботи.
Розглянемо розрахунок сіткового графіка безпосередньо на графіку (рис.5.16).
Для прикладу розглянемо сіткову модель зображену на рисунку 5.14.
Рис. 5.14. Модель сіткового графіку з вказаною на ній тривалістю виконання робіт.
Введемо позначення (рис.5.15):
Рис.
7.15. Умовні позначення при розрахунку
сіткового графіку безпосередньо на
графіку.
