- •1.Сировина для виробництва солоду та пива
- •1.1. Ячмінь. Оцінка якості ячменю
- •Вимоги до ячменю передбачені дсту 3769 – 98. [15]
- •1.2.Хміль. Оцінка якості хмелю.
- •1.3. Ферменти та ферментні препарати. Оцінка якості.
- •Вода. Контроль якісних показників води.
- •Токсикологічні показники питної води
- •2.Технологія солоду
- •Контроль якості свіжо пророслого та сухого солоду
- •2.2.Контроль якості подрібненого солоду і несолоджених матеріалів.
- •Оцінка якості несолодженої зернової сировини
- •3.Технологія пива
- •4.Підготовка посуду та розлив пива
- •5.Показники якості пива
- •[Дсту 3888-99]
- •6. Відходи пивоварного виробництва
- •6.1. Солодові паростки.
- •6.2. Зернові відходи.
- •6.3. Пивна шротина.
- •6.4. Хмелева шротина
- •6.5. Бiлковий вiдстiй
- •6.6. Надлишковi пивнi дріжджі
- •7.Шляхи переробки відходів
- •7.1.Розділення пивної шротини на фракції.
- •7.2. Використання сухої пивної шротини при виготовленні хліба, випічки, ковбасних виробів і напівфабрикатів
- •7.3. Отримання із паростків протиолітичного ферментного препарату
- •7.4. Особливості технології утилізації со2 із газів бродіння у пивоварному виробництві
- •8. Способи очищення стічної води
- •9. Енергозбереження у солодовій та пивоварній галузях
- •10. Екологічні проблеми виробництва солоду та пива
- •11. Сучасні екологічні вимоги до виробництва пива.
- •Висновок
[Дсту 3888-99]
Таблиця 5.4.
-
Назватоксичного
елементу
Допустимі рівні, не більше, мг/кг дсту
Метод випробування
Ртуть
0,005
Згідно з ГОСТ 26927
Залізо
15,0
Згідно з ГОСТ 26928
Миш'як
0,2
Згідно з ГОСТ 26930
Мідь
5,0
Згідно з ГОСТ 26931
Свинець
0,3
Згідно з ГОСТ 26932
Кадмій
0,03
Згідно з ГОСТ 26933
Цинк
10,0
Згідно з ГОСТ 26934
"К-нітрозаміни:
Сума НДМА і НДЕА
0,003
Згідно з Нормативами
Радіонукліди:
№ 4225
Цезій — 137
70
Стронцій - 90
100
6. Відходи пивоварного виробництва
6.1. Солодові паростки.
Кількість паростків, які одержують при виробництві пива, залежить від тривалостi й умов солодорощення. Це 3,5-5 % вiд маси готового солоду при виробництві свiтлого солоду та близько 6 % – темного.
Хімiчний склад паростків залежить вiд складу вихiдного ячменю, способу солодорощення i тому значно коливається.
У солодових паростках свiтлого солоду мiститься чистого бiлкового азоту 3,5 %, розчинного азоту – 1,1, пентозанiв – 19, сахарози – 7,6, розчинного екстракту – 36 %.
Як цiнний азотистий матерiал паростки використовують для живлення дрiжджiв у дріжджовому та спиртовому виробництвi, а також молочнокислих бактерiй при одержанні молочної кислоти.
Кормова цінність солодових паростків у 3,5 раза вища, нiж ciна. Вони є добрим кормом для дiйних кopiв i молодняка, їx згодовують тваринам у сумiшi з об’ємистими грубими кормами (солома, полова та ін.). Кормова цінність паростків полягає не тільки у їхній поживностi, а й у високому вмісті неорганiчних речовин (золи). Велика рогата худоба засвоює 80-82 % азотистих речовин, 87 – жиру i 68-88 % безазотистих екстрактивних речовин солодових паростків. Вони мiстять у значнiй кiлькостi вітамін А (антиксерофтальмiчний), В1 (антиневротичний), В2 (фактор росту), антирахiтичний вітамін Д і вітамін Е, що дiє на статеві функції. Тому паростки використовують при виготовленнi лікарських засобiв.
Вони
дуже гiгроскопiчні. При надлишковому
зволоженнi швидко пліснявiють, псуються
i стають отруйними. Ось чому їx слiд
зберiгати в мiшках у сухих вентильованих
примiщеннях. Маса 1 гл солодових паростків
становить 20-22 кг. [10]
Хімічний склад солодових паростків
Таблиця 6.1.
Складові частини |
Вміст, % |
||
мінімальний |
середній |
Максимальний |
|
Вода |
3,5 |
10,0 |
18,0 |
Азотисті речовини |
20,2 |
24,4
|
29,0 |
Жир |
0,8 |
2,0
|
4,0 |
Безазотисті екстрактивні речовини |
19,0 |
42,2
|
52,0 |
Сира клітковина |
10,6 |
14,2
|
18,5 |
Зола |
5,1 |
7,2
|
9,7 |
У зв'язку з вмістом у солодових паростках великої кiлькостi азотистих речовин у перспективi їх можна використовувати як складову частину живильних середовищ для вирощування мiкроорганiзмiв. [10]
Солодовi паростки вiдпускають господарствам iз метою введення в рацiони худоби, частково їх використовують у дрiжджовому виробництвi для збагачення живильного середовища органічним білком, калієвими та фосфорними солями. У солодових паростках виявлено амінокислоти: аспарагінову та глютамінову, серин, глікокол, аспарагін, треонін, α-аланін, тирозин, валін, метіонін, лейцин, ізолейцин, β-фенілаланін, пролін. Із вуглеводів вони містять клітковину, пентози та цукри. У них нагромаджується основна маса вітамінів групи В, що утворюються в зерні при пророщуванні. Із них вітамінів В2, В6,В12,РР і Е значно більше в рослинах, ніж у солоді.
Крім того, в солодових паростках є ферменти, про що свідчать результати визначення ферментативної активності паростків ячмінного солоду. Це амілолітична здатність (А3), яка становить 0,065од./г·год; показник декстринолітичної здатності (МЗ) у перерахунку на мальтозу -3,8мг/г.год; мальтозна здатність (МЗ) у перерахунку на глюкозу -12,16мг/г.год; протеолітична здатність(ПЗ) - 0,11 - 0,18од./г.год; загальний вміст фосфору - 0,72мг/кг. У паростках містяться також стимулятори росту – інозин біотин.[10]
