- •1.Сировина для виробництва солоду та пива
- •1.1. Ячмінь. Оцінка якості ячменю
- •Вимоги до ячменю передбачені дсту 3769 – 98. [15]
- •1.2.Хміль. Оцінка якості хмелю.
- •1.3. Ферменти та ферментні препарати. Оцінка якості.
- •Вода. Контроль якісних показників води.
- •Токсикологічні показники питної води
- •2.Технологія солоду
- •Контроль якості свіжо пророслого та сухого солоду
- •2.2.Контроль якості подрібненого солоду і несолоджених матеріалів.
- •Оцінка якості несолодженої зернової сировини
- •3.Технологія пива
- •4.Підготовка посуду та розлив пива
- •5.Показники якості пива
- •[Дсту 3888-99]
- •6. Відходи пивоварного виробництва
- •6.1. Солодові паростки.
- •6.2. Зернові відходи.
- •6.3. Пивна шротина.
- •6.4. Хмелева шротина
- •6.5. Бiлковий вiдстiй
- •6.6. Надлишковi пивнi дріжджі
- •7.Шляхи переробки відходів
- •7.1.Розділення пивної шротини на фракції.
- •7.2. Використання сухої пивної шротини при виготовленні хліба, випічки, ковбасних виробів і напівфабрикатів
- •7.3. Отримання із паростків протиолітичного ферментного препарату
- •7.4. Особливості технології утилізації со2 із газів бродіння у пивоварному виробництві
- •8. Способи очищення стічної води
- •9. Енергозбереження у солодовій та пивоварній галузях
- •10. Екологічні проблеми виробництва солоду та пива
- •11. Сучасні екологічні вимоги до виробництва пива.
- •Висновок
6.2. Зернові відходи.
Зернові
відходи, які одержують при очищенні,
сортуванні та замочуванні зерна, залежить
від якості ячменю, що надходить у
виробництво. При очищенні на сепараторі
відокремлюється солома, полова, а за
допомогою трієрного циліндра – кулясті
(кукіль, вика) та довші домішки (овес);
сортувальний циліндр допомагає виділити
дрібні, щуплі зерна (третій сорт).
Вміст щуплих зерен, що становить основну частину відходів, залежно від урожаю коливається від 0,5 до 3 %. Із неочищеного ячменю одержують приблизно таку кількість відходів: щуплих зерен 0,5 – 3 %,половинок зерна і кулястих домішок 0,2 – 0,5; більших кулястих домішок і полови 0,3 – 1,1; зернового пилу 0,2 %.
Відходи
при замочуванні зерна являють собою
сплав, їх вміст становить близько 2 %. За
особливостями склад відходів ідентичний
відходам при очищенні та сортуванні
ячменю.
Зернові відходи, які одержують при сортуванні (3 сорт ячменю) і які задовольняють вимоги на фуражний ячмінь, здають в обмін на пивоварний. Сплав і зернові відходи передають господарствам на корм худобі.[10]
6.3. Пивна шротина.
Утворюэться в процесі фільтрування затору, як залишок після відокремлення рідкої фази – пивного сусла. До складу солодової шротини входять зернові оболонки, нерозчинні частини зерна, що містять в основному полісахариди, майже весь жир і значну частину білкових речовин вихідної сировини, а також органічні кислоти, переважно молочну. У сирій пивній шротині є 75 – 80 % жиру, наявного у вихідному солоді. Вона є дуже цінним кормом для худоби. Значну кількість її використовують у сирому вигляді, а частину сушать і продають у сухому вигляді. Солодова шротина містить ще 0,5 – 0,7 % вимивного екстракту. В таб. 6.2. наведено хімічний склад сирої та висушеної солодової шротини.[10]
Хімічний
склад сирої і висушеної солодової
шротини
Таблиця 6.2.
Компоненти |
Вміст складових р-н у шротині |
|
сирий |
висушеній |
|
Вода, % |
76,3 |
9,0 |
Сирий білок, % |
6,63 |
25,5 |
Сирий жир, % |
1,7 |
7,5 |
Безазотисті екстрактивні р-ни, % |
9,72 |
37,3 |
Клітковина, % |
5,1 |
16,0 |
Зола, % |
1,2 |
4,6 |
Загальна енергетичність, % |
480,2 |
1833,2 |
Р-ни, що легко засвоюються, %: |
|
|
Сухий білок |
4,74 |
18,2 |
Білок, що засвоюється |
4,46 |
17,10 |
Сирий жир |
1,5 |
6,6 |
Безазотисті екстрактивні р-ни |
5,83 |
22,39 |
Клітковина |
2,0 |
7,7 |
Крохмаль еквівалент у 100 кг |
13,42 |
50,31 |
Загальна енергетичність, кДж/кг |
317,6 |
1328,5 |
Хімічний склад абсолютно сухої шротини наведені у таблиці 6.3.
Хімічний склад абсолютно сухої шротини
Таблиця 6.3.
-
Речовина
Вміст, %
Жир
10
Білок
22
Геміцелюлоза
35
Целюлоза
20
Лігнін
10
Зола
3
Влітку,
коли виробництво пива збільшується, а
в господарствах з’являються зелені
корми, попит на шротину для відгодівлі
тварин значно зменшується. У зв’язку
з високим вмістом у ній вологи і білкових
речовин її потрібно якомога швидше
утилізувати. Сушіння дробини – надзвичайно
енергоємний процес. Кращий спосіб її
зберігання – зневоднення до вологості
60-70 % за допомогою спеціального конічного
шнекпреса. Вміст сухої речовини в шротині
при цьому підвищується від 20 до 30-35 %.
Таку шротину фасують у поліетиленові
мішки, які герметично закривають і
пресують.[11]
При зберіганні її у мішках знижується рН за рахунок утворення молочної й оцтової кислот у результаті дії молочнокислих та оцтовокислих бактерій. Отже, шротина консервується і може зберігатися протягом тривалого часу.
У Чехії, Німеччині та інших країнах при згодовуванні дробини тваринам одержують середньодобовий приріст живої маси 1,24 кг. Фізіологічний стан тварин і якість молока та м'яса були добрими й відповідали вимогам стандартів.
У
Мюнхенському технічному університеті
(Ваєнштефан), розроблено багатоступеневий
процес перетворення відходів харчової
пивобезанкогольної промисловості,
зокрема шротини, в біогаз.
Перетворення органічних відходів у метан здійснюється в основному за допомогою анаеробних змішаних культур. Найбільше відповідають цій меті культури, одержані з рубця жуйних тварин.
Усі органічні відходи пивоварного виробництва досліджували на їх придатність до утворення метану. В дослідах як основний субстрат використовували шротину. Інші відходи пивоварного виробництва додавали до шротини в тих же пропорціях, у яких вони виділяються на підприємстві. При цьому найкращі властивості з погляду перетворення у метан мають пивна шротина, упаковки з паперу, картону і фільтруючий матеріал. Однак пакувальний і фільтруючий матеріали потребують попередньої лужної обробки й подрібнення до розмірів часточок пивної шротини. [10]
В табл. 6.4. наведено параметри, які характеризують продуктивність способів зброджування відходів пивоварного виробництва, розроблені в Вайєнштефані.[11]
Параметри та характеристика продуктивності способів зброджування відходів пивоварного виробництва наведені у таблиці 6.4.
Параметри та характеристика продуктивності способів зброджування відходів пивоварного виробництва
Таблиця 6.4.
Об’єкт утилізації |
Відходи |
Відходи |
Дробина, хмелева дробина, картон, папір, фільтруючий матеріал;
відстій |
Стічні води |
Залишки пива, конденсат мокрої пари, вода, в якій замочують продукт |
Ефективність розкладу |
80-85 % сухої речовини |
Тривалість, діб: |
|
гідролізу |
8 |
одержання метану |
4,5 |
Кількість одержаного біогазу, куб.м/т сухої речовини |
130-150 |
Склад біогазу, %: |
|
метан |
62-67 |
СО2 |
32-35 |
Н2S |
<0.2 |
N2 |
<2 |
Неутилізований залишок сухої речовини, кг/т |
70 |
Стічні води, куб.м/т сухої речовини |
Залежно від процесу повторного використання води 0,4-0,5 |

обмежено:
білкові завислі часточки,