- •1.Предмет та завдання іст.Геології.Обєкт вивчення та методи досліджень
- •2.Документи історичної геології
- •3.Ознаки підошви і покрівлі пласта
- •4.Стратиграфічна незгідність
- •5.Тектонічна незгідність та її ознаки
- •10.Тектонічний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •6.Поняття про структурний поверх
- •7.Конденсовані верстви
- •8.Стратиграфічний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •9. Петрографічний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •11.Палеонтологічний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •12.Геохімічний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •13.Екостратиграфічний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •14.Палеомагнітний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •15.Геофізичний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •16.Визначення відносного віку «німих»товщ та інтрузій
- •17.Поняття про абсолютний вік гірс.Порід
- •17.Самарій неодимовий метод.
- •17.Реній осмієвий метод.
- •17.Лютецій-гафнієвий метод
- •17.Колагеновий метод
- •17.Метод рацемізації амінокислот.
- •17.Трековий метод.
- •18.Стратиграфічна шкала
- •19.Міжнародна стратиграфічна шкала та її підрозділи
- •30.Незгідності : див.№ 4 і 5
- •31.Трансгресивні і регресивні серії.
- •32.Основні положення вчення про геосинкліналі та платформи.
- •33.Поняття про міо- та евгеосинкліналь,особливості розвитку
- •34.Платформа,будова,розвиток і вік.
- •35.Геосинкліналь,її характеристика та стадії розвитку
- •36.Перша стадія розвитку геосинкліналі, її характеристика.
- •37.Друга стадія розвитку геосинкліналі, її характеристика.
- •38.Третя стадія розвитку геосинкліналі, її характеристика.
- •39. Четвертий етап розвитку геосинк.
- •40.Древні та молоді платформи.
- •41.Характерні ознаки ділянок з.Кори, які пережили геосинклінальний етап розвитку.
- •42.Поняття про формації.Типи формацій.
- •43.Геосинклінальні формації: їх склад…
- •43.Будова та походж. Океан.Западин.
- •44.Цикли тектогенезів(епох складчатостей) та їх фази, час проходження.
- •45. Основні стриктурні елементи платформ і плит.
- •46. Характеристика еволюційних та революційних етапів в історії розвитку Землі.
- •50.Стратиграфічний поділ та органічний світ Венду.
- •51.Стратиграфічний поділ та органічний світ Кембрію
- •52. Стратиграфічний поділ та органічний світ Ордовіку
- •53. Стратиграфічний поділ та органічний світ Силуру
- •54. Стратиграфічний поділ та органічний світ Девону
- •55. Стратиграфічний поділ та органічний світ Карбону
- •56. Стратиграфічний поділ та органічний світ Пермі.
- •57. Стратиграфічний поділ та органічний світ Тріасу.
- •58. Стратиграфічний поділ та органічний світу Юри.
- •59. Стратиграфічний поділ та органічний світу Крейда.
- •60. Стратиграфічний поділ та органічний світу Палеогену.
- •61. Стратиграфічний поділ та органічний світу Неогену.
- •66. Організми, які вимерли до кінця палеозою.
- •67. Організми, які вимерли до кінця мезозою.
- •70. Основні етапи розвитку флори
- •71.Історія геолог. Розвитку сєп платформи у ранньому палеозої
- •72.Історія геолог. Розвитку сєп у пізньому палеозої
- •73.Історія геол. Розвитку сєп у мезозої
- •74.Історія геол. Розвитку сєп у кайнозої
- •75.Історія геологічного розвитку Сибірської платформи у ранньому палеозої.
- •76.Історія геологічного розвитку Сибірської платформи у пізньому палеозої.
- •77.Історія геолог.Розвитку Сибірської платформи у мезокайнозої.
- •78.Історія геол розвитку Канадської платформи у ранньому палеозої
- •79.Історія геол. Розвитку Канадської платформи у пізньому палеозої
- •80.Історія геол. Розвитку Канадської платформи у мезокайнозої
- •81.Історія геол..Розвитку Китайської платформи у палеозої.
- •82.Історія геол..Розвитку Китайської платформи у мезокайнозої.
- •83.Історія геологічного розвитку Гондвани у Палеозої.
- •84.Істор.Геол.Розв.Гондвани в мезокайнозої.
- •85. Історія геол. Розвитку Урало-Тяньшанську області у ранньому палеозої
- •86.Історія геол. Розвитку Урало-Тяньшаньської області у пізньому палеозої
- •87.Історія геол. Розвитку Верхояно-Чукоцької області у палеозої
- •88.Історія геол.. Розвитку Верхояно-Чукоцької області у мезокайнозої
- •89.Історія геол. Розвитку Східно-Азіатської області у мезозої
- •90.Історія геол розвитку Східно-Азіатської області у кайнозої
- •91.Історія геол..Розвитку Монголо-Охотьської обл. У палеозої.
- •92.Історія геол..Розвитку Монголо-Охотської зони в мезокайнозої.
- •93. Історія геологічного розвитку каледонської зах.Європи у палеозої.
- •96. Історія геол. Розвитку Альпійсько-Гімалайської області у мезозої
- •97.Історія геол. Розвитку Альпійсько-Гімалайської області у кайнозої
- •101. Докембрійські масиви світу
- •102.Каледоніди світу
- •103.Герциніди світу
- •104.Тихоокеаніди світу
- •105.Альпіди світу
- •106.Негативні структури світу
- •107.Каледоніди Євразії
- •108.Герциніди Євразії
- •109.Тихоокеаніди Євразії
- •110.Альпіди Євразії
- •111.Геологічне район. Європи.
- •120.Результ.Каледон.Тектогенезу.
- •121.Результати герцин.Тектогенезу.
- •123.Результати альпійського тектоген.
75.Історія геологічного розвитку Сибірської платформи у ранньому палеозої.
Сиб. пл. в кембрії була опущена і майже вся знаходилась нижче рівня моря.Непреривне підняття впродовж O і S привело до того ,що вона представляла собою сушу.
Кембрій.Відклади різко трансгресовано залягають на докембр.і відслонюються тільки по краях платформи,а в центральн.частині залягають на великих глибинах.Кембрій представл. 3 відділами і потужн.до 2.5км.На початку Є1 в центральн.частині Сиб. Платформи утворився великий прогин,що покривається морем.На пн морський басейн відкритий,а на пд. переходить в систему засолених лагун.В цих умовах накопич.товщі конгломератів,пісковиків,що поступали у морськ.басейн з молодих гір байкалід,а також форм.вапняки,алевроліти,а на сх.(басейн річки Лєна)бітумінозні сланці.І тільки на пд. в засолених лагунах
накопич.евапорити(доломіти,ангідриди,камяна сіль)до кінця Є1 море скорочується ,міліє і в Є2-нормальні морські умови зберігаються на пн і пн-сх платформи.Є3-починається нова трансгресія,що була і в О, і в не глибокому морськ.басейні формуються вапняки,уламкові.мілководні,прибережно-континент. і лагунні відклади.
Ордовік.Трансгресія була меншою за кембрійську,в ній виділяють 2 етапи трансгресії:
1.О1 відклади предст.
-в нижній частині розрізу- корбонатно-органогенні відклади
-верхній-теригенні;по периферії-піщано-глиністі,лагунні(континентальні)
2.О2-3-відклади поширені значно ширше і представлені безперервним розрізом пісковиків з фосфоритами,аргілітами,вапняками.На пд. платформи поширені гіпсоносні глини ,доломіти,червоно-бурі і строкаті пісковики.
Потужність-0-800м.Ці етапи трансгресіі закінчувались підняттям і форм. засолонених лагун.Море приходило зі сх. і пн-сх.воно було теплим і мілководним.
Силур.Після часткової регресії в кінці О,опускається центральна частина платформи,і з пн-зх з Уралу трансгресує море.Відклади S1 представлені від морських грабтолітових сланців і вапняків до строкато колірних прибережних утворень.У S2 морський басейн поступово відступає на пн захід.Відклади стають лагунними,а потім прибережними і з пржидольсткого віку Сиб.пл.стає сушею,якою і залишається до наших днів.Відклади S залягають із різкою стратеграф. Незгідністю на О і згідно перекрив.D1.
76.Історія геологічного розвитку Сибірської платформи у пізньому палеозої.
Протягом пізнього палеозою представляла сушу,на окремих частинах якої накопичувались континентальні відклади.Тільки пд. і пд.-зх і сх. частина іноді погружалась під рівень моря.
Девонський.Відклади поширенні значно менше ніж S.Велику роль відіграють червоноколірні аргіліти,алевроліти,глиністі доломіти с залишками риб,зустрічаються прослої гіпса,ангідрита,кам’яної солі.Серед червоноколірних порід,які сформув. В лагунних і континентальних умовах аридного клімату,заляг пачки морських вапняків та аргілітів з лінзами фосфоритів і сидеритів.Накопичення лагунних і континент осадків неодноразово преривалось трансгресіями моря з пн-зх з Арктичного басейна.Наявність туфов і туфітов свідчить на прояв вулканічної діяльності,звязаной з розколами. На пд.-зх відклади представлені товщею континентальних уламкових порід,потужністю 465м.Ця частина платформи почала погружатися в D3.Уламковий матеріал поступав з пд. і пд.-зх,де були байкальські і каледонські складчасті зони.
Кам’яновугільний.Камяновугільні відклади заповнюють Тунгуську і частично Вілюйську синеклізу,також вздовж пн краю платформи.Ранній С-продовження девону.Поновилось опускання пн і пн-зх частини платформи,за яким послідувала трансгресія моря з пн.Продовжувались розколи земної кори,вулканічна діяльність.В С1 платформа була значно при піднята,почали знову накопичуватись осадові товщі.О2-О3 відклади представлені континентальними породами.Потужність вуглеводної серії змінюється досягає в зх частині Тунгуської синеклізи 1300м.Історія в 2 половині С суттєво відрізнялась:в О2 остаточно сформувалась Тунгуська синекліза .Вуглевміщуючі відклади формувалися в умовах низовинних рівнин,покритих деревинною рослинністю,серед яких переважали кордаїти.В озерах,болотах сформовув.торфяники,які згодом стали кам’яним вугіллям.Сиб. платформа в О2,О3 входила в склад материка Ангариди.Господствував помірно вологий теплий клімат,про це свідчать окамянілі стволи дерев.
Пермська.Відклади складають верхню частину вугленосної серії,що заповнює Тунгуську синеклізу.В пн-зх і пн районах платформи відомі вулканічні і вулканогено-осадові породи:туфи,туфіти,ефузивного складу базальти.В кінці Р періоду платформа стала ареной бурної вулканічної діяльності,максимум якої приходиться на тріас.
