86.Історія геол. Розвитку Урало-Тяньшаньської області у пізньому палеозої

Девон.Урал являє собою успадковану з S геосинкл з її 2 зонами. Західна зона – міогеосинкл,який форм в умовах відкритого моря піщано-глинисті осадки і вапняки(1-2км). Сх зона-евгеосинкл, D тут представлений майже 7 км товщею основних ефузивних туфогенних і уламкових порід, що формув в основному басейні з острівним вулканізмом.Більша частина майбутніх герцинід Зах Сиб западини в кінці S стала гірс системою і протягом D відбув руйнув каледонс хребтів з інгресією морс басейну.

Карбон. Протягом С на Уралі відбув ліквідація морс геосинкл режиму за рахунок утв складч гірс структур з сх. на зах. С1- успадковане з D море існує на всьому Уралі,відбув опускання і осадко накопич.Судетська фаза в кінці С1 проявл в герцинс ТяньШані і герц Казахстані і тут залиш тільки фрагментарне море.Астурійська фаза(С2-С3) ліквідує останні морс прогини і утв гірс структури Сх Уралу.Уральська фаза перетворює весь центр і зах Урал в гірс структури,що приєднуються до гір сх. Уралу і весь Урал стає гірс системою,тобто геосинкл закрилась. На поч. Р море зберігається тільки в Передуральському крайовому прогині і на пд. ТяньШань.

Перм Якщо на поч. Р морс умови зберіг в районі зах Уралу – басейн типу передгірськ прогину і у ньому формув. нижня морс теригенна мол аса і фліш(потужн 4 км) за рахунок руйнування гірс герцинід Уралу,то в Передуралск прогині вздовж СЄП існували великі карб рифові масиви.

В кунгурському віці прогин перетворюється в серію лагун,в яких при висиханні утв евапорити. За цей час герциніди Уралу істотно нівелювались. На рубежі Р1-Р2 ранньотяньш під фаза перетворює повністю зах Урал на гірс сушу і в кінці Р весь Урал став гірс сушею і осушився Передуральський прогин.

87.Історія геол. Розвитку Верхояно-Чукоцької області у палеозої

Кембрій Протягом Є більшою частиною була сушею,яка денудувалася.Морс басейн покривав пд. і пд. зах частину пл.,де протягом Є утв 4 км товща в основному морс карб порід.

Ордовик відклади О залягають трансгресивно на Є на всій території поширені і за її межами. Після Є трансгресії,нова О трансгр охопила майже всю територію платформи. Морс басейн пл. був відкритим і з’єднувався з сусідніми морями.Формувались карб глинисті відклади(800 м – 5 км) В кінці О пд. част Верхоянської зони охопили тимчасові підняття,так як на рубежі О – S ту спостеріг у розрізах ерозійний розмив.

Силур В S1,як і в Є та О зберіг тенденція до опускання і морс басейн поширюється все дальше на пн. і на сх.,і він покриє всю сучасну сушу. Формув вапняки,доломіти,пісковики,сланці, а фауна дає повний розріз S.Потужність S до 2 км.

Девон В D1 являла собою морс острівний басейн,в якому формув 1,5-5 км товщі різнофаціальних морс осадків,але на відміну від S,в D більш активно проявились диференційовані тект рухи і вулканізм,які найпотужніше охопили Колимський,Омолонський масиви. На рубежі D2- D3 ці рухи зумовили часткове обміління моря і утв лагун.

Карбон В С1 майже всю її покривало мілководне острівне море,в якому формув вапняки(100м)

На рубежі С1-С2 Судетська фаза зумовлює тектогенез,магматизм,зминання. Із С2- нова трансгресія морс басейн покриває пл. до кінця С3. Відклади С2+3 представлені уламк морс і конт прибережними осадками на Колимськ,Омолонському масиві і Новосиб о-вах.

Перм В Р на цій території розпочин новий етап розвитку(геосинкл).На поч. Р вся територія на сх. від Сиб пл. і до Чукотки включно покривався морем,яке зєдн з басейнами сх. Азіатс системи і Арктичної. Формуються морс конгломерати,піщано-глин відклади,морс вапняки,туфи потужн від 2 до 6 км. Час від час зявляються о-ви,діють наземні і підводні вулкани.