- •1.Предмет та завдання іст.Геології.Обєкт вивчення та методи досліджень
- •2.Документи історичної геології
- •3.Ознаки підошви і покрівлі пласта
- •4.Стратиграфічна незгідність
- •5.Тектонічна незгідність та її ознаки
- •10.Тектонічний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •6.Поняття про структурний поверх
- •7.Конденсовані верстви
- •8.Стратиграфічний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •9. Петрографічний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •11.Палеонтологічний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •12.Геохімічний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •13.Екостратиграфічний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •14.Палеомагнітний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •15.Геофізичний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •16.Визначення відносного віку «німих»товщ та інтрузій
- •17.Поняття про абсолютний вік гірс.Порід
- •17.Самарій неодимовий метод.
- •17.Реній осмієвий метод.
- •17.Лютецій-гафнієвий метод
- •17.Колагеновий метод
- •17.Метод рацемізації амінокислот.
- •17.Трековий метод.
- •18.Стратиграфічна шкала
- •19.Міжнародна стратиграфічна шкала та її підрозділи
- •30.Незгідності : див.№ 4 і 5
- •31.Трансгресивні і регресивні серії.
- •32.Основні положення вчення про геосинкліналі та платформи.
- •33.Поняття про міо- та евгеосинкліналь,особливості розвитку
- •34.Платформа,будова,розвиток і вік.
- •35.Геосинкліналь,її характеристика та стадії розвитку
- •36.Перша стадія розвитку геосинкліналі, її характеристика.
- •37.Друга стадія розвитку геосинкліналі, її характеристика.
- •38.Третя стадія розвитку геосинкліналі, її характеристика.
- •39. Четвертий етап розвитку геосинк.
- •40.Древні та молоді платформи.
- •41.Характерні ознаки ділянок з.Кори, які пережили геосинклінальний етап розвитку.
- •42.Поняття про формації.Типи формацій.
- •43.Геосинклінальні формації: їх склад…
- •43.Будова та походж. Океан.Западин.
- •44.Цикли тектогенезів(епох складчатостей) та їх фази, час проходження.
- •45. Основні стриктурні елементи платформ і плит.
- •46. Характеристика еволюційних та революційних етапів в історії розвитку Землі.
- •50.Стратиграфічний поділ та органічний світ Венду.
- •51.Стратиграфічний поділ та органічний світ Кембрію
- •52. Стратиграфічний поділ та органічний світ Ордовіку
- •53. Стратиграфічний поділ та органічний світ Силуру
- •54. Стратиграфічний поділ та органічний світ Девону
- •55. Стратиграфічний поділ та органічний світ Карбону
- •56. Стратиграфічний поділ та органічний світ Пермі.
- •57. Стратиграфічний поділ та органічний світ Тріасу.
- •58. Стратиграфічний поділ та органічний світу Юри.
- •59. Стратиграфічний поділ та органічний світу Крейда.
- •60. Стратиграфічний поділ та органічний світу Палеогену.
- •61. Стратиграфічний поділ та органічний світу Неогену.
- •66. Організми, які вимерли до кінця палеозою.
- •67. Організми, які вимерли до кінця мезозою.
- •70. Основні етапи розвитку флори
- •71.Історія геолог. Розвитку сєп платформи у ранньому палеозої
- •72.Історія геолог. Розвитку сєп у пізньому палеозої
- •73.Історія геол. Розвитку сєп у мезозої
- •74.Історія геол. Розвитку сєп у кайнозої
- •75.Історія геологічного розвитку Сибірської платформи у ранньому палеозої.
- •76.Історія геологічного розвитку Сибірської платформи у пізньому палеозої.
- •77.Історія геолог.Розвитку Сибірської платформи у мезокайнозої.
- •78.Історія геол розвитку Канадської платформи у ранньому палеозої
- •79.Історія геол. Розвитку Канадської платформи у пізньому палеозої
- •80.Історія геол. Розвитку Канадської платформи у мезокайнозої
- •81.Історія геол..Розвитку Китайської платформи у палеозої.
- •82.Історія геол..Розвитку Китайської платформи у мезокайнозої.
- •83.Історія геологічного розвитку Гондвани у Палеозої.
- •84.Істор.Геол.Розв.Гондвани в мезокайнозої.
- •85. Історія геол. Розвитку Урало-Тяньшанську області у ранньому палеозої
- •86.Історія геол. Розвитку Урало-Тяньшаньської області у пізньому палеозої
- •87.Історія геол. Розвитку Верхояно-Чукоцької області у палеозої
- •88.Історія геол.. Розвитку Верхояно-Чукоцької області у мезокайнозої
- •89.Історія геол. Розвитку Східно-Азіатської області у мезозої
- •90.Історія геол розвитку Східно-Азіатської області у кайнозої
- •91.Історія геол..Розвитку Монголо-Охотьської обл. У палеозої.
- •92.Історія геол..Розвитку Монголо-Охотської зони в мезокайнозої.
- •93. Історія геологічного розвитку каледонської зах.Європи у палеозої.
- •96. Історія геол. Розвитку Альпійсько-Гімалайської області у мезозої
- •97.Історія геол. Розвитку Альпійсько-Гімалайської області у кайнозої
- •101. Докембрійські масиви світу
- •102.Каледоніди світу
- •103.Герциніди світу
- •104.Тихоокеаніди світу
- •105.Альпіди світу
- •106.Негативні структури світу
- •107.Каледоніди Євразії
- •108.Герциніди Євразії
- •109.Тихоокеаніди Євразії
- •110.Альпіди Євразії
- •111.Геологічне район. Європи.
- •120.Результ.Каледон.Тектогенезу.
- •121.Результати герцин.Тектогенезу.
- •123.Результати альпійського тектоген.
88.Історія геол.. Розвитку Верхояно-Чукоцької області у мезокайнозої
Тріас З усієї Євразії відклади Т найб поширені тут у басейнах річок Яна «Індігірка і Колима» а місцями далі на сх. З Р тут залиш морс басейн геосинкл типу величезних розмірів. Повний розріз Т представл теригенними відкладами вапняками+осн ефузивами і туфами(2-6км). На серединних масивах потужн Т кілька 10 м.
Юра Протягом J геосинкл. В J3 на зах від Колимс масиву ліквідуються геосинкл умови і у волзькому віці тут в між гірських западинах форм 2 км товща вугленосної верхньої моласи,а на сх. від Колимск масиву до кінця J продовж геосинкл умови.
Крейда В К тут існує 2 зони: 1) на зах від Колимс масиву – суша,де в окремих западинах сформув до 7,5 км конт вуглевміщуючих відкладів. 2) на сх від Колимс масиву і на пн.зх від Пемженського хребта з J і до альбу – море,в якому формув морс осадово-вулканог породи. З al інтенсивний орогенез і в К2 вже суша,на якій в западинах формув прісноводно-конт осадки і вулканіти.
Палеоген,неоген знаходилась в конт умовах.Процеси денудації переважали над акумуляцією осадків.Конт відклади накопич в западинах,які утв в К.Малопотужний осад чохол формувався на півночі.Відклади конт пісковики,конгломерати,аргіліти з пластами кам і бурого вугілля.Ці породи заповнюють невеликі западини.Прогинання і осадко накопич проходило на пн. пл. На сх.,в Охотсько-Чукотс вулк поясі в кінці К на поч. палеогену пройшли виливи базальтових лав і виникли покрови до 500-600м.В неогені територія була захвачена епіплатформним орогенезом, розмах рухів досягав 3-4км.Ці підняття призвели до зєднання Азії і Півн Амер.Перешийок між Азією і пн..Амер існував і на поч. четвертинного періоду.про зєдн 2 континентів свідчить характер морс дна,общий розвиток фауни і флори.
89.Історія геол. Розвитку Східно-Азіатської області у мезозої
Тріас тут відомий тільки Т3 в окремих місцях і залягає він на PZ породах(на Корякському нагір’ї, Пемженському хребті,п-ві Тайганос)Представлений осад уламк породами,осн ефузивами і їх туфами.Заг потужн Т не відома,а окремі товщі мають потужн від 0,5 до 1,5км.
Юра На Корякському нагір’ї в районі Пемженського хребта і на Сахаліні в J існує геосинкл море,де форм алеврити,аргіліти(1,5км)які перекриваються вуглевміщуючими осадками.
В К3 зона опускання перемістилась на сх.,а в крайових частинах(Сіхоте-Алінь,Корякс нгіря) наступив орогенний етап.По краю Тих океану почали виникати острівні дуги і окраїнні моря (Охотське,Японське,Берингове)
90.Історія геол розвитку Східно-Азіатської області у кайнозої
Протягом КЗ проходили процеси інтенсивного прогинання з. к. і осадко накопич,особливо в неогені;характерно прояви вулканізму на великих площах.Осад породи палеог і неогену,а інколи четверт відчули складчастість.Підняттями були захвачені прибережні ділянки і геоактинал острівні дуги. Протягом палеог і неог сформув потужна товща морс і конт осадків. Серед морс відкладів на пн. поширені теригенні піщані і глинисті відклади потужн більше 10 км;ефузиви андезито-базалт складу 5км. Конт вугленосні відклади відомі на Камчатці, Сахаліні(3км), Японія,о.Тайвань. Породи палеогену і неогену зімятті в складки,розірвані насувами. Процеси складкоутв сильно проявились в пліоцені.
