- •1.Предмет та завдання іст.Геології.Обєкт вивчення та методи досліджень
- •2.Документи історичної геології
- •3.Ознаки підошви і покрівлі пласта
- •4.Стратиграфічна незгідність
- •5.Тектонічна незгідність та її ознаки
- •10.Тектонічний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •6.Поняття про структурний поверх
- •7.Конденсовані верстви
- •8.Стратиграфічний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •9. Петрографічний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •11.Палеонтологічний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •12.Геохімічний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •13.Екостратиграфічний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •14.Палеомагнітний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •15.Геофізичний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •16.Визначення відносного віку «німих»товщ та інтрузій
- •17.Поняття про абсолютний вік гірс.Порід
- •17.Самарій неодимовий метод.
- •17.Реній осмієвий метод.
- •17.Лютецій-гафнієвий метод
- •17.Колагеновий метод
- •17.Метод рацемізації амінокислот.
- •17.Трековий метод.
- •18.Стратиграфічна шкала
- •19.Міжнародна стратиграфічна шкала та її підрозділи
- •30.Незгідності : див.№ 4 і 5
- •31.Трансгресивні і регресивні серії.
- •32.Основні положення вчення про геосинкліналі та платформи.
- •33.Поняття про міо- та евгеосинкліналь,особливості розвитку
- •34.Платформа,будова,розвиток і вік.
- •35.Геосинкліналь,її характеристика та стадії розвитку
- •36.Перша стадія розвитку геосинкліналі, її характеристика.
- •37.Друга стадія розвитку геосинкліналі, її характеристика.
- •38.Третя стадія розвитку геосинкліналі, її характеристика.
- •39. Четвертий етап розвитку геосинк.
- •40.Древні та молоді платформи.
- •41.Характерні ознаки ділянок з.Кори, які пережили геосинклінальний етап розвитку.
- •42.Поняття про формації.Типи формацій.
- •43.Геосинклінальні формації: їх склад…
- •43.Будова та походж. Океан.Западин.
- •44.Цикли тектогенезів(епох складчатостей) та їх фази, час проходження.
- •45. Основні стриктурні елементи платформ і плит.
- •46. Характеристика еволюційних та революційних етапів в історії розвитку Землі.
- •50.Стратиграфічний поділ та органічний світ Венду.
- •51.Стратиграфічний поділ та органічний світ Кембрію
- •52. Стратиграфічний поділ та органічний світ Ордовіку
- •53. Стратиграфічний поділ та органічний світ Силуру
- •54. Стратиграфічний поділ та органічний світ Девону
- •55. Стратиграфічний поділ та органічний світ Карбону
- •56. Стратиграфічний поділ та органічний світ Пермі.
- •57. Стратиграфічний поділ та органічний світ Тріасу.
- •58. Стратиграфічний поділ та органічний світу Юри.
- •59. Стратиграфічний поділ та органічний світу Крейда.
- •60. Стратиграфічний поділ та органічний світу Палеогену.
- •61. Стратиграфічний поділ та органічний світу Неогену.
- •66. Організми, які вимерли до кінця палеозою.
- •67. Організми, які вимерли до кінця мезозою.
- •70. Основні етапи розвитку флори
- •71.Історія геолог. Розвитку сєп платформи у ранньому палеозої
- •72.Історія геолог. Розвитку сєп у пізньому палеозої
- •73.Історія геол. Розвитку сєп у мезозої
- •74.Історія геол. Розвитку сєп у кайнозої
- •75.Історія геологічного розвитку Сибірської платформи у ранньому палеозої.
- •76.Історія геологічного розвитку Сибірської платформи у пізньому палеозої.
- •77.Історія геолог.Розвитку Сибірської платформи у мезокайнозої.
- •78.Історія геол розвитку Канадської платформи у ранньому палеозої
- •79.Історія геол. Розвитку Канадської платформи у пізньому палеозої
- •80.Історія геол. Розвитку Канадської платформи у мезокайнозої
- •81.Історія геол..Розвитку Китайської платформи у палеозої.
- •82.Історія геол..Розвитку Китайської платформи у мезокайнозої.
- •83.Історія геологічного розвитку Гондвани у Палеозої.
- •84.Істор.Геол.Розв.Гондвани в мезокайнозої.
- •85. Історія геол. Розвитку Урало-Тяньшанську області у ранньому палеозої
- •86.Історія геол. Розвитку Урало-Тяньшаньської області у пізньому палеозої
- •87.Історія геол. Розвитку Верхояно-Чукоцької області у палеозої
- •88.Історія геол.. Розвитку Верхояно-Чукоцької області у мезокайнозої
- •89.Історія геол. Розвитку Східно-Азіатської області у мезозої
- •90.Історія геол розвитку Східно-Азіатської області у кайнозої
- •91.Історія геол..Розвитку Монголо-Охотьської обл. У палеозої.
- •92.Історія геол..Розвитку Монголо-Охотської зони в мезокайнозої.
- •93. Історія геологічного розвитку каледонської зах.Європи у палеозої.
- •96. Історія геол. Розвитку Альпійсько-Гімалайської області у мезозої
- •97.Історія геол. Розвитку Альпійсько-Гімалайської області у кайнозої
- •101. Докембрійські масиви світу
- •102.Каледоніди світу
- •103.Герциніди світу
- •104.Тихоокеаніди світу
- •105.Альпіди світу
- •106.Негативні структури світу
- •107.Каледоніди Євразії
- •108.Герциніди Євразії
- •109.Тихоокеаніди Євразії
- •110.Альпіди Євразії
- •111.Геологічне район. Європи.
- •120.Результ.Каледон.Тектогенезу.
- •121.Результати герцин.Тектогенезу.
- •123.Результати альпійського тектоген.
91.Історія геол..Розвитку Монголо-Охотьської обл. У палеозої.
Кембрій.Розділ. Сиб.платф. з Китайською,в Є1 тут існує геосинклін морський басейн.з інтенсивн.вулканізмом.Фрм.морс.теригенно-карбон.-вулканогенні утворення,1-6км.ВЄ2 раньо-салаїрські рухи зумовили регресію моря і в Є3 морс.басейн відновився тільки на сході цієї системи в районі хребта Джагди.
Ордовік.Після пінять в Є,В О1 утв прогини,які з боку Охотське моря трансгресує море і затоплює хребти Джагди.Хангай і гори Сухе-Бат.системи.В прогинах форм 5км товща мор.і теригенних відкол.з покривами лав,800м і пластами вапняків.Решта суша.
Силур.В S тут існув.геосинкл.басейн,який з пд. омивав Сиб.платформу і відокр.від Кит.пл.На сх. морс.бас.зєднував з сх.-азіатськ морями,а на зх-з Урало-Тяньшанськ.морем.Море було мілководним,острівним,осадконак суароводж.вертик.рухами блоків і вулканімом.В S1 мор.бас. набуває геосин.хар-ру,а на рубежі S1- S2 відб потужн.орогенез в сх..Монголії.Утвор гірс. Споруди були нестійкими,швидко зруйнув.і в S2 знову покрил.морями.На рубежі S- D відб.потужн орогенез на далекому сх. РосіїВпд Монголії весь силур існ.стійкий морс.бвс.в якому форм.потужна 6км товща осад.-вулкан.порід.
Девон.На поч. D1 море покрив.Російське приморє і пд. Монголію,де в геосин.умовах форм. осад.-вулкан. відклади від 4-12 км.Формування їх відбув.на терит.опускання і потужн наземного і підводного вулканізму.
Карбон.В С1 тут існує 2 морських геосинклін.басейни:1)від Хангаю-до Охотське.моря(вздовж пд. берега Ангариди),2)від Монг.Алтаю до Сіхоте-Аліня.Вцих прогинах форм.морс.осадові і вулкан.відкл.Судетська фаза розбиває пн басейн на окремі запад.,які з часом перетв.у прісноводн лагуни.Скороч пд. басейн,море покидає терит.суч. Монголії.Дуже активіз. наземний вулканізм.Але в С3 море знову покриває Монголію.
Перм.2 етапи:1)Р1-нагадує С,тобто існує 2 морс.прогини перший від Хангая до Шантарських о-ів,другий від Хентею через гірс.сист.Гобі в бік Сіхоте-алінь.2)Р2-відбув опускання в прилягаючих тихоокеон.геосинк.Пд затока в р-ні Монгольського Гобі,перетвор. в алювіальну низовину.В к.Р2 пізньо-Тяньшанська підфаза знищує останні морс.басейни і вся Монголо-Охотьська система перетв.в сушу.Закриття Монг.-Охотс.системи привело до приєднання Кит.пл.до Ангариди.Після завершення герц.тектогенезу у пн півкулллі утв єдиний материк Лавразія,що обєднав Лаврентію,ангариду і Кит.платф.
92.Історія геол..Розвитку Монголо-Охотської зони в мезокайнозої.
Тріас.Майже весь регіон-суша і тільки на пн-сх в депресії фундаменту приходило море,а морське осадконакопич.супроводж.донним вулканізмом.В Монголії і на пн-зх Китаю утв численні накладені западини,які розвивались протягом всього мезокайнозою,заповнял.потужними уламковими осадово-вулк.товщами до 7 км.Морський Т відомий в р-ні Сіхоте-Алінь і Хабаровськ.краю.Потужн.до 6 км,предст.морск.уламк.і вулкан.утворенями.
93. Історія геологічного розвитку каледонської зах.Європи у палеозої.
Ордовік.Відклади поширені там ,де і Є.Безперервний розріз Є+О відомий тільки в зап.Осло,де О представл.400м товщею грабтолітових сланців з вапняками,без перерви переходить в розріз силуру.В Сканд.горах О1-спіліти,яшми,діабази.туфи-результати дуже потужної вулканічн.діяльн.О2+О3-глин.сланці,аркозові пісковикі,філіти(до 2-5км)На Брит.о-х триває накопичення морск.відкл.в прогинах,що заклалися ще в Є. Представл. уламковими карбон.і вулкан.утвореннями(1-6км)в кінці О інтенсивна таконська фаза тектоген перетвор.ці прогини в мілков острівний морськ.басейн.
Силур.Відкл.пошир в тих же місцях,що і Є і О:
-В зап Осло: S1-грабтол.сланці з прош.вапняків і пісковиків,а з пржид.-червоно-бурі глини з рештками риб і ракоскорпіонів(1.5км)
-В Сканд.горах відкл. S більше 2км. Складені кременистими сланцями,яшмами вулканітами і конгломератами.вони завершують розріз сучасних Cкандин гір.В кінці S дуже потужна Ерійська фаза тектогенезу зминає всі осадові ,вулканог.і магм. породи в Калед.геосин.-розбиває на блоки і насовує на докемб.Балтійського щита на відстані 500км. Море,успадковане з О і Є існує на місці суч.Шотландії.Ірланд.і Уельсу.В ньому форм.конгломерати,грауваки,пісковики і грабтол.сланці(потужністю 4км)
-Арденська фаза(S2ld-h)ліквідує геосинкл.басейн в пн.частині,а Арійська фаза(S2-D1)-ліквидує у пд. районах і на початок 1 вся терит.Брит.островів являє собою гірську сушу каледоніт.Т.ч завершилась Калед.епоха складчастості,яка ліквід.Каледонську(Грампіанську) геосинкліналь.В результаті зближ.Канадської і СЄП.Утворений пояс гірськ.каледон. зєднав Канадську і СЄП пл.в єдиний материк «Пн—Атлантичний»або Лаврентія.
