- •1.Предмет та завдання іст.Геології.Обєкт вивчення та методи досліджень
- •2.Документи історичної геології
- •3.Ознаки підошви і покрівлі пласта
- •4.Стратиграфічна незгідність
- •5.Тектонічна незгідність та її ознаки
- •10.Тектонічний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •6.Поняття про структурний поверх
- •7.Конденсовані верстви
- •8.Стратиграфічний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •9. Петрографічний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •11.Палеонтологічний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •12.Геохімічний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •13.Екостратиграфічний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •14.Палеомагнітний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •15.Геофізичний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •16.Визначення відносного віку «німих»товщ та інтрузій
- •17.Поняття про абсолютний вік гірс.Порід
- •17.Самарій неодимовий метод.
- •17.Реній осмієвий метод.
- •17.Лютецій-гафнієвий метод
- •17.Колагеновий метод
- •17.Метод рацемізації амінокислот.
- •17.Трековий метод.
- •18.Стратиграфічна шкала
- •19.Міжнародна стратиграфічна шкала та її підрозділи
- •30.Незгідності : див.№ 4 і 5
- •31.Трансгресивні і регресивні серії.
- •32.Основні положення вчення про геосинкліналі та платформи.
- •33.Поняття про міо- та евгеосинкліналь,особливості розвитку
- •34.Платформа,будова,розвиток і вік.
- •35.Геосинкліналь,її характеристика та стадії розвитку
- •36.Перша стадія розвитку геосинкліналі, її характеристика.
- •37.Друга стадія розвитку геосинкліналі, її характеристика.
- •38.Третя стадія розвитку геосинкліналі, її характеристика.
- •39. Четвертий етап розвитку геосинк.
- •40.Древні та молоді платформи.
- •41.Характерні ознаки ділянок з.Кори, які пережили геосинклінальний етап розвитку.
- •42.Поняття про формації.Типи формацій.
- •43.Геосинклінальні формації: їх склад…
- •43.Будова та походж. Океан.Западин.
- •44.Цикли тектогенезів(епох складчатостей) та їх фази, час проходження.
- •45. Основні стриктурні елементи платформ і плит.
- •46. Характеристика еволюційних та революційних етапів в історії розвитку Землі.
- •50.Стратиграфічний поділ та органічний світ Венду.
- •51.Стратиграфічний поділ та органічний світ Кембрію
- •52. Стратиграфічний поділ та органічний світ Ордовіку
- •53. Стратиграфічний поділ та органічний світ Силуру
- •54. Стратиграфічний поділ та органічний світ Девону
- •55. Стратиграфічний поділ та органічний світ Карбону
- •56. Стратиграфічний поділ та органічний світ Пермі.
- •57. Стратиграфічний поділ та органічний світ Тріасу.
- •58. Стратиграфічний поділ та органічний світу Юри.
- •59. Стратиграфічний поділ та органічний світу Крейда.
- •60. Стратиграфічний поділ та органічний світу Палеогену.
- •61. Стратиграфічний поділ та органічний світу Неогену.
- •66. Організми, які вимерли до кінця палеозою.
- •67. Організми, які вимерли до кінця мезозою.
- •70. Основні етапи розвитку флори
- •71.Історія геолог. Розвитку сєп платформи у ранньому палеозої
- •72.Історія геолог. Розвитку сєп у пізньому палеозої
- •73.Історія геол. Розвитку сєп у мезозої
- •74.Історія геол. Розвитку сєп у кайнозої
- •75.Історія геологічного розвитку Сибірської платформи у ранньому палеозої.
- •76.Історія геологічного розвитку Сибірської платформи у пізньому палеозої.
- •77.Історія геолог.Розвитку Сибірської платформи у мезокайнозої.
- •78.Історія геол розвитку Канадської платформи у ранньому палеозої
- •79.Історія геол. Розвитку Канадської платформи у пізньому палеозої
- •80.Історія геол. Розвитку Канадської платформи у мезокайнозої
- •81.Історія геол..Розвитку Китайської платформи у палеозої.
- •82.Історія геол..Розвитку Китайської платформи у мезокайнозої.
- •83.Історія геологічного розвитку Гондвани у Палеозої.
- •84.Істор.Геол.Розв.Гондвани в мезокайнозої.
- •85. Історія геол. Розвитку Урало-Тяньшанську області у ранньому палеозої
- •86.Історія геол. Розвитку Урало-Тяньшаньської області у пізньому палеозої
- •87.Історія геол. Розвитку Верхояно-Чукоцької області у палеозої
- •88.Історія геол.. Розвитку Верхояно-Чукоцької області у мезокайнозої
- •89.Історія геол. Розвитку Східно-Азіатської області у мезозої
- •90.Історія геол розвитку Східно-Азіатської області у кайнозої
- •91.Історія геол..Розвитку Монголо-Охотьської обл. У палеозої.
- •92.Історія геол..Розвитку Монголо-Охотської зони в мезокайнозої.
- •93. Історія геологічного розвитку каледонської зах.Європи у палеозої.
- •96. Історія геол. Розвитку Альпійсько-Гімалайської області у мезозої
- •97.Історія геол. Розвитку Альпійсько-Гімалайської області у кайнозої
- •101. Докембрійські масиви світу
- •102.Каледоніди світу
- •103.Герциніди світу
- •104.Тихоокеаніди світу
- •105.Альпіди світу
- •106.Негативні структури світу
- •107.Каледоніди Євразії
- •108.Герциніди Євразії
- •109.Тихоокеаніди Євразії
- •110.Альпіди Євразії
- •111.Геологічне район. Європи.
- •120.Результ.Каледон.Тектогенезу.
- •121.Результати герцин.Тектогенезу.
- •123.Результати альпійського тектоген.
17.Трековий метод.
Радіоактивний розпад у навіть мізерної кіл-ті урану залишає у мінералах мікроскопічні сліди у вигляді руйнувань (т.з.треки), що утв.нейтронами,викинутими атомами урану,тобто,при русі цих нейтронів у твердому середовищі(мінералі)унаслідок передачі ними енергії атомами середовища вздовж траєкторії руху нейтронів утв.-ся зони своєрідних руйнувань.кількість природних треків навколо мінерало прямо залежить від віку породи. На одиниці площі спочатку підраховується кількість природних треків, а потім ця пластина піддається штучному бомбардуванню нейтронами із заданою інтенсивністю,яка набагато більша за природну.Повторний підрахунок треків дозволяє порівняти природну швидкість радіоактивного розпаду зі штучною,і зрештою,знайти час,що необхідний для отримання початкової кількості треків за рахунок розпаду урану в природних умовах.використовується в діапазоні від 4000 до 1млрд років.метод дуже дешевий і викор.за відсутності урану для визн.абсолютного віку слюд.
18.Стратиграфічна шкала
Акротема-акрон
Еонотема-еон
Ератема-ера
Система-період
Відділ-епоха
Ярус-вік
Четвертинна Q-світло-жовтий
Неогенова система-жовтий колір-N
ПалеогеноваP-помаранчевий
Крейдова-К-зелений
ЮрськаJ-синій
ТріасоваТ-бузковий
ПермськаР-жовто-коричневий
КамяновугільнаС-сірий
ДевонськаD-коричневий
СилурійськаS-сіро-зелений.
КембрійськаС-синьо-зелений.
Більш дрібні підрозділи(відділ,ярус)зафарбовують кольором відповідної системи,при цьому більш давні підрозділи мають усе більше темний тон відповідного кольору,а більш молоді-світлий тон того ж кольору.
19.Міжнародна стратиграфічна шкала та її підрозділи
Страт.шкала-це еталон страт.послідовності залягання,рангу та таксономічної підлеглості страт.одиниць.Страт.послідовність хронострат.підрозділів глоб. і майже глоб. поширення. Вихідний стратон шкали система.Зміст,обсяг і характ. цієї категорії стратигр. шкал знаход. в компетенції міжнародн. Геол..конгресу або уповноважених ним органів.Новітній варіант доповненої шкали затверджено у 2000 р в Бразилії.
20.Загальна страт.шкала
Скл. на основі між нар.страт.шкали для окремих великих території земн.кулі(Зах.Європа, Пн.Америка,Африка,Україна,Росія,Середня Азія і тощо)У випадку деяких регіон.відмін від міжнар. шкали на рівні ярусів і хронозон іноді відділів,і враховує існуючі розбіжності.Заг.страт.шкала для України затвердж. Національним страт.комітетом України.
21.Регіональна страт.шкала
Страт.послідовність страт.підрозділів даного геол..регіону чи певного геострукт.утворення.Вихідний стратон-регіоярус і для території Укр шкали затвердж. Національним страт.геол.комітетом України.
22.Місцева страт.шкала
Стратигр.послідовність стратонів різних категорій,їх ранг, і таксономічна підлеглість у даному структ. фаціал.районі.,або у відокремл. ділянці територій.Вихідний стратон шкали – світа. Місцеві шкали затвердж. Нац.стр.коміт.Укр.
26.Поняття про фації
Фація-це частина пласта,яка відрізнялась якимись своїми особл,від інших частин цього ж пласта.Є 2 варіанти розуміння:1)гірс.порода,яка утв. в певних фіз.-геогр.умовах минулого 2)обстановка осадко накопичення;Фація-гірс.порода або декілька порід з певними генетичними ознаками(літолог.складом,структ,текстур,рештками флори і фауни),які відображують умови або обстановку її накопич.,відмінну від умов формув. одновікових суміжних порід.
