1. Велике місто, область, держава як соціально-економічна система

Місто можна представити як соціально-економічну систему, яка складається з економічної системи, екологічної системи, та соціальної системи.

1.1. Економічна система включає об’єкти та процеси створення матеріальних і духовних благ. Це сфера виробництва та обслуговування.

Цілі: 1) Максимальна ефективність виробництва та обслуговування.

Забезпечення населення робочими місцями та відповідними доходами.

Задоволення матеріальних та духовних потреб населення.

Забезпечення розвитку особи та суспільства.

2. Екологічна система включає взаємодію людини з природним середовищем: повітряним басейном, водним басейном, земельними ресурсами, зеленими насадженнями, фауною.

Цілі: 1) Збереження та відновлення природного середовища.

2) Дотримання забруднення природного середовища в межах допустимих

норм.

Забезпечення повноцінного і здорового життя мешканців та гостей міста.

1.3. Соціальна система включає мешканців та гостей міста.

Цілі: 1) Максимальне задоволення потреб мешканців міста.

2) Створення умов споживання матеріальних та духовних благ.

3) Створення умов для всестороннього розвитку людини.

4) Виховання у мешканців міста соціальної активності та соціальної гармонії.

Ціль управління містом: забезпечення належної якості організації та функціонування

міського середовища.

На рис.7.1 представлена структура управління містом. На верхньому рівні управління містом знаходяться голова міста та міська рада.

Функції міської Ради:

• визначати стратегію розвитку міста;

• розглядати і затверджувати бюджет міста;

• приймати участь в розробці бюджету міста;

• контролювати правильність використання бюджету;

• заслуховувати голову міста та інших керівних осіб про результати їх діяльності;

• намічати шляхи вирішення найважливіших проблем життя міста;

• розглядати і затверджувати генеральні плани забудови міста;

• затверджувати структуру системи управління містом;

• приймати рішення щодо ліквідації або створення підприєств, закладів та установ на території міста;

• затверджувати тарифи на житлово-комунальні послуги для мешканців міста;

• контролювати роботу виконавчих органів влади міста;

• приймати рішення щодо режиму роботи підприємств, організацій, закладів та установ міста.

Функції голови міста:

• очолювати виконавчу владу міста;

• забезпечувати розробку стратегічних планів розвитку міста та контролювати їх

реалізацію;

• забезпечувати ефективне функціонування органів управління містом і міським

господарством;

• забезпечувати якісне функціонування та організацію міського середовища;

• забезпечувати узгоджену роботу виконавчих органів влади міста з міською радою;

• забезпечувати належний правопорядок у місті;

• забезпечувати раціональне використання всіх видів ресурсів підприємствами, організаціями та населенням міста;

• забезпечувати належну прозорість діяльності влади для населення міста;

• забезпечувати регулярне інформування населення міста про роботу органів управління містом, про події у місті, про функціонування міського середовища;

• забезпечувати належне функціонування сфери обслуговування населення міста;

• забезпечувати максимальне задоволення матеріальних і духовних потреб мешканців міста;

• забезпечувати належний соціальний клімат у місті.

Функції виконавчого комітету і районних адміністрацій:

• реалізація функцій стратегічного та біжучого управління господарством міста;

• контроль і аналіз економічної, екологічної та соціальної систуацій в районах міста та у місті в цілому;

• паідготовка, прийняття та реалізація управлінських рішень щодо вирішення проблемних ситуацій у місті;

• розробка генеральних планів забудови міста та представлення їх на затвердження міській раді;

• попередження та ліквідація аварійних ситуацій у місті;

• забезпечення функціонування об”єктів побутового обслуговування населення, закладів охорони здоров”я, освіти, культури, банківського, транспортного, житлового і торгівельного обслуговування населення;

• розвиток та вдосконалення соціальної і виробничої інфраструктури міста.

Управління областю виглядає аналогічним чином. Тільки очолює систему управління голова Держадміністрації, який назначається Президентом України. Організаційна структура системи управління областю представлена на рис.7.2.

Обласна державна адміністрація здійснює управління господарською діяльністю регіону, забезпечує його соціально-економічний розвиток, вдосконалює його виробничу та соціальну інфраструктуру. Свою діяльність облдержадміністрація здійснює безпосередньо і через районні державні адміністрації.

Глави райдержадміністрацій теж призначаються і звільняються Президентом України.

Функціонально облдержадміністрації підпорядковуються Кабінету Міністрів України, який затверджує бюджет регіону, контролює його виконання, показники соціально-економічного розвитку регіону, ефективність використання ресурсів в регіоні, зайнятість населення, рівень

трудових доходів і т.п. Прем”єр Міністр вносить пропозиції Президенту щодо призначень та

звільнень голів облдержадміністрацій.

Облдежадміністрації та райдержадміністрації погоджують свою діяльність з відповідними місцевими радами та з органами місцевого самоврядування. Цим забезпечується можливість досягнення консолідованих цілей та раціональне використання всіх видів ресурсів.

Система управління державою ставить основною своєю ціллю – забезпечення можливості реалізації громадянами держави їх конституційних прав і свобод.

Цілями 1-го рівня є забезпечення:

• економічного процвітання держави;

• політичної стабільності;

• необхідного рівня правопорядку;

• належного рівня життя громадян;

• охорони здоров”я громадян;

• можливості задоволення матеріальних і духовних потреб громадян;

• особистої безпеки;

• гармонійного і економічно вигідного співіснування з іншими країнами;

• безпеки держави.

Структура управління державою представлена на рис.7.3.

Основні функції управління державою:

А. Законодавча влада:

• підготовка та прийняття законів , внесення змін до них;

• контроль за їх впровадженням та виконанням;

• визначення економічної стратегії розвитку держави;

• визначення політичного устрою держави;

• затвердження бюджетів та контроль за їх виконанням;

• ратифікація міжнародних договорів;

• прийняття законів, постанов і рішень щодо покращення економічної, екологічної та соціальної систуації в державі, в регіонах та окремих населених пунктах;

• розробка та затвердження нової конституції, внесення змін та доповнень до неї.

Б. Виконавча влада:

• управління економічними та соціальними процесами у державі;

• розробка та реалізація стратегії розвитку держави;

• оперативне управління ситуаціями;

• підготовка проектів бюджетів держави, змін та доповнень до них;

• забезпечення належних умов життя громадян;

• забезпечення впровадження та виконання законів, постанов та рішень законодавчої влади;

• забезпечення виконання постанов і рішень кабінету міністрів;

• контроль за діяльністю підприємств і організацій всіх форм власності;

• забезпечення ліквідації наслідків стихійного лиха техногенних катастроф;

• створення і використання механізмів господарювання, які забезпечують соціальний і технічний прогрес;

• пошук та викоритсання резервів економіки;

• забезпечення міжнародної співпраці в економічній, технічній, гуманітарній та наукових областях діяльності;

• надання населенню допомоги, яке постраждало від стихії та катастроф.

В. Судова влада:

• контоль за дотриманням законів з боку громадян, посадових осіб, підприємств і організацій;

• винесення вироків щодо покарання осіб, які скоїли злочин проти суспільства чи окремої особи;

• вирішення правових конфліктів між організаціями і підприємствами з однієї сторони і даржавою – з другої;

• правове трактування чинних законів;

• встановлення міри провини осіб у порушенні законів;

Г. Президент:

• забезпечення гарантій дотримання прав і свобод громадян, визначених

конституцією;

• контроль за діяльністю всіх гілок влади;

• ініціювання розробки та прийняття необхідних законів;

• затвердження або відхилення прийнятих Верховною Радою законів;

• представництво держави на міжнародному рівні;

• підписання міжнародних договорів;

• ініціювання змін зовнішньополітичного курсу держави;

• призначення представників Президента;

• ініціювання всенародного референдуму;

• оцінка ефективності діяльності органів виконавчої влади.

Особливості функціонування гілок влади.

Законодавча гілка влади.

1. Всі Ради, починаючи від Верховної, обираються вільним волевиявленням громадян і є

юридично незалежними у своїй ді.льності.

2. Закони, прийняті Верховною Радою, є обов”язковими до виконання всіми рівнями

законодавчої влади.

3. Рішення обласної Ради є обов”язковими до виконання міськими, районними та

сільськими Радами.

4. Рішення районної Ради є обов”язковими до виконання сільськими Радами.

Верховна Рада здійснює координаційну і консультаційну роботу відносно діяльності обласних та міських Рад.

Це ж саме здійснює обласна Рада відносно районних та сільких Рад, а районна Рада відносно сільських Рад.

Виконавча гілка влади.

Виконавча гілка влади складається з Кабінету Міністрів, облдержадміністрацій, міськвиконкомів, райдержадміністрацій, виконкомів сільських рад.

Координація діяльності виконавчої гілки влади або як її ще називають “виконавчої вертикалі” здійснюється Кабінетом Міністрів, який очолює Прем”єр Міністр. В адміністративному підпорядкуванні до Кабінету Міністрів знаходяться облдержадміністрації та райдержадміністрації. Міськвиконкоми та виконкоми сільських рад формуються відповідними радами і підпорядковуються цим радам. Проте, їх діяльність в певній мірі обмежується відповідними рішеннями Кабінету Міністрів та облдержадміністрацій, а також загальнодержавними нормативами. Ці рішення стосуються захисту природного середовища, дотримання норм прородокористування, соціального захисту населення, економічного розвитку держави, використання об”єктів загальнодержавної власності, охорони здоров”я, освіти, правопорядку.

Судова гілка влади.

Склається з Верховного суду, обласних, міських та районних судів. Судді всіх рівнів, починаючи з обласного, обираються вільним волевиявленням громадян відповідних територій: області, міста, району.

Склад Верховного суду призначається Президентом та Верховною Радою рівною кількістю членів. Вони обирають Голову суду. Судді всіх рівнів обираються пожиттєво.

Але при допущенні певних порушень у своїй діяльності Вищою радою юстиції судді можутьбути усунуті з посад і обрані нові. Методичне керівництво судовою гілкою влади здійснюють Міністерство юстиції та Вища рада юстиції. Такі ж функції здійснюють суди вищих інстанцій по відношенню до нижчих. Всі суди по вертикалі є незалежними один від одного.

Найважливіші проблеми в управлінні державою, регіонами і населеними пугктами.

А. Економічна сфера:

• низька якість продукції;

• низька продуктивність праці;

• неефктивне використання матеріальних ресурсів;

• застаріла матеріально-технічна база;

• високі банківські кредитні ставки;

• посадові зловживання;

• низький рівень використання науково-технічного потенціалу країни;

• недосконалі механізми управління економікою;

• великі непродуктивні втрати в економіці.

Б. Політична сфера:

• наявність політичних сил антидержавного характеру;

• невідпрацьовані механізми народної демократії;

• політичний клімат не сприяє залученню зовнішніх інвестицій;

• джержавна політика не завжди зрозуміла народу;

• низький рівень політичної етики.

В. Соціальна сфера:

• матеріальна незахищеність громадян;

• фізична незахищеність громадян;

• правова незахищеність громадян;

• низька тривалість життя громадян;

• високий рівень захворюваності громадян;

• високий рівень дитячої смертності;

• високий рівень безробіття серед працездатного населення;

• низький рівень соціальної активності громадян;

• високий рівень міграції населення;

• скорочення чисельності населення держави;

• погіршення екологічної ситуації у країні.

Г. Сфера управління.

• низька ефективність управління на всіх рівнях галузевого і регіонального

управління;

• відсутність дієвого контролю з боку суспільства за роботою управлінських структур;

• наявність корупції в управлінських структурах;

• недовір”я громадян до владних структур і посадових осіб;

• значні матеріальні витрати на утримання управлінських структур всіх рівнів.

Шляхи вирішення проблем.

• залучення інвестицій в промисловість, агропромисловий комплекс, науку та сферу відпочинку;

• обгрунтоване роздержавлення економіки;

• підвищення рівня екологічної безпеки;

• створення нових робочих місць;

• посилення законодавчої підтримки розвитку виробництва та сфери обслуговування;

• здійснення заходів щодо зміцнення економічної безпеки держави;

• створення механізмів посилення правопорядку та особистої безпеки громадян;

• підвищення рівня соціального захисту населення.

Контрольні запитання.

1. Цілі економічної, екологічної та соціальної систем.

2. Структура системи управління містом.

3. Структура системи управління областю.

4. Структура системи управління державою.

5. Функції системи управління містом.

6. Функції системи управління областю.

7. Функції системи управління державою.

8. Пробеми управління соціальними системами.

9. Особливості функціонування гілок влади.

10. Територіальний і галузевий принципи управління.

11. Шляхи вирішення проблем управління соціальними системами.

Література.

1. Перевозчикова О.Л. Основи системного аналізу об”єктів і процесів

комп”ютеризації. Навч. посібник. – К.: Вид. Дім “КМ Академія”, - 2003 –

432 стор.

2. В.Д.Нємцов, Л.Є.Довгань, Г.Ф.Сініок. Менеджмент організацій. Навч.

посібник. – К: ТОВ “ УВПК “Екс об”, 2001, – 392 стор.

3. Перегудов Ф.И., Тарасенко Ф.П. Введение в системный анализ. Учеб. пос. – М.:

«Высшая школа», 1989. 367с.

4. Перегудов Ф.И. Основы системного проектирования АСУ организационными

комплексами. – Томск: Изд-во Томского универсистета, 1984. 175с.

5. Первая очередь АСУ хозяйством Томской области. Под ред. Ф.И Перегудова.-

Томск: Изд-во Томского университета, 1980. 145с.

6. Проблемы комплексного управления городской средой. Материалы Всесоюзной

научной конференции. Львов, 1979. 110с.

Лекція № 8. Інформаційна модель міста та її використання в управлінні.

Інформаційна модель міста та її використання в управлінні. Джерела інформації для управління містом. Мешканці міста як одне з найважливіших джерел інформації для СУ.

Програма економічного і соціального розвитку міста і Генеральний план забудови міста як один з важливих інструментів управління якістю міського середовища.