- •Мiнiстерство аграрної політики україни сумський національний аграрний унiверситет Факультет харчових технологій
- •Методичнi вказiвки
- •6.091707 “Технологія зберігання, консервування та переробки м’яса”
- •Суми 2007
- •Методичні рекомендації з виконання та захисту курсової роботи
- •1 Введення
- •2Технологічна частина
- •2.1 Інноваційні розробки в технології м’ясної галузі
- •2.2 Дослідницька наукова робота (тема погоджується з керівником)
- •Висновок
- •Список використаної літератури
- •Додатки
- •Здача курсової роботи для перевірки
- •Захист курсової роботи
- •Загальні вимоги до оформленняпояснювальної записки
- •Додаток а
- •Сумський національний аграрний університет
- •Суми 2007
- •Зразок виконання тексту документа
- •Рекомендації до виконання науково-дослідницького розділу курсової роботи.
- •5. Розробка проекту рецептур.
- •5.1. Вибір рецептури – аналогу.
- •2.1. Огляд літературних джерел. Аналіз технології виробництва варених ковбас і характеристика різних добавок, які використовуються у їх виробництві.
- •2.1.1. Аналіз технології виробництва варених ковбас
- •2.1.2. Функціонально-технологічні властивості (фтв) добавок та їх використання в технології виробництва варених ковбас
- •2.1.3. Мета і завдання розробки нових технологій або рецептур ковбасних виробів
- •2.2. Матеріали або об’єкти і методи дослідження
- •2.3. Розробка нових технологій варених ковбас з використанням молочнокислої закваски «Лактоцидін».
- •2.3.1. Загальна характеристика молочнокислої закваски «Лактоцидін».
- •2.3.2. Передумови використання бкл у виробництві вареної ковбаси
- •2.3.3. Розробка технології ковбаси молочної “Крихітка” з бкл
2.3.3. Розробка технології ковбаси молочної “Крихітка” з бкл
Оскільки БКЛ достатньо лабільний препарат і температурні впливи знижують його активність, тому проводили експеримент по внесенню БКЛ в процесі посолу і подрібнення фаршу кутеруванням, подальшим шприцюванням, формуванням ковбас.
Дослідження проводили в такому напрямку. В першій серії досліджень вивчали вплив добавки БКЛ, що вводили в сирий ковбасний фарш, який виготовлений із м’яса, посоленого звичайним способом.
Після посолу
спочатку в кутері обробляють яловичину
з додаванням льоду і бакпрепарату БКЛ,
розчину нітрату натрію, прянощів (за
ГОСТом). Потім (після 6-9 хв) в кутер додають
нежирну свинину, кутерують ще 3-9 хв.
Загальний термін кутерування фаршу 9
2
хв, температура фаршу повинна бути при
цьому
12-14С.
Після кутерування фарш шприцюють в оболонку і залишають на осадку. Обжарку, варку, охолодження маркування проводять згідно ГОСТу по виробництву ковбаси “Молочної”.
Було відпрацьовано в лабораторних умовах декілька варіантів виготовлення ковбаси із різною кількістю БКЛ.
Таблиця 2.2 Рецептури ковбас із додаванням до м’ясної сировини бакпрепарату БКЛ
Найменування сировини |
Контроль |
Кількість БКЛ, що додається % |
|||
5 |
7 |
10 |
12 |
||
М’ясо яловичина 1 г |
35 |
35 |
35 |
35 |
35 |
Свинина напівжирна |
60 |
60 |
60 |
60 |
60 |
Сухе молоко |
3 |
- |
- |
- |
- |
Меланж |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
Результати досліджень фаршів з використанням БКЛ в процесі кутерування наведені в таблиці 2.3.
Таблиця 2.3. Основні показники фаршів з використанням БКЛ в процесі кутерування
Досліджувані показники |
Результати дослідження фаршів |
||||
Після кутерування |
|||||
Контроль |
Вміст БКЛ у фарші, % |
||||
5 |
7 |
10 |
12 |
||
рН |
6,0 0,1 |
5,8 0,1 |
5,7 0,2 |
5,5 0,2 |
5,4 0,2 |
Волога, % |
79,7 0,1 |
79,4 0,2 |
79,1 0,1 |
78,9 0,2 |
78,6 0,2 |
Білок, % |
17,31 0,1 |
18,06 0,3 |
18,4 0,2 |
18,83 0,1 |
19,52 0,3 |
Жир, % |
0,87 0,3 |
1,57 0,1 |
1,71 0,2 |
2,2 0,2 |
2,4 0,3 |
ВУЗ, % до загальної маси |
65,0 2,5 |
67,0 2,2 |
67,5 2,5 |
68,1 1,2 |
68,5 2,0 |
Таким чином, у міру додавання до м’ясного фаршу БКЛ сприяє зниженню рН, зниженню вологи, збільшенню вмісту білку та жиру. Молочна кислота, що міститься в бакпрепараті, сприяє зниженню рН фаршу, а це в свою чергу підвищує волоутримуючу здатність, покращує структуру готового продукту.
За органолептичними властивостями фарш із додаванням БКЛ в кількостях 5-7% не мав суттєвої різниці від контрольного, фарш з 10% доданого бакпрепарату мав більшу в’язкість та пластичність, був більш світлого кольору, приємного запаху, а з додаванням 12 % і більше – рідкої консистенції з меншою в’язкістю.
Із даних видів фаршу була виготовлена варена ковбаса за технологією виробництва ковбаси “Молочної”. Вихід готового продукту із виготовлених видів фаршу наведений в таблиці 4, а органолептична оцінка їх в таблиці 2.4.
Таблиця 2.4 Вихід вареної ковбаси із застосуванням БКЛ
Показники |
Кількість доданого бакпрепарату, % |
||||
Контроль |
5 |
7 |
10 |
12 |
|
Вихід до маси сировини, % |
110,2 1,2 |
114,3 2,1 |
118,3 2,5 |
125,3 2,9 |
127,2 2,4 |
Вихід до маси м’яса, % |
- |
113,2 1,1 |
116,3 1,2 |
117,4 1,3 |
117,9 1,7 |
При додаванні 5 % БКЛ вихід готового продукту до маси сировини майже не змінюється, а при внесенні 7%, 10% та 12% БКЛ суттєво збільшується, а саме на 8,2, 8,1 та 15,4 ( %) відповідно.
Органолептична оцінка вареної ковбаси з різним вмістом БКЛ представлена в таблиці 2.5.
Таблиця 2.5. Органолептична оцінка вареної ковбаси з різним вмістом БКЛ
Вміст БКЛ у фарші, % |
Оцінка ковбаси за 5-бальною системою |
|||||
Колір |
Смак |
Консистенція |
Запах |
Вигляд на розрізі |
Середня оцінка |
|
Контроль |
4,45 |
4,0 |
4,0 |
4,2 |
4,5 |
4,23 |
5 |
4,52 |
4,0 |
4,25 |
4,2 |
4,5 |
4,29 |
7 |
4,55 |
4,25 |
4,3 |
4,3 |
4,5 |
4,38 |
10 |
4,6 |
4,4 |
4,5 |
4,3 |
4,6 |
4,48 |
12 |
4,3 |
4,0 |
3,9 |
4,0 |
4,2 |
4,08 |
Згідно таблиці, вміст БКЛ в кількості 10 % позитивно вплинув на органолептичні показники готового продукту – ковбаси вареної “Крихітка”.
Харчова цінність ковбаси вареної “Молочної” та “Крихітки ”з БКЛ показана в таблиці 2.6.
Таблиця 2.6. Харчова цінність ковбаси вареної “Молочної” і “Крихітка”з БКЛ
Показники |
Контроль |
Кількість доданого БКЛ, % |
|||
5 |
7 |
10 |
12 |
||
Білок, % |
21,1 0,3 |
21,6 |
21,7 |
22,0 |
22,1 |
Жир, % |
0,99 0,01 |
1,01 0,02 |
1,03 0,01 |
1,05 0,02 |
1,06 0,02 |
Волога, % |
71,4 0,2 |
71,0 0,1 |
69,3 0,2 |
68,4 0,2 |
68,2 0,1 |
рН |
6,5 |
6,3 |
6,1 |
5,9 |
5,7 |
Таким чином, рецептурні компоненти виробів з використанням бакпрепарату БКЛ - складові сухого знежиреного молока та ацидофільні бактерії є цінними видами сировини, а готовий продукт (варена ковбаса “Молочна”) має високі органолептичні показники за хімічним складом та мають більше повноцінного білку. Зниження рН в готовій ковбасі пояснюється активною дією молочнокислих мікроорганізмів, які входять до складу БКЛ під час кутерування, осадки 25-30 хв, а також частково під час варки (до температури у фарші 37-38С, яка досягається в середньому за 15-20 хв). Зміна рН в кислу сторону сприяє покращанню органолептичних показників готової ковбаси.
Загальні висновки по розділу.
