- •1 12. Становлення документознавства як науки та навчальної дисципліни
- •2. 13. Класифікація документів: теоретичні засади, методика, практика
- •4. 15. Документ як діалектична двоєдність форми та змісту
- •5. 16. Міждисицплінарність документознавства (природа та зв'язки)
- •6. 17. Концепції документа як джерела інформації і засобу комунікації
- •7. 18. Методи та методологія документознавчих досліджень
- •8. 19.Сучасні концепції документознавства: витоки, зміст, перспективи розвитку
- •9. 20. Загальне та спеціальне документознавство: структура і зміст, тенденції розвитку
- •12. 23. Новітні тенденції розвитку документознавства у вітчизняній і зарубіжній традиції
- •11. 22.Наука про документ за кордоном: історичний досвід, сучасний стан, перспективи розвитку
- •13. 24. Документознавство в системі відносин „діловодство – архівознавство”
- •14. 25. Сучасні дослідження документознавства (історіографічний огляд)
- •15. 26. Функційність як основна атрибутивна властивість документа
- •16. 27. Основні етапи розвитку документознавств у вищій школі
- •17. 28. Патентний документ: історія, загальна характеристика, особливості функціонування.
- •18. 29. Управлінський документ: історія, загальна характеристика, особливості функціонування
- •19. 30. Нормативний документ: історія, загальна характеристика, особливості функціонування
- •20. 31. Кінофотофонодокумент: історія, загальна характеристика,особливості функціонування
- •21. 32. Картографічний документ: історія, загальна характеристика, особливості функціонування
- •22. 33. Музичний документ: історія, загальна характеристика, особливості функціонування
- •23. Неопублікований документ: історія, загальна характеристика, особливості функціонування
- •25. Документ як артефакт
- •24. Книга як вид документа:історія, загальна характеристика, особливості функціонування
- •26. 34. Уніфікація та стандартизація управлінських документів
- •27. 35.Керування документаційними процесами за кордоном
- •28. 36. Управлінське документознавство як наука та навчальна дисципліна
- •29. 37 Класифікація управлінських документів
- •35. 38 Описання архівних документів: теорія, методика і практика
- •36. 39 Довідковий апарат державних архівів: структура, зміст, завдання
- •30. Науково-методичне забезпечення екпертизи цінності документів
- •40. 40 Система архівних установ в Україні
- •32. 41. Архіви - як специфічна інформаційна система
- •31. 42. Експертиза цінності документів та комплектування державних архівів
- •33. 49. Законодавчо-нормативна база функціонування архівних установ України
- •34. 50. Становлення архівознавства як наукової та навчальної дисципліни
- •37. Вплив діловодства на характер формування архівів
- •38. 51 Схема Зв'язків архівознавства з науковими дисциплінами: схема і зміст
- •39. 52 Архівознавча термінологія
- •41. Історія документно-інформаційних комунікацій
- •42. 8. Моделі комунікації за к. Шенноном, р. Якобсоном, ю. Лоцманом як інструмент інформаційно-аналітичної роботи
- •43. Інформаційний простір: зміст, суб'єкти, об'єкти
- •44. Функції комунікації
- •45. Організація роботи з документами в установі
- •46. 58 Складання Номенклатура справ. Та Формування справ
- •47. Державні уніфіковані системи документації. Регламентація процесів уніфікації управлінської документації
- •48. Основні реквізити організаційно-розпорядчих документів (за дсту 4163-2003)
- •50. Документообіг: схеми, середовище функціонування
- •51. 60 Контроль за виконанням документів
- •52. Підготовка справ до архівного зберігання
- •53. Бази даних: класифікація, структура, етапи створення
- •54. Інформаційний пошук: види, методика, технологія
- •55. Предмет стилістики, поняття функціонального стилю
- •56. Офіційно-діловий стиль сучасної української мови
- •57. Текст як лінгвістична категорія
- •58. Предмет і завдання редагування як фахової діяльності у сфері офіційно-ділового спілкування
- •59. Аналітико-синтетична переробка документної інформації: сутність, значення, види
- •60. Реферування документів
- •61. 46 Загальна і спеціальна методика бібліографічного опису, їх завдання і зміст
- •62. 45 Універсальна десяткова класифікація: структура, зміст, призначення
- •63. 44 Бібліотечно-бібліографічна класифікація як універсальна комбінаційна система
- •64. 43 Анотування документів: сутність, види, функції
- •65. 1 Інформація: суть, функції, характеристики, класифікація
- •66. Методичні засади інформаційно-аналітичної діяльності
- •67. 2 Характеристика психологічних чинників інформаційно-аналітичної діяльності
- •68. 3 Інформаційна потреба та інформаційний цикл: визначення, оцінка, механізми реалізації
- •69. 4 Суб'єкти інформаційних відносин та їх інформаційні потреби як технологічна основа організації інформаційно-аналітичної діяльності
- •70. Загальна характеристика різних джерел інформації, їх переваги і недоліки
- •71. 5 Правові засади організації інформаційно-аналітичної діяльності
- •72. 6 Суть та основні принципи реалізації інформаційно-аналітичного процесу.
- •73. 7 Організація процесу інформаційно-аналітичного забезпечення потреб споживачів
- •74. 9 Референтська діяльність: основні поняття, їх сутність; функції та роль референта в організації управл
- •75. 10 Спічрайтерство:поняття, сутність, функції
- •76. Ознаки високоякісної письмової роботи науково-ділового характеру та методика її підготовки
- •77. 11 Теоретичні та практичні засади реферування, як одного з напрямів референтської діяльності
- •78. Організація та ведення переговорів: основні правила, методика
- •79. Місце референта в сучасній системі професійної класифікації України. Кваліфікаційні вимоги
- •84. Текст як лінгвістична категорія
- •83 Лінгвістичні основи документознавства як теоретико-прикладної дисципліни.
- •85 Відмінності усного і писемного мовлення.
- •86 Закони конструювання тексту документа.
- •72 Систематизація документів основні вимоги
- •33. 57 Нормативно-методична база діловодства:
- •62,Формування реферативних ресурсів в Україні:теоретичні,організаційні,технологічні аспекти:
- •49 56 Еволюція архівів та періодизація їх історії
- •6 Історія документа
- •73. Дсту гост 7.1: 2006 "Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання".
- •46. 54 Державні архіви й організаційно-методичне керівництво архівними підрозділами установ
- •52.Основні принципи класифікації архівних документів
- •95Лексико-стилістичні норми текстів офіційно-ділового стилю.
- •47. 55 Комплектування державного архіву
- •1.Становлення документознавства як науки та навчальної дисципліни
33. 49. Законодавчо-нормативна база функціонування архівних установ України
В Україні діяльність архівів, пов'язану з формуванням Національного архівного фонду, зберігання його документів та використання архівної інформації, регулюють норми близько 20 законів. Найзначнішими з них є Основи законодавства України про культуру, ЗУ "Про інформацію", ЗУ "Про Національний архівний фонд та архівні установи", ЗУ “Про державну таємницю”, ЗУ “Про реабілітацію жертв політичних репресій”, ЗУ “Про музеї і музейну справу”, ЗУ “Про бібліотеки і бібліотечну справу” та ін.
Державний комітет архівів, державні і приватні архіви, комісії з ЕЦ в своїй діяльності керуються як вищезазначеними документами так і конкретними нормативними актами: Положення про Держкомархів, Положення про ЕПК, Правила роботи архівів, Інструкція про порядок обліку, зберігання і використання документів, справ, видань та інших матеріальних носіїв інформації, які містять конфіденційну інформацію, що є власністю держави, Основні правила роботи державних архівів України, Правила охорони праці в архівних установах, Методика грошової оцінки документів Національного архівного фонду та ін.
34. 50. Становлення архівознавства як наукової та навчальної дисципліни
Архівознавство як наука про архіви - порівняно молода історична дис-цишііна, становлення якої пов'язане з XIX ст. В Україні активного розвит-ку вона набула в 1920-х рр., коли відбулося становлення національної школи архівознавства, розроблено теоретико-методичні засади обліку, описування, зберігання архівних документів та використання архівної інформації, при Українському центральному архівному управлінні створено першу наукову установу - Кабінет архівознавства, започатковано архівну періодику, апробо-вано різні форми архівної освіти. Традиції "золотої доби" української архівіс-тики склали підґрунтя розвитку вітчизняного архівознавства на сучасному етапі. Водночас актуальними для кінця XX - XXI ст. залишаються проблеми архівної науки того періоду, чи не найважливішими серед яких є формування структури науки та напрямів досліджень, підготовка наукових кадрів, здатних забезпечити розвиток теоретичних досліджень.
Півтора останні десятиліття в Україні показовою є результативність нау-ково-організаційної діяльності в сфері архівістики. її проявом є створення в 1990-х рр. спеціалізовану наукових установ як у академічному секторі, так і в галузевому - в системі Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України (нині - Державний комітет архівів України). Так, на базі відновленої 1987 р. Археографічної комісії УРСР у липні 1990 р. розпочав діяльність Ін-ститут української" археографії (з лютого 1995 р. - Інститут української архео-графії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України). Зусилля співробітників інституту зосередилися на цілеспрямованому виявленні, науко-вому опрацюванні та публікації історичних джерел, виданні творчої спадщини українських учених та громадсько-політичних діячів, розробленні питань істо-рії та теорії археографії. У вересні 1992 р. було створено Інститут рукопису (на базі відділу рукописів) та Інститут архівознавства (на базі відділу архівних фондів) ЦНБ їм. В. І. Вернадського АН України (нині - Національна бібліоте-ка України їм. В. І. Вернадського). На обидві наукові установи, крім розвитку досліджень у галузі науково-дослідної, науково-методичної і науково-інформаційної роботи з рукописними та архівними фондами, покладалися фу-нкції центрів зберігання писемних джерел та рукописних книг, архівних коле-кцій, Архівного фонду НАН України. Це, з одного боку створювало ідеальні умови наукової лабораторії з безпосередньою близькістю фондів, в з Іншого - ускладнювало "чисту" дослідницьку роботу іманентною потребою формуван-ня, обліку, описування, зберігання документів та використання архівної Інфо-рмації. В травні 1994 р. архівна система України вперше після закриття 1934 р. Кабінету архівознавства Укрцентрархіву та неодноразових спроб відкриття подібної установи за радянської доби отримала галузеву наукову інституцію - Український науково-дослідний інститут архівної справи та документознавст-ва, пб'кликану забезпечити архіви теоретико-методичною базою для здійснен-ня їхніх основних функцій. Перед новоствореними інститутами висувалися за-вдання проведення фундаментальних і прикладних досліджень у галузі архів о-знав ства, документознавства, археографії, джерелознавства, інших спеціаль-них історичних дисциплін. Специфіка діяльності кожної установи створювала умови для локалізації завдань і сприяла інтеграції зусиль науковців для вико-нання спільних проектів, продукування нових знань.
Зокрема, спільно з іншими академічними інститутами, вищими навчаль-ними закладами, спорідненими профільними установами ІУАД розробив і по-чав реалізовувати широкий план створення фундаментальної джерельної бази для розвитку гуманітарних наук. Істотне значення для архівної справи мав також розроблений академічними інститутами спільно з Головним архівним-управлінням і прийнятий 1992 р. Державним комітетом України з питань нау-ки і технологій комплекс проектів, об'єднаних у програму "Книжкова спад-іцина України: створення бібліографічного та археографічного реєстру і системи збереження та загальнодоступності". Одним із напрямів програми ("Ар-хівна та рукописна Україніка: Національна зведена система документальної інформації") стало створення бази даних і комплексу документальних Ігублі-кацій Україніки. В ході розроблення основних положень програми виробляли-ся методологічні принципи та методичні прийоми міждисциплінарного харак-теру, активно застосовувані в роботі архівних установ.
Зауважимо, що державна підтримка розвитку спеціальних історичних дисциплін в умовах переосмислення методологічних засад суспільних наук, початку інтеграції в світове наукове товариство відкривала реальну можли-вість надати повноцінності напівзнищеним і заангажованим за радянської доби маргінальним дисциплінам, зокрема архівознавству, археографії, джерелознав-ству. Водночас мінімізоване матеріально-технічне й фінансове забезпечення новостворених інститутів ставило їх перед Небезпекою отримати невідповід-ний кадровий склад (на той час, зокрема, архівознавців готував лише Московський державний історико-архівний інститут та архівістів - Київський універ-ситет) й змушувало ранжувати наукові завдання, віддаючи пріоритет нагально необхідним прикладним дослідженням І відсуваючи вирішення теоретичних проблем (що в перспективі створювало серйозну загрозу для науки).
' Теоретичні й прикладні архівознавчі (поспіль із документознавчимд) до-сліджевня набули пріоритетного значення в діяльності УНДІАСД. Наукові за-вдання щодо створення концепцій та моделей розвитку архівної справи і до-кументаційного забезпечення управління в умовах формування інформаційно-го суспільства, удосконалення методів архівознавства, осучаснення понятійно-го апарату та термінологічного інструментарію, дослідження правових аспек-тів роботи з документами Національного архівного фонду України, розроб-лення засобів і способів захисту документів від біопошкоджень, організації та проведення робіт з науково-технічної інформації визначили основні напрями досліджень інституту. Розвиток науки залежить і від оновлення наукових кадрів, притоку сві-жих думок та ідей. Науковій підготовці кадрів для архівних установ слугує ді-яльність аспірантури та спеціалізованої вченої ради в УНДІАСД. Захист дисе-ртацій, тематично пов'язаних із історією та теорією архівної справи, аналізом Інформаційного потенціалу архівних фондів, відбувається в межах двох спеці-альностей 07.00.06 - історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни та 07.00-10 •-документознавство, архівознавство. Слід зауважити, що паспорт першої спеціальності передбачає наукові дослідження з проблем "виявлення, відбір, аналіз та синтез історичних джерел", "методи дослідження інформаційних можливостей джерел різних типів та видів: застосування ком-плексного підходу до використання історичних джерел", "закономірності по-яви, поширення, відмирання різних типів джерел та їх роль у розвитку істори-чних знань", "джерелознавчий аналіз і синтез в історичних дослідженнях", "теорія і методика видання історичних джерел", "розвиток архівознавства й археографії в Україні та за рубежем", "історія архівної справи", а другої - "наукове використання документальних фондів та архівних інформаційних ресурсів, створення науково-довідкового апарату до документальних систем та інформаційних аналітичних документів", "вивчення різних категорій сшжи-вачів документної Інформації, доступ до документально-інформаційних ресур-сів, наукові основи зберігання І забезпечення збереженості документів".
