- •1 12. Становлення документознавства як науки та навчальної дисципліни
- •2. 13. Класифікація документів: теоретичні засади, методика, практика
- •4. 15. Документ як діалектична двоєдність форми та змісту
- •5. 16. Міждисицплінарність документознавства (природа та зв'язки)
- •6. 17. Концепції документа як джерела інформації і засобу комунікації
- •7. 18. Методи та методологія документознавчих досліджень
- •8. 19.Сучасні концепції документознавства: витоки, зміст, перспективи розвитку
- •9. 20. Загальне та спеціальне документознавство: структура і зміст, тенденції розвитку
- •12. 23. Новітні тенденції розвитку документознавства у вітчизняній і зарубіжній традиції
- •11. 22.Наука про документ за кордоном: історичний досвід, сучасний стан, перспективи розвитку
- •13. 24. Документознавство в системі відносин „діловодство – архівознавство”
- •14. 25. Сучасні дослідження документознавства (історіографічний огляд)
- •15. 26. Функційність як основна атрибутивна властивість документа
- •16. 27. Основні етапи розвитку документознавств у вищій школі
- •17. 28. Патентний документ: історія, загальна характеристика, особливості функціонування.
- •18. 29. Управлінський документ: історія, загальна характеристика, особливості функціонування
- •19. 30. Нормативний документ: історія, загальна характеристика, особливості функціонування
- •20. 31. Кінофотофонодокумент: історія, загальна характеристика,особливості функціонування
- •21. 32. Картографічний документ: історія, загальна характеристика, особливості функціонування
- •22. 33. Музичний документ: історія, загальна характеристика, особливості функціонування
- •23. Неопублікований документ: історія, загальна характеристика, особливості функціонування
- •25. Документ як артефакт
- •24. Книга як вид документа:історія, загальна характеристика, особливості функціонування
- •26. 34. Уніфікація та стандартизація управлінських документів
- •27. 35.Керування документаційними процесами за кордоном
- •28. 36. Управлінське документознавство як наука та навчальна дисципліна
- •29. 37 Класифікація управлінських документів
- •35. 38 Описання архівних документів: теорія, методика і практика
- •36. 39 Довідковий апарат державних архівів: структура, зміст, завдання
- •30. Науково-методичне забезпечення екпертизи цінності документів
- •40. 40 Система архівних установ в Україні
- •32. 41. Архіви - як специфічна інформаційна система
- •31. 42. Експертиза цінності документів та комплектування державних архівів
- •33. 49. Законодавчо-нормативна база функціонування архівних установ України
- •34. 50. Становлення архівознавства як наукової та навчальної дисципліни
- •37. Вплив діловодства на характер формування архівів
- •38. 51 Схема Зв'язків архівознавства з науковими дисциплінами: схема і зміст
- •39. 52 Архівознавча термінологія
- •41. Історія документно-інформаційних комунікацій
- •42. 8. Моделі комунікації за к. Шенноном, р. Якобсоном, ю. Лоцманом як інструмент інформаційно-аналітичної роботи
- •43. Інформаційний простір: зміст, суб'єкти, об'єкти
- •44. Функції комунікації
- •45. Організація роботи з документами в установі
- •46. 58 Складання Номенклатура справ. Та Формування справ
- •47. Державні уніфіковані системи документації. Регламентація процесів уніфікації управлінської документації
- •48. Основні реквізити організаційно-розпорядчих документів (за дсту 4163-2003)
- •50. Документообіг: схеми, середовище функціонування
- •51. 60 Контроль за виконанням документів
- •52. Підготовка справ до архівного зберігання
- •53. Бази даних: класифікація, структура, етапи створення
- •54. Інформаційний пошук: види, методика, технологія
- •55. Предмет стилістики, поняття функціонального стилю
- •56. Офіційно-діловий стиль сучасної української мови
- •57. Текст як лінгвістична категорія
- •58. Предмет і завдання редагування як фахової діяльності у сфері офіційно-ділового спілкування
- •59. Аналітико-синтетична переробка документної інформації: сутність, значення, види
- •60. Реферування документів
- •61. 46 Загальна і спеціальна методика бібліографічного опису, їх завдання і зміст
- •62. 45 Універсальна десяткова класифікація: структура, зміст, призначення
- •63. 44 Бібліотечно-бібліографічна класифікація як універсальна комбінаційна система
- •64. 43 Анотування документів: сутність, види, функції
- •65. 1 Інформація: суть, функції, характеристики, класифікація
- •66. Методичні засади інформаційно-аналітичної діяльності
- •67. 2 Характеристика психологічних чинників інформаційно-аналітичної діяльності
- •68. 3 Інформаційна потреба та інформаційний цикл: визначення, оцінка, механізми реалізації
- •69. 4 Суб'єкти інформаційних відносин та їх інформаційні потреби як технологічна основа організації інформаційно-аналітичної діяльності
- •70. Загальна характеристика різних джерел інформації, їх переваги і недоліки
- •71. 5 Правові засади організації інформаційно-аналітичної діяльності
- •72. 6 Суть та основні принципи реалізації інформаційно-аналітичного процесу.
- •73. 7 Організація процесу інформаційно-аналітичного забезпечення потреб споживачів
- •74. 9 Референтська діяльність: основні поняття, їх сутність; функції та роль референта в організації управл
- •75. 10 Спічрайтерство:поняття, сутність, функції
- •76. Ознаки високоякісної письмової роботи науково-ділового характеру та методика її підготовки
- •77. 11 Теоретичні та практичні засади реферування, як одного з напрямів референтської діяльності
- •78. Організація та ведення переговорів: основні правила, методика
- •79. Місце референта в сучасній системі професійної класифікації України. Кваліфікаційні вимоги
- •84. Текст як лінгвістична категорія
- •83 Лінгвістичні основи документознавства як теоретико-прикладної дисципліни.
- •85 Відмінності усного і писемного мовлення.
- •86 Закони конструювання тексту документа.
- •72 Систематизація документів основні вимоги
- •33. 57 Нормативно-методична база діловодства:
- •62,Формування реферативних ресурсів в Україні:теоретичні,організаційні,технологічні аспекти:
- •49 56 Еволюція архівів та періодизація їх історії
- •6 Історія документа
- •73. Дсту гост 7.1: 2006 "Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання".
- •46. 54 Державні архіви й організаційно-методичне керівництво архівними підрозділами установ
- •52.Основні принципи класифікації архівних документів
- •95Лексико-стилістичні норми текстів офіційно-ділового стилю.
- •47. 55 Комплектування державного архіву
- •1.Становлення документознавства як науки та навчальної дисципліни
75. 10 Спічрайтерство:поняття, сутність, функції
Спічрайтинг – написання промови. Спічрайтинг – це специфічна піар технологія представлена у вигляді підготовки і написання піар текста призначеного для усного виконання, а також консультація якої-небудь особи з організації публічного виступу і його виконання.
Спічрайтинг має такі риси:
- існує з часів виникнення писемності,
- родоначальницею спірайтингу є риторика,
-спічрайтинг як самостійна технологія політичного консультування сформувалася в ХХ ст. і не має систематизованої теоретичної бази.
У наш час найчастіше тексти виступів, презентацій, доповідей складають спеціалісти спічрайтери.
Головним для спеціаліста спічрайтера є чудове володіння словом. Він повинен:
-грамотно писати,
-створювати яскраві, такі що запам’ятовуються образи,
-бути прекрасним стилістом і психологом,
-необхідний солідний багаж знань в різних галузях, тобто основою для спічрайтинга є класична гуманітарна освіта – журналістська, філологічна, історична, політична.
Робота над текстом починається задовго до передбачуваного виступу. Спічрайтер розмовляє з клієнтом, пише декілька варіантів промов, проговорює вголос, щоб зрозуміти, чи зручно це для вимови, чи вистачить дихання. Потім він читає написане кому-небудь, щоб той помітив, чи все нормально, чи не ріжуть слух окремі фрази. Потім він приїжджає до клієнта, щоб той зробив виправлення „під себе”. Це робиться для того щоб виступаючий почував себе «у своїй тарілці», щоб слухачі прийняли доповідь як його власну промову. Останній етап роботи - спічрайтер допомагає відрепетирувати мову. Темп, паузи, інтонацію, акценти, жести, погляд. Складність роботи спічрайтера складається в тому, що він при підготовці промови повинен орієнтуватися не тільки на виступаючого, але й на слухачів.
Якщо зрозуміти, як розмовляє клієнт й чого він хоче можна при особистій зустрічі, то досліджувати передбачувану аудиторію дуже важко. Це можуть бути тільки жінки або тільки чоловіки, старі або молоді. Вони можуть недолюблювати виступаючого або бути у поганому настрої. Можна сказати що завгодно, але досвідчений спічрайтер не покладається на те, що аудиторія буде уважна, поважна, обізнана.
76. Ознаки високоякісної письмової роботи науково-ділового характеру та методика її підготовки
Письмова робота – це результат певного наукового дослідження, який має діловий стиль викладу. Наукове дослідження передбачає визначення мети, обєкта, предмета, завдань, обгрунтованості висновків, чіткий план. Все це створює статегію дослідження. Крім того необхідно зясувати ступінь досліджуваності даної проблеми, які конкретні результати цього дослідження, хто з дослідників працював над цією темою, які аспекти розкриті недостатньо, які нерозкриті, актуальність, чим підхід автора даного дослідження відрізняється від попередніх досліджень або що є спільного в даній сфері або в інших.
Викладення результатів дослідження повинно мати такі ознаки:
- аргументованість – переконливість;
- обгрунтування власних висновків;
- застосування нових методів (найсучасніших);
-глибина дослідження – передбачає не поверхневе дослідження, зясування суттєвих звязків, закономірностей.
- перконлива критика – виважене обгрунтоване зясування сабких сторін, підходів ін. авторів.
-наповненість фактичним матеріалом – дослідження проводиться на обєктивно існуючих фактах.
- перспективність – дане дослідження є результатом дослідження явища в певному проміжку часу і зі змінами часу, явищ, обставин зявиться необхідність продовження дослідження.
Типові недоліки при написанні роботи: Необгрунтованість, поверхневість, нелогічність викладу, невиважена критика.
Методика підготовки та написання:
1)Збір та опрацювання зібраного матеріалу для дослідження.
2)Складання попереднього плану дослідження.
3)Викладення матеріалу.
Доповідь – є найбільш поширеною формою усного оприлюднення наукових результатів. Це документ в якому викладаються певні питання, даються висновки та пропозиції. Вона призначена для усного публічного читання та обговорення.Звіт – це письмове повідомлення про виконання якоїсь роботи. Звіт допомагає вивчити, перевірити й узагальнити чию-небудь роботу, знайти в ній позитивне і негативне, зробити висновки, намітити перспективи.
