9. Присереднє присінкове ядро (Швальбе) (nucleus vestibularis medialis).

10. Ядро одинокого шляху (nucleus solitarius).

11. Ядро під’язикового нерва (nucleus n. hypoglossi).

12. Заднє ядро блукаючого нерва (nucleus dorsalis n. Vagi).

13. Ядро додаткового нерва (nucleus n. accessorii).

14. Подвійне ядро (nucleus ambiguus).

15. Нижнє слиновидільне ядро (nucleus salivatorius inferior).

16. Верхнє слиновидільне ядро (nucleus salivatorius superior).

17. Ядро лицевого нерва (nucleus n. facialis).

18. Ядро відвідного нерва (nucleus n. abducentis).

19. Рухове ядро трійчастого нерва (nucleus motorius n. trigemeni).

Завдання для контролю вихідного рівня.

1. Яким номером позначено чорна речовина?

1. *17

2. 14

3. 15

4. 11

5. 16

2. Яким номером позначено водопровід мозку?

1. *2

2. 1

3. 3

4. 4

5. 5

3. Яким номером позначено лицевий горбок?

1. *9

2. 37

3. 36

4. 6

5. 2

4. Яким номером позначено присінкове поле?

1. *38

2. 34

3. 42

4. 39

5. 29

5. Яким номером позначено ядро блокового нерва?

1. *5

2. 4

3. 6

4. 7

5. 9

6. Яким номером позначено рухове ядро трійчастого нерва?

1. *7

2. 9

3. 6

4. 5

5. 2

7. Яким номером позначено дорзальне ядро блукаючого нерва?

1. *26

2. 28

3. 20

4. 24

5. 25

8. Яким номером позначено трикутник блукаючого нерва?

1. *34

2. 33

3. 36

4. 32

5. 38

9. Яким номером позначено чутливий та руховий корінці трійчастого нерва?

1. *9

2. 4

3. 18

4. 22

5. 24

10. Яким номером позначено спинномозкове ядро трійчастого нерва?

1. *25

2. 27

3. 21

4. 22

5. 27

Завдання для контролю кінцевого рівня засвоєння знань.

1. Червоне ядро є важливою ланкою:

1. *Екстрапірамідної системи

2. Стріопалідарної системи

3. Пірамідної системи

4. Лімбічної системи

5. Жодної з перерахованих систем

2. Соматично рухові ядра розміщені в ромбоподібній ямці:

1. *медіально

2. латерально

3. вверху

4. внизу

5. у проекції sulcus medianus

3. Вегетативні ядра розміщені в ромбоподібній ямці:

1. *між чутливими та руховими ядрами

2. медіально

3. латерально

4. вверху

5. внизу

4. В ділянці locus ceruleus проектуються ядра:

1. *V пари черепно-мозкових нервів

2. VI пари черепно-мозкових нервів

3. VII пари черепно-мозкових нервів

4. VIII пари черепно-мозкових нервів

5. IX пари черепно-мозкових нервів

5. В ділянці colliculus facialis проектуються ядра:

1. *VI пари черепно-мозкових нервів

2. V пари черепно-мозкових нервів

3. VII пари черепно-мозкових нервів

4. VIII пари черепно-мозкових нервів

5. IX пари черепно-мозкових нервів

6. В ділянці trigonum nervi vagi et sulcus limitans проектуються ядра:

1. *IX і X пари черепно-мозкових нервів

2. VIII і IX пари черепно-мозкових нервів

3. VIII і X пари черепно-мозкових нервів

4. IX і XI пари черепно-мозкових нервів

5. X і XII пари черепно-мозкових нервів

7. Для яких пар черепно-мозкових нервів є спільним nucleus tractus solitarii?

1. *VII, IX, Х

2. VII, IX, ХI

3. VII, X, ХI

4. VІ, VII, X

5. IX, X, ХI

8. Для яких пар черепно-мозкових нервів є спільним nucleus ambiquus?

1. *IX, X, XI

2. VII, IX, Х

3. VII, X, ХI

4. IX, X, ХII

5. VII, XI, XII

9. Середній мозок включає:

1. *pedunculi cerebri et substantia perforata posterior, tectum mesencephali

2. pedunculi cerebri

3. substantia perforata posterior

4. pedunculi cerebri et substantia perforata posterior

5. tectum mesencephali

10. Водопровід мозку з’єднує між собою:

1. *III та ІV шлуночки

2. III шлуночок та субарахноідальний простір

3. ІV шлуночок та центральний канал спинного мозку

4. ІІІ шлуночок та центральний канал спинного мозку

5. ІV шлуночок та субарахноїдальний простір

ЗАНЯТТЯ 25

Проміжний мозок. Будова таламуса, епі-, метаталамуса.

Актуальність теми: Знання анатомії ЦНС дає можливість в подальшому вивчати патогенез захворювань, проводити профілактику і розробляти необхідні методи корекції і лікування.

Навчальні цілі заняття:

ЗНАТИ:

1. розвиток проміжного мозку;

2. складові частини проміжного мозку;

3. складові частини згірного (горбового) мозку;

4. анатомічну будову, ядра та функцію таламуса;

5. анатомічну будову, ядра, зв’язки та функцію епіталамуса;

6. анатомічну та внутрішню будову, функцію шишкоподібного тіла (епіфіза);

7. анатомічну та внутрішню будову, зв’язки та функцію мета таламуса.

ВМІТИ:

а) показати на препаратах проміжний мозок;

б) показати на препаратах таламус, епіталамус, метаталамус і гіпоталамус;

г) показати на вологому препараті епіфіз.

Виховні цілі заняття:

Виховання у студентів інтересу до вивчення ЦНС з позицій подальшого застосування отриманих знань в практиці.

Міждисциплінарна інтеграція:

№ п/п	Дисципліна	Знати	Вміти
Забезпечуючі дисциплін
1.	Загальна біологія	Видову різноманітність будови ЦНС. Загальні принципи будови ЦНС ссавців і людини .	Розпізнати ЦНС людини.
2.	Іноземні мови	Значення основних термінів.	Утворювати основні терміни, що стосуються при виникненні патологічного процесу.
3.	Фізика	Описати фізичні процеси в ЦНС.	Показати фізичні процеси в ЦНС.
4.	Хімія	Описати хімічні процеси в ЦНС.	Показати хімічні процеси в ЦНС.
Забезпечувані дисципліни
1.	Гістологія та ембріологія	Будову тканин ЦНС	Розпізнавати будову тканин ЦНС.
2.	Нормальна фізіологія	Функції ЦНС.	Вміти дослідити функціональні особливості ЦНС.
Внутрішньопредметна інтеграція
1.	Анатомія людини	Загальні закономірності будови ЦНС.	Розпізнати складові елементи ЦНС.
2.	Анатомія людини	Закономірності будови ЦНС в різних вікових категоріях.	Ідентифікувати ЦНС різних вікових категорій.

Зміст теми (конспект заняття):

1.Характеристика проміжного мозку.

Охарактеризувати і показати анатомічну будову таламуса.

Охарактеризувати і показати анатомічну будову епіталамуса

Охарактеризувати і показати анатомічну будову метаталамуса

п/п	Основні етапи заняття, їх зміст та функція	Цілі в рівнях засвоєння	Методи контролю та навчання	Матеріали методичного забезпечення	Час в хв.
І.	Підготовчий етап: Організаційні заходи Обґрунтування теми і мети заняття Контроль вихідного рівня знань	І	усне опитування, тестовий кон-ль	тести І чи ІІ рівня	1 2 10
ІІ.	Основний етап: Вивчення будови ЦНС	ІІ	Самостійне опрацювання, усне опитування з демонстрацією знань і вмінь	Таблиці, трупний матеріал, вологі препарати	60
ІІІ.	Заключний етап: Контроль і корекція професійних вмінь та навичок. Підведення підсумків, оголошення оцінок. Домашні завдання, інструкція до виконання	ІІІ	Індивідуальний контроль навиків. Тестовий контроль	Тести ІІІ рівня, ситуаційні завдання	12 2 3

Перелік питань для опитування:

1. Розвиток проміжного мозку.

2. Поділ проміжного мозку.

3. Поділ згірного мозку.

4. Анатомічна та внутрішня будова таламуса, групи ядер таламуса, їх функціональне призначення.

5. Розлади, які виникають при пошкодженні таламуса.

6. Складові частини, будова, зв’язки і функція епіталамуса.

7. Будова і функція шишкоподібного тіла.

8. Складові частини, будова, зв’язки і функція метаталамуса.

Завдання для контролю вихідного рівня.

1. Яким номером позначено чоторигорбкова пластинка?

1. *19

2. 13

3. 14

4. 15

5. 22

2. Яким номером позначено водопровід мозку?

1. *2

2. 30

3. 4

4. 18

5. 20

3. Яким номером позначено ніжки мозку?

1. *30

2. 28

3. 12

4. 33

5. 32

4. Яким номером позначено червоне ядро?

1. *14

2. 11

3. 13

4. 17

5. 10

5. Яким номером позначено чорну речовину?

1. *17

2. 14

3. 11

4. 9

5. 12

6. Яким номером позначено tectum mesencephali?

1. *1

2. 2

3. 9

4. 10

5. 8

7. Яким номером позначено stria terminalis?

1. *6

2. 4

3. 5

4. 7

5. 8

8. Яким номером позначено pulvinar?

1. *23

2. 24

3. 6

4. 9

5. 3

9. Яким номером позначено присереднє колінчасте тіло?

1. *2

2. 3

3. 4

4. 5

5. 1

10. Яким номером позначено бічне колінчасте тіло?

1. *3

2. 2

3. 1

4. 5

5. 4

Завдання для контролю кінцевого рівня засвоєння знань.

1. Diencephalon є частиною:

1. *prosencephalon

2. mesencephalon

3. telencephalon

4. rhombencephalon

5. metencephalon

2. Порожниною проміжного мозку є:

1. *III шлуночок

2. центральний канал

3. водопровід мозку

4. IV шлуночок

5. бічні шлуночки

3. У хворого спостерігаються ознаки втрати зорового сторожового рефлексу. Які ядра стовбурової частини мозку пошкоджені?

1. *Ядра верхніх горбиків пластинки покришки

2. Ядра нижніх горбиків пластинки покришки

3. Ядра окорухового нерва

4. Ядра блокового нерва

5. Ядра відвідного нерва

4. Червоне ядро є важливою ланкою:

1. *Екстрапірамідної системи

2. Стріопалідарної системи

3. Пірамідної системи

4. Лімбічної системи

5. Жодної з перерахованих систем

5. Thalamencephalon є частиною:

1. diencephalon

2. mesencephalon

3. myelencephalon

4. rhombencephalon

5. metencephalon

6. Скільки функціональних груп ядер розрізняють у таламусі?

1. *5

2. 7

3. 3

4. 4

5. 6

7. Яка топографія підкоркового центру зору в таламусі?

1. *у подушці

2. присередньо

3. латерально

4. у центрі

5. у проекції tuberculum anterius

8. Corpus geniculatum laterale – це підкорковий центр:

1. *зору

2. загальної чутливості

3. нюху

4. слуху

5. Смаку

9. Corpus geniculatum mediale – це підкорковий центр:

1. *слуху

2. загальної чутливості

3. нюху

4. зору

5. Смаку

10. Підкорковим центром зору є:

1. * сorpus geniculatum laterale, pulvinar thalami, colliculus superior

2. сorpus geniculatum mediale

3. сorpus geniculatum laterale

4. сorpus geniculatum mediale, colliculus inferior

5. pulvinar thalami

ЗАНЯТТЯ 26

Гіпотала­мус. Ядра гіпоталамуса. Мозковий придаток (гіпофіз), шишкоподібне тіло (епіфіз). Третій шлуночок.

Актуальність теми: Знання анатомії ЦНС дає можливість в подальшому вивчати патогенез захворювань, проводити профілактику і розробляти необхідні методи корекції і лікування.

Навчальні цілі заняття:

ЗНАТИ:

1. анатомічну будову та топографічні частини гіпоталамуса, їх функцію;

2. ядра гіпоталамуса, їх топографічний розподіл;

3. нейросекреторну функцію ядер гіпоталамуса, різновиди нейросекретів та їх транспорт до гіпофіза;

4. анатомічну та внутрішню будову гіпофіза, його розвиток;

5. загальну характеристику гіпотаталамо-аденогіпофізарної та гіпоталамо-нейрогіпофізарної систем;

6. тропні гормони аденогіпофіза;

7. будову стінок третього шлуночка, його сполучення.

ВМІТИ:

1. намалювати схему ядер гіпоталамуса;

2. показати на вологому препараті гіпофіз та епіфіз;

3. показати стінки третього шлуночка.

Виховні цілі заняття:

Виховання у студентів інтересу до вивчення ЦНС з позицій подальшого застосування отриманих знань в практиці.

Міждисциплінарна інтеграція:

№ п/п	Дисципліна	Знати	Вміти
Забезпечуючі дисципліни
1.	Загальна біологія	Видову різноманітність будови ЦНС. Загальні принципи будови ЦНС ссавців і людини .	Розпізнати ЦНС людини.
2.	Іноземні мови	Значення основних термінів.	Утворювати основні терміни, що стосуються при виникненні патологічного процесу.
3.	Фізика	Описати фізичні процеси в ЦНС.	Показати фізичні процеси в ЦНС.
4.	Хімія	Описати хімічні процеси в ЦНС.	Показати хімічні процеси в ЦНС.
Забезпечувані дисципліни
1.	Гістологія та ембріологія	Будову тканин ЦНС	Розпізнавати будову тканин ЦНС.
2.	Нормальна фізіологія	Функції ЦНС.	Вміти дослідити функціональні особливості ЦНС.
Внутрішньопредметна інтеграція
1.	Анатомія людини	Загальні закономірності будови ЦНС.	Розпізнати складові елементи ЦНС.
2.	Анатомія людини	Закономірності будови ЦНС в різних вікових категоріях.	Ідентифікувати ЦНС різних вікових категорій.

Зміст теми (конспект заняття):

3. Характеристика проміжного мозку.

Охарактеризувати і показати анатомічну будову гіпоталамуса.

Охарактеризувати будову гіпоталамо-гіпофізарної системи.

Охарактеризувати і показати анатомічну будову третього шлуночка.

Охарактеризувати і показати сполучення третього шлуночка.

п/п	Основні етапи заняття, їх зміст та функція	Цілі в рівнях засвоєння	Методи контролю та навчання	Матеріали методичного забезпечення	Час в хв.
І.	Підготовчий етап: Організаційні заходи Обґрунтування теми і мети заняття Контроль вихідного рівня знань	І	усне опитування, тестовий кон-ль	тести І чи ІІ рівня	1 2 10
ІІ.	Основний етап: Вивчення будови ЦНС	ІІ	Самостійне опрацювання, усне опитування з демонстрацією знань і вмінь	Таблиці, трупний матеріал, вологі препарати	60
ІІІ.	Заключний етап: Контроль і корекція професійних вмінь та навичок. Підведення підсумків, оголошення оцінок. Домашні завдання, інструкція до виконання	ІІІ	Індивідуальний контроль навиків. Тестовий контроль	Тести ІІІ рівня, ситуаційні завдання	12 2 3

Перелік питань для опитування:

1. Топографічні частини гіпоталамуса, їх склад і будова.

2. Топографічний розподіл ядер гіпоталамуса.

3. Нейросекреція, види нейросекретів, шляхи їх надходження до гіпофіза.

4. Анатомічна та внутрішня будова гіпофіза.

5. Розвиток гіпофіза.

6. Зв’язок між гіпоталамусом і гіпофізом, характеристика гіпоталамо-аденогіпофізарної та гіпоталамо-нейрогіпофізарної систем.

7. Гормони аденогіпофіза, їх значення.

8. Стінки ІІІ шлуночка.

9. Сполучення ІІІ шлуночка.

Зразок схем для самостійної позааудиторної роботи

Схематичне зображення нейросекреторних ядер гіпоталамуса.

I. Передня гіпоталамічна ділянка (regio hypothalamica anterior):

1) надзорове ядро (nucleus supraopticus);

2) пришлункове ядро (nucleus paraventricularis)

II. Проміжна гіпоталамічна ділянка (regio hypothalamica intermedia):

3) дорсоприсереднє ядро гіпоталамуса ( nucleus dorsomedialis hypothalami);

4) вентроприсереднє ядро гіпоталамуса (nucleus ventromedialis hypothalami);

5) ядро сірого горба (nucleus cinereum);

6) дугоподібне ядро (nucleus arcuatus);

7) лійкове ядро (nucleus infundibularis).

III. Задня гіпоталамічна ділянка (regio hypothalamica posterior):

8) присереднє і бічне сосочкові ядра (nucleus corporis mamillaris mediales et lateralis);

9) заднє ядро (nucleus posterior);

10) підталамічне (Люїсове) тіло (corpus subthalamicus Luysi);

11. нейрогіпофіз (neurohypophysis);

12. аденогіпофіз (adenohypophisis).

Завдання для контролю вихідного рівня.

1. Яким номером позначено гіпоталамус?

1. 11

2. 12

3. 21

4. 12

5. 28

2. Яким номером позначено лійку?

1. 34

2. 33

3. 35

4. 30

5. 9

3. Яким номером позначено надзорове ядро?

1. 17

2. 18

3. 15

4. 11

5. 4

4. Яким номером позначено пришлуночкове ядро?

1. 4

2. 5

3. 3

4. 6

5. 2

5. Яким номером позначено гіпоталамічна борозна?

1. 7

2. 8

3. 5

4. 6

5. 1

6. Яким номером позначено гіпофіз?

1. 14

2. 16

3. 9.

4. 10

5. 11

7. Яким номером позначено дугоподібне ядро?

1. 15

2. 17

3. 18

4. 11

5. 10

8. Яким номером позначено зорове перехрестя?

1. 16

2. 11

3. 14

4. 9

5. 10

9. Яким номером позначено шишкоподібну залозу?

1. 22

2. 23

3. 28

4. 27

5. 6

10. Яким номером позначено шишкоподібний закуток?

1. 8

2. 31

3. 27

4. 28

5. 29

Завдання для контролю кінцевого рівня засвоєння знань.

1. Внаслідок росту пухлини у порожнині ІІІ шлуночка головного мозку у пацієнта спостерігаються вегетативні розлади у вигляді порушення сну, терморегуляції, усіх видів обміну, нецукровий діабет. Подразнення ядер якої ділянки головного мозку викликало ці симптоми?

1. *Гіпоталамуса

2. Ніжок мозку

3. Покришки середнього мозку

4. Моста

5. Довгастого мозку

2. Хворий страждає на нецукровий діабет, обумовлений зниженням рівня антидіуретичного гормону (вазопресину). Гіпофункція якого з ядер гіпоталамуса сприяє цьому ?

1. *Nucleus supraopticus

2. Nucleus dorsomedialis

3. Nucleus ventromedialis

4. Nuclei tuberales

5. Nucleus arcuatus

3. На якій поверхні мозку знаходиться гіпоталамус?

1. *Вентральній

2. Медіальній

3. Верхній

4. Дорзальній

5. Латеральній

4. Яка функція соскоподібних тіл?

1. *Підкіркові нюхові центри

2. Підкіркові центри зору

3. Підкіркові центри слуху

4. Підкіркові центри чутливості

5. Підкіркові центри смаку

5. Що є порожниною проміжного мозку?

1. *III шлуночок

2. Бічні шлуночки

3. Водопровід

4. IV шлуночок

5. Центральний канал

6. У якому утворенні черепа міститься гіпофіз?

1. *У турецькому сідлі

2. В орбіті

3. В зоровому каналі

4. В лицевому каналі

5. В яремній ямці

7. З яких долей складаєься гіпофіз?

1. *Передньої і задної

2. Пердньої, задньої і проміжної

3. Правої і лівої

4. Верхньої і нижньої

5. Передньої верхньої і задньо-нижньої

8. Якою долею гіпофіза виробляється соматотропний гормон?

1. *Передньою

2. Задньою

3. Латеральною

4. Медіальною

5. Проміжною

9. Які ядра має передня ділянка гіпоталамуса?

1. *Надоптичне і паравентрикулярне

2. Підталамічне і заднє

3. Дорзомедіальне і вентромедіальне

4. Сірого горба і лійки

5. Надоптичне і підталамічне

10. Як сполучається III шлуночок з бічними шлуночками?

1. *Через міжшлуночкові отвори

2. Через водопровід

3. Через підпавутинний простір

4. Через IV шлуночок

5. Через центральний канал

ЗАНЯТТЯ 27

ТЕМА: Кінцевий мозок. Борозни і звивини верхньобічної поверхні півкуль великого мозку. Ядра аналізаторів верхньобічної поверхні півкуль. Острівець.

Актуальність теми: Знання анатомії ЦНС дає можливість в подальшому вивчати патогенез захворювань, проводити профілактику і розробляти необхідні методи корекції і лікування.

Навчальні цілі заняття:

ЗНАТИ:

ЗНАТИ:

1. розвиток кінцевого

2. склад кінцевого мозку;

3. поверхні і частки півкуль головного мозку, межі між ними;

4. борозни і звивини верхньобічної поверхні півкуль головного мозку;

5. складові частини аналізаторів І сигнальної системи на верхньобічній поверхні півкуль головного аналізаторів;

6. кіркові центри аналізаторів (аналізатори у вузькому розумінні слова), вчення І.П.Павлова про динамічну локалізацію функцій в корі головного мозку;

7. кіркові центри рухових та чутливих мозку;

8. кіркові центри аналізаторів ІІ сигнальної системи на верхньобічній поверхні півкуль головного мозку;

9. будову і топографію острівця.

ВМІТИ:

1. показати на вологому препараті півкулі головного мозку та їх частки;

2. показати на таблиці та вологих препаратах борозни та звивини верхньобічної поверхні півкуль головного мозку;

3. на схемах-кліше вписати латинські назви борозен та звивин верхньобічної поверхні півкуль головного мозку;

4. поверхні півкуль головного мозку та локалізацію кіркових центрів аналізаторів І і ІІ сигнальних систем;

5. намалювати схему розташування аналізаторів І і ІІ сигнальної систем на верхньобічній поверхні півкулі головного мозку.

Виховні цілі заняття:

Виховання у студентів інтересу до вивчення ЦНС з позицій подальшого застосування отриманих знань в практиці.

Міждисциплінарна інтеграція:

№ п/п	Дисципліна	Знати	Вміти
Забезпечуючі дисципліни
1.	Загальна біологія	Видову різноманітність будови ЦНС. Загальні принципи будови ЦНС ссавців і людини .	Розпізнати ЦНС людини.
2.	Іноземні мови	Значення основних термінів.	Утворювати основні терміни, що стосуються при виникненні патологічного процесу.
3.	Фізика	Описати фізичні процеси в ЦНС.	Показати фізичні процеси в ЦНС.
4.	Хімія	Описати хімічні процеси в ЦНС.	Показати хімічні процеси в ЦНС.
Забезпечувані дисципліни
1.	Гістологія та ембріологія	Будову тканин ЦНС	Розпізнавати будову тканин ЦНС.
2.	Нормальна фізіологія	Функції ЦНС.	Вміти дослідити функціональні особливості ЦНС.
Внутрішньопредметна інтеграція
1.	Анатомія людини	Загальні закономірності будови ЦНС.	Розпізнати складові елементи ЦНС.
2.	Анатомія людини	Закономірності будови ЦНС в різних вікових категоріях.	Ідентифікувати ЦНС різних вікових категорій.

Зміст теми (конспект заняття):

1.Характеристика кінцевого мозку.

Охарактеризувати і розвиток кінцевого мозку

Охарактеризувати і показати анатомічну будову кінцевого мозку, поверхні, частини.

Охарактеризувати і показати борозни і звивини верхньобічної поверхні півкуль головного мозку.

Охарактеризувати і показати ядра аналізаторів верхньобічної поверхні півкуль головного мозку.

Охарактеризувати і показати будову і топографію острівця.

п/п	Основні етапи заняття, їх зміст та функція	Цілі в рівнях засвоєння	Методи контролю та навчання	Матеріали методичного забезпечення	Час в хв.
І.	Підготовчий етап: Організаційні заходи Обґрунтування теми і мети заняття Контроль вихідного рівня знань	І	усне опитування, тестовий кон-ль	тести І чи ІІ рівня	1 2 10
ІІ.	Основний етап: Вивчення будови ЦНС	ІІ	Самостійне опрацювання, усне опитування з демонстрацією знань і вмінь	Таблиці, трупний матеріал, вологі препарати	60
ІІІ.	Заключний етап: Контроль і корекція професійних вмінь та навичок. Підведення підсумків, оголошення оцінок. Домашні завдання, інструкція до виконання	ІІІ	Індивідуальний контроль навиків. Тестовий контроль	Тести ІІІ рівня, ситуаційні завдання	12 2 3

Перелік питань для опитування:

1. Розвиток кінцевого мозку.

2. Складові частини кінцевого мозку.

3. Поверхні та частки півкуль головного мозку, їх межі.

4. Борозни та звивини лобової частки верхньобічної поверхні головного мозку.

5. Борозни та звивини тім’яної частки верхньобічної поверхні головного мозку.

6. Борозни та звивини потиличної частки верхньобічної поверхні головного мозку.

7. Борозни та звивини скроневої частки верхньобічної поверхні головного мозку.

8. Вчення І.П. Павлова про динамічну локалізацію функцій в корі головного мозку.

9. Ядра рухових аналізаторів І сигнальної системи на верхньобічній поверхні півкуль головного мозку.

10. Ядра чутливих аналізаторів І сигнальної системи на верхньобічній поверхні півкуль головного мозку.

11. Локалізація ядер аналізаторів ІІ сигнальної системи на верхньобічній поверхні півкуль головного мозку. Зони Брока та Верніке.

12. Що спостерігається при патологічних процесах у передцентральній звивині?

13. Що буде спостерігатися при локалізації патологічного процесу в зацентральній звивині?

14. Які порушення будуть відмічатися при пошкодженні кіркових аналізаторів ІІ сигнальної системи?

15. Острівець, топографія і будова.

Зразок схем для самостійної позааудиторної роботи

Схематичне зображення кіркових ядер аналізаторів.

I. Руховий аналізатор артикуляції мови (центр Брока).

II. Руховий аналізатор письмової мови.

III. Слуховий аналізатор усної мови (центр Верніке).

IV. Зоровий аналізатор письмової мови.

1. Руховий аналізатор.

2. Аналізатор співдружнього повороту голови та очей в протилежний бік.

3. Аналізатор цілеспрямованих складних комбінованих рухів (праксії).

5. Інтероцептивний аналізатор.

6. Аналізатор загальної чутливості.

7. Аналізатор стереогнозії.

8. Слуховий аналізатор.

9. Проекція зорового аналізатора (шпорна борозна).

10. Проекція нюхового аналізатора (приморськоконикова звивина, гачок.

11. Проекція смакового аналізатора (приморськоконикова звивина, гачок.

Завдання для контролю вихідного рівня.

1. Якими номерами на малюнку позначені кіркові центри рухового аналізатора (артикуляції) усної мови (центр Брока) і слухового аналізатора усної мови (центр Верніке)? Вкажіть найбільш правильну відповідь.

A *І і ІІІ

B 1 і 3

C ІІ і IV

D 2 і 4

E 5 і 6

2. Якими номерами на малюнку позначені кіркові центри рухового аналізатора письмової мови і зорового аналізатора письмової мови? Вкажіть найбільш правильну відповідь.

A *II i IV

B 2 i 4

C 4 i 8

D III i I

E 3 i 4

3. Якими номерами на малюнку позначені кірковий центр слухового аналізатора і проекція кіркового центру зорового аналізатора? Вкажіть найбільш правильну відповідь.

A *8 і 9

B 6 і 7

C 4 і 5

D І і ІІІ

E II i IV

4. Якими номерами на малюнку позначені кіркові центри стереогнозії і аналізатора цілеспрямованих складних комбінованих рухів (праксії)? Вкажіть найбільш правильну відповідь.

A *7 і 3

B 8 і 4

C 6 і 2

D 5 і 1

E 9 і 5

5. Якими номерами на малюнку позначені кіркові центри аналізатора спів дружнього повороту голови та очей і рухового аналізатора? Вкажіть найбільш правильну відповідь.

A *2 і 1

B 3 і 1

C 7 і 1

D 8 і 1

E 2 і 6

6. Якими номерами на малюнку позначені ramus ascendens sulci lateralis et pars opercularis? Вкажіть найбільш правильну відповідь.

A *20 і 25

B 20 і 24

C 21 і 24

D 21 і 23

E 20 і 27

7. Якими номерами на малюнку позначені ramus anterior sulci lateralis et pars triangularis? Вкажіть найбільш правильну відповідь.

A *21 і 24

B 21 і 23

C 21 і 25

D 20 і 25

E 20 і 23

8. Якими номерами на малюнку позначені gyrus supramarginalis et gyrus angularis? Вкажіть найбільш правильну відповідь.

A *5 і 6

B 5 і 3

C 5 і 1

D 6 і 17

E 6 і 3

9. Якими номерами на малюнку позначені sulcus circularis et gyrus longus insulae? Вкажіть найбільш правильну відповідь.

A *2 і 3

B 2 і 1

C 2 і 6

D 3 і 5

E 3 і 7

10. Якими номерами на малюнку позначені operculum frontale et operculum parietale? Вкажіть найбільш правильну відповідь.

A *8 і 9

B 9 і 1

C 1 і 2

D 2 і 3

E 3 і 4

Завдання для контролю кінцевого рівня засвоєння знань.

1. У хворого спостерігається втрата загальної чутливості на окремих ділянках тіла справа. Яка із звивин великих півкуль головного мозку уражена ?

A * Зацентральна.

B Верхня скронева.

C Середня скронева.

D Нижня скронева.

E Передцентральна

2. У хворого спостерігається параліч м'язів верхньої і нижньої кінцівок зліва. Яка із звивин великих півкуль головного мозку уражена ?

A * Передцентральна.

B Середня лобова.

C Нижня лобова.

D Верхня лобова.

E Зацентральна.

3. Хворий не розуміє змісту слів, а також не розуміє власної мови (словесна глухота). Яка із звивин великих півкуль головного мозку уражена ?

A *Верхня скронева.

B Нижня лобова.

C Зацентральна.

D Верхня тім'яна долька.

E Нижня тім'яна долька.

4. У хворого 26 років після оперативного втручання пропала здатність читати, складати з літер слова і фрази. В якій ділянці кори головного мозку не відновлена функція?

A *Gyrus anqularis

B Cuneus

C Sulcus calcarinus

D Gyrus parietalis superior

E Gyrus supramarginalis

5. У чоловіка 35 років з перенесеним менінгоенцефалітом відмічається різке зниження слуху. Обстеження виключає патологію звукопровідного та звукосприймального апаратів органа слуху. В якій звивині кори великого мозку виникли патологічні зміни?

A *Верхній скроневій

B Середній скроневій

C Верхній лобовій

D Надкрайовій

E Кутовій

6. Хворий виявляє скарги на неспроможність розуміти слова (сенсорна афазія), хоча звуки він чує. Про порушення якого кіркового аналізатора йдеться?

A *Слуховий аналізатор усної мови

B Мовноруховий аналізатор

C Руховий аналізатор письмової мови

D Зоровий аналізатор письмової мови

E Ядро слухового аналізатора

7. Після черепно-мозкової травми у хворого спостерігається втрата можливості

виконувати знайомі до травми складні координовані рухи (апраксія). В якій ділянці кори півкуль у нормі локалізується відповідний центр?

A *Gyrus supramarginalis

B Gyrus angularis

C Gyrus paracentralis

D Gyrus lingualis

E Gyrus parahippocampalis

8. Після травми у хворого спостерігається порушення моторних центрів, що регулюють діяльність м’язів голови. В яких ділянках кори півкуль у нормі локалізується відповідний центр?

A *Нижня частина передцентральної звивини

B Верхня частина передцентральної звивини

C Надкрайова звивина

D Верхня тім’яна часточка

E Кутова звивина

9. Хворий після порушення кровопостачання головного мозку втратив здатність до написання букв і цифр. Тобто у нього виникла аграфія. У якій структурі мозку виникла патологія?

A *Gyrus frontalis medius

B Gyrus frontalis inferior

C Gyrus temporalis superior

D Lobulus parietalis inferior

E Gyrus angularis

10. Хворий, 45 років, переніс тяжке порушення мозкового кровообігу. Після стабілізації загального стану спостерігається втрата можливості чітко вимовляти слова. Тобто у нього виникла моторна афазія. Ураження якої ділянки кори головного мозку зумовило розлади мовнорухового центру?

A * Gyrus frontalis inferior

B Gyrus angularis

C Gyrus supramarginalis

D Gyrus precentralis

E Gyrus temporalis superior

ЗАНЯТТЯ 28

ТЕМА: Будова головного мозку на серединному перерізі. Борозни і звивини присередньої та нижньої поверхонь півкуль великого мозку.

Актуальність теми: Знання анатомії ЦНС дає можливість в подальшому вивчати патогенез захворювань, проводити профілактику і розробляти необхідні методи корекції і лікування.

Навчальні цілі заняття:

ЗНАТИ:

1. поверхні і частки півкуль головного мозку, межі між ними;

2. борозни і звивини медіальної і нижньої поверхонь півкуль головного мозку;

3. складові частини аналізаторів І сигнальної системи на медіальній, нижній поверхнях півкуль головного аналізаторів;

4. кіркові центри аналізаторів ІІ сигнальної системи на медіальній, нижній поверхнях півкуль головного мозку.

ВМІТИ:

1. показати на вологому препараті півкулі головного мозку та їх частки;

2. показати на таблиці та вологих препаратах борозни та звивини медіальної і нижньої поверхонь півкуль головного мозку;

3. на схемах-кліше вписати латинські назви борозен та звивин медіальної і нижньої поверхонь півкуль головного мозку;

Виховні цілі заняття:

Виховання у студентів інтересу до вивчення ЦНС з позицій подальшого застосування отриманих знань в практиці.

Міждисциплінарна інтеграція:

№ п/п	Дисципліна	Знати	Вміти
Забезпечуючі дисципліни
1.	Загальна біологія	Видову різноманітність будови ЦНС. Загальні принципи будови ЦНС ссавців і людини .	Розпізнати ЦНС людини.
2.	Іноземні мови	Значення основних термінів.	Утворювати основні терміни, що стосуються при виникненні патологічного процесу.
3.	Фізика	Описати фізичні процеси в ЦНС.	Показати фізичні процеси в ЦНС.
4.	Хімія	Описати хімічні процеси в ЦНС.	Показати хімічні процеси в ЦНС.
Забезпечувані дисципліни
1.	Гістологія та ембріологія	Будову тканин ЦНС	Розпізнавати будову тканин ЦНС.
2.	Нормальна фізіологія	Функції ЦНС.	Вміти дослідити функціональні особливості ЦНС.
Внутрішньопредметна інтеграція
1.	Анатомія людини	Загальні закономірності будови ЦНС.	Розпізнати складові елементи ЦНС.
2.	Анатомія людини	Закономірності будови ЦНС в різних вікових категоріях.	Ідентифікувати ЦНС різних вікових категорій.

Зміст теми (конспект заняття):

1.Характеристика кінцевого мозку.

Охарактеризувати і розвиток кінцевого мозку

Охарактеризувати і показати анатомічну будову кінцевого мозку, поверхні, частини.

Охарактеризувати і показати борозни і звивини медіальної і нижньої поверхонь півкуль головного мозку.

Охарактеризувати і показати ядра аналізаторів медіальної і нижньої поверхонь півкуль головного мозку.

п/п	Основні етапи заняття, їх зміст та функція	Цілі в рівнях засвоєння	Методи контролю та навчання	Матеріали методичного забезпечення	Час в хв.
І.	Підготовчий етап: Організаційні заходи Обґрунтування теми і мети заняття Контроль вихідного рівня знань	І	усне опитування, тестовий кон-ль	тести І чи ІІ рівня	1 2 10
ІІ.	Основний етап: Вивчення будови ЦНС	ІІ	Самостійне опрацювання, усне опитування з демонстрацією знань і вмінь	Таблиці, трупний матеріал, вологі препарати	60
ІІІ.	Заключний етап: Контроль і корекція професійних вмінь та навичок. Підведення підсумків, оголошення оцінок. Домашні завдання, інструкція до виконання	ІІІ	Індивідуальний контроль навиків. Тестовий контроль	Тести ІІІ рівня, ситуаційні завдання	12 2 3

Перелік питань для опитування:

1. Складові частини кінцевого мозку.

2. Поверхні та частки півкуль головного мозку, їх межі.

3. Загальна будова головного мозку на серединному перерізі.

4. Борозни і звивини присередньої поверхні півкуль головного мозку.

5. Борозни і звивини нижньої поверхні півкуль головного мозку.

6. Ядра аналізаторів І і ІІ сигнальної системи на медіальній, нижній поверхнях півкуль головного мозку.

Завдання для контролю вихідного рівня.

1. Якими номерами на малюнку позначені кіркові центри рухового аналізатора для м’язів стегна, гомілки і стопи і зорового аналізатора? Вкажіть найбільш правильну відповідь.

A *1 і 11

B 1 і 2

C 1 і 19

D 11 і 2

E 19 і 2

2. Якими номерами на малюнку позначені кіркові центри аналізатора загальної чутливості для стопи і аналізатора смакового-нюхового? Вкажіть найбільш правильну відповідь.

A *2 і 19

B 2 і 1

C 2 і 11

D 1 і 19

E 11 і 19

3. Якими номерами на малюнку позначені sulcus paracentralis et lobulus paracentralis? Вкажіть найбільш правильну відповідь.

A *47 і 2

B 47 і 44

C 47 і 46

D 3 і 2

E 45 і 2

4. Якими номерами на малюнку позначені sulcus marginalis et precuneus? Вкажіть найбільш правильну відповідь.

A *3 і 5

B 3 і 2

C 3 і 46

D 9 і 5

E 45 і 5

5. Якими номерами на малюнку позначені sulcus calcarinus et cuneus? Вкажіть найбільш правильну відповідь.

A *14 і 10

B 14 і 5

C 14 і 12

D 9 і 10

E 43 і 10

6. Якими номерами на малюнку позначені sulcus calcarinus et gyrus ligualis? Вкажіть найбільш правильну відповідь.

A *27 і 28

B 27 і 26

C 27 і 23

D 30 і 28

E 32 і 28

7. Якими номерами на малюнку позначені sulcus rhinalis et gyrus parahippocampalis? Вкажіть найбільш правильну відповідь.

A *35 і 29

B 35 і 31

C 35 і 34

D 30 і 29

E 32 і 29

8. Якими номерами на малюнку позначені sulcus collateralis et gyrus occipitotemporalis medialis? Вкажіть найбільш правильну відповідь.

A *30 і 31

B 30 і 29

C 30 і 28

D 32 і 31

E 35 і 31

9. Якими номерами на малюнку позначені sulcus occipitotemporalis et gyrus occipitotemporalis lateralis? Вкажіть найбільш правильну відповідь.

A *32 і 33

B 32 і 31

C 32 і 28

D 38 і 33

E 30 і 33

10. Якими номерами на малюнку позначені sulcus corporis callosi et gyrus cinguli? ? Вкажіть найбільш правильну відповідь.

A *43 і 46

B 43 і 37

C 43 і 5

D 45 і 46

E 3 і 46

Завдання для контролю кінцевого рівня засвоєння знань.

1. При томографії головного мозку хворого виявлена пухлина в ділянці crista galli. Які структури мозку в найближчий час ймовірно будуть ушкоджені? Вкажіть найбільш повну та найбільш правильну відповідь.

A *Polus frontalis, bulbus olfactorius, gyrus rectus

B Polus frontalis, bulbus olfactorius

C Polus frontalis, bulbus olfactorius, isthumus gyri cinguli

D Polus frontalis, bulbus olfactorius, trigonum olfactorium

E Polus frontalis, bulbus olfactorius, gyrus dentatus

2. При томографії головного мозку у хворого виявлена пухлина на медіальній поверхні великого мозку в ділянці середньої третини sulcus calcarinus. Які ще структури мозку в найближчий час ймовірно будуть ушкоджені? Вкажіть найбільш повну та найбільш правильну відповідь.

A *Cuneus et gyrus lingualis

B Precuneus et gyrus lingualis

C Cuneus et gyrus dentatus

D Precuneus et gyrus lingualis et gyrus dentatus

E Precuneus et gyrus dentatus

3. При томографії головного мозку хворого виявлена пухлина в ділянці розташування червоного ядра. Який відділ мозку ушкоджений?

A *Середній

B Довгастий

C Мозочок

D Проміжний

E Міст

4. У хворого діагностовано пухлина мозку, яка розміщена в ділянці „пташиної шпори”. Порушення якої функції розвинеться у хворого, якщо пухлина буде активно розвиватися далі?

A *Порушення функції зору

B Порушення функції слуху

C Порушення функції нюху

D Порушення функції смаку

E Порушення функції вестибулярного аналізатора

5. У хворого стався крововилив у потиличну ділянку в зоні острогової борозни. Які функції організму при цьому порушені?

A *Відсутній зір

B Відсутні рухи

C Відсутній слух

D Відсутній нюх

E Відсутня чутливість

6. У хворого стався крововилив у ділянку гачка (uncus). Порушення яких функцій будуть спостерігатися при цьому у хворого? Вкажіть найбільш повну та найбільш правильну відповідь.

A *Порушення функцій смаку і нюху

B Порушення функцій смаку і зору

C Порушення функцій нюху і слуху

D Порушення функцій вестибулярного аналізатора, нюху і смаку

E Порушення функцій смаку, нюху і слуху

7. Після геморагічного інсульту (крововилив у мозок) у хворого відсутня чутливість на стопі і відсутні довільні рухи стопи та в колінному суглобі. Де локалізована гематома?

A *Lobus paracentralis

B Gyrus precentralis

C Gyrus postcentralis

D Precuneus

E Gyri precentralis et postcentralis

8. При томографії головного мозку хворого встановлено, що пухлина локалізована вздовж середньої третин sulcus paracentralis. В які структури мозку в найближчий час ймовірно може прорости пухлина? Вкажіть найбільш повну та найбільш правильну відповідь.

A *Gyrus frontalis medialis, lobulus paracentralis

B Gyrus frontalis superior, lobulus paracentralis

C Gyrus frontalis medialis, precuneus

D Gyrus frontalis medialis, gyrus parahippocampalis

E Gyrus frontalis superior, precuneus

9. У хворого стався крововилив у lobulus paracentralis. Порушення яких функцій буде спостерігатися при цьому у хворого? Вкажіть найбільш повну та найбільш правильну відповідь.

A *Відсутня чутливість на стопі і довільні скорочення м’язів стопи, гомілки і стегна

B Відсутня чутливість на стегні і довільні скорочення м’язів стопи, гомілки і стегна

C Відсутня чутливість та довільні скорочення м’язів в ділянці тазу

D Відсутня чутливість в ділянці тазу і довільні скорочення м’язів стопи, гомілки і стегна

E Відсутня чутливість та довільні рухи м’язів гомілки і стегна

10. При томографії головного мозку хворого встановлено, що пухлина локалізована вздовж нижньої половини sulcus marginalis. В які структури мозку в найближчий час ймовірно може прорости пухлина? Вкажіть найбільш правильну відповідь.

A *Lobulus paracentralis, precuneus et gyrus cinguli

B Gyrus frontalis medialis, precuneus et gyrus cinguli

C Gyrus frontalis superior, precuneus et gyrus cinguli

D Lobulus paracentralis, cuneus et gyrus cinguli

E Gyrus frontalis medialis, cuneus et gyrus cinguli

ЗАНЯТТЯ 29

ТЕМА Нюховий мозок. Лімбічна частка. Лімбічна система. Будова білої речовини півкуль великого мозку. Мозолисте тіло. Склепіння. Бічні шлуночки. Основні (базальні) ядра півкуль. Внутрішня капсула.

Актуальність теми: Знання анатомії ЦНС дає можливість в подальшому вивчати патогенез захворювань, проводити профілактику і розробляти необхідні методи корекції і лікування.

Навчальні цілі заняття:

ЗНАТИ:

1. анатомічну будову нюхового мозку;

2. класифікацію волокон білої речовини півкуль головного мозку, їх топографію;

3. складові частини, будову та функцію мозолистого тіла, складові частини променистості мозолистого тіла;

4. складові частини, будову та функцію склепіння;

5. анатомічну будову, топографію та функцію хвостатого ядра кінцевого мозку;

6. анатомічну будову, топографію та функцію сочевицеподібного ядра кінцевого мозку;

7. анатомічну будову та функцію стріо-палідарного комплексу;

8. анатомічну будову, топографію і функцію мигдалеподібного тіла та огорожі;

9. будову, топографію та склад провідних шляхів внутрішньої капсули;

10. будову, топографію зовнішньої та найбільш зовнішньої капсул.

11. складові частини лімбічної системи, їх топографію та принципи функціо­ну­вання;

12. форму, топографію та стінки різних відділів бічних шлуночків, їх сполучення.

ВМІТИ:

1. показати анатомічну будову нюхового мозку

2. показати складові частини білої речовини півкуль головного мозку;

3. показати складові частини мозолистого тіла;

4. показати складові частини склепіння;

5. показати базальні ядра півкуль головного мозку (смугасте тіло, огорожу, мигдалеподібне тіло);

6. показати внутрішню капсулу та її частини;

7. показати зовнішню та найбільш зовнішню капсули;

8. показати складові частини лімбічної системи;

9. показати бічні шлуночки.

10. намалювати провідні шляхи внутрішньої капсули і базальні ядра.

Виховні цілі заняття:

Виховання у студентів інтересу до вивчення ЦНС з позицій подальшого застосування отриманих знань в практиці.

Міждисциплінарна інтеграція:

№ п/п	Дисципліна	Знати	Вміти
Забезпечуючі дисципліни
1.	Загальна біологія	Видову різноманітність будови ЦНС. Загальні принципи будови ЦНС ссавців і людини .	Розпізнати ЦНС людини.
2.	Іноземні мови	Значення основних термінів.	Утворювати основні терміни, що стосуються при виникненні патологічного процесу.
3.	Фізика	Описати фізичні процеси в ЦНС.	Показати фізичні процеси в ЦНС.
4.	Хімія	Описати хімічні процеси в ЦНС.	Показати хімічні процеси в ЦНС.
Забезпечувані дисципліни
1.	Гістологія та ембріологія	Будову тканин ЦНС	Розпізнавати будову тканин ЦНС.
2.	Нормальна фізіологія	Функції ЦНС.	Вміти дослідити функціональні особливості ЦНС.
Внутрішньопредметна інтеграція
1.	Анатомія людини	Загальні закономірності будови ЦНС.	Розпізнати складові елементи ЦНС.
2.	Анатомія людини	Закономірності будови ЦНС в різних вікових категоріях.	Ідентифікувати ЦНС різних вікових категорій.

Зміст теми (конспект заняття):

1. Характеристика кінцевого мозку.

Охарактеризувати і показати анатомічну будову нюхового мозку.

Охарактеризувати і показати загальну будову білої речовини півкуль головного мозку.

Охарактеризувати і показати анатомічну будову та топографію мозолистого тіла.

Охарактеризувати і показати загальну будову та топографію склепіння.

Охарактеризувати і показати анатомічну будову базальних ядер півкуль головного мозку.

Охарактеризувати і показати загальну будову та топографію внутрішньої капсули, провідні шляхи, які проходять через неї.

Охарактеризувати і показати анатомічну будову та топографію лімбічної системи.

Охарактеризувати і показати анатомічну будову стінок різних відділів бічних шлуночків, їх сполучення.

п/п	Основні етапи заняття, їх зміст та функція	Цілі в рівнях засвоєння	Методи контролю та навчання	Матеріали методичного забезпечення	Час в хв.
І.	Підготовчий етап: Організаційні заходи Обґрунтування теми і мети заняття Контроль вихідного рівня знань	І	усне опитування, тестовий кон-ль	тести І чи ІІ рівня	1 2 10
ІІ.	Основний етап: Вивчення будови ЦНС	ІІ	Самостійне опрацювання, усне опитування з демонстрацією знань і вмінь	Таблиці, трупний матеріал, вологі препарати	60
ІІІ.	Заключний етап: Контроль і корекція професійних вмінь та навичок. Підведення підсумків, оголошення оцінок. Домашні завдання, інструкція до виконання	ІІІ	Індивідуальний контроль навиків. Тестовий контроль	Тести ІІІ рівня, ситуаційні завдання	12 2 3

Перелік питань для опитування:

1. Будова нюхового мозку.

2. Біла речовина півкуль.

3. Топографія та будова мозолистого тіла, променистість мозолистого тіла, її складові частини.

4. Будова і топографія склепіння.

5. Хвостате, та сочевицеподібне ядра, огорожа, мигдалеподібне тіло, анатомічна будова, топографія, функція.

6. Смугасте тіло та бліді кулі, їх склад та функція.

7. Загальна будова і топографія внутрішньої капсули.

8. Провідні шляхи, що проходять через внутрішню капсулу.

9. Будова та топографія зовнішньої та найбільш зовнішньої капсул.

10. Лімбічна систему, її склад, значення.

11. Принципи функціонування лімбічної системи.

12. Лімбічна систему, її склад, значення.

13. Принципи функціонування лімбічної системи.

14. Загальна будова, топографія, стінки різних відділів бічних шлуночків, їх сполучення.

Зразок схем для самостійної позааудиторної роботи

Схематичне зображення внутрішньої капсули.

А. Внутрішня капсула (capsula interna):

а) лобно-таламічний шлях (tractus frontothalamicus);

б) лобно-мостовий шлях (tractus frontopontinus);

в) кірково-ядерний шлях (tractus corticonuclearis);

г) кірково-спинномозковий шлях (tractus corticospinalis);

д) таламо-кiрковий шлях (tractus thalamocorticalis);

е) потилично-тім‘яно-скронево-мостовий шлях (tractus occipitoparietotemporopontinus);

є) центральний слуховий шлях (tractus acusticus centralis);

ж) центральний зоровий шлях (tractus opticus centralis).

1. Головка хвостатого ядра (caput nucleus caudatus).

2. Таламус (thalamus).

3. Присередня та бічна бліді кулі (globus pallidus medialis et lateralis).

4. Лушпина (putamen).

5. Огорожа (claustrum).

6. Зовнішня капсула (capsula externa).

7. Кора острівця (cortex insula).

8. Найбільш зовнішня капсула (capsula extrema).

Завдання для контролю вихідного рівня.

1. Якими номерами на малюнку позначені gyrus cinguli et gyrus dentatus lobi limbici? Вкажіть найбільш правильну відповідь.

A *30 і 17

B 30 і 7

C 16 і 17

D 19 і 17

E 7 і 17

2. Якими номерами на малюнку позначені tractus olfactorius et stria olfactoria medialis, які відносяться до периферійної частини нюхового мозку? Вкажіть найбільш правильну відповідь.

A *3 і 37

B 3 і 37

C 3 і 34

D 2 і 37

E 6 1 37

3. Якими номерами на малюнку позначені substantia perforata anterior et stria diagonalis (Broca), які відносять до центральної частини нюхового мозку? Вкажіть найбільш правильну відповідь.

A *6 і 36

B 3 і 36

C 2 і 36

D 6 і 37

E 6 і 34

4.Якими номерами на малюнку позначені fornix et hippocampus, які відносять до лімбічної

системи? Вкажіть найбільш правильну відповідь.

A *4 і 10

B 4 і 9

C 4 і 7

D 1 і 10

E 3 і 10

5. Якими номерами на малюнку позначені forceps minor et forceps major? Вкажіть найбільш.

правильну відповідь

A *2 і 9

B 6 і 1

C 6 і 10

D 1 і 3

E 1 і 4

6. Якими номерами на малюнку позначені columnae fornicis et crura fornicis? Вкажіть найбільш правильну відповідь.

A *7 і 2

B 7 і 3

C 7 і 4

D 8 і 2

E 8 і 4

7. Якими номерами на малюнку позначені pars centralis ventriculi lateralis et foramen

interventriculare? Вкажіть найбільш правильну відповідь.

A*3 і 2

B 1 і 2

C 4 і 2

D 3 і 8

E 4 і 1

7. Якими номерами на малюнку позначені nucleus caudatus et globus pallidus (palldum)? Вкажіть найбільш правильну відповідь.

A *6 і 14

B 6 і 13

C 6 і 8

D13 і 19

E 14 і 19

7. Якими номерами на малюнку позначені tractus rontopontinus et fibrae thalamocorticales? Вкажіть найбільш правильну відповідь.

A *11 і 16

B 11 і 14

C 11 і 17

D 12 і 16

E 15 і 16

10. Якими номерами на малюнку позначені tractus corticospinalis et fibrae occipitoparietotemporopontinae? Вкажіть найбільш правильну відповідь.

A *15 і 17

B 11 і 16

C 10 і 12

D 15 і 16

E 16 і 1

Завдання для контролю кінцевого рівня засвоєння знань.

1. Внаслідок інсульту (крововилив у головний мозок) у хворого відсутні вольові рухи м'язів голови і шиї. Обстеження головного мозку за допомогою ЯМР показало, що гематома знаходиться в коліні внутрішньої капсули. Який провідний шлях пошкоджено у хворого?

A *Tr.corticonuclearis.

B Tr.corticospinalis.

C Тr.corticothalamicus.

D Tr.corticofrontopontinus.

E Tr.thalamocorticalis.

2. При обстеженні хворого, виявлено новоутворення в білій речовині півкуль великого мозку з локалізацією в коліні та передньому відділі задньої ніжки внутрішньої капсули. Волокна якого провідного шляху мозку будуть зруйновані?

A *Tr. pyramidalis

B Tr. frontothalamicus

C Тr. thalamocorticalis

D Tr. frontopontinus

E Tr. parietooccipitopontinus

3. Злоякісна пухлина зруйнувала середні відділи gyrus cinguli. До яких структур мозку відноситься ця звивина? Вкажіть найбільш повну та найбільш правильну відповідь.

A *До lobus limbicus, gyrus fornicates Arnolde

B До lobus limbicus, стріопалідарної системи

C До lobus limbicus, екстрапірамідної системи

D До лімбічної системи

E До стріопалідарної системи

4. Внаслідок запалення оболонок головного мозку порушився відтік ліквору з бокового шлуночка. Через який отвір і куди відтікає ліквор із бокового шлуночка? Вкажіть найбільш правильну відповідь.

A *Через foramen interventriculare в ІІІ шлуночок

B Через foramen interventriculare в ІV шлуночок

C Через aquaeductus cerebri в ІV шлуночок

D Через apertura mediana (отвір Мажанді) у cisterna cerebellomedullaris

E Через apertura lateralis (отвір Люшки) у підпавутинний простір

5. Обстеження головного мозку за допомогою ЯМР виявило гематому у хвостатому ядрі. До яких систем головного мозку відносять дане ядро? Вкажіть найбільш повну та найбільш правильну відповідь.

A *До стріопалідарної та екстрапірамідної

B До стріопалідарної та лімбічної

C До екстрапірамідної та лімбічної

D До лімбічної

E До стріопалідарної.

6. У хворого наявна хорея, що проявляється мимовільними ритмічними рухами. З ушкодженням якої структури мозку пов’язують виникнення хореї?

A *Смугастого тіла

B Огорожі

C Мигдалеподібного тіла

D Червоного ядра

E Таламуса

7. Хворому виставлено діагноз паркінсонізм, що проявляється збіднілістю рухової активності, підвищенням тонусу м’язів, тремтінням пальців рук, нижньої щелепи, голови. З дегенерацією якого нервового шляху пов’язують виникнення паркінсонізму? Вкажіть найбільш правильну відповідь.

A *Нігростріатного допамінергійного, що зв’язує чорну речовину з хвостатим ядром

B Нігростріатного холінергійного, що зв’язує хвостате ядро з чорною речовиною

C Мезолімбічного допамінергійного, що зв’язує смугасте тіло зі структурами лімбічної системи та корою лобової частки

D Мезолімбічного холінергійного, що зв’язує лімбічну систему зі смугастим тілом

E Стріотегментального допамінергійного, що зв’язує смугасте тіло з червоним ядром

8. Хворий звернувся до лікаря зі скаргами на те, що він не може зосередити увагу на окремих рухах, які хоче здійснити і що йому емоційно важко здійснювати довільні рухи. Дегенерацією якого нервового шляху можна пояснити цю симптоматику? Вкажіть найбільш правильну відповідь.

A * Мезолімбічного допамінергійного, що зв’язує смугасте тіло зі структурами лімбічної системи та корою лобової частки

B Нігростріатного холінергійного, що зв’язує хвостате ядро з чорною речовиною

C Нігростріатного допамінергійного, що зв’язує чорну речовину з хвостатим ядром

D Мезолімбічного холінергійного, що зв’язує лімбічну систему зі смугастим тілом

E Стріотегментального допамінергійного, що зв’язує смугасте тіло з червоним ядром

9. Хворому виставлено діагноз хвороби Альцгеймера, найбільш розповсюдженої форми деменції (недоумства) у людей середнього та старшого віку, що проявляється порушенням свідомості, втратою здатності до навчання, прогресивним падінням пам’яті, нездатністю сконцентрувати увагу. Дегенерація якого ядра призводить до розвитку цієї хвороби? Вкажіть найбільш правильну і найбільш повну відповідь.

A *Базального ядра Мейнерта (substantia inominata), яке розміщене в ділянці substantia perforata anterior нижче головки хвостатого ядра

B Базального ядра Мейнерта (substantia inominata), яке розміщене в білій речовині півкуль вище головки хвостатого ядра

C Putamen, яка розміщена позаду головки хвостатого ядра

D Мигдалеподібного тіла, яке розміщене у скроневій частці і з яким має зв’язок хвіст хвостатого ядра

E Nucleus medialis dorsalis thalami, яке розміщене медіально від головки хвостатого ядра

10. До лікаря звернулася хвора зі скаргами на часті емоційні переживання від радості та задоволення до відчуття тривоги, страху, жаху. Хвора скаржиться також на часті приступи беземоційності (емоційна тупість), зниження пам’яті, розгальмування інстинктів. Яка структура мозку є анатомічним субстратом прояву емоцій та забезпечення афективних компонентів інстинктивних спонукань?

A *Нейронне коло Пейпеца

B Нейронний трикутник Гюлейна-Молларета

C Нейронне коло зворотнього зв’язку archicerebellum

D Нейронне коло зворотнього зв’язку paleocerebellum

E Нейронне коло зворотнього зв’язку neocerebellum

ЗАНЯТТЯ 30

ТЕМА : Оболони головного мозку. Пазухи твердої мозкової оболони. Субдуральний та субарахноїдальний простори. Шляхи циркуляції спинномозкової рідини. Кровоносні судини головного мозку.

Актуальність теми: Знання анатомії ЦНС дає можливість в подальшому вивчати патогенез захворювань, проводити профілактику і розробляти необхідні методи корекції і лікування.

Навчальні цілі заняття:

ЗНАТИ:

1. поділ оболон головного мозку;

2. будову твердої мозкової оболони, її утворення, субдуральний простір;

3. венозні синуси твердої мозкової оболони, їх сполучення;

4. будову павутинної оболони головного мозку, її утворення;

5. субарахноїдальний простір, його розширення;

6. будову судинної оболони головного мозку;

є) кровопостачання головного мозку, артеріальне кільце (Велізієве коло) головного мозку;

7. шляхи циркуляції спинномозкової рідини;

8. гематоенцефалічний бар‘єр (ГЕБ), будова, значення.

ВМІТИ:

а) показати оболони головного мозку;

б) показати відростки твердої мозкової оболони;

в) показати пазухи твердої мозкової оболони;

г) показати цистерни підпавутинного простору;

д) намалювати схему Велізієвого кола та ромба Захарченка.

Виховні цілі заняття:

Виховання у студентів інтересу до вивчення ЦНС з позицій подальшого застосування отриманих знань в практиці.

Міждисциплінарна інтеграція:

№ п/п	Дисципліна	Знати	Вміти
Забезпечуючі дисципліни
1.	Загальна біологія	Видову різноманітність будови ЦНС. Загальні принципи будови ЦНС ссавців і людини .	Розпізнати ЦНС людини.
2.	Іноземні мови	Значення основних термінів.	Утворювати основні терміни, що стосуються при виникненні патологічного процесу.
3.	Фізика	Описати фізичні процеси в ЦНС.	Показати фізичні процеси в ЦНС.
4.	Хімія	Описати хімічні процеси в ЦНС.	Показати хімічні процеси в ЦНС.
Забезпечувані дисципліни
1.	Гістологія та ембріологія	Будову тканин ЦНС	Розпізнавати будову тканин ЦНС.
2.	Нормальна фізіологія	Функції ЦНС.	Вміти дослідити функціональні особливості ЦНС.
Внутрішньопредметна інтеграція
1.	Анатомія людини	Загальні закономірності будови ЦНС.	Розпізнати складові елементи ЦНС.
2.	Анатомія людини	Закономірності будови ЦНС в різних вікових категоріях.	Ідентифікувати ЦНС різних вікових категорій.

Зміст теми (конспект заняття):

1.Характеристика кінцевого мозку.

Охарактеризувати і показати анатомічну будову оболонок головного мозку.

Охарактеризувати і показати загальну будову судин головного мозку.

Охарактеризувати і показати шляхи циркуляції спинномозкової рідини.

п/п	Основні етапи заняття, їх зміст та функція	Цілі в рівнях засвоєння	Методи контролю та навчання	Матеріали методичного забезпечення	Час в хв.
І.	Підготовчий етап: Організаційні заходи Обґрунтування теми і мети заняття Контроль вихідного рівня знань	І	усне опитування, тестовий кон-ль	тести І чи ІІ рівня	1 2 10
ІІ.	Основний етап: Вивчення будови ЦНС	ІІ	Самостійне опрацювання, усне опитування з демонстрацією знань і вмінь	Таблиці, трупний матеріал, вологі препарати	60
ІІІ.	Заключний етап: Контроль і корекція професійних вмінь та навичок. Підведення підсумків, оголошення оцінок. Домашні завдання, інструкція до виконання	ІІІ	Індивідуальний контроль навиків. Тестовий контроль	Тести ІІІ рівня, ситуаційні завдання	12 2 3

Перелік питань для опитування:

1. Класифікація оболон головного мозку.

2. Тверда оболона головного мозку, її утворення.

3. Зв'язок твердої мозкової оболони з кістками черепа.

4. Венозні пазухи твердої мозкової оболони, їх сполучення.

5. Павутинна оболона головного мозку, її утворення.

6. Функція пахіонових грануляцій.

7. Судинна (м’яка) оболона головного мозку

8. Міжоболонні простори.

9. Розширення (цистерни) підпавутинного простору.

10. Кровопостачання головного мозку, артеріальні анастомози, їх значення.

11. Артеріальне кільце (Велізієве коло) головного мозку.

12. Спинномозкова рідина, її утворення, циркуляція, значення.

13. Гемато-енцефалічний бар’єр, будова, значення.

Зразок схем для самостійної позааудиторної роботи

Схематичне зображення кровопостачання головного мозку.

1. Хребтова артерія (a. vertebralis).

2. Передня спинномозкова артерія (a. spinalis anterior).

3. Задня спинномозкова артерія (a. spinalis posterior).

4. Задня нижня мозочкова артерія (a. cerebelli inferior posterior).

5. Основна артерія (a. basilaris).

6. Передня нижня мозочкова артерія (a. cerebelli inferior anterior).

7. Артерії моста (aa. pontis).

8. Верхня мозочкова артерія (a. cerebelli superior).

9. Задня мозкова артерія (a. cerebri posterior).

10. Внутрішня сонна артерія (a. carotis iterna).

11. Задня сполучна артерія (a. communicans posterior).

12. Середня мозкова артерія (a. cerebri media).

13. Передня мозкова артерія (a. cerebri anterior).

14. Передня сполучна артерія (a. communicans anterior).

15. Артеріальне коло великого мозку (Вілізієве) (сirculus arteriosus cerebri (Wilisii).

16. Ромб Захарченка.

Завдання для контролю вихідного рівня.

1. Яким номером позначено випускну вену?

1. *2

2. 1

3. 3

4. 4

5. 5

2. Яким номером позначено поперечну пазуху

1. *13

2. 1

3. 3

4. 4

5. 5

3. Яким номером позначено сигмоподібна пазуха

1. *25

2. 24

3. 26

4. 23

5. 27

4. Яким номером позначено верхня стрілова пазуха?

1. *9

2. 5

3. 10

4. 2

5. 2

5. Яким номером позначено серп великого мозку?

1. *8

2. 10

3. 12

4. 7

5. 11

6. Яким номером позначено намет мозочка?

1. *26

2. 8

3. 4

4. 3

5. 21

7. Яким номером позначено стік пазух?

1. *15

2. 13

3. 16

4. 23

5. 17

8. Яким номером позначено верхня кам’яниста пазуха?

1. *23

2. 24

3. 25

4. 1.

5. 27

9. Яким номером позначено основну артерію?

1. *11

2. 6

3. 23

4. 19

5. 23

10. Яким номером позначено хребтову артерію?

1. *14

2. 13

3. 11

4. 19

5. 23

Завдання для контролю кінцевого рівня засвоєння знань.

1. У хворого 26 років, виявлений великий фурункул м’яких тканин обличчя біля кореня носу та нижньої повіки. Грізним ускладненням цього захворювання може бути розповсюдження інфекції по венозних сполученнях цього регіону до пазух твердої мозкової оболонки. Яка з пазух найбільш ймовірно може бути уражена?

1. *Печериста пазуха

2. Верхня сагітальна пазуха

3. Потилична пазуха

4. Сигмовидна пазуха

5. Верхня кам’яниста пазуха

2. У потерпілого є травма м'яких тканин та тім'яних кісток в ділянці стрілоподібного шва, яка супроводжується сильною кровотечею? Яке з утворень ймовірно ушкоджено?

1. * Sinus sagittalis superior.

2. Sinus petrosus superior.

3. Sinus rectus.

4. Sinus sagittalis inferior.

5. Sinus transversus.

3. У хворого після перенесеного менінго-енцефаліту з’явились ознаки водянки головного мозку (накопичення спинномозкової рідини в шлуночках головного мозку). Що могло стати причиною цього явища?

1. *Зарощення апертур Маженді і Люшка IV шлуночка

2. Зарощення міжшлуночкового отвору зліва

3. Зарощення міжшлуночкового отвору справа

4. Зарощення водопроводу головного мозку

5. Зарощення центрального каналу спинного мозку

4. Що таке похіонові грануляції?

1. *Вирости павутинної оболонkи, що вдаються в порожнину венозних пазух

2. Відбитки кровоносних судин на черепі

3. З’єднання павутинної оболонки з цистернами мозку

4. Вирости м’ягкої мозкової оболонки.

5. Отвори, через які дренується спинно-мозкова рідина

5. Що таке ромб Захарченка?

1. *Анастомоз на основі мозку між хребтовими та передніми спинно-мозkовими артеріями

2. Анастомоз між верхніми та нижніми мозочковими атеріями

3. Анастомоз між основною та хребтовими артеріями

4. Анастомоз між основою, передньою і задньою мозковими артеріями

5. Анастомоз між задніми мозковими та верхніми мозочковими артеріями

6. У хворого 26 років, виявлений великий фурункул м’яких тканин обличчя біля кореня носу та нижньої повіки. Грізним ускладненням цього захворювання може бути розповсюдження інфекції по венозних сполученнях цього регіону до пазух твердої мозкової оболонки. Яка з пазух найбільш ймовірно може бути уражена?

1. *Печериста пазуха

2. Верхня сагітальна пазуха

3. Потилична пазуха

4. Сигмовидна пазуха

5. Верхня кам’яниста пазуха

7. Куда відтікає спинно-мозкова рідина?