- •Філософія, її об’єкт і предмет.
- •Функції філософії, розділи філософії.
- •Гуманістична спрямованість філософії.
- •Виникнення філософського знання; основні проблеми філософії.
- •Світогляд, його сутність і структура.
- •Характеристика історичних типів світогляду.
- •Роль філософії у формуванні культури сучасного спеціаліста.
- •Основні функції філософії та їх роль у суспільстві.
- •Неортодоксальні філософські школи Давньої Індії.
- •Ортодоксальні філософські школи Давньої Індії.
- •Філософські та етико-політичні позиції Конфуціанства.
- •Філософія Даосизму.
- •Філософія Легістів та моїстів.
- •Характерні риси Античної філософії.
- •Філософські погляди Сократа.
- •Атомізм Левкіппа — Демокріта — Епікура.
- •Філософія Платона.
- •Філософські погляди Аристотеля.
- •Мілетська філософська школа.
- •Піфагорійська філософська школа.
- •Елейська школа філософії та її представники.
- •Філософія софістів.
- •Філософія Геракліта і Кратіла.
- •Філософія Парменіда та Зенона.
- •Епікуреїзм: характеристика філософських позицій.
- •Скептицизм: філософські погляди.
- •Філософські ідеї школи Стоїцизму.
- •Загальна характеристика філософії Середньовіччя.
- •Філософія апологетиків.
- •Патристика як напрям Середньовічної філософії.
- •Філософія напряму схоластика.
- •Проблема універсалій. Середньовічна боротьба між реалізмом та номіналізмом.
- •Філософія Августина Аврелія.
- •Філософія т. Аквінського. Неотомізм.
- •Характерні риси філософії епохи Відродження.
- •Природничо-наукові погляди н. Кузанського.
- •Філософські погляди Дж. Бруно.
- •Філософські погляди м. Фічіно.
- •Філософські погляди ф. Патриці.
- •Соціальний утопізм. Т. Кампанелла та т.Мор.
- •Характерні риси філософії Нового часу.
- •Два напрями епохи Нового часу: емпіризм і раціоналізм.
- •Проблема методу пізнання у філософії емпіризму ф. Бекона.
- •Проблема методу пізнання у раціоналістичній філософії р. Декарта.
- •Проблема субстанції й пізнання у філософії б. Спінози.
- •Проблема пізнання у філософії б. Паскаля.
- •Проблема субстанції й пізнання у філософії г.В. Лейбница.
- •Сенсуалізм Дж. Локка.
- •Теорія “договірної держави” т. Гоббса.
- •Загальна характеристика філософії епохи Просвітництва.
- •Філософія Шарля Луї де Монтеск'є.
- •Філософія Франсуа Марі Аруе Вольтер.
- •Філософія Жан Жак Руссо.
- •Філософія Жюльєна Офре де Ламетрі.
- •Філософія Дені Дідро.
- •Філософія Поля Гольбаха.
- •Філософія Клода Адріана Гельвеція.
- •Філософія і. Канта докритичного періоду.
- •Філософія і. Канта критичного періоду.
- •Філософська система г.В.Ф. Гегеля.
- •Діалектика г.В.Ф. Гегеля.
- •Філософія й.Г. Фіхте.
- •Філософія ф.В. Шеллінга.
- •Антропологічний матеріалізм л. Фейєрбаха.
- •Перший позитивізм: загальна характеристика філософських ідей .
- •Другий позитивізм: загальна характеристика філософських ідей.
- •Третій позитивізм: загальна характеристика філософських ідей.
- •Прагматизм: загальна характеристика філософських позицій.
- •Філософські ідеї в культурі Київської Русі.
- •Києво-Могилянська Академія. Філософія Просвітництва в Україні.
- •Філософські погляди г. Сковороди.
- •Філософія Кирило-Мефодіївського товариства.
- •Соціально-філософські погляди т. Шевченка.
- •Соціально-філософські погляди м. Драгоманова.
- •Соціально-філософські погляди і. Франка.
- •Ірраціоналістична філософія а. Шопенгауєра.
- •Філософія ф. Ніцше.
- •Філософія о. Шпенглера.
- •Філософія а. Бергсона.
- •Марксистська філософія.
- •Екзистенціалізм: загальна характеристика напряму.
- •Філософія к. Ясперса.
- •Філософія ж.-п. Сартра.
- •Філософія а. Камю.
- •Аналітична філософія.
- •Фрейдизм та неофрейдизм.
- •Характеристика школи філософської антропології.
Сенсуалізм Дж. Локка.
Д. Локк (1632-1704) - найбільший англійський мислитель XVII ст. Основна ідея Локка полягала в тому, що знання самі по собі виникнути не можуть. Вроджених ідей і принципів немає. Всі ідеї і поняття виникають з досвіду. Спираючись на дані дитячої психології і етнографії, філософ вказує, що якщо б ідеї були уродженими, то вони були б доступні дітям, ідіотам та дикунам. Наявні спостереження за дітьми і душевнохворими свідчать про те, що насправді такі ідеї, як поняття про Бога і душі, добро, зло і справедливості, ними не усвідомлюються, а отже, від народження людині не дане.
Під досвідом Локк розумів все те, чим наповнюється душа людини протягом усього його індивідуального життя. Зміст досвіду та його структура складаються з елементарних складових, позначених філософом загальним терміном «ідеї». Ідеями Локк називав і відчуття, і образи сприйняття і пам'яті, загальні поняття і афективно-вольові стани. Людина з'являється на світ з душею, подібної чистому аркушу на якому тільки при житті зовнішній світ завдає свої візерунки. Придбані у зовнішньому досвіді чуттєві ідеї виступають в якості матеріалу для внутрішньої діяльності душі, завдяки якій народжуються інший тип ідеї. Ця особлива діяльність душі, названа Локком рефлексією, являє собою здатність душі звертати свій погляд на власні стани, породжуючи при цьому нові психічні продукти у вигляді ідей про ідеї.
Важливий розділ емпіричної концепції Локка пов'язаний з вченням простих і складних ідей. Простими ідеями він називав нерозкладні елементи свідомості. Як тільки душа придбала прості ідеї, вона переходить від пасивного споглядання до активного перетворення і до переробки простих ідей в складні. Утворення складних ідей Локк представляв як просте комбінування вихідних елементів досвіду за допомогою асоціацій, з'єднання, відносини і відособлення.
На відміну від асоціацій, більш надійними способами утворення складних ідей є підсумовування або з'єднання; зіставлення чи порівняння та узагальнення або відокремлення. Додавання, або підсумовування, засноване на безпосередньому з'єднанні ідей за ознаками подібності або суміжності. Другий шлях утворення складних ідей пов'язаний із встановленням подібностей і відмінностей через зіставлення і порівняння ідей, в результаті якого виникають ідеї відносин. Останнім і вищим способом утворення складних ідей є абстрагування (відволікання, відокремлення), за допомогою якого утворюються найзагальніші поняття.
Теорія “договірної держави” т. Гоббса.
То́мас Гоббс(англ. Thomas Hobbes; *5 квітня 1588, Малмсбері, Вілшир, Англія — †4 грудня 1679, Дербішир) — англійський філософ.
Належав до школи Соціального договору в традиції реалізму. Основними інтересами Гоббса були політична філософія, історія, етика та геометрія. На формування його ідей значно вплинули Платон та Аристотель. Послідовниками його стала вся подальша західна політична філософія.
Томас Гоббс — класичний представник англійської філософії періоду англійської революції, він послідовно розробляє систему раціоналістичної філософії, яка охоплює не тільки вчення про буття, пізнання, а й вчення про суспільство, державу. На формування поглядів Гоббса значно вплинули Ф. Бекон, а також Г. Галілей, П. Гассенді, Р. Декарт, І. Кеплер.
Гоббс вирізняє три типи держави:
1) влада — зібрання і кожний громадянин має право голосувати (демократія);
2) влада зібрання, але лише деякі мають право голосувати (аристократія);
3) верховна влада тільки у одного (монархія).
Вчення Гоббса здійснило великий вплив на подальший розвиток філософської та соціальної думки.
