3. Економічна роль і функції держави в змішаній економіці

Держава - це насамперед, політичний орган: законодавча, виконавча та судова влада. Однак вона є й економічним суб'єктом, тобто носієм економічних відносин. По-перше, держава є власником частини ресурсів суспільства. По-друге, держава здійснює регуляторну політику щодо підприємств приватного (недержавного) сектору. По-третє, держава організує зовнішньоекономічні зв'язки країни з іншими країнами, та світовими економічними організаціями.

Суттєве наукове обґрунтування державного невтручання держави в ринкову економіку зроблено основоположником класичної економічної теорії А.Смітом в його праці "Дослідження про природу й причини багатства народів". Він стверджував, що держава не повинна втручатись в економіку, бо це веде до порушення дії ринкових механізмів. Проте практика господарювання показала, що чисто ринковими механізмами забезпечити високу ефективність сучасного, великого за масштабами, складного та інтегрованого виробництва неможливо. Фінансовий механізм у реальному житті все більше доповнюється державним регулюванням.

Наукове обґрунтування активного втручання держави в ринкову економіку здійснене Д.М.Кейнсом в його праці "Загальна теорія зайнятості, процента й грошей" ( 1936р ). Головним інструментом державного втручання в ринкову економіку він вважав фіскальну політику, а найважливішим об'єктом-ресурси інвестицій та процентні ставки.

В даний час найбільш дієздатною може бути концепція органічного поєднання ринкового та державного механізмів регулювання економіки. Досвід показує, що саме там, де досягнуто оптимального співвідношення функціонування цих механізмів, економіка досягає позитивних результатів.

В цілому економічні функції держави можна звести до чотирьох:

1)підтримка позитивних рис ринку;

2)виправлення, послаблення негативних наслідків ринкових механізмів;

3)виробництво суспільних благ і послуг, яких ринок не виробляє;

4)розробка "правил гри" для функціонування економіки.

Держава надає правовий статус приватним підприємствам, визначає права приватної власності і гарантування дотримання угод, контрактів; встановлює "правила гри", що регулюють відносини між підприємствами, постачальниками ресурсів і споживачами; правила поведінки, якими повинні керуватись виробники в своїх відносинах із споживачами. Держава своїми методами добивається обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції.

Стабілізуюча функція держави зводиться до її впливу на такі явища, як економічна криза, безробіття та інфляція. Антициклічна діяльність уряду зводиться до інвестиційної та структурної політики, діяльність щодо забезпечення повної зайнятості трудових ресурсів передбачає збільшення власних видатків держави на суспільні блага та послуги, а також скорочення тарифів з ціллю стимулювання видатків приватного сектору. Антиінфляційні заходи зводяться до скорочення власних витрат держави, підвищення податків з ціллю скорочення витрат приватного сектору, а також відповідною монетарною політикою.