Тема 2. Виробництво і його складові елементи

1.Зміст виробництва і його елементи.

2.Продуктивні сили суспільства і виробничі відносини.

3.Суспільне виробництво і суспільний продукт.

4.Технологічний спосіб виробництва.

1. Зміст виробництва і його елементи

Виробництво – це не тільки процес створення благ, необхідних для задоволення різноманітних потреб людини. Це ще й відтворення самого життя людей, оскільки при цьому забезпечуються засоби їхнього фізичного існування, а також реалізація і розвиток їхніх здібностей.

У процесі виробництва взаємодіють праця і природа. Праця – людська діяльність, спрямована на створення матеріальних і духовних благ для задоволення потреб людей.

Виробництво як процес суспільної праці складається з таких фаз: безпосереднього виробництва, розподілу, обміну, споживання. Воно послідовно проходить усі ці фази і одночасно перебуває в кожній з них.

Виробництво –це спосіб поєднання виробничих ресурсів: землі, праці, капіталу та їх узгодженого цілеспрямованого використання.

Обмін – це відносини, завдяки яким товари та послуги рухаються від виробника до споживача і цей рух обслуговують гроші, торгівля і ціни.

Розподіл – це формування доходів підприємств, робітників, службовців і фермерів, банкірів і землевласників, окремих родин та держави.

Споживання – це використання доходів і реалізація корисних властивостей речей та послуг.

Результатом виробництва є продукт.

Виробництво у своєму розвитку пройшло кілька технологічних етапів:

- ремісничої технології;

- машинної технології;

- сучасного автоматичного виробництва.

Структура виробництва може розглядатись як: матеріальне і нематеріальне, тобто виробництво благ та виробництво послуг.

Сукупність галузей, що обслуговують виробництво, становить виробничу інфраструктуру – транспорт, торгівля, зв’язок, фінансово-кредитна сфера, інформація, реклама, консультації з управління.

Галузі, які надають особисті послуги людині, задовольняють її соціальні і духовні потреби, становлять соціальну інфраструктуру.

Процес виробництва завжди є результатом використання ресурсів, які називають факторами виробництва. Вони поділяються на речові та особисті. До речових факторів відносять землю, капітал і природні ресурси. До особистих – працю (людські ресурси) та підприємницьку здатність.

Капітал – являє собою майно, засоби виробництва, що належать підприємцям або іншим власникам і використовуються в процесі створення товарів і послуг. Особливістю капіталу є те, що він має бути кимсь нагромаджений і створений.

Ресурс праця – це робоча сила, тобто здатність людини до праці, сукупність її фізичних і розумових здібностей, які використовуються людиною в процесі виробництва.

Робоча сила – головний фактор виробництва. Тільки людина може бути носієм нових перспективних ідей і тільки вона може їх реалізувати. Засоби виробництва (речовий фактор) і робоча сила (особистий фактор) мають єдине призначення: вони є продуктивними силами, тобто силами дії людей на природу з метою створення благ.

Засоби виробництва складаються із предметів праці і засобів праці.

Предмети праці – це все те, на що направлена праця людини. Вони можуть бути створені природою, або є продуктом попередньої праці.

Те, чим людина діє на предмет праці називається засобами праці.

До них належать: верстати, машини, механізми, інструменти та ін.

В розвитку виробництва особлива роль належить науці. Інноваційний процес, швидке впровадження науково-технічних досягнень у виробництво – найважливіша умова успішного функціонування всіх факторів виробництва. В сучасних умовах суттєву роль відіграє такий фактор, як інформація.

Поєднання факторів виробництва відображає сукупність соціально-економічних рис тієї чи іншої економічної системи, її виробничих відносин.