- •Лекція 1. Вступ. Загальні відомості про конструкції книг і брошур. Типові технологічні схеми виготовлення видань в обкладинках і палітурках
- •1.1 Конструкції книг і брошур
- •1.2.2 Технологічний процес виготовлення видання в обкладинці (групи довговічності 1, 2, 3, 5), товщина блоку від 5 до 30 мм (2 група за товщиною)
- •1.2.3 Технологічний процес виготовлення видання в обкладинці (групи довговічності 1, 2, 3, 5), товщина блоку від 14 мм (3 група за товщиною)
- •1.2.4 Технологічний процес виготовлення видання в палітурці (групи довговічності 4, 5), товщина блоку до 4 мм (1 група за товщиною)
- •1.2.5 Технологічний процес виготовлення видання в палітурці (групи довговічності 4, 5, 6), товщина блоку від 4 до 12 мм (2 група за товщиною)
- •1.2.6 Технологічний процес виготовлення видання в палітурці (групи довговічності 4, 5), товщина блоку від 12 до 40 мм (3 група за товщиною)
- •1.2.7 Технологічний процес виготовлення видання в палітурці (групи довговічності 4, 5), товщина блоку від 40 мм (4 група за товщиною)
- •1.4 Загальна характеристика паперу, що надходить у брошурувально-палітурний цех
- •1.3 Вибір устаткування і його кількості згідно з технологічним процесом
- •Лекція 2. Обробка друкованих аркушів. Зіштовхування, розрізка
- •Зіштовхування аркушів
- •Лекція 3. Фальцювання аркушів. Пресування зошитів
- •3.1 Вибір варіанта фальцювання
- •3.2 Механізоване фальцювання
- •3.3 Фальцювання на машинах, що мають термошвейні апарати
- •3.4 Автоматизація фальцювання
- •3.5 Пресування зошитів
- •4.1 Комплектування в умовах малих друкарень
- •4.2 Пресування блоків
- •Лекція 5. Приєднання до зошитів додаткових елементів (форзаці, ілюстрації)
- •5.1 Форзаци
- •5.2 Додаткові комплектуючі елементи
- •Лекція 6. Способи скріплення книжкових блоків. Скріплення шиттям
- •6.1 Скріплення шиттям нитками
- •6.3 Особливості скріплення в умовах малих видавництв
- •Лекція 7. Безшвейне скріплення блоків
- •7.1 Клейове скріплення блоків
- •7.2 Механічне скріплення блоків
- •8.1 Обтиск блоків
- •8.2 Заклеювання корінця блоку
- •8.6 Прикрашування обрізів блоків
- •8.7 Обробка корінців книжкових блоків
- •8.7 Обклеювання корінця блоку корінцевим матеріалом
- •8.8 Види криття блоків обкладинкою
- •9.1 Конструкція палітурних кришок
- •9.2 Матеріали для палітурних кришок
- •9.3 Лакування, припресування плівки
- •9.6 Визначення розмірів заготівель
- •9.7 Виготовлення кришок
- •9.8 Суперобкладинки і футляри
- •10.1 Друкування палітурними фарбами
- •10.2 Друкування способом трафаретного друку
- •10.3 Тиснення фольгою
- •10.4 Блінтове тиснення
- •10.7.3 Тиснення фольгою на тканині
- •10.7.4 Конгревне тиснення без контрштампа
- •Лекція 11. Завершальні операції виготовлення книжок
- •11.1 Обробка книг після вставки
- •11.2 Вибір варіанта скріплення й обробки блоку
- •Лекція 12. Особливі види поліграфічної продукції. Контроль якості. Розрахунок площ
- •12.1 Шкільні зошити
- •12.2 Загальні зошити
- •12.3 Інші види чистової продукції
- •12.4 Контроль
- •12.5Розрахунки площ
- •Перелік посилань
4.1 Комплектування в умовах малих друкарень
Часто для фальцювання і комплектування зошитів у малих друкарнях використовують ручну працю. Але дешевина цього способу зєднується з малою продуктивністю і неперспективністю, він не дозволяє збільшувати обсяги виробництва й освоювати нові види робіт, гальмує розвиток малого бізнесу. Тому в умовах малих фірм доцільно застосовувати беззошитні технологічні схеми виготовлення видань[7].
Сутність цієї технології полягає в тому, що блок комплектується з окремих аркушів формату сторінки і скріплюється по корінцю. Така технологія дозволяє виключити чи спростити безліч технологічних операцій, знижуючи собівартість продукції і скорочуючи витрати часу. Зокрема, комплектування проводять на аркушепідбиральних машинах (АПМ), що сполучаються з додатковими пристроями, створюючи брошурувальні агрегати.
Всі існуючі аркушепідбиральні машини для малих друкарень поділяються на вертикальні і горизонтальні. Причому горизонтальні можуть бути лінійними або карусельними.
У вертикальних АПМ окремі секції поєднуються загальним транспортером і розташовуються одна над іншою, утворюючи вежу. Тому вертикальні АПМ досить компактні, що полегшує їхнє розміщення й обслуговування. Магазини дозволяють завантажувати стопи до 40...50 мм, кількість секцій у вертикальних АПМ від 6 до 16. Для збільшення обсягу комплекту можна з'єднувати вертикальні АПМ у висоту вежа до вежі, створюючи ланцюг з 2...6 машин. При цьому спостерігається зниження продуктивності, що буває істотним для окремих моделей.
Самонаклади в АПМ бувають фрикційні і пневматичні.
У фрикційних самонакладах кожний аркуш захоплюється з магазина фрикційними роликами (частіше – гумовими). Тому надійність захвату залежить від конструкції, матеріалу і стану роликів і від характеристики паперу. Як правило, такі самонаклади не здатні надійно працювати з тонкими сортами папера (масою менше 60...75 г/м2) і із сортами паперу підвищеної щільності чи маси (від 150 до 180 г/м2), а також з папером підвищеної гладкості (каландрованим, крейдованим, лакованим, із припресованою плівкою). Для стабільної роботи фрикційних самонакладів рекомендується звичайний папір масою 75...100 г/м2.
У пневматичних самонакладах кожен аркуш відокремлюється від стопи за допомогою присосків. Такі самонаклади значно дорожче фрикційних, але дають можливість стабільної роботи на високих швидкостях з будь-якими сортами паперу від 23 до 260 г/м2.
Існують також АПМ марки Vario фірми Watkiss, які розроблені за модульною системою, що дозволяє скомпонувати потрібну АПМ із довільної кількості і черговості секцій із фрикційними та пневматичними самонакладами.
Горизонтальні АПМ мають конструкцію із секцій, розташованих на одному рівні і з'єднаних єдиним транспортуючим механізмом. Іноді магазини розташовують під кутом до горизонталі (50...55). У горизонтальних АПМ лінійної побудови станції розміщені ланцюжком у лінію, тому вони займають достатню площу. Але такі машини більш зручні з погляду зручності завантаження і контролю за магазинами. Можливість агрегування таких АПМ обмежена. Кількість секцій не перевищує 20...25.
У карусельних горизонтальних АПМ секції розташовуються по колу. По займаній площі карусельні АПМ є проміжними; їх зручно розташовувати в кутку приміщення.
Кількість секцій може досягати 40, обслуговування і контроль виконуються з одного місця поворотом АПМ. Але карусельні АПМ не мають можливості агрегування.
У самонакладах горизонтальних АПМ переважно використовують фрикційні самонаклади, але є і машини з пневматичними.
Виділимо машини Modulen Collator фірми C.P.Bourg. Окремий модуль складається з двох високостапельних магазинів із пневматичними самонакладами, з максимальним форматом до А2 чи А3. З окремих модулів можна зібрати АПМ, що містять до 200 магазинів (100 модулів).
Ці машини також мають спеціальні захвати для подачі зошитів до 16 с.
Працюють зі сфальцованими зошитами також і АПМ карусельного типу фірми Watkiss і лінійні АПМ фірми KAS.
У АПМ можуть бути встановлені приймально-вивідні пристрої двох типів: прийомний лоток і високостапельний приймально-вивідний пристрій.
Прийомний лоток є досить дешевим, але через малу ємкість (до 150 мм) вимагає постійного контролю і частого вилучення.
Більш практичними є АПМ, оснащені жорстко приєднаним лотком з погодженим керуванням його роботою, ніж з дешевим автономним лотком, що не забезпечує надійної роботи АПМ.
Високостапельний приймально-вивідний пристрій призначений для виведення комплектів у стопу (до 500 мм) зі зсувом сусідніх комплектів один щодо іншого на кілька міліметрів. Цей пристрій дорожче лотка, але більше відповідає потребам малих друкарень.
Для обробки отриманих комплектів АПМ може бути агрегована з додатковими модулями: дротошвейним, фальцювальним, різальним, спеціальним (нумераційним, перфораційним), приймально-вивідним. Як корисне доповнення до АПМ рекомендується використовувати вібростоли для зіштовхування стіп.
Розрахунок потрібної кількості аркушепідбиральних машин [5] проводиться за формулою:
,
де - коефіцієнт наявності і кількості складних зошитів у блоці
(не вважаючи форзаців);
qk – кількість блоків, які комплектуються за один цикл;
N – розрахункова кількість машин даного типу;
b – періодичність видання;
T – наклад видання, тис. прим.;
n – годинна норма виробітку машини в натуральних одиницях;
Fоб – річний фонд часу роботи машини при однозмінному режимі
(2069 год.);
m – змінність роботи устаткування.
Для розрахунків потреби устаткування використовують норми часу і виробки, поправочні коефіцієнти та нормативи, наведені в таблицях 4.1...4.4.
Таблиця 4.1 – Норми часу і виробки на машинне комплектування блоків і брошур (одиниця об'єму – 1000 ударів)
Номернорми |
Вид роботи |
Формат зошиту |
|||||
середній |
великий |
||||||
Кільк. ударів в хв. |
Норма часу, хв. |
Норма виробки, од./год. |
Кільк. ударів в хв. |
Норма часу, хв. |
Норма виробки, од./год. |
||
|
Комплектування блоків на машині з кількістю секцій: |
|
|
|
|
|
|
1 |
До 12 |
60 |
20,4 |
2,94 |
58 |
21,7 |
2,77 |
2 |
18 |
60 |
21,0 |
2,86 |
58 |
22,3 |
2,69 |
3 |
24 |
58 |
22,3 |
2,69 |
55 |
24,1 |
2,49 |
4 |
30 |
58 |
22,9 |
2,62 |
55 |
24,8 |
2,42 |
Таблиця 4.2 – Поправочні коефіцієнти до норм часу
Вид роботи |
Поправочний коефіцієнт |
Комплектування блоків, що містять: |
|
до 6 зошитів із приклейками, накидками |
1,03 |
до 12 зошитів із приклейками, накидками |
1,05 |
понад 12 зошитів із приклейками, накидками |
1,07 |
Комплектування блоків на машині з числом секцій: |
|
до 36 |
1,25 |
понад 36 |
1,05 |
Комплектування блоків обсягом понад 20 зошитів, віддрукованих на крейдованому папері, формату 6090/8 і вище |
1,25 |
Таблиця 4.3 – Норми часу на додаткові роботи
Вид роботи |
Норма часу, хв. |
Перехід на комплектування блоків іншого замовлення: |
|
без зміни формату |
8 |
із зміною формату |
30 |
Таблиця 4.4 – Нормативи часу на обслуговування робочого місця, на відпочинок і особисті потреби
Вид роботи |
Формат блоку |
||||||||
середній |
великий |
||||||||
Кількість секцій в машині |
|||||||||
12 |
18 |
24 |
30 |
12 |
18 |
24 |
30 |
||
Обслуговування робочого місця |
62 |
72 |
82 |
92 |
72 |
82 |
92 |
102 |
|
Відпочинок і особисті потреби |
15 |
15 |
15 |
15 |
15 |
15 |
15 |
15 |
|
