6.3 Особливості скріплення в умовах малих видавництв

Через високу складність, масу, габарити і вартість застосування скріплення блоків за допомогою шиття нитками економічно виправдане лише в умовах великих поліграфічних підприємств, що випускають в основному книги у твердій палітурці. У малій поліграфії частіше виготовляють брошури чи книги в м'якій обкладинці, що вимагають використання високоефективних, але недорогих способів скріплення. Тому в малих видавництвах найбільш розповсюджений спосіб скріплення дротом втачку або внакидку. Шиття внакидку використовують для виготовлення видань обсягом до 80...100 с., скомплектованих вручну, що знижує продуктивність технологічного процесу.

Шиття втачку застосовують для блоків товщиною до 20...40 мм, скомплектованих добіркою на АПМ по беззошитній технології. Звичайно такі видання мають обкладинку, яку після біговки і фальцювання приклеюють поверх дротових скоб уздовж корінцевого поля. Можлива реалізація такої конструкції видання на брошурувальних агрегатах. Швейні модулі таких агрегатів дозволяють скріплювати блоки обсягом до 60 с. Розташування скоб на блоці може бути різним.

Такі варіанти скріплення застосовні для добірок рекламно-інформаційних матеріалів, прайс-аркушів, проспектів, інформаційних аркушів та ін.

Останнім часом широке поширення мають електричні степлери, що працюють з готовими скобами. Ці пристрої дозволяють також скріплювати видання спеціальними фігурними („файловими”) скобами з петельками, що призначені для збереження окремих частин об'ємних видань у загальній папці. Недоліком електричних степлерів є мала місткість магазинів для скоб (200...250шт.).

Для розрахунків потреби устаткування використовують норми часу і виробки, поправочні коефіцієнти та нормативи, наведені в таблицях 6.13...6.14.

Лекція 7. Безшвейне скріплення блоків

Безшвейне скріплення в порівнянні зі швейним дає значний техніко-економічний ефект, оскільки цей вид скріплення поблочний, і трудомісткість його не залежить від кількості зошитів у блоці. На відміну від позошитного шиття нитками безшвейне скріплення дозволяє одержати блок, у якому всі аркуші незалежно від їхнього положення в блоці скріплені однаково міцно. Книги і брошури, виготовлені способом безшвейного скріплення, добре розкриваються.

Усі способи безшвейного скріплення можна розділити на клейові і механічні.

7.1 Клейове скріплення блоків

Серед клейових способів виділяють дві групи[1,3]:

а) безшвейне клейове скріплення зі зрізанням корінцевих фальців;

б) безшвейне скріплення блоків без зрізання корінцевих фальців.

Спочатку озглянемо безшвейне клейове скріплення зі зрізанням корінцевих фальців. У зошитів блоку перед скріпленням зрізають незначні частини корінцевих фальців.

Для збільшення міцності скріплення поверхню корінця після зрізання фальців розпушують (торшонування чи фрезерування), що збільшує площу поверхні, яка заклеюється.

Зошити при цьому способі скріплення повинні мати збільшене корінцеве поле: для 16-с. зошита розкладка в корінці збільшується на 2,5...3 мм, для 32-с. – на 4,5...5 мм.

Додаткові елементи можуть бути з'єднані з блоком по-різному. При цьому потрібно збільшити корінцеве поле і для ілюстрацій.

Форзаци й ілюстрації, надруковані на дуже щільному папері попередньо приклеюють до зошитів з відступом від краю корінця не менш, ніж на 5 мм, інакше при зрізанні корінцевих фальців зошитів може бути зрізаний фальц форзаца.

Таблиця 6.13 – Норми часу і виробки на шиття блоків на одно- і багатоапаратній дротошвейних машинах (одиниця об'єму – 1000 блоків)

№ норми	Вид роботи	Формат брошури
		середній		великий
		Норма часу, хв.	Норма виробки, од./год.	Норма часу, хв.	Норма виробки, од./год.
Одноапаратна машина
	Шиття блоків втачку в дві скоби обсягом:
1	до 5 аркушів	69,3	0,87	73,7	0,81
2	до 8 аркушів	87,0	0,69	92,4	0,65
3	до 10 аркушів	102,0	0,59	110,0	0,55
	Шиття блоків втачку в три скоби обсягом:
4	до 5 аркушів	-	-	88,4	0,68
5	до 8 аркушів	-	-	110,0	0,55
6	до 10 аркушів	-	-	132,0	0,45
	Шиття блоків внакидку в дві скоби обсягом:
7	до 3 зошитів в обкладинці	49,2	1,22	53,1	1,13
8	до 5 зошитів в обкладинці	71,1	0,84	77,0	0,78
Багатоапаратна машина
	Шиття блоків внакидку обсягом:
1	один 3-згинний зошит без обкладинки (в 2 скоби)	36,0	1,67	40,0	1,50
2	один 3-згинний зошит з обкладинкою	40,0	1,50	44,8	1,34
3	те ж, 2 зошити	46,0	1,30	51,5	1,17
4	те ж, 3 зошити	52,9	1,13	59,2	1,01
5	Шиття зошитів врозєм без зрізки і заправки марлі	20,0	3,0	-	-

Таблиця 6.14 – норми часу на додаткові роботи

Вид роботи	Норма часу, хв.
Зрізання і заправлення марлевих стрічок для блоків обсягом до 5 зошитів (на 1000 блоків)	110
Те ж, обсягом більш 5 зошитів	3
Перехід на іншу роботу зі збільшенням чи зменшенням кількості апаратів	10

Подібний спосіб скріплення рекомендується для блоків з паперу щільністю до 80 г/м² з достатньою вбираючою здатністю, що не має високу гладкість поверхні. Крім того, необхідно, щоб лінія корінця збігалася з долевим напрямком паперового листа. Тоді деформація паперу від зволоження клеєм буде найменшою.

На корінець блоків, скріплених безшвейним способом, необхідно наклеїти додатково смужку марлі, папера або довговолокнистого нетканого матеріалу. Це збільшує міцність скріплення.

Безшвейне скріплення блоків без зрізання корінцевих фальців підрозділяється на кілька способів:

а) Безшвейне скріплення блоків, що складаються з 16- і 32-с. зошитів. По корінцевих фальцях зошитів при фальцюванні роблять просічки чи подовжні надрізи. Однак, цей спосіб не забезпечує достатньої міцності скріплення, тому рідко застосовується на виробництві;

б) Безшвейне скріплення зошитів, що мають поперечні надрізи в корінці. Надрізи виконують після комплектування. Їхня глибина залежить від обсягу зошитів. У деяких випадках для підвищення міцності в надрізи вводять нитки. Це ускладнює процес скріплення і вимагає установки додаткового устаткування, тому спосіб не одержав поширення;

в) Безшвейне скріплення блоку, що складається з зошитів, у яких при фальцюванні утворено в корінці однозгинні аркуші.

Такий варіант можливий у випадках:

-при фальцюванні аркушів в один згин з комплектуванням однозгинних зошитів у блок;

-при перпендикулярному фальцюванні в два згини. Тоді перший згин повинний бути зроблений по короткій стороні;

-при комбінованому фальцюванні в чотири згини. Аркуші фальцюють у три рівнобіжних згини по довгій стороні, четвертий перпендикулярний першим.

Клейове скріплення блоків, що мають однозгинні аркуші, вимагає розпуску аркушів у корінці при промазуванні клеєм. А це не завжди можливо, тому клейове скріплення блоків для варіантів фальцювання б) і в) не одержало поширення. Варіант а) забезпечує високу якість, тому що в таких зошитах можна рівномірно розпустити аркуші в корінці. Спосіб не вимагає додаткового устаткування і застосовується для скріплення альбомів і атласів з ілюстраціями;

г) Безшвейне скріплення блоків із зошитів, скріплених термонитками. Цей спосіб застосовується в основному для книжкових видань. При фальцюванні зошита прошивають термониткою. Ця нитка утримує аркуші в зошиті. Потім зошити підбирають у блок, склеюють і корінець блоку окантовують довговолокнистим нетканим матеріалом з виведенням його на форзаци на 15 – 17 мм. У виданнях без палітурки корінець не окантовують, а приклеюють до нього обкладинку.

Міцність такого скріплення і розкривання книг порівнюються із шиттям нитками. Довговічність же трохи нижче. Ілюстрації до таких зошитів приклеюють до зовнішніх сторінок чи вклеюють усередину.

Форзаци використовують прості приклейні, які приклеюють без відступу від корінця або з відступом на 1 мм.

Для клейового скріплення матеріалів як клеючу речовину використовують ПВА дисперсію зі змістом сухого залишку 50...53% і в'язкістю 30...60 Ст (у залежності від щільності папера), а також термоклей. ПВАД володіє доброю клеючою здатністю, стабільністю властивостей. Вона швидко висихає, утворюючи безбарвну еластичну плівку, не вимагає підігріву. Недолік – низька морозостійкість. При температурі нижче -5С плівка стає цупкою і розтріскується, що утрудняє транспортування книг у зимовий час.

Термоклей – це твердий чи еластичний полімер з добавками. При нагріванні до 100...180С термоклей розм'якшується, стає грузлим і наноситься на корінець блоку. При охолодженні швидко твердіє і утворює плівку. Використання термоклея виключає операцію сушіння, що дає можливість підвищити продуктивність праці. Однак для підігріву термоклея потрібно спеціальне устаткування, температуру потрібно підтримувати в строгих межах. Крім того, скріплення термоклеєм має низьку довговічність.

Недостатньо широке впровадження клейових способів скріплення зв'язано з недостатньо універсальними властивостями клеїв. Витрата ПВАД на 1м² складає 750 г, витрата термоклея – 800 г.

Норми часу і норми виробки при клейовому скріпленні блоків відповідає нормам часу і виробки при заклеюванні корінців книжкових блоків.