9.8 Суперобкладинки і футляри

Типи суперобкладинок:

-звичайна;

-багатозгинна з рівнобіжним і комбінованим фальцюванням;

-с висічкою фасонного отвору;

-обкладинка-бандероль;

-подвійна суперобкладинка.

а б в

г д

а – звичайна, б – бандероль, в – подвійна, г – суперобкладинка-закладка,

д-суперобкладинка з висічкою

Рисунок 9.8 - Види суперобкладинок

Найчастіше суперобкладинку виготовляють такою, щоб вона закривала всю зовнішню поверхню обкладинки чи палітурки, із клапанами, що підвертаються під палітурку не менше, ніж на 2/3 ширини блоку. Якщо до суперобкладинки припресовують плівку, ширина клапанів повинна бути не менше 90 мм [3,9]. Для виготовлення суперобкладинок використовують офсетний, крейдований чи ілюстраційний папір масою 110...140 г/м² чи прозору триацетатну плівку товщиною 70 мкм, а також алюмінієву фольгу, продубльовану папером. До паперової суперобкладинки припресовують плівку чи лакують. Часто для книг роблять футляри: прямі, зі скосом, з висічкою.

а

б

в

а – прямий, б – зі скосом, в – з висічкою

Рисунок 9.9 - Види футлярів

Футляри виготовляють зі звичайного офсетного картону, картону типу хром-ерзац, із пластмаси. Призначення футляра – захист книжки при транспортуванні, художнє оформлення. В окремих випадках футляри обтягають тканиною чи палітурним матеріалом. Футляри для тематичних комплектів книг найчастіше виготовляють з картону, покритого тканиною. Вони бувають напіввідчиненими і закритими. При необхідності книги виймають з футляра за допомогою спеціальної стрічки.

ЛЕКЦІЯ 10. ОФОРМЛЕННЯ ПАЛІТУРОК

Обробка кришок – це процес нанесення на сторонки і корінець зображень. До обробки не відносять лакування, припресування плівки, задрукування поверхні покривних матеріалів, тому що ці операції виконують до виготовлення кришок [3].

Для обробки й оформлення палітурних кришок використовують різні способи:

-друкування палітурними фарбами;

-друкування трафаретним способом;

-тиснення фольгою;

-безбарвне заглиблене тиснення (блінтове);

-рельєфне тиснення (конгревне);

-тиснення сусальним золотом чи поталью;

-аплікація;

-інкрустація;

-наклейка ілюстрації на кришку чи укладання ілюстрації під прозору плівку з наступним її припресуванням;

-оплітка.

Кожний з цих способів можна застосовувати окремо чи в сполученні з іншими.

10.1 Друкування палітурними фарбами

Це найбільш простий, економічний і розповсюджений спосіб обробки. Технологія друкування практично не відрізняється від друкування способом високого друку і виконується холодним штампом при невеликому тиску.

Палітурні фарби повинні задовольняти наступним вимогам: міцно закріплюватися на матеріалі кришки з утворенням еластичної плівки; володіти високою криючою здатністю; досить швидко висихати; бути світлостійкими; мати велику в'язкість, щоб при друкуванні не видавлюватися за краї друкуючих елементів штампа.

Покривний матеріал кришок може мати як вбираючу, так і невбираючу поверхню. Матеріали з невбираючою поверхнею (з нітропокриттям: ледерин, коленкор марки Модерн) важко запечатуються звичайними фарбами. Тому для друкування на них застосовують спеціальні фарби, що висихають за рахунок окислювання сполучного. Час сушіння – біля доби. На вбираючих матеріалах друкують звичайними палітурними фарбами.