- •Лекція 1. Вступ. Загальні відомості про конструкції книг і брошур. Типові технологічні схеми виготовлення видань в обкладинках і палітурках
- •1.1 Конструкції книг і брошур
- •1.2.2 Технологічний процес виготовлення видання в обкладинці (групи довговічності 1, 2, 3, 5), товщина блоку від 5 до 30 мм (2 група за товщиною)
- •1.2.3 Технологічний процес виготовлення видання в обкладинці (групи довговічності 1, 2, 3, 5), товщина блоку від 14 мм (3 група за товщиною)
- •1.2.4 Технологічний процес виготовлення видання в палітурці (групи довговічності 4, 5), товщина блоку до 4 мм (1 група за товщиною)
- •1.2.5 Технологічний процес виготовлення видання в палітурці (групи довговічності 4, 5, 6), товщина блоку від 4 до 12 мм (2 група за товщиною)
- •1.2.6 Технологічний процес виготовлення видання в палітурці (групи довговічності 4, 5), товщина блоку від 12 до 40 мм (3 група за товщиною)
- •1.2.7 Технологічний процес виготовлення видання в палітурці (групи довговічності 4, 5), товщина блоку від 40 мм (4 група за товщиною)
- •1.4 Загальна характеристика паперу, що надходить у брошурувально-палітурний цех
- •1.3 Вибір устаткування і його кількості згідно з технологічним процесом
- •Лекція 2. Обробка друкованих аркушів. Зіштовхування, розрізка
- •Зіштовхування аркушів
- •Лекція 3. Фальцювання аркушів. Пресування зошитів
- •3.1 Вибір варіанта фальцювання
- •3.2 Механізоване фальцювання
- •3.3 Фальцювання на машинах, що мають термошвейні апарати
- •3.4 Автоматизація фальцювання
- •3.5 Пресування зошитів
- •4.1 Комплектування в умовах малих друкарень
- •4.2 Пресування блоків
- •Лекція 5. Приєднання до зошитів додаткових елементів (форзаці, ілюстрації)
- •5.1 Форзаци
- •5.2 Додаткові комплектуючі елементи
- •Лекція 6. Способи скріплення книжкових блоків. Скріплення шиттям
- •6.1 Скріплення шиттям нитками
- •6.3 Особливості скріплення в умовах малих видавництв
- •Лекція 7. Безшвейне скріплення блоків
- •7.1 Клейове скріплення блоків
- •7.2 Механічне скріплення блоків
- •8.1 Обтиск блоків
- •8.2 Заклеювання корінця блоку
- •8.6 Прикрашування обрізів блоків
- •8.7 Обробка корінців книжкових блоків
- •8.7 Обклеювання корінця блоку корінцевим матеріалом
- •8.8 Види криття блоків обкладинкою
- •9.1 Конструкція палітурних кришок
- •9.2 Матеріали для палітурних кришок
- •9.3 Лакування, припресування плівки
- •9.6 Визначення розмірів заготівель
- •9.7 Виготовлення кришок
- •9.8 Суперобкладинки і футляри
- •10.1 Друкування палітурними фарбами
- •10.2 Друкування способом трафаретного друку
- •10.3 Тиснення фольгою
- •10.4 Блінтове тиснення
- •10.7.3 Тиснення фольгою на тканині
- •10.7.4 Конгревне тиснення без контрштампа
- •Лекція 11. Завершальні операції виготовлення книжок
- •11.1 Обробка книг після вставки
- •11.2 Вибір варіанта скріплення й обробки блоку
- •Лекція 12. Особливі види поліграфічної продукції. Контроль якості. Розрахунок площ
- •12.1 Шкільні зошити
- •12.2 Загальні зошити
- •12.3 Інші види чистової продукції
- •12.4 Контроль
- •12.5Розрахунки площ
- •Перелік посилань
8.7 Обклеювання корінця блоку корінцевим матеріалом
Марля приклеюється на корінець, якщо шиття вироблялося брошурним стібком. Розміри марлевої смужки такі ж, як при палітурному шитті. Поліграфічна марля буває двох марок: НШ – для шиття на ниткошвейних машинах; БО – для приклейки на корінець, якщо блок зшитий без марлі.
Брошурний стібок використовують, якщо на підприємстві встановлені потокові лінії, які мають секції для приклейки марлі до корінця.
Клеї використовують з великою липкістю, причому на кожній наступній операції використовують інший клей, ніж на попередній. Наприклад, якщо корінець заклеювали ПВАД, то марлю потрібно приклеювати латексним клеєм.
Це необхідно для того, щоб той самий клей не утворював загальний шар підвищеної товщини.
При скріпленні термонитками чи при безшвейному скріпленні поширена суцільна окантовка корінця. Для цього використовують офсетний чи сульфатцелюлозний папір, однониткову марлю, склеєну з папером, нетканий волокнистий матеріал.
Останній кращий – він однорідний, має високу міцність і еластичність. Окантовка повинна заходити на форзаци по 15...20 мм із кожної сторони.
Суцільна окантовка рекомендована для блоків, що зшиті нитками, скріплених термонитками, скріплених бесшвейним способом. Окантовка покриває корінець по всій довжині стрічкою непроникного для клею матеріалу. Така конструкція забезпечує достатню міцність, не вимагає наклейки капталу і паперової стрічки. У цьому випадку частіше використовують блоки з прямим корінцем.
Стрічечка-закладка (рис.8.3) виготовляється з тасьми, стрічки чи смужки тканини шириною 5...8 мм. Довжина закладки більше довжини діагоналі блоку на 30 мм. Ляссе наклеюють вручну або на спеціальній машині на корінець, змазаний клеєм.
а б в г
а – стрічка, б – стрічка з паперовою закладкою, в – стрічка з маркою, г – стрічка з медальйоном
Рисунок 8.3 - Види стрічок-закладок (ляссе)
Каптал – шовкова, напівшовкова чи бавовняна стрічка шириною 13...15 мм зі стовщеною крайкою в 1,5...2 мм. Довжина каптальної смужки дорівнює довжині дуги корінця з припуском по 1мм із кожної сторони. Стовщена крайка капталу повинна виступати над обрізом блоку на 2 мм.
Каптал є елементом оформлення книги і скріплює кінцеві частини корінця біля верхніх і нижніх полів. Найчастіше каптал наклеюють на круглений чи грибовидний корінець. При підготовці капталу стрічку опускають у слабкий розчин крохмального клейстеру і висушують. Це забезпечує твердість стрічки.
Потім проводять розкрій капталу. Для цього стрічку рівними рядами намотують на картон, обертають папером, а потім розрізають на смуги встановленого розміру.
Якщо в книзі є закладка, то каптал наклеюють одночасно з ляссе. Іноді операцію наклейки капталу сполучають з обклеюванням корінця смужкою папера. При цьому збільшується продуктивність процесу.
Корінці всіх блоків після наклейки капталу обклеюють смужкою папера.
Для цього використовують малопроклеєний папір масою 60...70 г/м2. Смужки розкроюють у долевому напрямку.
Розмір смужки: висота на 4 мм менше висоти обрізаного блоку; ширина дорівнює дузі корінця +2 мм із кожної сторони.
При механізованому обклеюванні корінця папір подається з рулону, розкрій виходить поперечним. У цьому випадку використовують сильно проклеєний папір масою до 90 г/м2.
Якщо обсяг блоку перевищує 700 с., замість смужки папера приклеюють гільзу – плоску паперову трубочку з папера масою 120...140 г/м2.
Розмір гільзи по висоті і ширині дорівнює розміру паперової смужки для обклеювання. Тому розміри заготівлі гільзи: висота дорівнює висоті паперової смужки, ширина – у 2,5 рази більше ширини смужки. Заготівля вручну фальцюється в два рівнобіжних згини, вільні кінці склеюють.
Для розрахунків потреби устаткування використовують норми часу і виробки, поправочні коефіцієнти та нормативи, наведені в таблицях 8.11, 8.12.
Таблиця 8.11 – Норми часу і виробки на наклейку капталу і смужки папера (одиниця об'єму – 1000 блоків)
№ норми |
Вид роботи |
Формат блоку |
|||
середній |
великий |
||||
Норма часу, хв. |
Норма виробки, од./год. |
Норма часу, хв. |
Норма виробки, од./год. |
||
|
Промазування корінців блоків, приклейка капталу і смужки папера до блоків обсягом: |
|
|
|
|
1 |
до 10 зошитів |
192 |
0,31 |
200 |
0,30 |
2 |
до 15 зошитів |
220 |
0,27 |
242 |
0,25 |
3 |
до 20 зошитів |
247 |
0,24 |
271 |
0,22 |
|
Промазування корінців блоків приклейка капталу до блоків обсягом: |
|
|
|
|
4 |
до 10 зошитів |
145 |
0,41 |
151 |
0,40 |
5 |
до 15 зошитів |
167 |
0,36 |
186 |
0,32 |
6 |
до 20 зошитів |
188 |
0,32 |
207 |
0,29 |
Таблиця 8.12 – Поправочні коефіцієнти до норм часу
Вид роботи |
Поправочний коефіцієнт |
Промазування корінців блоків, приклейка капталу і смужки папера до блоків: |
|
-обсягом понад 20 зошитів |
1,05 |
-формату 6090/8 і вище |
1,10 |
-відддрукованих на папері масою 1м2 більш 90 г |
1,05 |
-одночасна приклейка капталу, смужки папера і стрічечки-закладки з заправленням у блок |
1,20 |
