Діалектизми та їх стилістична роль у м худ л-ри

Мова худ л-ри хар-ся яскраво вираженими естетичними функціями. Саме в ній говірковий ел-т піддається на стилістично-виразову придатність. Потрапляючи в текст, Д-зм перестає бути звичайним говірковим ел-том. Він відразу ж набуває додаткових смислових та естетичних відтінків.

На художньому літ-но-нормативному тлі Д-ми фонетичні, лексичні й фразеологічні більш виразні, ніж морфологічні та синтаксичні. Поки читач напружує свою ув для того, щоб проникнути у суть варіантності, експресивні барви граматичного діалектизму бліднуть. Д-зм стилістично зневиразнюється, якщо його зміст для слухача не цілком зрозумілий.

Стилістична інтенсифікована виразність Д-ів пов’язана з мовною авторською майстерністю.

Помірно експресивними є говіркові ел-ти, які служать для ет. нографічної орнаментації художньої оповіді (Киптар вишиваний шовками з позлітками).

Вел експресивністю володіють Д-ми-імітації (О.КОБИЛ-Ї: Хотіли через годину їхати, бо фіакр не хтів чекати).

Ек-і Д-ми робляться виразнішими, коли виступають у ролі метафоричних прикладок (Місяць-легінь).

Говіркові народні етимології завжди були популярними у майстрів худ слова (Квітка-Основ’яненко: Казусноє діло, надобно спросити у господина ісправника розрішенія).

Експресивізація лексики, повязаної з нтп

Вплив НТП на збагачення експ-х засобів УМ спостеріг перш за все в галузі лексики. За певних соціально-історичних обставин окремі поняття й реалії, пов’язані з НТП, мож набувати особливої значущості, а слова, що позначають ці поняття й реалії, ставати інгерентно експресивними.

Напр., атом. Та внутрішня виразність, якою воно відзначається в М укр. л-ри й публіцистики, в усн й побутовому мовленні, набута ним у зв’язку з досягненнями ядерної фізики.

НТП впливає на розумові здібності сучасної людини, породж в її уяві нові образи та асоціації, змушує по-новому дивитись на навкол світ. Впливаючи на образне мислення людини, мислення письм-ка, НТП тим самим упливає і на засоби поетики. Науково-технічні терміни слова на позначення реалій НТП можуть виступати метафорами (МАЛИШКО: атомне ядро в трави пощади просит).

Виразною термінолексема м.б. від того, що на неї поширюється загальне емоц-експресивне забарвлення іностильового контексту. Експрес-ть цих термінів збільш тоді, коли вони вживаються зі спеціальною настановою на пафос, іронію, гумор.

Мовл-ва експресія народжується в результаті навмисного, стилістично мотивованого зіткнення науково-технічних термінів з розм., жаргонними ел-ми, діалектизмами, од фольклорного вжитку, поетизмами, автор неологізмами (напр. П.Загреб, Вслухається в океанічно-органне звучання електронних машин).

З НТП пов’язана поява в СУМ баг-х публіцистичних парафраз, здатних виступати в ролі яскравих експресивних синонімів (чорне золото – нафта; зоряні мандрівники – космонавти).

Варіантність мовних одиниць і виражально-зображальні можливості м

Варіанти сл існують у вигляді складної системи мовних опозицій (кореляцій).

Слово сучасної УМ може мати варіанти, які стос його:

семантичного наповнення (Млин меле – мука буде, язик меле – біда буде);

акцентологічної (темнотá - темнóта), фонетич (жабра – зябра, вороженьки-воріженьки);

морфологічної (ковил-ковила, метод – метода, висока - високая);

дериваційної (словотворчі) структури – на основі семантичної і афіксальної тотожності (вершник-верхівець, здирник-здирщик).

Варіантність сл проявляється або тільки на 1 з його структурних рівнів, або на кількох одночасно → Комбіновані варіанти: акцентуаційно – фонетичні (лілія - лілея); акц. – морфологічні (в ряді – в ряду); акц. – дериваційні (весняний - весінній).

Виникнувши на певних етапах історичного розвитку М з різних інтралігвістичних та екстралінгвістичних причин, всі існуючі в межах літ-ї норми варіанти укр.-го слова пройшли стадію стилістичного осмислення, і тепер їхнє функціонування завжди повязується із стильовими та жанровими відмінностями в мовленнєвій практиці членів суспільства.