- •Випадкові події та ймовірності
- •§ 1.1. Випадкові події. Класичне визначення ймовірності
- •2. Алгебра подій.
- •4. Застосування елементів комбінаторики до знаходження ймовірностей.
- •§ 1.2. Геометрична ймовірність. Статистичне й аксіоматичне визначення ймовірності
- •Властивості ймовірності
- •1.Теорема складання ймовірностей несумісних подій.
- •2.Теорема множення ймовірностей.
- •4.Формула повної ймовірності.
- •3.Теорема множення ймовірностей одночасних подій.
- •1.4. Випадкові події в фізиці , хімії, біології
- •Розділ іі випадкові величини
- •§ 2.1. Дискретні випадкові величини
- •1. Поняття «випадкові величини».
- •§ 2.2. Математичне сподівання дискретної випадкової величини
- •2. Властивості математичного сподіванняя дискретної випадкової величини.
- •§ 2.3. Дисперсія дискретної випадкової величини
- •3. Середнє квадратичне відхилення.
- •4. Поняття прo моменти розподілу.
- •§2.4. Основні закони розподілу дискретних випадкових величин.
- •§ 2.5. Неперервні випадкові величини
- •2.6. Математичне сподівання і дисперсія нескінченої випадкової величини
- •2.7.Основні закони розподілу нескінченних випадкових величин
- •2.8.Закон великих чисел
- •1.Нерівність Чебишева.
- •§ 2.9. Граничні теореми теорії ймовірності
- •§ 3.1. Поняття про двовимірну випадкову величину
- •§ 3.2. Функція розподілу двовимірної випадкової величини
- •Визначення функції розподілу двовимірної випадкової величини і її властивості.
- •2. Ймовірність попадання випадкової точки в напівсмугу і прямокутник.
- •§ 3.3. Щільність ймовірності двовимірної випадкової величини
- •Двовимірна щільність ймовірності і її властивості.
- •2. Знаходження функції розподілу двовимірної випадкової величини за допомогою двовимірної щільності імовірності.
- •§ 3.4. Знаходження щільності імовірності складових двовимірної випадкової величини
- •§ 3.5. Умовні закони розподілу складових двовимірних дискретних і неперервних випадкових величин
- •1. Умовні закони розподілу складових двовимірних дискретних випадкових величин.
- •2. Умовні закони розподілу складових двовимірних неперервних випадкових величин.
- •§ 3.6. Незалежність випадкових величин
- •§ 3.7. Елементи теорії кореляції
- •2. Кореляційний момент і коефіцієнт кореляції.
- •4. Нормальний розподіл двовимірної випадкової величини.
- •Елементи математичної статистики
- •§ 4.1. Генеральна сукупність і вибірка
- •2. Статистичний розподіл вибірки. Полігон. Гістограма.
- •§ 4.2. Оцінки параметрів генеральної сукупності по її вибірці
- •§ 4.3. Довірчі інтервали для параметрів нормального розподілу
1.4. Випадкові події в фізиці , хімії, біології
1. Ланцюг приладів. Розглянемо ділянку електричного ланцюга, який містить два послідовно з»єднаних прилади: А і В.(рис 2)
Припустимо, що прилади працюють незалежно один від одного, і кожен з них може або пропустити струм (прилад працює), або не пропустити (прилад не працює). Позначимо Р(А) і Р(В) ймовірності справності приладів А і В відповідно.
рис.2
Для того, щоб по ділянці пройшов струм, потрібно, щоб і прилад А , і прилад В були справними, тобто потрібно сумісна справність приладів. Так як прилади працюють незалежно, то за формулою множення ймовірностей ймовірність проходження струму виразиться добутком
Р=Р(А)Р(В) (1.16)
Цілком аналогічно для трьох послідовно з’єднаних і незалежних справних приладів А,В,С (рис 2,б) ймовірність проходження струму по ділянці ланцюга виразиться добутком
Р=Р(А)Р(В)Р(С),
А для n приладів А1, А2 ,…Аn – добутком
Р=Р(А1)Р(А2)…Р(Аn)
Якщо прилади однотипні, точніше кажучи, якщо ймовірність їх справності дорівнює Р(А1)=Р(А2)=…=Р(Аn)=p, то ймовірність проходження струму Р=рn.
Можна поставити в деякому сенсі обернену задачу. Припустимо, що ймовірність справності першого приладу Р(А) відома. Після випробувань встановили ймовірність проходження струму по всій ділянці Р. Тоді з формули (1.16) можна знайти ймовірність справності другого приладу Р(В). Наприклад, якщо Р(А)=0,9; Р=0,72, то в силу (1.16) Р(В)=Р/Р(А)=0,72/0,9=0,8.
2.Ланцюг
реакцій .
Ланцюговою
називають
реакцію, яка являє собою ланцюг однакових
ланок. Ланкою може бути одна , дві, рідше
– декілька стадій. Наприклад, ланка
котра розпочалась з появи вільного
радикала вуглеводню
,
в другій стадії знову виділяє цей радикал
і тим самим створює можливість для
повтору такої ж ланки.
На деякому етапі ланцюгова реакція може обірватися. Причиною обриву може бути захват вільного радикала стінкою судини, дія інгібітора і т.д. Таким чином, на кожному етапі існує деяка ймовірність р продовження ланцюга і ймовірність q=1-p обриву ланцюга.
Яка ймовірність , що ланцюгова реакція містить n ланок?
Для здійснення такої реакції потрібно, щоб n раз виконалося продовження реакції і після того пройшов обрив. Так як процеси продовження і обриву незалежні, то за формулою множення ймовірностей для Р(n)- ймовірність появи ланцюга довжиною n, тобто яка містить в собі n ланок,- можемо записати
Р(n)=
=рnq=pn(1-p).
3. Молекула полімеру. Процес полімеризації полягає в тому, що до ланки-мономера приєднується такий же мономер, до цієї ланки — ще один такий же мономер і т.д. Приєднання відбувається з деякою ймовірністю р і, отже, не відбувається з ймовірністю q= 1 — р. Оскільки кожне наступне приєднання відбувається незалежно від попередніх, то ймовірність створення молекули, що містить n мономерів, як і в попередньому прикладі, вираховується по формулі
Р(n)
=
=рnq=рn(1—р)
4. Паралельне з'єднання. Ланцюг послідовно сполучених приладів — один з крайніх, найбільш простих типів з'єднання. Іншим простим типом є паралельне з'єднання. Розглянемо ділянку ланцюга, що містить два прилади А і В, сполучених паралельно (мал. 3). Припустимо, що прилади працюють незалежно і Р(А) — ймовірність проходження сигналу по
приладу В. Наприклад, сигнал проходить по приладу, якщо прилад справний, і не проходить — в іншому випадку. Очевидно, сигнал пройде, якщо буде справний хоч би один прилад. Таким чином, проходження сигналу по ділянці ланцюга — це ймовірність Р(А + В), де сума А + В означає справну роботу хоч би одного з приладів. Оскільки прилади працюють незалежно, то цю ймовірність можна вирахувати по формулі (1.13)
Р(А+В)=Р(А)+Р(В)—Р(А) Р(В). (1.17)
Наприклад, якщо Р(А)=0,8, Р(В)=0,9, то
P(A+B)=0 8 + 0 9—0 8 . 0 9—0 98
Можна поставити і зворотне завдання. Припустимо, що один з приладів — еталонний і ймовірність його безвідмовної роботи (тобто ймовірність проходження по ньому сигналу) відома. Після випробувань встановили ймовірність проходження сигналу по всій ділянці. Тоді з формули (1.17) можна знайти ймовірність безвідмовної роботи другого приладу. Наприклад, якщо Р(А)= 0,8, Р(А+В)=0,95, то підставивши це в (1.17), матимемо:
0,95 = 0,8 + Р(В)—0,8· Р(В)
звідси
Р(В)= 0,15/0,2 = 0,75.
Якщо ділянка ланцюга складається з n незалежно працюючих приладів, сполучених паралельно (мал. 4), і А, означає, що сигнал пройшов по 1-му приладу, тобто що 1-й прилад справний, то ймовірність проходження сигналу по ділянці— це ймовірність справної роботи хоч би одного приладу, тобто ймовірність суми
А1+ А2 + ... + Аn Отже (див. п. 2, формула (1.8))
Р(А1 + А2 + ... +Аn)= 1 — Р(A1)·Р(A2)... Р(An).
Зокрема, якщо вся ймовірність рівна Р(А)= Р(А2)= ... = Р(Аn)=р, то Р(А1)=1—Р(А1)=1-р= q і Р(А1 + А2 + ... + Аn)= 1 — q.
Видно, що навіть при малій ймовірності р, тобто коли вона близька до одиниці, вибираючи достатньо велике n, можна зробити ймовірність Р(А1 + ... + Аn) достатньо близькою до одиниці. Паралельно сполученими можуть працювати не тільки прилади. Замість розібраної схеми можна розглянути систему хімічних реакцій, ділянки нервової або кровоносної систем і т.п.
5. Послідовні і паралельні з'єднання. У попередніх пунктах ми розглянули порізно послідовні і паралельні з'єднання приладів і встановили, як вираховується ймовірність проходження сигналу по ділянці схеми в тому і іншому випадку. На практиці доводиться мати справу із різними з'єднаннями обох типів. Розглянемо два характерних приклади. Припустимо, що сигнал проходить по ділянці схеми, яка складається з двох паралельних блоків А і В, перший з яких складається з одного приладу А, а другий містить два послідовно сполучених прилади В1, і В2 (мал. 5, а). Хай можливість відмови одного з приладів не залежить від роботи інших.Сигнал проходить, якщо хоч би один з блоків справний, а кожний з блоків виходить з ладу, якщо хоч би один з його приладів відмовив.
Позначимо Р(А), Р(B1) і Р(В2) — ймовірність безвідмовної роботи відповідних приладів; Р(В) — ймовірність справності блоку В (ймовірність справності блоку А, очевидно, рівна Р(А) Р(А + B) — ймовірність проходження сигнала по ланцюгу, тоді, з формули складання і множення ймовірності, можемо записати
Р(А+В)=Р(А)+Р(В)-Р(А)·Р(В)=
=Р(А)+Р(В1)·Р(В2) —Р(А)·Р(В1)·Р(В2). (1.18)
На практиці частіше задається не ймовірність безвідмовної роботи а ймовірність відмови, тобто Р(А), Р(В1), Р(В2) і т.п. Оскільки відмовна і безвідмовна робота — взаємно протилежні події, то Р(А)= 1 — Р(А); Р(В1)= 1 — Р(В1), Р(В2)= 1 — Р(В2) і ми знову можемо застосувати формулу (1.18).
Якщо Р(А)= 0,1; Р(В1)= 0,07; Р(В2)= 0,08, то Р(А)=0,9; Р(В1)= 0,93; Р(В2)= 0,92. Тому Р(А + В)= 0,9 + 0,9З·0,92- 0,9·0,93·0,92 = 0,986.
Тепер припустимо, що ділянка схеми складається з двох послідовно сполучених блоків А і В, один з яких складається з одного приладу А, а інший містить два паралельно з’єднаних прилади В1 і В2 (мал. 5, 6). Хай як і раніше прилади працюють незалежно. Блок В виходить з ладу, якщо відмовили обидва його прилади. Сигнал проходить, якщо обидва блоки А і В справні. Позначивши Р(АВ) — ймовірність проходження сигналу по ланцюгу і зберігши решту позначень для ймовірності, можемо написати
Р(АВ)= Р(А)·Р(В)= Р(А)[Р(В)+ Р(В2) — Р(В1·Р(В2)]. Зокрема для даних попереднього прикладу Р(АВ)= 0,9(0,93 + 0,92—0,93·0,92)= 0,895.
Аналогічно розглядаються випадки, коли блок А складається з або більшого числа приладів, сполучених параллельно, або послідовно, коли блоків більш, ніж два і т.п.
Зрозуміло, що і в цьому випадку замість приладів можуть бути розглянуті виходи хімічних реакцій, життєздатність популяцій і т.п.
6. Закони Менделя. Відомо, що в простих випадках передача деякої ознаки по спадковості залежить від визначеного гена. У статевих клітинах гени, що відповідають за деяку ознаку, знаходяться попарно. Наприклад, в клітинах гороху є пара генів-квіток потомства, що відповідають за забарвлення, — червона і біла. Ці гени можуть знаходитися в двох станах — домінантному (позначається буквою А) і рецесивному (позначається буквою а). Тому пари генів можуть бути такими:
Аа або аА, аа.
Виписані можливості визначають генотипи даної особини: перший— домінантний, другий — змішаний, третій — рецесивний. Виходить, що спадковість ознаки залежить від генотипу особини. Наприклад, для гороху червоне забарвлення квітів — домінантна ознака а біла — рецесивний. Експериментально встановлено І закон Менделя: особини домінантного і змішаного генотипів у фенотипі володіють домінантними ознаками, і лише особини рецесивного генотипу у фенотипі володіють рецесивною ознакою. Згідно з цим законом, для гороху особини домінантного і змішанного генотипів мають червоне забарвлення квіток і лише особини з рецесивним генотипом мають білі квітки. Хай є популяція чистих ліній з генотипами АА і аа — покоління F0 (батьківські форми). Після схрещування особин з генотипом АА з особинами з генотипом аа покоління F0; утворюється покоління гібридів з генотипом Аа. Це покоління в генетиці прийнято позначати F1;. У поколінні F1 інших генотипів, окрім генотипу Аа, немає. При випадковому схрещуванні особин покоління F1 утворюється покоління F2, в якому однаково часто зустрічаються 4 генотипи:
AA Aa аА аа.
Експериментально отримано II закон Менделя: у поколінні F2: відбувається розщеплювання фенотипів у відношенні 3:1 (3 частини складають особини з домінантною ознакою у фенотипі, 1 частина доводиться на особині з рецесивною ознакою у фенотипі). З цього закону виходить, що для покоління F2 ймовірність того, що у фенотипі особини виявляється домінантна ознака рівна 3/4, а ймовірність того, що у фенотипі особини виявиться рецесивна ознака, рівна 1/4.
7. Закон Харді. Нехай в популяції зустрічаються три генотипи: АА, Аа, аа. Частка особин генотипу АА рівна u, частка особин генотипу Аа рівна 2v, і частка особин генотипу аа рівна w. Коротко говоритимемо про структуру популяції і записуватимемо її так:
АА Аа аа
U 2v w (1.19)
Під цим ми розуміємо наступне: якщо популяція містить N особин, то особин генотипу АА в ній uN, особин змішаного генотипу Аа в ній 2vN і особин рецесивного генотипу аа в ній wN.
При цьому, оскільки
uN+2vN+wN=N
то
u+2v+w= 1. (1.20)
Підрахуємо число генів А в популяції. Всі особини домінантного генотипу мають 2uN генів А (у кожної особини два гени А, і всіх особин uN), особини змішаного генотипу мають 2vN генів А (у кожної особини один ген А, і всіх особин 2vN), у особин рецесивного генотипу генів А немає. Отже, в популяції число домінантних генів А рівне: 2uN+2vN=2N(v+u) або, коротше, 2Nр, де
р = u + v.
Число р має звичайний ймовірносний смисл — це є Р(А), тобто ймовірність того, що вибраний навмання ген домінантний. Дійсно, домінантних генів 2Nр, і всіх генів 2N (у кожної особини популяції два гени). Отже,
Р(А)=
(1.21)
Аналогічно підраховується, що число всіх рецесивних генів а в популяції рівне:
2Nq,
де
q=w+v.
При цьому число q має аналогічний ймовірнісний смисл:
Р(а)=
.
З ймовірнісного смислу чисел р і q виходить, що
р+q= 1.
(У цьому можна переконатися і підстановкою значень р і q.) Відмітимо, що числа u, 2v і w теж мають звичайний ймовірнісний смисл (підрахунок аналогічний проведеному вище підрахунку для домінантних генів):
Р(АА)=
Р(Аа)=
Р(аа)=
(Р(АА) — ймовірність того, що вибрана навмання особина має генотип АА, аналогічно Р(Аа) і Р(аа).)
Тепер визначимо, яка буде структура потомства. Нехай потомство має структуру:
АА Аа аа
u1 2v1 w1
(це розуміється так само, як і при заданні структури популяції (1.19)). Підрахуємо u1, 2v1 і w1. Числа u1, 2v1 і w1 є ймовірністю того, що взятий навмання нащадок має відповідно генотип АА, Аа і аа (див. відповідні формули). Оскільки схрещування відбуваються незалежним чином, то ймовірність u1 може розглядатися як ймовірність наступної події: вибрали навмання і незалежним чином два гени А зі всього запасу . Так як вибрати кожен ген А можна з ймовірністю р (формула (1.21), то через теорему множення ймовірності незалежних подій ( 1.3, п. 2) ймовірність, що нас цікавить, рівна р2, тобто
u1=p2
Аналогічно для w1 отримуємо
w1= q2
Ймовірність генотипу Аа в популяції нащадків складається з двох можливостей — або ген А отриманий від батька, а ген а від матері, або ген А отриманий від матері, а ген а від батька — відповідними є ймовірності рq і qp. Отже, ймовірність генотипу Аа в популяції нащадків рівна 2рq, тобто 2 v1 = 2рq. Звідси
v1=pq
Отже, структура потомства має наступний вигляд:
АА Аа аа
p2 pq q2
Та саме краще те, що якщо для потомства узяти u1+ v1 і v1+ w1, як це робилося для батьків, то отримаємо ті ж самі числа р і q. Дійсно, згідно отриманим формулам, маємо:
u1+ v1= p2+pq=р(р+q)=р,
w1+ v1 =q2+pq=q(q+p)=q
Оскільки структура потомства обчислена тільки з використанням цих сум, то нащадки популяції також матимуть ту ж структуру. При цьому говорять, що розрахована структура стаціонарна, тобто від покоління до покоління не міняється.
Цей факт, що з другого покоління встановлюється стаціонарна структура популяції, є безпосереднім узагальненням другого закону Менделя і називається законом Харді.
На практиці можливе відхилення, проте для великих популяцій закон Харді залишається в силі.
Для гороху ймовірність отримання білої особини рівна q2 (рецесивна ознака), ймовірність отримання червоної особини рівна 1-q2 (як для протилежної події) і відношення числа червоних і білих особин рівне (1-q2) : q2.
Для описаного в пункті 1 випадку q=1/2, і ми знову отримуємо 3: 1 (див. II закон Менделя).
Вправи
1. У ящику є 100 яєць, з них 5 неякісних. Навмання виймають одне яйце. Знайдіть ймовірності того, що витягнуте яйце неякісне.
[0,05]
2. Кинута гральна кістка. Знайдіть ймовірність того, що випаде парне число очок.
[0,5]
3. Учасники жеребкування тягнуть з ящика жетони з номерами від 1 до 100. Знайдіть ймовірність того, що номер першого навмання витягнутого жетона не містить цифри 5.
[0,81]
4. Набираючи номер телефону, абонент забув останню цифру і набрав її навмання. Яка ймовірність того, що номер набраний правильно?
[0,1]
5. У партії з 100 деталей відділ технічного контролю виявив 5 нестандартних деталей. Чому рівна відносна частота появи нестандартних деталей?
[0,05]
6. У коло вписаний правильний трикутник.У колі навмання ставлять крапку. Яка ймовірність того, що вона потрапить в трикутник?
[
]
7. При стрілянині по мішені ймовірність зробити відмінний постріл рівна 0,3, а ймовірність пострілу на оцінку «добре» рівна 0,4. Яка ймовірність отримати за зроблений постріл оцінку не нижче «добре»?
[0,7]
8. Ймовірність того, що людина помре на 71-му році життя, рівна 0,04. Яка ймовірність того, що людина все-таки не помре на 71-му році?
[0,96]
9. Кидається один раз гральна кістка. Визначте ймовірність випадання 3 або 5 очок.
[1/3]
10. В урні 30 кульок: 15 білих, 10 червоних і 5 синіх. Яка ймовірність вийняти кольорову кульку, якщо виймається одна?
[0,5]
11. У грошово-речовій лотереї на серію в 1000 квитків доводиться 120 грошових і 80 речових виграшів. Яка ймовірність якого-небудь виграшу наодин лотерейний квиток?
[0,2]
12. В урні З білих і З чорних кулі. З урни двічі виймають по одній кулі, не повертаючи їх назад. Знайдіть ймовірність появи білої кулі при другому випробуванні, якщо при першому випробуванні була витягнута чорна куля.
[0,6]
13. У колоді 36 карт. Навмання виймаються з колоди 2 карти. Визначте ймовірність того, що другим вийнятий туз, якщо першим теж вийнятий туз.
[3/35]
14. В урні 2 білих і З чорних кулі. З урни виймають підряд дві кулі. Знайдіть ймовірність того, що обидві кулі білі.
[0,1]
15. Яка ймовірність того, що з колоди в 36 карт будуть вийняті підряд два тузи?
[1/105]
16. Два стрільці стріляють по цілі. Ймовірність ураження цілі першим стрільцем при одному пострілі рівна 0,8, другим стрільцем — 0,7. Знайдіть ймовірність ураження цілі двома кулями в одному залпі.
[0,56]
17. Знайдіть ймовірність одночасної появи герба при одному киданні двох монет.
[0,25]
18. Є два ящики, що містять по 10 деталей. У першому ящику 8, в другому 7 стандартних деталей. З кожного ящика навмання виймають по одній деталі. Знайдіть ймовірність того, що обидві вийняті деталі виявляться стандартними.
[0,56]
19. У сім'ї двоє дітей. Приймаючи події, що полягають в народженні хлопчика і дівчинки рівноймовірними, знайдіть вірогідність того, що в сім'ї:
а) всі дівчатка; б) діти однієї статі.
[а) 0,25; б) 0,5]
20. Нехай схожість насіння оцінюється ймовірністю 0,7. Яка ймовірність того, що з двох посіяних насінин зійде яке-небудь одне?
[0,91]
21. З колоди в 36 карт навмання виймається одна. Яка ймовірність того, що буде вийнята піка або туз?
[1/3]
22. Кинута гральна кістка. Знайдіть ймовірність того, що випаде парне або кратне трьом число очок.
[2/3]
23. Є два набори деталей. Ймовірність того, що деталь першого набору стандартна, рівна 0,8, а другого — 0,9, Знайдіть ймовірність того, що взята навмання деталь ( з навмання взятого набору) — стандартна.
[0,85]
24. У першій коробці міститься 20 транзисторів, з них 18 стандартних; у другій коробці — 10 транзисторів, з них 9 стандартних. З другої коробки навмання взято транзистор і перекладено в першу. Знайдіть ймовірність того, що транзистор, навмання витягнутий з першої коробки, буде стандартним.
[0,9]
25. Студент М може захворіти грипом (подія А) тільки в результаті або переохолодження (подія В), або контакту з іншим хворим (подія С). Потрібно знайти Р(А), якщо Р(В)=0,5, Р(С)=0,5, Р1(А)=0,3, Р(А)= 0,1 за умови несумісності В і С.
[Р(А)= 0,2]
26. У коробці знаходяться 6 нових і 2 використаних батареї для кишенькового ліхтарика. Яка ймовірність того, що дві, вийняті навмання з коробки, батареї виявляться новими?
[15/28]
27. На трьох картках написані букви У, К, Ж. Після ретельного перемішування беруть по одній картці і кладуть послідовно поряд. Яка ймовірність того, що вийде слово «ЖУК»?
[1/б]
28. Слово «керамзит» складене з букв розрізної абетки. Потім картки з буквами перемішують, і з них витягують по черзі чотири картки. Яка ймовірність, що ці чотири картки в порядку виходу складуть слово «зима»?
[1/1680]
29. Слово «Константинополь» складено з букв А, И, К, Л, Н, Н, Н, О, О, О, П, С, Т, Т, Ь. Яка ймовірність випадкового складання цього слова з перерахованих букв?
[1/15·3/14·3/13·1/12·2/11·1/10·2/9·1/8·1/7·1/6·2/5·1/4·1/3·1/2·1=23·32/15!]
30. Є 12 різних крапок. Одна з них позначена буквою С. З безлічі відрізків, кінцями яких є будь-які дві з даних 12 крапок, навмання вибирається один. Яка ймовірність того, що крапка З не є кінцем вибраного відрізка?
[5/6]
31. Незнайко складав усний іспит з математики. В кожному білеті — по два питання. Всього 25 екзаменаційних білетів. З них 5 білетів Незнайко взагалі не вчив. У кожному з тих 20 білетів, що лишилися, є хоча б одне питання, котре він вивчив, причому в 18 білетах Незнайко вивчив перше питання і в 15-ти білетах – друге питання. До кожного білета додається задача, а задач Незнайко вирішувати не вміє. Тому він може отримати задовільну оцінку, тільки якщо витягне такий білет, в якому він знає два питання. Яка ймовірність того, що Незнайко складе іспит, якщо він першим тягне білет?
32. Яка ймовірність при шести киданнях гральної кістки отримати всі шість граней в такому порядку: при першому киданні одне очко, при другому — два і т. д.?
