- •1.Зміст та завдання організації використання земель в сучасних умовах.
- •2.Система землекористування як об’єкт організації використання земель.
- •3.Теоретичні основи збалансованого землекористування.
- •4. Значення організації використання земель для збалансованого землекористування.
- •5.Науково-методичні підходи до просторової організації території з врахуванням екологічних, економічних та соціальних чинників розвитку землекористування.
- •6.Теоретико-методологічні засади диференційованого землекористування.
- •7.Зонування земель як комплексний метод раціоналізації землекористування.
- •8.Мета, цільові напрями та завдання зонування земель.
- •9.Основні підходи до зонування земель.
- •10.Регіональні особливості організації раціонального використання та охорони земель.
- •11. Значення загальнодержавних і регіональних програм використання і охорони земель для удосконалення просторової організації території землекористування.
- •Особливості організації територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення.
- •Зміст організації використання земель на місцевому рівні.
- •Основні підходи і вимоги до створення інвестиційно-привабливого землекористування агроформування в ринкових умовах.
- •16. Особливостіорганізаціївикористаннямеліорованих земель.
- •17. Особливості організації використання техногенно забруднених земель.
- •18. Зарубіжний досвід консолідації земель.
- •19. Значення консолідації земель для оптимізації сільськогосподарського землекористування.
- •20. Зміст проекту консолідації земель сільськогосподарського призначення.
- •21. Обґрунтування консолідації земель для землеохоронних цілей.
- •22. Зміст та завдання ґрунтозахисної системи землеробства з контурно-меліоративною організацією території.
- •23. Особливості організації використання земель в ерозійно небезпечних агроландшафтах.
- •24 Меліоративні заходи в агроландшафтах
- •25. Науково-методичні підходи до консервації деградованих та малопродуктивних земель.
- •26. Поняття та значення екологічної мережі для збереження ландшафтного різноманіття, оптимізації природокористування і ландшафтно-екологічної структури території.
- •27. Структурні елементи екологічної мережі.
- •28. Методичні підходи до формування екологічної мережі.
- •29. Обґрунтування схем формування екологічних мереж.
- •Екологічні показники обґрунтування системи організації використання угідь.
- •Економічне обґрунтування ефективного використання угідь.
- •Особливості економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель сільськогосподарського призначення.
Економічне обґрунтування ефективного використання угідь.
Для економічного обгрунтування ефективного використання угідь використовують такі показники :
1 .Відповідність проекту організації угідь перспективному плану розвитку господарства ,його інтенсифікації ,концентрації і спеціалізації виробництва
2 Відповідність проекту вимогам найбільш повного і правильного використання землі .Узагальнюючим показником ефективності використання землі є валовий вихід продукції на одиницю площі та її собівартість .
3. Відповідність проекту організації угідь вимогам постійного підвищення родючості грунту ,недопущення процесів ерозії .
4. Підвищення продуктивності тваринництва шляхом зменшення далеких перегонів ,результатом якого є наближення пасовищ до ферм ,літніх таборів і водних джерел
5 Затрати на холості переїзди тракторних агрегатів
6 Річні витрати на транспорт і на холості переїзди до місця роботи і назад
7 Ефективність капіталовкладень,що визначається приростом продукції ,ЧД ,і строком окупності затрат
8 Рівномірність загрузки підрозділів господарств
Особливості економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель сільськогосподарського призначення.
У системі раціонального використання земель сільськогосподарського призначення важелем впливу на їх раціональне використання є відповідальність за погіршення екологоекономічного стану земель. Суть цієї санкції полягає в тому, що за нераціональне використання земель через зниження агрохімічної оцінки необхідно застосовувати штрафні санкції. І навпаки, за підвищення цієї оцінки — економічно стимулювати Стимулювання — стрижень природоохоронної діяльності, що повинен
базуватися на існуючій нормативній та методологічній базі, апробованій вітчизняною практикою та вже апробованому зарубіжному досвіді У Земельному кодексі України зміст економічного стимулювання викладено лише в 205й статті. До економічного стимулювання відносяться:
а) надання податкових і кредитних пільг громадянам та юридичним особам, які здійснюють за власні кошти заходи, передбачені загальнодержавними та регіональними програмами використання й охорони земель;
б) виділення коштів з державного або місцевого бюджету громадянам та юридичним особам для відновлення попереднього стану земель,порушених не з їх вини;в) звільнення від плати за земельні ділянки, що перебувають у стадіїсільськогосподарського освоєння або поліпшення їх стану згідно з державними та регіональними програмамиг) компенсація з бюджетних коштів зниження доходу власників землі та землекористувачів унаслідок тимчасової консервації деградованих та малопродуктивних земель, що стали такими з їх вини [5, с. 83$84].
Згідно зі ст. 27 Закону України «Про охорону земель» держава
здійснює економічне стимулювання заходів щодо охорони та використання земель і підвищення родючості ґрунтів землевласниками
та землекористувачами шляхом:
надання податкових і кредитних пільг фізичним і юридичним особам,які здійснюють за власні кошти заходи щодо захисту земель від ерозії, підвищення родючості ґрунтів та інші заходи, передбачені загальнодержавними і регіональними програмами використання та охорони земель;
звільнення землевласників і землекористувачів від плати за землю,
за земельні ділянки, на яких виконуються роботи з меліорації, рекультивації,консервації земель та інші роботи щодо охорони земель на період тимчасової консервації, будівництва та сільськогосподарського освоєння земель відповідно до затвердженої документації із землеустрою;
компенсування сільськогосподарським товаровиробникам недоодержаної частки доходу внаслідок консервації деградованих, малопродуктивних, а також техногенно забруднених земель;
застосування прискореної амортизації основних фондів землеохоронного і природоохоронного призначення
