18. Зарубіжний досвід консолідації земель.

За кордоном консолідація земель — термін, який використовують для опису заходів щодо регулювання структури прав власності й перерозподілу земельних ділянок з метою уникнення елементів.

Найпростішою формою спрощеної консолідації є добровільна групова консолідація земель. Її застосовують при розв'язанні незначних локальних проблем. В деяких країнах у здійсненні добровільних проектів беруть участь, як провило, менше 10 осіб, а в Данії майже усі проекти з консолідації земель здійснюють у рамках повністю добровільного процесу і, звичайно, розробляють їх на основі переговорів приблизно 50 землевласників, хоча в реалізації деяких проектів брали участь й до 100 осіб. Таку форму консолідації земель практикують у багатьох країнах.

Таким чином, можна простежити об'єднання земельних ділянок,які належать одному землевласникові, в компактний масив (позначені одним відтінком) чи укрупнення окремих землекористувань.

Консолідація землеволодінь може здійснюватися на неформальній основі - індивідуальна консолідація земель. Держава не бере в ній безпосередньої участі, але може відігравати важливу роль у стимулюванні заходів, що сприяють поліпшенню умов у сільському господарстві, шляхом популяризації таких інструментів, як згода про спільне використання земель, оренду тощо.

При деяких формах спрощеної консолідації земель може проводитися перерозподіл земель з одночасним створенням певного елемента інфраструктури. Яскравим прикладом цього є план консолідації земель у Нідерландах.

Основними принципами консолідації земель в такій зарубіжних країнах є: добровільність участі, мінімальна площа масиву для консолідації – 100 га, а мінімальна кількість ініціаторів – 5 землевласників.Реалізації проектів з консолідації земель надзвичайно важливою є роз'яснювальна та інформаційно-просвітницька робота.

У деяких країнах держава стежить за розмірами землеволодінь і обмежує дроблення ділянок, якщо це призводить до неможливості організації ефективного землеробства. У першу чергу забороняється розділ земель селянських господарств, застосовують також особливі заходи, направлені на укруплення площ, розрізнені наділи об’єднують.

19. Значення консолідації земель для оптимізації сільськогосподарського землекористування.

Консолідація земель як один із заходів удосконалення структури землеволодіння, є відносно новим і практично невідпрацьованим поняттям для України. Однак, через великі масштаби роздрібненості землекористувань і зростаюче значення сільської місцевості, консолідація земель стає дедалі важливішим елементом стратегій і проектів, спрямованих на підвищення якості життя в сільських районах за допомогою забезпечення ефективнішого управління природними ресурсами й охорону навколишнього середовища, підвищення конкурентоспроможності сільського господарства й стимулювання розвитку сільських районів, створення інфраструктури й надання послуг, створення можливостей працевлаштування йполіпшення побутових умов у сільській місцевості.

Існуюча система земельного законодавства України не єефективною щодо регулювання процесу консолідації земель, тому потребуєпевних змін, щоб виправити наявні вади. Передусім необхідно прийняти комплекс законодавчих механізмів щодо запобігання подальшій фрагментації земель. Враховуючи закордонний досвід, варто встановити норми щодо мінімальних розмірів земельних ділянок(особливо сільськогосподарського призначення), які не підлягають поділу в процесі успадкування. Для цього потрібно враховувати регіональну диференціацію.

Крім того, потрібно розробити механізм надання пріоритетного права уразі продажу земель сільськогосподарського призначення. Адже надання переважного права одному із спадкоємців, який бажає займатись сільським господарством, сприяє уникненню поділу земель і, як наслідок, їх консолідації.