2. Сутність і специфічні риси (ознаки) страхування як фінансової категорії. Функції страхування.

Страхування є самостійною сферою фінансової системи. Вклю­чаючи сферу страхування до фінансової системи, ми виходимо з того, що економічна категорія страхування є складовою категорії фінансів. Водночас можна виділити суттєві ознаки, що харак­теризують специфічність категорії страхування:

1) страхування пов'язане тільки з перерозподільними відносинами, які обумовлені наявністю настання раптових, непередбаче них подій, тобто страхових випадків, які завдають матеріальної або іншої шкоди народному господарству і населенню. В умовах ринкового господарства поряд з традиційним використанням можливостей страхування з захисту від надзвичайних явищ при­родного характеру (землетруси, урагани, повені та ін.) і техно­генних ризиків (пожежі, аварії, вибухи тощо) зростає потреба у під­приємців у страховому покритті збитків, що виникають у разі по­рушення фінансових і кредитних зобов'язань, неплатоспроможності контрагентів, коливання валютних курсів та дії інших економічних факторів, які призводять до втрат прибутків і реальних доходів. Страховий захист життя, здоров'я, працездатності і матеріального благополуччя населення також пов'язаний із його економічними ін­тересами і реалізується за допомогою страхових послуг;

2. при страхуванні має місце солідарне розкладення завдано збитку між учасниками страхування, що зумовлює повернення коштів, мобілізованих до страхового фонду. Виникнення таких перерозподільних (розкладкових) відносин обумовлене тим, що випадковий характер заподіяння шкоди спричиняє матеріальні або інші втрати, котрі, як правило, охоплюють не всі господарства, не всю територію даної країни чи регіону, а лише їх частину. Це створює умови для відшкодування збитків за допомогою солідар­ного розкладення втрат одних господарств між усіма застрахова­ними господарствами. При цьому чим ширше коло учасників страхування, тим менша частка в розкладенні збитків припадає на кожного страхувальника. Страхування стає найбільш ефективним методом відшкодування збитків, коли в ньому бере участь якнай­ більше число страхувальників. Тим самим забезпечується достатня концентрація грошових коштів у єдиному фонді, що називається страховим. Тоді стає можливим відшкодування максимальних збитків за мінімальних витрат кожного страхувальника;

3. замкнене розкладення збитків обумовлює зворотність кош­тів, мобілізованих у страховий фонд. Страхові платежі кожного страхувальника, внесенні в страховий фонд, мають тільки одне призначення — відшкодування ймовірної суми шкоди у визначе­ному територіальному масштабі протягом певного періоду. Тому вся сума страхових платежів (без урахування накладних витрат тієї організації, що проводить страхування) повертається у формі відшкодування збитків протягом взятого в розрахунок часового періоду в тому ж територіальному масштабі;

4. перерозподільні відносини у страхуванні виходять за рамки календарного року. Розкладення збитків у часі пов'язане із випа­дковим характером виникнення надзвичайних подій: кілька років підряд надзвичайних подій може і не бути, і точний час їх на­стання невідомий. Ця обставина породжує необхідність резерву­вання в сприятливі роки частини страхових платежів, що надійшли, для створення запасного фонду як джерела відшкодування надзвичайних збитків у несприятливому році.

Наведені особливості перерозподільних відносин, що виника­ють під час страхування, уможливлюють таке його визначення:

Страхування як економічна категорія — це сукупність особ­ливих замкнутих перерозподільних відносин між його учасниками з приводу формування цільового страхового фонду і його викорис­тання для відшкодування збитків, заподіяних за непередбачених несприятливих обставин, а також для надання матеріальної до­помоги громадянам у разі настання певних подій у їх житті.

Найбільш повно суть страхування як економічної категорії проявляється в його функціях (табл. 12.1). Вони виражають особливості страхування як ланки фінансо­вої системи та суспільне призначення даної категорії.

Таблиця 12.1 - Характеристика функцій страхування

Функція	Визначення суті функції
1	2
Ризикова	Полягає у передаванні страховику за певну плату ма­теріальної відповідальності за наслідки ризику, зу­мовленого страховими подіями. Завдяки цій функції реалізується об'єктивний характер економічної необхідності страхового захисту. Страхування, по суті є своєрідним механізмом передачі ризику від страхувальників до страховиків за відповідну плату.
Превентивна або попереджувальна	Полягає у здійсненні заходів для запобігання або мі­німізації збитків у результаті настання несприятли­вих подій (обладнання протипожежним устаткуван­ням, придбання медикаментів, правовий вплив на страхувальника, який закріплений в умовах договору страхування).
Ощадна	Полягає у накопиченні коштів страхувальника його внесками і у випадку відсутності страхових подій передбачає повернення заощаджених коштів страху­вальнику. Перш за все це стосується особистого страхування і в першу чергу страхування життя.
Функція створення і використання страхових резервів (фінансова функція)	Полягає у накопиченні страховиком певного капіта­лу, достатнього для забезпечення покриття збитків, що виникли у страхувальника внаслідок несприят­ливих подій. Формування страхових резервів — це основа діяльності страховика, який концентрує кош­ти страхувальників, а потім використовує їх для покриття збитків, розподіляючи таким чином між усіма страхувальниками наслідки події, яка сталася з одним із них.
Інвестиційна	Внаслідок неспівпадання у часі між надходженням страхових платежів та виплатою страхового відшко­дування у страховика формуються інвестиційні ресурси, які він продає на грошовому ринку, що відповідно покращує стан грошового обігу, збільшує інвестиційні можливості країни тощо.
Контрольна	Витікає із вказаних попередніх функцій і проявляєть­ся одночасно з ними в конкретних страхових від­носинах. Відповідно до неї здійснюється страховий контроль за правильним проведенням страхових операцій.

Страхування є гарантом компенсації збитків, заподіяних май­новим інтересам держави, суб'єктів господарювання і населення. Воно значною мірою звільняє бюджет від тягаря витрат на від­шкодування збитків, що мають місце внаслідок руйнівних природ­них катаклізмів, техногенних катастроф, епідемій та інших нещас­них випадків, захищає підприємців від майнових і комерційних витрат, забезпечує підтримку рівня життя громадян.

Підприємництво і страхування нерозривно пов'язані. Наяв­ність ринкових відносин обумовлює необхідність дій самостій­них виробників на свій страх і ризик, що посилює значення стра­хових послуг. Для підприємництва характерні освоєння нових сучасних високоефективних технологій, випуск удосконаленої і нової продукції, готовність ризикувати на ринку, що може ви­кликати збитки. Отже, у підприємців виникає страховий інтерес.

Страхування є ефективним засобом реалізації соціальної полі­тики держави, здійснюючи матеріальний захист громадян шля­хом виплати пенсій і грошової допомоги через систему держав­ного соціального страхування.

Страхування — стабільне джерело інвестиційних ресурсів держа­ви. Вкладаючи кошти страхових резервів (переважно за довгостроко­вими договорами особистого страхування) в пріоритетні галузі, держа­ва спроможна вирішувати глобальні економічні завдання. Страхування має стратегічне значення у розвитку національної економіки.

Отже, страхування є одночасно засобом залучення грошових ресурсів і способом відшкодування збитків.

Страхування ґрунтується на таких специфічних принципах (табл. 12.2).

Таблиця 12.2 - Сутність принципів страхування

Принцип	Визначення принципу
1	2
Демократизм	Вільний вибір страхувальником страхо­вика, а страховиком - виду страхування
Страховий ризик	Ймовірна подія, на випадок якої здійс­нюється страхування
Страховий інтерес	Пов'язаний із зацікавленістю юридич­них і фізичних осіб у збереженні об'єк­тів, у які вкладені гроші, життя та здо­ров'я при настанні несприятливих подій
Відшкодування в межах реально завданих збитків	Страхові виплати не повинні приносити страхувальнику прибутку
Франшиза	Визначена договором страхування ча­стина збитків, яка в разі страхового випадку не підлягає відшкодуванню
Суброгація	Передавання страхувальником страхо­вику права на стягнення заподіяної шкоди з третіх (винних) осіб у межах виплаченої суми
Контрибуція	Право страховика на звернення до інших страховиків, які за проданими полісами несуть відповідальність перед одним і тим самим страхувальником з пропозицією розділити витрати з відшкодування збитків
Співстрахування	Страхування об'єкта за одним спільним договором кількома страховиками.
Перестрахування	Страхування страховиком ризиків з використанням своїх зобов'язань перед страхувальником у іншого страховика
Диверсифікація	Поширення активності страховиків за рамки основного бізнесу
Максимальна сумлінність	Висока довіра між сторонами