- •18 Лекції з курсу «Фінанси»
- •Тема 12. Страхування. Страховий ринок.
- •Об’єктивна необхідність і роль страхування у забезпеченні суспільного відтворення та проведенні соціальної політики.
- •Сутність і специфічні риси (ознаки) страхування як фінансової категорії. Функції страхування.
- •Форми організації фондів страхового захисту, їх переваги і недоліки.
- •Елементи страхування, їх характеристика.
- •Ознаки класифікації страхових відносин, їх зміст. Перестрахування і співстрахування, їх сутність і організація.
- •Галузі страхування та їх характеристика (майнове, особисте, підприємницьких ризиків, страхування відповідальності). Форми страхування.
- •Поняття страхового ринку і його інфраструктура. Зв’язок страхового ринку з фінансовим ринком.
- •Державний нагляд за страховою діяльністю в Україні.
- •Фінансова надійність страховиків та чинники її забезпечення.
Галузі страхування та їх характеристика (майнове, особисте, підприємницьких ризиків, страхування відповідальності). Форми страхування.
Організація страхової справи засновується на виділенні суб'єктів страхування, об'єктів страхування і форм страхових відносин. Страхування може проводитись в обов'язковій і добровільній формах. Обов'язкове страхування зумовлене ризиками, пов'язаними з життям, втратою працездатності або з виникненням таких збитків, які не можуть бути відшкодовані однією особою.
Законодавством установлюється перелік об'єктів, які підлягають обов'язковому страхуванню, та механізм, за яким забезпечується його реалізація. Відповідальність за здійснення обов'язкового страхування покладається на державні страхові органи.
Обов'язковим страхуванням охоплюються всі об'єкти без заяв страхувальників, оскільки сама реєстрація об'єкта є підставою для того, щоб він був охоплений страхуванням.
Добровільне страхування здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком.
Нижче перелічені об'єкти страхових відносин залежно від видів страхування.
Об'єктом майнового страхування є майно юридичних і фізичних осіб. Нині в Україні найпоширенішим серед фізичних осіб є страхування будівель, домашнього майна, транспортних засобів. Поступово розширюється майнове страхування у сфері приватного бізнесу.
Об'єктами особистого страхування виступають життя та здоров'я громадян. Видами особистого страхування є змішане страхування життя (об'єктами виступають одночасно життя і здоров'я), страхування дітей, весільне страхування та ін. Особисте страхування виконує ризикову та нагромаджувальну функції.
Ризикова передбачає відшкодування втрат у разі настання страхової події. Нагромаджувальна функція полягає в тому, що після закінчення строку дії страхового договору застрахованому виплачується страхова сума.
У разі страхування відповідальності об'єктом є зобов'язання застрахованої особи виплатити відшкодування за завдані збитки третім особам. Найпоширеніший вид — страхування громадянської відповідальності водіїв автотранспортних засобів.
Крім того, об'єктом страхування може бути професійна відповідальність для осіб окремих професій, які своїми діями чи неналежним виконанням своїх обов'язків можуть спричинити збитки своїм клієнтам.
Об'єктом страхування фінансових ризиків є недоотриманий прибуток чи збитки у процесі здійснення певних господарських і фінансових операцій, яким притаманний відчутний ризик. Це ризики з кредитних і заставних операцій, біржових угод, депозитних вкладів юридичних і фізичних осіб, втрат від коливання валютних курсів та ін. Ця галузь страхування особливо важлива в умовах ринкової економіки, яка пов'язана з безліччю підприємницьких ризиків.
У системі соціального страхування об'єктом страхування є працездатність та працевлаштування. Страхування працездатності здійснюється на випадок її постійної чи тимчасової втрати. Страхування працевлаштування здійснюється на випадок безробіття.
Соціальне страхування має обов'язковий і добровільний характер. В обов'язковому порядку воно здійснюється через загальнодержавні цільові фонди: пенсійний, соціального страхування, страхування на випадок безробіття. Страхові платежі здійснюють у формі внесків, страхове відшкодування проводять через виплату пенсій — у разі повної чи часткової втрати працездатності та допомоги — у разі тимчасової втрати працездатності та у зв'язку з безробіттям.
Система соціального страхування може бути двох видів: державна і недержавна (формування недержавних та відомчих пенсійних фондів).
Ефективність додаткового пенсійного забезпечення доведена досвідом розвинутих країн, де політика пенсійного забезпечення ведеться у двох напрямах: гарантоване забезпечення мінімальної трудової пенсії і підтримка малозабезпечених верств населення; розширення можливостей громадян у самозабезпеченні своєї старості через додаткове нагромаджувальне страхування.
Частка додаткової пенсії в пенсійному доході становить 15— 16 % в Італії, 35—40 % — у Франції, 75 % — у США. Число пен сіонерів, які отримують недержавні пенсії, становить 70 % від всіх пенсіонерів Західної Європи.
Не менш актуальною є проблема медичного страхування. Посилаючись на досвід зарубіжних країн і Росії, пропонується запровадити медичне страхування в Україні. На страховому ринку вже з'явились добровільні види медичного страхування, але це не означає, що знайдено реальний вихід поліпшення медичного обслуговування населення.
У медичному страхуванні об'єктом страхування є здоров'я громадян. Воно проводиться на випадок хвороби і може здійснюватись як в обов'язковій, так і додатково в добровільній формі через державні або недержавні структури. Страхувальниками можуть бути: держава (з бюджету), підприємства, організації й установи та громадяни (за рахунок власних доходів). Страхове відшкодування надається у формі оплати лікування.
