65. Управління освітою та профпідготовкою в контексті політики зайнятості

Основний елемент продуктивних сил суспільства - робоча сила - в країнах, своєю соціально-економічною і політичною ситуацією подібних Україні, перебуває у вкрай складному становищі, зазнає істотні зміни.

Велике значення має визначення світоглядних і ціннісних орієнтації працюючої молоді.

Центральними проблемами всього працездатного населення в країнах з трансформівними економіками є зайнятість та безробіття.

За роки реалізації ринкових реформ в Україні істотно змінилися погляди молодих людей і на поняття престижності професій, різного роду і характеру занять. Молодь все більше прагне обирати професії, які приносять швидкий і порівняно високий дохід. Оцінка значущості професій часто не збігається не тільки з об'єктивними потребами, але фактично і зі здібностями молодої людини. Крім того, у юнаків і дівчат все більше зникає повага до продуктивної праці, їх приваблюють напівлегальні, а то й нелегальні заробітки, тіньова економічна діяльність.

Проблеми безробіття, підвищення зайнятості населення (і молоді) постійно знаходяться в центрі уваги урядів і державних органів більшості країн, в тому числі і країн перехідного, посттоталітарного періоду.

В Україні, крім цілої низки серйозних рішень щодо поліпшення зайнятості, Кабінет Міністрів України у свій час прийняв розроблену Міністерством праці України спеціальну Програму зайнятості населення на 1997-2000 роки. Практичною реалізацією цієї програми в її так званої молодіжної частини займаються передусім центри праці молоді. При цьому вони використовують такі форми роботи:

а) інформаційна допомога юнакам і дівчатам - надання відомостей про наявність професій, можливості їх придбання, підвищення кваліфікації чи перекваліфікації, працевлаштування, про права та обов'язки працюючого, про права, які держава надає молодій людині в період його соціального становлення;

б) професійна орієнтація, мета якої - дати молодій людині певний, максимально широке уявлення про професії, допомогти краще визначити свої здібності та нахили щодо конкретної професійної діяльності. Профорієнтація ведеться центрами соціальних служб в школах та інших навчальних закладах, за місцем роботи молоді. Вона включає в себе: професійну інформацію (про суть, перспективи сучасних професій, вимоги до особистості, яка збирається ними оволодіти, формах і умовах оволодіння різними професіями, можливостях професійно-кваліфікаційного зростання і т. п.); професійну консультацію (науково організовану систему взаємодії психолога-консультанта або фахівця-професіонала з особистістю, яка потребує допомоги при виборі або зміні професії, зміну роду діяльності на основі індивідуальних психологічних характеристик, життєвої ситуації особистості, стану її здоров'я, нахилів, потреб ринку праці); професійний відбір (систему профдіагностичне огляду особистості, спрямовану на визначення придатності до професійної діяльності); професійну адаптацію (систему заходів, що дозволяють особистості якнайкраще пристосуватися до психологічних та організаційно-технічних особливостей професійної діяльності на виробництві) [13].

У багатьох країнах світу, де ринкова економіка функціонує давно, проблеми зайнятості населення, в тому числі і молоді, вирішуються шляхом реалізації спеціальних програм професійної підготовки, перепідготовки, зниження рівня безробіття. Розробка таких програм відбувається з урахуванням рекомендацій Міжнародної організації праці (МОП) щодо навчання та зайнятості, які приймалися в 1935, 1962, 1964, 1970 р. Такими рекомендаціями зазначені програми визначаються як програми, що мають тимчасовий характер, розраховані на задоволення невідкладних економічних і соціальних потреб людей.

Програма "Старт" має на меті надати учням випускних класів загальноосвітніх шкіл - насамперед з малозабезпечених, бідних, багатодітних сімей - можливість свідомо обрати професію і оволодіти нею, не перериваючи навчання в школі.

Програма "Виробниче учнівство" розрахована на випускників загальноосвітніх шкіл, які не мають професії і до того ж не бажають або не змогли свого часу поступити на професійне навчання. Найчастіше такі школярі займаються пошуком роботи, в тому числі і за допомогою служб або центрів зайнятості, соціальних служб для молоді.