Тема 5. Сучасна архітектура загальноєвропейської системи безпеки:тенденції, виклики та перспективи інституціоналізації

В рамках теми проаналізовано ключові тенденції розвитку системи загальноєвропейської безпеки. Трансформації системи безпеки на Європейському континенті обумовлені представленням російської ініціативи щодо Договору про європейську безпеку, прийняттям нової Стратегічної концепції НАТО (2010) та початком процесу інституціоналізації спільної зовнішньої політики та політики безпеки Євросоюзу внаслідок імплементації Лісабонського договору ЄС.

(1) На сьогодні європейську безпеку забезпечують три організації – НАТО, ОБСЄ та ЄС. Ключову роль у системі безпеки в Європі відіграє НАТО, водночас спостерігається збільшення ваги ЄС як самостійного гравця, що продовжує розвивати власну зовнішню та безпекову політику, включно із оборонною складовою. В цьому зв’язку варто пригадати зусилля ЄС, спрямовані на застосування засобів політики безпеки та оборони у врегулюванні конфліктів та миротворчих місіях не тільки на Європейському континенті (Балкани), але й за його межами. При цьому дії ЄС у цьому напрямі є скоординованими з НАТО і значною мірою спираються на потенціал Альянсу. Роль ОБСЄ продовжує конкретизуватися та поступово звужуватися, наразі вона практично не виходить за межі важливої сфери контролю за забезпеченням демократії, верховенства права та посткризового врегулювання. Про можливості переформатування системи європейської безпеки йдеться в ініціативі російського президента Д. Медвєдєва, вперше озвучений у Берліні у 2008 р., основна мета - укладання нового Договору про європейську безпеку (далі – ДЄБ) на базі ОБСЄ, із включенням до нової системи ОДКБ і, можливо, ШОС, одночасно з кардинальним обмеженням ролі НАТО та США в Європі.

(2) Реалізація проекту ДЄБ створить усі необхідні передумови для окреслення чітких меж зон геополітичної відповідальності та остаточно закріпить за РФ пріоритетний вплив на країни пострадянського простору. Україна в цьому випадку, за умов приєднання до майбутнього ДЄБ в такій редакції, ризикує на завжди залишитись у секторі впливу РФ, адже її інтеграція до ЄС та відповідно приєднання до Європейської зовнішньої політики та політики безпеки трактуватиметься як загроза національній безпеці одного з учасників ДЄБ – РФ, тобто як грубе порушення Договору, зокрема, статті 2. Більш того, приєднання до ДЄБ вимагатиме кореляції усіх концептуально-нормативних документів у сфері зовнішньої політики та національної безпеки, де зазначено, що національним інтересам України відповідає її інтеграція у європейський безпековий простір шляхом набуття членства у ЄС.

(3) Незважаючи на відсутність консенсусу та запеклі дискусії з приводу подальших напрямів стратегічного співробітництва, ЄС і НАТО демонструють готовність до співпраці для розвитку і вдосконалення їх обороноспроможності, поліпшення координації та планування, розвитку та уникнення дублювання, впровадження військових технологій та спільної підготовки.

(4) Укріплення трансатлантичних зв’язків, координація зусиль ЄС з НАТО та ОБСЄ (з урахуванням ініціативи РФ) відповідає потребам глобалізованого безпекового середовища в Європі та світі. Перебуваючи поза членством в ЄС та не інтенсифікуючи свою співпрацю з НАТО, Україна практично не бере повноцінної участі у системі європейської безпеки. Характер новітніх загроз, що мають транскордонний асиметричний характер, виключає можливість самостійного протистояння цим загрозам з боку окремих держав. Відносини партнерства з НАТО, так само як відносини сусідства з ЄС не вирішують проблеми, оскільки поза членством у цих організаціях Україна співпрацює з ними, але не отримує жодних гарантій власної безпеки. «Клаузула солідарності» Лісабонської угоди, так само як V стаття Вашингтонського договору гарантує захист країнам членам, а не сусідам чи партнерам. Європейська інтеграція та співпраця з НАТО мають залишатися зовнішньополітичними пріоритетами України. Лише продовження курсу на європейську інтеграцію надасть змогу у подальшому збільшити роль України в системі загальноєвропейської безпеки, підвищити її міжнародний рейтинг взагалі і значення для Євросоюзу, зокрема в рамках ЄПБО.