- •Тестові завдання з курсу «економічна теорія»
- •1. Визначення, що найбільш точно передає суть предмета економічної теорії:
- •Тестові завдання з курсу "Економіка підприємства"
- •7. Амортизація - це:
- •10. Господарські товариства - це:
- •11. Акціонерне товариство - це:
- •12. Товариство з обмеженою відповідальністю — це:
- •13. Командитне товариство - це:
- •15. Змінні витрати - це:
- •16. Земельний кадастр - це:
- •17. Диференціальний рентний дохід - це:
- •25. Санація підприємства -це:
- •26. Спеціалізація аграрних підприємств – це:
- •Тестові завдання з курсу «Маркетинг»
- •34. Ширина каналу розподілу – це:
- •35. Рівень каналу розподілу – це:
- •Тестові завдання з курсу «фінанси підприємств»
- •Фінансовий стан підприємства характеризується:
- •Фінансова стратегія підприємства забезпечує:
- •Фінансове планування на підприємстві в сучасних умовах обмежується:
- •За класифікаційною ознакою — сферою діяльності виділяють бюджети:
- •Знайти відповідності:
- •Тестові завдання з курсу «основи менеджменту»
- •Інституційному рівню управління відповідає:
- •Ефективність в теорії і практиці менеджменту – це:
- •Предмет вивчення науки Менеджмент:
- •Принцип ієрархічності передбачає:
- •Принцип єдиновладдя передбачає:
- •Засновником наукового менеджменту вважають:
- •Цілі як внутрішня змінна організації – це:
- •Завдання як внутрішня змінна організації – це:
- •Організаційна культура як внутрішня змінна організації – це:
- •Схильність як індивідуальна характеристика особистості – це:
- •Сприйняття як індивідуальна характеристика особистості – це:
- •Відношення як індивідуальна характеристика особистості – це:
- •Лідерство – це:
- •Загальне зовнішнє середовище включає:
- •Класичний підхід до розуміння проблем соціальної відповідальності бізнесу:
- •Соціально-економічний підхід до розуміння проблем соціальної відповідальності бізнесу:
- •Ризик як умова прийняття рішень – це:
- •Процес планування – це:
- •Організація як функція менеджменту – це:
- •Рівень управління – це:
- •Лінійні зв’язки між ланками управління і концентрація всіх функцій управління в одній ланці характерні для:
- •Пізнавальний дисонанс – це:
- •Сприйняття – це:
- •Тестові завдання з курсу «Операційний (виробничий) менеджмент»
- •Тестові завдання з курсу «Планування діяльності підприємства»
- •Тестові завдання з курсу «Організація праці менеджера»
- •1. Функціональний розподіл праці передбачає:
- •2. Професійний розподіл праці передбачає:
- •3. Що таке кооперація праці?
- •4. Вертикальни розподіл управлінсько праці здійснюється за такими напрямками:
- •35. Не бажано делегувати:
- •36. Процес встановлення особистих цілей менеджера передбачає:
- •Тестові завдання з курсу «управління персоналом»
- •17. Управління персоналом – це:
- •Тестові завдання з курсу «основи зовнішньоекономічної діяльності»
- •12. Національний режим регулювання зед передбачає:
- •13. До зовнішньоторговельних заходів, застосування яких спрямовано на пряме обмеження імпорту (експорту) з метою захисту галузей національного виробництва відносяться:
- •14. Квотування - це:
- •15. Акцизний збір – це:
- •16. Експортні субсидії – це:
- •17. Технічні бар'єри – це:
- •18. Демпінг – це продаж за кордоном товарів за цінами, які порівняно з цінами у країнах експорту:
- •19. Тариф – це:
- •20. Резиденти - це:
- •21. Митне законодавство України здійснюється:
- •Тестові завдання з курсу «Підприємницьке право»
- •Тестові завдання з курсу «Аграрний менеджмент»
- •Тестові завдання з курсу „Міжнародний менеджмент”
- •Тестові завдання з курсу «Митна справа»
Тестові завдання з курсу «Організація праці менеджера»
1. Функціональний розподіл праці передбачає:
А. Розподіл працівників за професіями, спеціальностями, а в середині них — за групами важкості праці та функціональної спрямованості.
Б. Розподіл технологічного процесу за технологічними видами робіт і операцій.
В. Розподіл комплексу робіт для виконання окремих функцій та реалізації функціональних напрямків.
Г. Розподіл за технологічними видами робіт, окремими функціями серед працівників підприємства.
2. Професійний розподіл праці передбачає:
А. Диференціацію управлінських працівників відповідно до їхньої професійної підготовки.
Б. Розподіл за технологічними видами робіт, окремими функціями серед працівників підприємства залежно від професійно-кваліфікаційного складу.
В. Розподіл технологічного процесу за технологічними видами робіт і операцій.
Г. Розподіл комплексу робіт для виконання окремих функцій працівниками.
3. Що таке кооперація праці?
А. Передача окремих видів робіт та завдань від одного працівника іншому.
Б. Об'єднання працівників для спільної участі в одному або різних напрямках діяльності, пов'язаних між собою процесом праці.
В. Виконання працівниками додаткових видів робіт поряд із своєю основною роботою.
Г. Відокремлення деяких трудових процесів (робіт) для підвищення продуктивності праці.
4. Вертикальни розподіл управлінсько праці здійснюється за такими напрямками:
А. Функціональне керівництво, загальне керівництво, технологічне керівництво економічне управління, управління персоналом.
Б. Загальне керівництво, технологічне керівництво, соціальне управління, тактичне управління, управління персоналом.
В. Професійне керівництво, технологічне керівництво, соціальне управління економічне управління, управління персоналом.
Г. Загальне керівництво, технологічне керівництво, економічне управління, оперативне управління, управління персоналом.
5. Форма управлінської діяльності, змістом якої є спільна робота певної кількості учасників управлінського процесу має назву:
А. Збори.
Б. Наради.
В. Засідання.
Г. Загальні збори працівників колективу.
6. Форма організації роботи постійно діючого органу (комітету, колегії, ради, комісії, групи), що у більшості випадків передбачається статутом:
А. Засідання.
Б. Збори.
В. Наради.
Г. Оперативні наради.
7. За цілями наради бувають:
А. Сегрегативні.
Б. Навчальні.
В. Автократичні.
Г. Дискусійні.
8. До переваг ділової наради можна віднести:
А. Усунення психологічних бар’єрів між керівником і підлеглими.
Б. Колективну відповідальність за прийняті рішення.
В. Можливість оперативно одержати потрібну інформацію.
Г. Прийняття одноосібних рішень.
9. Зобов 'язує підлеглих визначеним способом, точно та у встановлений термін виконати завдання:
А. Наказ.
Б. Рекомендація.
В. Доручення.
Г. Рада.
10. Розробка бізнес-плану, на основі якого будуть залучатися банківські кредити, – це:
А. Загальна функція.
Б. Кінцева функція.
В. Локальна функція.
Г. Наскрізна функція.
11. До директивних розпоряджень належать:
А. Наказ, команда, доручення.
Б. Рада, рекомендація.
В. Прохання, виклик добровольців.
Г. Команда, рада, рекомендація.
12. Удосконалення комунікаційно-інформаційних аспектів розпорядчої діяльності менеджера у підприємствах здійснюється за такими напрямками:
А. Оптимізація інформаційних потоків, взаємодія керівника і підлеглих, організація ефективної системи зворотного зв'язку.
Б. Впровадження системи збирання пропозицій, інформаційні повідомлення адміністрації підприємства, використання сучасної інформаційної технології.
В. Розподіл робіт за функціями, по рівнях ієрархії управління; закріплення їх за певними управлінськими працівниками і підрозділами і формування на цій основі їхніх повноважень.
Г. Оптимізація інформаційних потоків, взаємодія керівника і підлеглих, організація ефективної системи зворотного зв'язку, впровадження системи збирання пропозицій, використання сучасної інформаційної технології.
13. Виділяють такі організаційні форми діловодства:
А. Централізована, децентралізована.
Б. Регламентована, вільна.
В. Централізована, децентралізована, змішана.
Г. Уніфікована, централізована.
14. Назвіть основні види розподілу управлінської праці:
А. Лінійний, функціональний, кваліфікаційний.
Б. Технологічний, дивізіональний, функціональний.
В. Технологічний, лінійний, функціональний.
Г. Технологічний, функціональний, професійний, кваліфікаційний, ієрархічний, посадовий.
15. Технологічний розподіл праці передбачає:
А. Розподіл комплексу робіт для виконання окремих функцій.
Б. Розподіл технологічного процесу за технологічними видами робіт і операцій.
В. Розподіл працівників за професіями, спеціальностями, а в середині них — за групами важкості праці.
Г. Розподіл за технологічними видами робіт, окремими функціями серед працівників підприємства.
16. Якою є правильна послідовність етапів розподілу праці в апараті управління?
А. Розподіл праці за функціями управління і створення раціональної структури апарату управління – розмежування посадових обов'язків працівників всередині підрозділу.
Б. Міжнародний розподіл – спеціалізація галузей – спеціалізація підприємств.
В. Функціональна спеціалізація – потоварна спеціалізація.
Г. Розмежування посадових обов'язків працівників всередині підрозділу – розподіл праці за функціями управління і створення раціональної структури апарату управління.
17. Реалізуються у межах підрозділу, є обслуговуючими по відношенню до інших видів функцій та, як правило, відображені тільки у посадових інструкціях:
А. Наскрізні функції.
Б. Кінцеві функції.
В. Локальні функції.
Г. Початкові функції.
18. Повідомлення, передане керівником підлеглим, що стосується змісту і результатів їх діяльності, це:
А. Наказ.
Б. Команда.
В. Розпорядження.
Г. Доручення.
19. За способом віддачі розпорядження можуть бути:
А. Усними, письмовими.
Б. Директивними, демократичними.
В. Автократичними, демократичними, ліберальними.
Г. Усними, письмовими, змішаними.
20. Наказ, що віддається усно, це:
А. Доручення.
Б. Прохання.
В. Команда.
Г. Рада.
21. Розробка прейскуранту цін – це функція, яка носить назву:
А. Загальна.
Б. Кінцева.
В. Локальна.
Г. Наскрізна.
22. Оптимальним вважають такий інформаційний обмін, при якому:
А. Керівник орієнтований на усне спілкування з підлеглими.
Б. Передають тільки ту інформацію і в такому обсязі, який необхідній для забезпечення процесу управління.
В. Використовуються сучасні інформаційні технології.
Г. Організовано ефективну систему зворотного зв'язку.
23. Особливості часу як ресурсу, це:
А. Незворотність, неможливість купівлі та зберігання, заміни або збільшення обсягу.
Б. Гнучкість, можливість перепланування, зберігання.
В. Незворотність, гнучкість, обов'язковість планування, непередбачувана втрата.
Г. Не можливість купівлі, заміни або збільшення, гнучкість, можливість зберігання.
24. Інструменти планування особистої праці менеджера, це:
А. Калькулятор, щоденник, канцелярські засоби, комп'ютер, електронна записна книжка.
Б. Календар, калькулятор, канцелярські прилади, факс, телефон.
В. Календар, щоденник, «організатор», «тайм менеджер», електронна записна книжка, комп'ютерні системи організації праці.
Г. «Організатор», факс, календар, комп'ютерні системи організації праці.
25. Прийняти рішення про те, яким із завдань слід надати першочергового, а яким другорядного значення, означає:
А. Встановлення цілей.
Б. Планування діяльності.
В. Оперативне планування роботи.
Г. Визначення пріоритетності справ.
26. За періодом планування розрізняють такі плани особистої праці менеджера:
А. Поточні та перспективні.
Б. Планування часу — оперативні (тижневі плани-графіки та щоденні графіки робочого дня), планування результатів — перспективні (річні плани) та серед-ньострокові (квартальні та місячні плани).
В. Перспективні (п'ятирічні) та поточні (щоденні) плани.
Г. Оперативні — планування результатів (річні плани), середньострокові (місячні плани) та короткострокові.
27. Що передається в процесі делегування від менеджера підлеглому?
А. Права + завдання + управлінська відповідальність + функціональна відповідальність.
Б. Завдання + повноваження + функціональна відповідальність.
В. Завдання + повноваження + інформація + управлінська відповідальність.
Г. Ресурси + інформація + управлінська відповідальність.
28. Яка закономірність використовується під час складання оперативних планів особистої роботи менеджера?
А. 40 % часу планується, 60 % залишається для несподіваних справ (резервний час).
Б. 80 % часу планується, 20 % залишається для пауз.
В. Планом охоплюються всі 100 % робочого часу.
Г. 60 % часу планується, 40 % залишається для несподіваних справ (резервний час).
29. До факторів, що перешкоджають активному делегуванню повноважень не належать:
А. Недовіра до підлеглих.
Б. Недооцінка здібностей підлеглих.
В. Використання керівником демократичного стилю керівництва.
Г. Бажання керівника самому брати участь у розв'язанні всіх конфліктів і виробничих проблем
30. Назвіть основні критерії визначення пріоритетності справ при складанні плану особистої роботи менеджера:
А. Важливість, терміновість та фіксованість у часі.
Б. Зміст справи та характер ініціативи.
В. Періодичність повторення, зміст справи та предмет діяльності.
Г. Період, який охоплює справа, періодичність повторення, тривалість.
31. Що необхідно робити менеджеру щовечора при складанні плану особистої праці на наступний день?
А. Розпланувати 8 годин повністю.
Б. Розпланувати половину часу передбачуваними справами, а решту лишити на несподівані
В. Розпланувати передбачуваними справами не більше 5 годин, залишивши решту часу на несподівані справи.
Г. Розпланувати 3 години на перспективні справи, 3 години на поточні, 2 години — на справи з ініціативи підлеглих.
32. Під час планування особистої праці, визначаючи пріоритетність менеджер приймає рішення :
А. Про те, які справи перспективні, а які поточні.
Б. Про першочерговість та другорядність справ.
В. Про евристичний або операторський зміст праці.
Г. Про загальну підсумкову тривалість запланованих справ.
33. Які справи заносяться першими до плану особистої праці менеджера?
А. Справи з зовнішньої ініціативи.
Б. Справи з власної ініціативи.
В. Справи з ініціативи підлеглих.
Г. Невідкладні справи.
34. Що означає принцип Паретто у робочій ситуації менеджера?
А. 40 % витрат праці на дійсно важливі проблеми забезпечують 60 % результату, на решту 60 % витрат праці на другорядні проблеми випадає 40 % результату. Спочатку – численні життєво важливі справи, а вже потім — багаточисельні другорядні.
Б. 20 % робочого часу залишаються в резерві для непередбачених справ, а 80 % треба розпланувати. Спочатку – евристичні справи, потім – операторські.
В. 20 % витрат праці на дійсно важливі проблеми забезпечують 80 % результату, на решту 80 % витрат праці на другорядні проблеми випадає 20 % результату. Спочатку численні життєво важливі справи, потім – багаточисельні другорядні.
Г. Спочатку у планах особистої роботи слід фіксувати справи з власної ініціативи, а потім – з зовнішньої.
