Тестові завдання з курсу «Аграрний менеджмент»

1. За змістом впливу методи управління поділяються на:

А. Методи матеріального, соціального, морального і організаційно-адміністративного впливу;

Б. Методи, що відповідають вимогам економічних, соціально-психологічних, організаційно-психологічних, організаційно-технічних, демографічних та інших законів;

В. Методи одноособового, колегіального і колективного впливу;

Г. Методи матеріального і соціального впливу.

2. За направленістю методи управління поділяються на:

А. Методи матеріального, соціального, морального і організаційно-адміністративного впливу;

Б. Методи, що відповідають вимогам економічних, соціально-психологічних, організаційно-психологічних, організаційно-технічних, демографічних та інших законів;

В. Методи одноособового, колегіального і колективного впливу;

Г. Методи матеріального і соціального впливу.

3. За організаційними формами методи управління поділяються на:

А. Методи матеріального, соціального, морального і організаційно-адміністративного впливу;

Б. Методи, що відповідають вимогам економічних, соціально-психологічних, організаційно-психологічних, організаційно-технічних, демографічних та інших законів;

В. Методи одноособового, колегіального і колективного впливу.

Г. Методи матеріального і соціального впливу.

4. До методів зовнішньоекономічного впливу відносять:

А. Кредити комерційних банків;

Б. Основну ЗП;

В.Додаткову ЗП;

Г. Основну і додаткову ЗП.

5. До методів внутрішньоекономічного впливу відносять:

А. Кредити комерційних банків;

Б. Основну ЗП;

В. Податки;

Г. Внутрішньогосподарський розрахунок.

6. Старанно підготовлений плановий документ, який розкриває ділові можливості і перспективи реалізації підприємницьких заходів, що започатковуються, має назву:

А. Стратегічний план;

Б. Тактичний план;

В. Бізнес-план;

Г. Оперативний план.

7.У структурному відношенні бізнес-план складається з:

А. 8 – 10 розділів;

Б. 8 – 12 розділів;

В. 8 – 15 розділів;

Г. 8 – 17 розділів.

8. Метод ведення господарства шляхом порівняння у вартісній (грошовій) формі затрат і результатів виробничо-фінансової діяльності- має назву:

А. Комерційний розрахунок;

Б. Господарський розрахунок;

В. Економічний аналіз;

Г. Бізнес-планування.

9.Самоокупність полягає:

А. В тому, що виручка від реалізації продукції повинна відшкодувати витрати на її виробництво і реалізацію;

Б. Не тільки в окупності затрат, а й в самозароблюваності коштів на виробництво і соціальний розвиток підприємства;

В. В самозароблюваності коштів на виробництво і соціальний розвиток підприємства;

Г. В окупності затрат.

10. Для детального вивчення і опису досвіду роботи кращих колективів використовують:

А. Монографічний метод;

Б. Абстрактно-логічний метод;

В. Експериментальний метод;

Г. Порівняльний метод.

11. При впровадженні нової техніки, технології, організації праці, виробництва і управління використовують:

А. Монографічний метод;

Б. Абстрактно-логічний метод;

В. Експериментальний метод;

Г. Порівняльний метод.

12. При вивченні економічних проблем розвитку підприємницької діяльності використовують:

А. Монографічний метод;

Б. Абстрактно-логічний метод;

В. Експериментальний метод;

Г. Порівняльний метод.

13. Методи, які грунтуються на владі і підлеглості мають назву:

А. Економічні;

Б. Організаційні;

В. Розпорядчі;

Г. Психологічні.

14. Завданням економічного аналізу є:

А. Оцінка роботи підприємства;

Б. Мотивація підлеглих;

В. Адаптація працівників;

Г. Професійна орієнтація працівників.

15. Вид госпрозрахунку, що здійснюється в цілому по підприємству має назву:

А. Внутрішньогосподарський;

Б. Загальногосподарський;

В. Особистий;

Г. Галузевий.

16. До нормативних актів управління відносять:

А. Статут підприємств, положення про нормативні акти управління, структурні підрозділи, інструкції тощо;

Б. Накази, розпорядження, вказівки тощо;

В. Стратегічні, тактичні, оперативні плани;

Г. Стратегічні плани.

17. До індивідуальних актів управління відносять:

А. Статут підприємств, положення про нормативні акти управління, структурні підрозділи, інструкції тощо;

Б. Накази, розпорядження, вказівки тощо;

В. Стратегічні, тактичні, оперативні плани;

Г. Стратегічні плани.

18. Обов'язкове підпорядкування нижчого керівника вищому відповідає принципу:

А. Єдиноначальності;

Б. Комплексності;

В. Системності;

Г. Узгодженості.

19. Завдання організаційно-розпорядчого впливу такі:

А. Створення сприятливого соціально-психологічного клімату у колективі;

Б. Створення оптимальної системи управління; оперативне регулювання численних параметрів і приведення виробничих процесів у відповідність з новими завданнями;

В. Планування, господарський розрахунок тощо;

Г. Використання норм права і правил, додержання яких обов'язкове як для господарських керівників.

20. Організаційне регламентування ґрунтується на:

А. Використанні норм права і правил, додержання яких обов'язкове як для господарських керівників, так і для всіх працюючих;

Б. Створенні оптимальної системи управління;

В. Встановленні нормативів, які і уточнюють межі будь-якої діяльності;

Г. Створенні сприятливого соціально-психологічного клімату у колективі.

21. Вплив на систему, якою управляють, за допомогою організаційного нормування реалізується через:

А. Використання норм права і правил, додержання яких обов'язкове як для господарських керівників, так і для всіх працюючих;

Б. Створення оптимальної системи управління;

В. Встановлення нормативів, які і уточнюють межі будь-якої діяльності;

Г. Створення сприятливого соціально-психологічного клімату у колективі.

22. Пряме, безпосереднє; керівництво діями людей переважає на:

А. На нижчому рівні управління;

Б. На вищому рівні управління;

В. На середньому рівні управління;

Г. Управлінському рівні.

23. Методи які відображають динаміку процесу управління і спрямовані на регулювання виробництва та усунення збоїв і перешкод, що виникають у роботі, називаються:

А. Методами організаційного впливу;

Б. Методами розпорядчого впливу;

В. Методами управлінського впливу;

Г. Вірна відповідь відсутня.

24. Розпорядчий вплив реалізується у формі:

А. Наказу, постанови, розпорядження, вказівки;

Б. Положення, посадової інструкції;

В. Розроблених посадових інструкцій, прейскуранту цін;

Г. Прейскуранту цін.

25. У процесі опрацювання і прийняття розпорядчих актів повинні брати участь:

А. Спеціалісти підприємства і безпосередні виконавці;

Б. Власники підприємства;

В. Акціонери підприємства;

Г. Працівники підприємства.

26. Свідоме і сумлінне виконання всіма працівниками своїх трудових обов'язків, передбачених Законом і Статутом розуміють під:

А. Нормуванням праці;

Б. Регламентацією праці;

В. Дисципліною праці;

Г. Кооперацією праці.

27. На практиці застосовують різні види морального стимулювання за сумлінну працю, а саме:

А. Підвищення розміру основної заробітної плати;

Б. Підвищення на посаді або переведення на більш кваліфіковану роботу;

В. Підвищення розміру додаткової заробітної плати;

Г. Надання безкоштовних путівок.

28. Методи управління, які спрямовані на управління соціально-психологічними процесами, які відбуваються в колективі, на здійснення впливу на них в інтересах досягнення поставлених перед колективом цілей, носять назву:

А. Методи організаційного впливу;

Б. Методи розпорядчого впливу;

В. Соціально - психологічні методи;

Г. Організаційно-розпорядчі методи.

29. Неформальних лідерів умовно можна поділити на:

А. Ділових і емоційних;

Б. Постійних і тимчасових;

В. Функціональних і дисфункціональних;

Г. Харизматичних і вольових.

30. Залежно від того, якими моральними принципами (позитивними чи негативними) керуються неформальні лідери, вони можуть бути:

А. Позитивними і негативними;

Б. Діловими і емоційними;

В. Постійними і тимчасовими;

Г. Функціональними і дисфункціональними.

31. Стиль, якому властива висока концентрація влади у руках керівника називають:

А.Демократичним;

Б.Авторитарним;

В.Ліберальним;

Г. Змішаним.

32.Стиль при якому керівник приймає рішення тільки після з'ясування думки підлеглих, охоче делегує свої повноваження, стимулює вільне обговорення з підлеглим будь-яких виробничих питань, називають:

А.Демократичним;

Б.Авторитарним;

В.Ліберальним;

Г. Змішаним.

33.Стиль при якому підлеглим надається велика самостійність у роботі і прийнятті рішень. Керівник дає тільки загальні установки і час від часу контролює діяльність виконавців, має назву:

А.Демократичний;

Б.Інтегрований;

В.Ліберальний;

Г. Змішаний.

34. Система поведінки керівника, особливий характер його спілкування з підлеглими і організацію^; особистої праці – це:

А. Стиль управління;

Б. Метод управління;

В. Спосіб управління;

Г. Метод впливу.

35.Ринкова економіка – це:

А. Економічна система, в якій координація суспільних процесів здійснюється за допомогою ринку;

Б. Економічна система, в якій координація суспільних процесів здійснюється за допомогою держави;

В. Економічна система, в якій координація суспільних процесів здійснюється за допомогою покупців;

Г. Економічна система, в якій координація суспільних процесів здійснюється за допомогою посередників.

36. За змістом впливу методи управління поділяються на:

А.Методи матеріального, соціального, морального і організаційно-адміністративного впливу;

Б.Методи, що відповідають вимогам економічних, соціально-психологічних, організаційно-психологічних, організаційно-технічних, демографічних та інших законів;

В.Методи одноособового, колегіального і колективного впливу;

Г.Методи одноособового і колективного впливу.

37. За організаційними формами методи управління поділяють на:

А.Методи матеріального, соціального, морального і організаційно-адміністративного впливу;

Б.Методи, що відповідають вимогам економічних, соціально-психологічних, організаційно-психологічних, організаційно-технічних, демографічних та інших законів;

В.Методи одноособового, колегіального і колективного впливу;

Г.Методи одноособового і колективного впливу.

38. Способи впливу на економічні процеси і явища через інтереси працівників мають назву:

А. Економічні методи управління;

Б. Адміністративні методи управління;

В. Соціально-психологічні методи управління;

Г. Психологічні методи управління.

39. Фактори стимулювання, що лежать в основі економічних методів, діляться на:

А. Зовнішні, внутрішні;

Б. Особисті, загальні;

В. Матеріальні, моральні;

Г. Моральні.

40. Методи суть яких полягає у здійсненні непрямого впливу на виконавців і створенні таких економічних передумов, за яких вибір напряму своєї діяльності здійснює саме підприємство носять назву:

А. Економічні методи;

Б. Адміністративні методи;

В. Соціально-психологічні методи;

Г. Моральні методи.

41. Процес розробки системи заходів, спрямованих на здійснення підприємницького, інвестиційного проектів, розвитку підприємства (організації) на певний період часу , називають:

А. Стратегічним плануванням;

Б. Бізнес-плануванням;

В. Оперативне планування;

Г. Тактичне планування.

42. Найбільш суттєві, повторювані об'єктивні взаємозв'язки явищ і процесів господарської практики сільськогосподарських підприємств (об'єднань) – це:

А. Закони управління;

Б. Закономірності управління;

В. Принципи управління;

Г. Системи управління.

43. Бізнес-план фінансового оздоровлення підприємства має таку структуру:

А. Загальна характеристика підприємства; короткі відомості з плану фінансового оздоровлення; аналіз фінансового стану підприємства; заходи по відновленню платоспроможності і підтримки ефективної підприємницької діяльності;

Б. Опис продукту (послуги), який буде запропонований; цілі і стратегія; оцінка ринків збуту; конкуренти; стратегія маркетингу;

В. План виробництва; організація і управління; юридичний план; фінансовий план; програма інвестування; охорона навколишнього середовища; оцінка ризику та страхування; навчальний бізнес-план.

Г. Фінансовий план; програма інвестування; охорона навколишнього середовища; оцінка ризику та страхування; навчальний бізнес-план.

44. Широке використання у дослідженнях проблем управління математичних методів формалізації (лінійне і динамічне програмування, теорія масового обслуговування, теорія ігор та ін.) з одночасним використанням досвіду, інтуїції і міркувань експертів характеризує:

А. Процесний підхід;

Б. Системний підхід;

В. Підхід з позиції виділення різних шкіл у менеджменті;

Г. Ситуаційний підхід.

45. Метод ведення господарства шляхом порівняння у вартісній (грошовій) формі затрат і результатів виробничо-фінансової діяльності має назву:

А. Метод сіткових графіків;

Б. Економіко-математичне моделювання;

В. Комерційний розрахунок;

Г. Балансовий метод.

46. Загальногосподарський комерційний розрахунок здійснюється:

А. В кожному окремому структурному підрозділі;

Б. В цілому по підприємству;

В. В окремих відділках, службах.

Г. В цілому по галузі.

47. Самоокупність означає, що виручка від реалізації продукції повинна відшкодувати витрати на її:

А. Виробництво і реалізацію, погашення кредитних зобов’язань;

Б. Виробництво і реалізацію;

В. Виробництво;

Г. Погашення кредитних зобов’язань.

48. Самофінансування полягає в:

А. Окупності затрат;

Б. Самозароблюваності коштів на виробництво і соціальний розвиток підприємства.

В. Окупності затрат, в самозароблюваності коштів на виробництво і соціальний розвиток підприємства;

Г. Виручка від реалізації продукції повинна відшкодувати витрати на її реалізацію.

49. В управлінні використовуються різні методи економічного аналізу:

А. Монографічний, експериментальний, розрахунково-конструктивний, статистико-економічний, абстрактно-логічний;

Б. Монографічний, експериментальний, розрахунково-конструктивний, статистико-економічний, абстрактно-логічний, програмно-цільовий;

В. Монографічний, експериментальний, розрахунково-конструктивний;

Г. Монографічний, розрахунково-конструктивний.

50. Метод економічного аналізу, який використовується для детального вивчення і опису досвіду роботи кращих колективів має назву:

А. Експериментальний;

Б. Монографічний;

В. Розрахунково-конструктивний;

Г. Абстрактно-логічний.