- •1. Визначте об’єкт, предмет, методи і завдання психофізіології.
- •2. Поясніть вплив природних факторів на професійну діяльність.
- •3. Визначте фактори умов праці, які зумовлюють іі ступінь напруги в діяльності.
- •Сформулюйте науково-практичні проблеми розвитку психофізіології.
- •Виокремте соціально-психологічні чинники, які впливають на професійну діяльність.
- •3. Визначте фактори умов праці, які зумовлюють і ступінь напруги в діяльності.
- •1. Виокремте зв’язок психофізіології з іншими науками.
- •2. Визначте психофізіологічні фактори ефективності трудової діяльності.
- •Схарактеризуйте поняття – функціонального стану, працездатності, надійності.
- •Визначте основні поняття і види адаптації
- •3. Визначте фактори умов праці яки визначають критерії класифікації праці за ступенем нервово-психічної напруги.
- •Визначте фактори, які сприяють виникненню нервово-психічної напруги.
- •1. Схарактеризуйте нервово-психічну напругу як окремий функціональний стан під час діяльності.
- •2.Визначте принципи та критерії вибору методик психодіагностики працездатності.
- •3.Розкрийте симптоми за якими визначається іv ступінь перевтоми.
- •Схарактеризуйте монотонію як окремий функціональний стан під час діяльності.
- •3. Розкрийте симптоми за якими визначається ііі ступінь перевтоми.
- •1.Схарактеризуйте перевтому як окремий функціональний стан під час діяльності.
- •2.Визначте сутність закономірностей Вебера-Фехнера.
- •3.Визначте фактори, які протидіють нервово-психічній напрузі.
- •1. Схарактеризуйте втому як окремий функціональний стан під час діяльності.
- •2. Розкрийте відмінність динаміки працездатності за Корольчуком м.С. І Космолинським ф.П..
- •1.Схарактеризуйте гіпокінезію як окремий функціональний стан під час діяльності.
- •2.Визначте критерії та оцінки працездатності.
- •3. Розкрийте симптоми за якими визначається іі ступінь перевтоми.
- •Схарактеризуйте депривацію як окремий функціональний стан під час діяльності.
- •Представте динаміку працездатності фахівців операторського профілю.
- •Розкрийте симптоми за якими визначається і ступінь перевтоми.
- •1.Функції внд
- •3.Аргументуйте комплексний підхід, щодо діагностики працездатності фахівця.
- •1.Методи дослідження прямих показників дієздатності.
- •2.Соціально психологічні фактори які впливають на працездатність.
- •3.Схарактеризуйте симптоми депривації та надати рекомендації як їх уникнути.
- •1. Проаналізуйте хід виконання методики дослідження Простих сенсомоторних реакцій (псмр).
- •2. Схарактеризуйте динаміку працездатності за Корольчуком м.С.
- •3.Визначте загальні критерії перевтомлення.
- •1.Визначте функціональний стан перевтоми, його окремі ознаки та механізми виникнення
- •2.Схарактеризувати тип внд і темперамент особистості.
- •1. Представте загальну психофізіологічну характеристику аналізаторів.
- •2. Схарактеризуйте динаміку працездатності за Космолинським ф.П., Дерев’янко є.А.
- •3.Опишіть перші ознаки перевтоми у спеціаліста.
- •1 Проаналізуйте поняття та схему функціональної системи за Анохіним.
- •2. Схарактеризуйте період впрацювання та його значення для практичного психолога і для фахівця.
- •3. Визначте програму психодіагностики працездатності операторів аес за прямими показниками
- •1. Схарактеризуйте властивості мислення.
- •2. Виокремте ознаки та стадії перевтоми в навчальній діяльності.
- •3. Розкрийте критерії за якими можливо прогнозувати працездатність спеціаліста.
- •1. Схарактеризуйте методи дослідження уваги.
- •2. Визначте властивості внд
- •3. Аргументуйте значення комплексного підходу щодо діагностики працездатності спеціаліста
- •1 Схарактеризуйте методики дослідження мислення..
- •2. Зазначте соціально-психологічні фактори, які впливають на працездатність.
- •3. Виокремте та опишіть симптоми депривації та як їх уникнути.
- •2. Схарактеризуйте психофізіологічні та психологічні методи діагностики працездатності.
- •3. Виокремте та опишіть симптоми монотонії та як їх уникнути.
- •Проаналізуйте умови та особливості праці операторів.
- •Визначте закономірності внд.
- •Схарактеризуйте методики дослідження слухової пам’яті.
- •Зазначте соціально-психологічні фактори, які впливають на працездатність.
- •Схарактеризуйте методики дослідження зорової пам’яті.
- •Проаналізуйте, чим відрізняється нервово-психічна напруга від напруження.
- •Проаналізуйте своє фізичне навантаження та рухову активність і надайте собі рекомендації.
- •Схарактеризуйте методики дослідження оперативної пам’яті.
- •Визначте критерії, за якими оцінюється працездатність.
- •Визначте фактори умов праці, які зумовлюють іv ступінь напруги в діяльності.
- •Схарактеризуйте умови придатності до життєдіяльності під час трудового процесу.
- •Проаналізуйте, чим відрізняється період нестійкої працездатності від неухильного зниження працездатності.
- •Визначте фактори умов праці, які зумовлюють ііі ступінь напруги в діяльності.
- •1. Загальна характеристика функціональних станів
- •1. Властивості внд
- •3. Психодіагностика працездатності студентів у період впрацювання
- •1.Визнаяте критерії та схарактеризуйте класифікацію функціональних станів.
1. Представте загальну психофізіологічну характеристику аналізаторів.
Общие характеристики анализаторов.
Доцільна і безпечна діяльність людини грунтується на постійному прийомі і аналізі інформації про характеристики зовнішнього середовища і внутрішні системи організму. Цей процес здійснюється за допомогою аналізаторів -- підсистем центральної нервової системи (ЦНС), що забезпечують прийом і первинний аналіз інформаційних сигналів. Інформація, що поступає через аналізатори, називається сенсорною (від латів. sensus -- відчуття, відчуття), а процес її прийому і первинної переробки -- сенсорним сприйняттям.
Загальна функціональна схема аналізатора:
Зовнішні сигнали → Рецептор → Нервові зв'язки → Головний мозок
Центральною частиною аналізатора є деяка зона в корі головного мозку. Периферична частина – рецептори – знаходиться на поверхні тіла для прийому зовнішньої інформації або розміщується у внутрішніх системах і органах для сприйняття інформації про їх стан. Зовнішні рецептори зазвичай називають органами чуття.
Морфологічно рецептори є кліткою, забезпеченою рухливими волосками або віями, що забезпечують чутливість рецепторів. Провідні нервові дороги сполучають рецептори з відповідними зонами мозку.
Залежно від специфіки сигналів, що приймаються, розрізняють наступні аналізатори:
Зовнішні -- зоровий (рецептор -- око); слуховий (рецептор -- вухо); тактильний, больовий, температурний (рецептори шкіри); нюховий (рецептор в носовій порожнині); смаковий (рецептори на поверхні язикаі піднебіння).
Внутрішні -- аналізатор тиску; кінестетичний(рецептори в м'язах і сухожиллях); вестибулярний (рецептор в порожнині вуха); спеціальні, розташовані у внутрішніх органах і порожнинах тіла.
Основні параметри аналізаторів:
1. Абсолютна чутливість до інтенсивності сигналу (абсолютний поріг відчуття по інтенсивності) -- характеризується мінімальним значенням впливаючого подразника, при якому виникає відчуття.
2. Гранично допустима інтенсивність сигналу (зазвичай близька до больового порогу). Максимальну адекватно величину сигналу, що відчувається, прийнято називати верхнім порогом чутливості.
3. Діапазон чутливості до інтенсивності -- включає всі перехідні значення подразника від абсолютного порогу чутливості до больового порогу.
4. Диференціальна (розрізняльна) чутливість до зміни інтенсивності сигналу -- це мінімальна зміна інтенсивності сигналу, що відчувається людиною. Розрізняють абсолютні диференціальні пороги, що характеризуються значенням, і відносні, виразимі у відсотках:, де J -- вихідна інтенсивність.
4. Диференціальна (розрізняльна) чутливість до зміни інтенсивності сигналу -- це мінімальна зміна інтенсивності сигналу, що відчувається людиною. Розрізняють абсолютні диференціальні пороги, що характеризуються значенням, і відносні, виразимі у відсотках:, де J -- вихідна інтенсивність.
6. Кордони (діапазон) спектральної чутливості (абсолютні пороги відчуттів по частоті, довжині хвилі) визначаються для аналізаторів, чутливих до зміни частотних характеристик сигналу (зрітельного, слухового, вібраційного), окремо нижній і верхній пороги.
7. Просторові характеристики чутливості специфічні для кожного аналізатора.
8. Для кожного аналізатора характерна мінімальна тривалість сигналу, необхідна для виникнення відчуттів. Час, проходящєє від початку дії подразника до появи у відповідь дії на сигнал (сенсрмоторна реакція), називають латентним періодом. 9. Адаптація (звикається) і сенсибілізація (підвищення чутливості) -- характеризуються часом і властиві кожному типові аналізаторів