3.Опишіть перші ознаки перевтоми у спеціаліста.
Постійне відчуття втоми, що не проходить після регламентованого відпочинку.
Однонаправлено погіршуються психофізіологічні показники
Значне зниження кількісних та якісних показників +з являються грубі помилки
Першими ознаками перевтоми є невротичні симптоми:
Байдужість до роботи та її можливих наслідків,
Зміна звичайної поведінки особистості,
підвищена дратівливість, конфліктність,
замкненість (відлюдність),
швидка стомлюваність,
неадекватна реакція на жарт,
відсутність бажання займатися звичайною роботою,
бурхлива реакція на будь-яке зауваження,
порушення сну (безсоння або сонливість),
пітливість чи сухість шкіри,
почервоніння чи блідість,
головні болі
Білет 18
1 Проаналізуйте поняття та схему функціональної системи за Анохіним.
Пускова Аферентація(подразник) - > аферентний синтез - >Рішення - > Акцептор результату дії - > програма дії - > дія - > результат дії - > параметри результату (далі стрілочка поколу знову до Акцептору результату дії і це називається Зворотною аферентацією!.
Функціональна система (за П.КАнохіним) - єдність центральних і периферичних нейрофізіологічних механізмів, що у сукупності забезпечують результативність того чи іншого поведінкового акту. Первісна стадія формування будь-якого поведінкового акту названа П.К.Анохіним аферентним синтезом, в процесі якої, з минулого досвіду витягається все те, що пов'язано з задоволенням даної потреби, тобто вирішується питання: який корисний результат повинний бути отриманий у даній ситуації, при даній комбінації вихідних збуджень.
У результаті аферентного синтезу приймається рішення: вибирається один з можливих варіантів дії, що найбільше задовольняє вимоги даної ситуації. Далі відбувається акцептор результатів дії, тобто нейрофізіологічний механізм передбачення результатів майбутньої дії на основі узагальнення раніше отриманих результатів від аналогічних дій. Така здатність мозку до прогнозування майбутнього результату дії є нейрофізіологічним механізмом ухвалення рішення
Передбачення результатів дії - формування мети дії.
На основі передбачення результатів дії, що готується, створюється програма дії. І тільки після цього відбувається сама дія. Хід дії, результативність її етапів, відповідність результатів сформованій програмі постійно контролюються шляхом одержання сигналів про досягнення мети, так відбувається зворотна аферентація. (Аферентація - збудження під впливом зовнішнього подразника.) Здійснення кожної дії постійно супроводжується звіренням двох комплексів збудження:
збуджень, що прогнозують дію, і
збуджень, що надходять по ходу здійснення дії.
2. Схарактеризуйте період впрацювання та його значення для практичного психолога і для фахівця.
Фаза впрацювання, або стадія зростаючої працездатності, — це період, протягом якого відбувається перехід від стану оперативного спокою до робочого стану. Стадія впрацьовування характеризується поступовим зростанням функціональних можливостей організму, збільшенням продуктивності діяльності й одночасним пристосуванням людини до найбільш економного режиму виконання даної роботи. Зокрема, в організмі посилюються обмінні процеси, встановлюється координація між нервовими центрами і робочими органами шляхом формування домінанти і засвоєння ритму. На початку цієї фази спостерігаються певна напруженість фізіологічних функцій і порівняно невисокі виробничі показники роботи. Причина такого стану в тому, що на працівника справляють вплив різні побічні фактори, і побічна функціональна система досить стійко займає мозок. Основна функціональна система ще не стала домінантою і між ними має місце нейрофізіологічний конфлікт, що виявляється в неточності трудових рухів, наявності зайвих і помилкових дій. По мірі переборення нейрофізіологічного конфлікту в результаті координаційної функції мозку працездатність людини підвищується, покращується якість роботи, а трудовий акт стає домінантною реакцією. Тривалість фази впрацювання може бути різною, оскільки залежить від багатьох чинників. Так, чим інтенсивніша робота, тим швидше завершується фаза впрацювання. На важких ручних роботах період впрацювання складає 20…25 хв; при виконанні легких точних робіт — 1…1,5 год, а при розумовій праці — 1,5…2,5 год.
На тривалість фази впрацювання впливає вік працівника. У молодих працівників вона коротша, ніж у осіб середнього і старшого віку, оскільки у них вища збудливість нервових центрів і швидше активізуються обмінні процеси. Значний вплив на прискорення фази впрацювання справляють досвід, тренованість, емоційний стан і ставлення людини до праці.
Об'єктивно відмічається поступове покращання якості й швидкості прямих й значне покращання побічних показників працездатності.
Для психолога ця фаза є важливою, оскільки основною його задачею є створити такі умови і так розподілити навантаження, щоб якомога швидше у працівника сформувалась робоча домінанта та встановився динамічний стереотип.