- •1.Призначення текстового процесору Word 2003. Вікна та панелі word.
- •2.Поняття та форматування шрифту у Word.
- •3.Поняття та фоматування абзацу у Word.
- •4.Поняття стилю. Стилі та робота зі стилями у Word.
- •5.Пошук та заміна тексту у Word. Контекстна заміна та автозаміна.
- •6.Створення змісту за стилями заголовків у Word. Нумерація сторінок. Колонтитули.
- •7.Збереження файлів у Word у різних форматах (doc, rtf, txt). Відмінність між форматами.
- •8.Головні принципи роботи з редактором формул у Word. Призначення діаграм та редактор діаграм.
- •10.Призначення електронної таблиці Excel.
- •11.Принцип побудови складних формул у Excel. Формат r1c1 у таблиці.
- •9.Призначення таблиць у Word. Форматування таблиць.
- •12.Відносні та абсолютні зв’язки у
- •13.Використання стандартних функції при побудові формул у Excel. Функції суми, добутку та середнього.
- •14.Функція підрахунку кількості клітинок, що задовольняють умові. Формат клітинки Excel.
- •15.Побудова діаграм у Excel
- •16.Перенесення даних з таблиці Excel у таблицю Word і навпаки
- •17.Призначення PowerPoint.Використання шаблонів дизайну.
- •18.Введення та форматування тексту у PowerPoint
- •19.Вставка та форматування таблиць у PowerPoint
- •20.Вставка та форматування об’єктів у PowerPoint
- •21.Анімація тексту та об’єктів у PowerPoint
- •22.Формати збереження презентації PowerPoint.
- •23.Блок-схеми. Головні компоненти. Приклад блок-схеми для знаходження більшого з двох введених чисел. Пояснення.
- •24.Блок-схеми. Цикли у блок-схемах. Блок-схема алгоритму бульбашкового сортування масиву. Пояснення.
- •25.Алго. Загальна структура програми на алго. Послідовність блоків у тексті програми.
- •26.Алго. Чисельні типи змінних (integer та real). Приклади використання.
- •28.Алго. Поняття масиву. Переваги та недоліки використання масивів. Приклади.
- •29.Алго. Тип змінних boolean, char та string. Приклади використання.
- •30.Алго. Цикл for to do Приклади та особливості використання. Відмінність між циклами for-to-do, repeat-until, while-do.
- •31.Алго. Цикл repeat-until. Приклади та особливості використання. Відмінність між циклами for-to-do, repeat-until, while-do.
- •32.Алго. Цикл while – do. Приклади та особливості використання. Відмінність між циклами for-to-do, repeat-until, while-do.
- •33.Алго. Умовний оператор if Приклади. Повна та коротка форма запису оператора, вкладені оператори if.
- •34.Алго. Оператор вибору case. Приклади.
- •35.Алго. Алгоритм сортування масиву ( бульбашкового ).
- •37.Алго. Введення значень змінних з клавіатури. Введення з клавіатури та виведення двовимірних масивів.
- •38.Алго. Процедури randomize та функція random. Призначення та приклади використання.
- •40.Алго. Відкривання текстового файлу для запису. Запис числового масиву у файл.
- •41.Алго. Перетворення числа з рядкової змінної у чисельну та навпаки у циклі.
- •42.Алго. Запис числа по цифрам у масив та з масиву у число.
- •43.Алго. Поняття власної функції та процедури. Принцип створення. Приклади.
- •44.Алго. Локальні та глобальні змінні. Приклади застосування.
40.Алго. Відкривання текстового файлу для запису. Запис числового масиву у файл.
Program NoName;
Var
t : text;
a:array [1 .. 10] of integer;
i,j:integer;
Begin
for i:=1 to 10 do
a[i]:=random(100);
assign(t,'C:\a.txt');
rewrite(t);
for i:=1 to 10 do
begin
writeln (t,a[i]);
write(a[i]:3);
end;
close(t);
end.
41.Алго. Перетворення числа з рядкової змінної у чисельну та навпаки у циклі.
Program NoName;
var int,error:integer;
st:string;
begin
st:='1029384756';
val(st,int,error);{Преобразуем из STRING в INTEGR}
Writeln(int); {Выводим резульат на экран}
readln;
End.
42.Алго. Запис числа по цифрам у масив та з масиву у число.
Program NoName;
Var
a : array[1..10]of integer;
i, j, k :integer;
Begin
ReadLn( k );
for i := 1 to 10 do
a[i]:=0;
i:=1;
repeat
a[11-i]:=k mod 10;
k:=k div 10 ;
i:=i+1;
until k=0;
i:=i-1;
for j := 1 to 10 do
write (a[i]);
WriteLn;
end.
43.Алго. Поняття власної функції та процедури. Принцип створення. Приклади.
Опис процедури або функції складається із заголовка та тіла (блоку), структура якого повністю аналогічна до структури програми.Заголовок процедури має такий вигляд: Procedure назва ( список параметрів );У заголовку процедури вказують ім'я процедури та описують список формальних параметрів (якщо він потрібен). Запуск процедури здійснюють за допомогою оператора звертання до процедури.
Procedure Change( var a, b : integer );
var
i : integer;
begin
i := a; a := b; b := i
end;
У заголовку функції визначають ідентифікатор функції, формальні параметри (якщо вони є) і тип результату функції.
Function назва( список параметрів ): тип; Функція активізується під час її виклику. Викликаючи функцію, вказують ідентифікатор функції і параметри, необхідні для обчислення її значення. Виклик функції можна включати у вираз як операнд. Коли обчислюється вираз, функція виконується і значенням операнда стає значення, яке повертається функцією. В операторній частині блоку функції потрібно записати принаймні один оператор присвоювання, у якому ідентифікатору функції присвоюється значення. Результатом функції є останнє присвоєне значення. Якщо такий оператор присвоювання відсутній або він не був виконаний, то значення, яке повертається функцією, невизначене. Якщо ідентифікатор функції використовується під час виклику функції всередині виконуваного блоку функції, то функція виконується рекурсивно. Function Max (a:Vector; n:integer): integer;var i, x : integer;begin x := a(1); for i := 2 to n do if x < a[i] then x := a[i]; Max := x;end; Головним результатом дії функції є значення. На відміну він процедури, кожна функція обов’язково має фіксований тип результату. На відміну від функції, в її заголовку немає імені типу для значень, породжуваних у результаті виклику, тому що ніякі значення не породжуються. За цією ж причиною в тілі процедури не може бути операторів присвоювання з її ім'ям у лівій частині. Виклик процедури складається з імені й аргументів у дужках і записується як окремий оператор. Наприклад Reset(Input);Процедури доцільно використовувати у тих випадках, коли у різних місцях програми необхідно виконати однакову послідовність операцій з різними параметрами. Наприклад, у багатьох алгоритмах сортування часто використовується послідовність операторів які міняють значення двох змінних місцями. У цьому випадку доцільно винести цю послідовність операторів у окрему процедуру. Це матиме вигляд:
procedure repl (var a,b : real);
var
t:real;
begin
t:=a;
a:=b;
b:=t;
end;
і викликається ця процедура, наприклад для перестановки значень a[4] та a[5] масиву, що описаний як
var
a: array [1..1000] of real;
таким чином
…
repl (a[4],a[5]);
…
var у описі процедури носить таке саме навантаження, як і у описі функції.
