- •3.1 Розрахунок рекреаційної ємності та рекреаційного навантаження на територію дбз за 2008 рік...............................................................48
- •1 Характеристика природно-ресурсного потенціалу дунайського біосферного заповідника
- •1.1 Коротка історична довідка
- •1.2 Кліматична характеристика регіону
- •1.3 Ґрунтово-рослинні ресурси
- •1.4 Тваринні ресурси
- •1.5 Особливості гідрологічного режиму
- •2 Оптимізація еколого-туристичної діяльності в україні
- •2.1 Екотуризм як елемент сталого розвитку
- •2.2 Моніторинг нормативно правових документів
- •2.3 Інформаційне маркетингове забезпечення еколого-туристичної діяльності
- •3 Аналіз перспектив сталого розвитку екологічного туризму на території дунайського біосферного заповідника
- •3.2 Обгрунтування перспектив розвитку екологічного туризму в Дунайському біосферному заповіднику
- •3.3 Оцінка економічної ефективності надання еколого-туристичних послуг
3.2 Обгрунтування перспектив розвитку екологічного туризму в Дунайському біосферному заповіднику
Навесні 1999 року, Дунайський біосферний заповідник прийняв участь в міжнародній туристичній ярмарці «Чорноморська одісея», де були вперше презентовані туристичні маршрути на територію ДБЗ. Разом з турфірмою «Вилково-тур» спеціальна експозиція рекламувала унікальні водно-болотні угіддя міжнародного значення, де функціонував единий в Одеській области заповідник, якій вже тоді набув статус міжнародного транскордонного заповідника згідно рішення ЮНЕСКО від 2 лютого 1999 року.
Вже з 2001 року на екологічний туризм на території ДБЗ встановлюється ліміт. В залежності від наявності відповідної інфраструктури, та анализу потоків туристів цей ліміт складав цифру від 5 тис до 20 тис туристів в різні роки (рисунок 3.1).
З рисунка можна побачити, що приріст рекреантів найбільш ефективно відбувався в 2008 році. Прогнозування на поточний 2009 залежать від стабілізації всесвітньої економічної кризи, і приріст рекреантів повинен буде становити не таку кількість рекреантів, як і за минулий 2008 рік, приблизно 1 тис. Виходячи з інформації, отриманої від туристичних фірм, які займаються екологічним туризмом в регіоні, узагальнюючи тенденції, ми можемо прогнозувати, що в найближчі роки кількість туристів подвоїться та досягне 40-50 тисяч чоловік.
Значне зростання кількості туристів останні 2-3 роки потребує від усіх сторін, які мають відношення до цієі справи більш відповідального ставлення до планування, організації і здійснення роботи, пов`язаної з прийняттям туристів на території заповідника.
Кількість організацій та приватних підприємців, бажаючих отримати дозвіл на рекреаційну діяльність на території заповідника досягла 12. У 2008 році був отриманий і розподілений ліміт на здійснення екскурсійної діяльності на маршрутах ДБЗ у кількості 20 тис. між 5-ма туристичними фірмами, що свідчить про що свідчить про сталий розвиток екологічного туризму на даній території.
Сезон надання еколого-туристичних послуг починається з перших чисел травня, і закінчується в останніх числах вересня (рисунок 3.2).
З рисунка можна побачити, що найбільш ефективне збільшення рекреантів на протязі сезону відбувається у липні (7500) та серпні (6500). В останні місяця рекреантів менше майже вдвічі.
Рекреаційна діяльність на території ДБЗ законодавчо оформлена і здійснюється на основі наукового обгрунтування, оскільки запроваджується на різних ділянках. У деяких місцях відпочинок людей суворо обмежений, як, наприклад, на кінцевій точці маршруту «0-км» на заповідній території Дунайського біосферного заповідника. Рекреаційна діяльність на території ДБЗ не лише екскурсійна у вигляді кілька часової подорожі протягом світлового дня по природно-заповідній території, а також еколого-освітній туризм, зокрема сільський зелений, який зараз набирає обертів, поширюючись в Придунайському регіоні.
Екскурсійно-туристична діяльність на території Дунайського біосферного заповідника являє собою найпошириніший вид екологічного туризму, та успішно здійснюється вже на протязі 10 років. Існує три найвідоміших екскурсійно-туристичніх маршрута по території ДБЗ:
Екологічний маршрут «0-км»
Вилкове – географічно останнє поселення на шляху Дунаю до Чорного моря. Дуже популярним екологічним маршрутом для туристів, які відвідують острівну територію Дунайського біосферного заповідника, є « 0-км» - символічний знак, з якого починається відлік Дунаю. Щоб побачити місце злиття Дунаю із Чорним морем місцевим жителям або туристам з інших регіонів нашої країни досить мати при собі паспорт і перепустку на територію заповідника. Водну екскурсію по маршруту організовують туристичні фірми, які мають своїх представників у Києві, Одесі, Ізмаїлі та інших містах, а також у м. Вилкове. Залежно від типу водного транспорту, що обирають туристи для подорожі, залежить тривалість екскурсії - від півтори до трьох годин. Форма маршруту для туристичних груп – радіальна. Довжина в одну сторону становить приблизно 19 км.
Екологічний маршрут розроблений таким чином, що будь-яке пересування по природоохоронній території туристичних груп відбувається на водному транспорті, по чітко визначеному маршруту (екологічна стежка), із зупинкою на обмеженій території (зелена зупинка). Це дає можливість звести до мінімуму шкоду природним екосистемам, на яких короткостроково перебувають туристи (не витоптується рослинність, зведено до мінімуму негативно впливаючий на птахів фактор тривоги).
Туристичний маршрут „Кордон Євросоюзу” проходить від м. Вилкове по Старостамбульському гирлу вздовж державного кордону України з Румунією. Остання, як відомо, із січня 2007 року стала членом Євросоюзу. Закінчується маршрут на межі заповідної зони, яка визначена на місцевості відповідним аншлагом (див. картосхему).
Переміщення туристів передбачено виключно водним транспортом (човни, мотоботи, судна). Маршрут проходить по території буферної зони й зони антропогенних ландшафтів ДБЗ по гирлу Старостамбульське. Це гирло своєю водністю й шириною демонструє могутність і велич Дунаю, як другої за величиною річки Європи після Волги.
Екскурсійний маршрут «Лісове озеро» На територіях, які ввійшли в 1998 році до складу Дунайського біосферного заповідника, традиційно найбільше рекреаційне значення мало Жебриянське пасмо, його водойми. Цьому сприяла легко доступність цих місць для жителів м. Вилкове, сіл Приморське та Ліски.
Штучно створене лісове озеро використовується як для оздоровчих, так і для освітніх цілей. Ця територія поступово стає полігоном не тільки для екологічної освіти місцевих школярів і екскурсантів, але й для проведення польової практики студентів, екологічних десантів, експедицій, тощо.
Привабливість кожного еколого-туристичного маршруту базується на багатому біорізноманітті заповідника, безлічі рідких видів птахів, а також різноманітності водяних рослин (лілій, водяного горіха тощо).
Зручне географічне положення на під`їзді до м. Вилкове, наявність дороги з бетонним покриттям, прісна вода, сосновий ліс забезпечують мінімально необхідні умови для подальшої роботи місцевих органів влади, ДБЗ, лісництва та туристичних фірм, які зацікавлені в створенні належних умов на новому туристичному маршруті. На наступний туристичний сезон мають бути облаштовані спеціальні площадки для наметів, відведені й облаштовані місця для розведення багаття, установлені відповідні інформаційні знаки, вирішене питання про прибирання й вивезення сміття й т.інш.
Найпривабливішими видами туризму в ДБЗ вважаються: екскурсійно-пізнавальний, еколого-освітній, водний та фотополювання. Існують можливості для розвитку видів туризму: мисливсько-рибальского, кінного, велотуризму, спортивного та бедвотчингу (спостереження за птахами).
На території Дунайського біосферного заповідника на даний час є 3 найбільших працюючих тур оператора «Пелікан-тур», «Salix Nature Tours», «Вилкове-тур» (табл.3.1.) які надають послуги еколого-туристичних екскурсій, як водоплавчих, так й пішохідних.
Традиційно місто й дельту відвідують відпочиваючі з туристичних баз у с. Приморське (Кілійського району), туристи з різних міст України, ближнього й дальнього зарубіжжя, які приїздять у місто Вилкове, щоб побачити його колоритні пам’ятки, познайомитись з побутом місцевих жителів, проїхатись на човні, побачити унікальну природу дельти. Зараз можливість для збільшення кількості екотуристів на маршрутах по території ДБЗ ще існує. Проблема, поки що, не в ємкості маршрутів і ступені антропогенного навантаження на природні комплекси, а в технічних, кадрових та інших можливостях турфірм, а також готовності фірм працювати без порушень на достатньому професійному рівні та ін.
Таблиця 3.1. - Туристичні фірми, які працюють на території
Дунайського біосферного заповідника та їх діяльність
Фірми |
Засоби розміщення |
Тури та маршрути |
Екологічні заходи |
Туроб`єднання «Вилкове -Пелікан-тур» |
2-х поверховий гостьовий будинок. Він має 6 двомісних і 2-1місних номери. |
1.«Дунайская дельта «0»км» 2.«Місто на воді» 3.«Риболовні, розважальні тури в дельті» 4.«Проживання у м. Вилкове на березі Дунаю» 5.«Водні прогулянки і екскурсії» |
Екопросвіта в Інформаційно-туристичному центрі ДБЗ
|
Salix Nature Tours |
Оренда будинків у місцевих жителів |
1.«Один день у місті Вілкове» 2.«Кілійская дельта Дунаю» |
1.Навчання місцевих жителів традиційному ремеслу (плетіння корзин, ваз, личаків з місцевого матеріалу) 2.Використання екологічно чистих двигунів на човнах |
Туркорпорація «Вілкове-тур» |
|
1.«Вінок Дунаю» 2.«Місто на воді» 3.«Пляжні тури» 4.«Водні прогулянки» |
1.Прибирання узбережжя від сміття 2. Екопросвіта в Інформаційно-туристичному центрі ДБЗ |
Характерні особливості екологічно орієнтованого туризму в український частині дельти Дунаю:
- їжа туристів екологічно чиста і корисна, при цьому в раціоні туристів присутні місцеві продукти: риба, овочи та фрукти;
маршрути туристів проходять унікальним містом Вилкове та заповідними територіями;
у програму турів включаються відвідування Інформаційно-туристичного центру Дунайського біосферного заповідника, екологічної стежки «0-км», краєзнавчого музею м. Вилкове, острівних городів місцевих мешканців і, неодмінно, ознайомлення з місцевими екологічними проблемами;
сміття не викидається на маршрутах, а забирається на судно й вивозиться на смітник;
привали і багаття влаштовуються тільки в спеціально обладнаних місцях на «зелених» зупинках;
природні сувеніри збираються тільки тоді і там, де це дозволено;
хатини, у яких зупиняються туристи, розташовані так, що не порушують нормальний, екологічно стійкий розвиток навколишнього ландшафту і не спотворюють його вигляд;
хатини побудовані з екологічно безпечних місцевих матеріалів: очерету та річкового мулу, відходи утилізуються;
місцеві мешканці працюють у туристичному бізнесі і мають можливість розвивати свої традиційні форми господарства;
туристи з повагою відносяться до місцевих культурних традицій, прагнуть вивчити і зрозуміти їх;
є відповідність території для досягнення мети туру (орнітологічного, ботанічного і т.д.);
рекреаційні навантаження, обсяги використання водяних, енергетичних і інших ресурсів, терміни відвідування і форми контактів з об`єктами спостережень є припустимі.
