Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ДБЗ. туризм.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
772 Кб
Скачать
☆

2.3 Інформаційне маркетингове забезпечення еколого-туристичної діяльності

Одним з важливих напрямів державної політики в туристичної області є підвищення ефективності інформаційно-комунікаційної інфраструктури, створення позитивного образу України як туристичної держави, тобто активізація просування національного туристичного продукту, як на внутрішньому, так і на міжнародному ринку туристичних послуг завдяки організаційній і фінансовій підтримці підприємств і організацій туристичної області, з боку центральних і місцевих органів виконавчої влади.

Маркетинг в туризмі украй необхідний, оскільки попит на туристичні послуги надзвичайно динамічний, відрізняється значними сезонними коливаннями, характеризується "феноменом насичення" - якщо пропозиції туристських фірм перевищують потреби в подорожах по певних маршрутах.

Маркетингова стратегія ЕТ повинна включати [3]:

1. Виконання маркетингових досліджень країн з різними рівнями розвитку ЕТ, ідеологією, культурою, природними умовами;

2. Проведення досліджень з метою визначення пріоритетів і тенденцій попиту на послуги ЕТ;

3. Формування привабливого для туристів образу України, який залежить від стану природних і культурних пам'яток, персональної безпеки туристів, гостинності місцевих жителів і т.д.;

4. Розробку і створення стимулів для залучення закордонних інвестицій, засобів наукових і культурних фондів для розвитку інфраструктури ЕТ;

5. Введення нових оригінальних і екзотичних рішень для задоволення потреб туристів: пошук нових туристських ресурсів, впровадження національних звичаїв і обрядів в обслуговування туристів;

6. Розширення міжнародних зв'язків у сфері ЕТ шляхом з'єднання внутрішніх туристських з міжнародними маршрутами;

7. Формування попиту на послуги ЕТ, який враховує інтереси різних вікових груп, соціальне положення, рівень освіти і фізичної підготовки, максимальний розвиток родинних видів ЕТ;

8. Створення ринку унікальних товарів і послуг у сфері ЕТ;

9. Рекламування області ЕТ (випуск серії фільмів, буклетів, проспектів на основних мовах світу);

10. Входження в світову інформаційну мережу Інтернет, участь в державних і міжнародних форумах, наукових конференціях з проблем природокористування і розвитку ЕТ;

11. Створення спеціалізованих туристських агентств, що працюють в тісній взаємодії з об'єктами ПЗФ, які забезпечували б вирішення проблем реклами і маркетингу туристських послуг на ЗТ, не допускаючи при цьому монополізації цієї сфери.

Відомо, що на цільових ринках аж до теперішнього часу відсутня доступна і достовірна інформація про еколого-туристичні послуги на півдні України, як для тур-операторів, так і для індивідуальних туристів. Окремі і нескоординовані дії вимагають більше витрат і є набагато менш ефективними, чим спільні дії.

Тому так важливо займатися просуванням екологічного туризму в комплексі, тобто: на національному, регіональному, місцевому і корпоративному рівні.

Взявши до уваги все вищевикладене, пропонуються наступні заходи, які допоможуть вирішити існуючі проблеми:

1. Створення путівника по екологічному туризму для самостійно подорожуючих туристів. Пропонований путівник має бути виданий на декількох мовах, і містити інформацію про:

  • природні території, у тому числі про об'єкти ПЗФ;

  • житло і харчування;

  • транспорт;

  • заняття (розваги, спортивні і культурні заходи, відпочинок);

  • екскурсії і тури;

  • квиткові каси, турфірми і інші організації;

  • місцеві звичаї і традиції.

2. Створення веб-сторінки, присвяченої екологічному туризму на півдні України, до якої б увійшли наступні теми:

  • путівник, пропонований в п. 1;

  • пакети екскурсій і тури;

  • посилання на природоохоронні організації і заповідники;

  • посилання на потенційні ринки (туристичні сайти і ін.).

3. Створення туристичних інформаційних центрів, основними завданнями яких буде:

  • надання екскурсійних і квиткових послуг на екотури і екскурсії;

  • поширення рекламних матеріалів (буклети, листівки, фотоальбоми і ін.) і атрибутів рекламно-комерційного характеру (значки, емблеми, майки, кепки, кухлі, місцеві сувеніри з назвою і символікою ЗТ) серед туристів;

  • продаж карт і путівників по екологічних маршрутах;

  • організація виставок про природні і культурні ресурси, фестивалів, ігор, вікторин і т. д.;

  • реєстрація інформації про потреби туристів, скарги і пропозиції.

Доцільно також створення регіональних туристичних інформаційних центрів в таких містах як Одеса, Сімферополь (або Ялта), Донецьк. Ці установи повинні з одного боку представляти на державному і міжнародному рівні функції місцевих інфоцентрів, а з іншого боку підтримувати постійний зв'язок з туроператорами і турагентами, готелями і так далі.

Крім того, на них може бути покладене завдання організації конференцій, круглих столів, виставок з тематики еколого-туристської діяльності із залученням представників ЗТ, місцевої влади, природоохоронних громадських організацій.

При реалізації рекламно-маркетингової стратегії розвитку ЕТ слід використовувати досвід інших країн. Так, наприклад, у Франції існує 1500 муніципальних бюро по туризму, які поширюють як локальну, так і загальнонаціональну інформацію по всіх видах туризму. Всілякі способи здійснення туристської реклами. Так, в Іспанії туристська реклама в засобах масової інформації представлена таким чином: 56% - на телебаченні 17,6% - у щоденних газетах 12,7% - у журналах 6,4% - на радіо 6,4% - на зовнішній рекламі (афіші) і 1,1% - у фільмах [4].

В результаті виконання вищеописаних заходів протягом декількох років можливе значне зростання потоку екотуристів (як іноземних, так і вітчизняних). За рахунок цього на рахунки природоохоронних установ і до бюджетів всіх рівнів поступатимуть додаткові кошти, які надалі можуть використовуватися на проведення природоохоронних заходів, збереження і відновлення історичних і культурних пам'яток, розвиток інфраструктури і так далі.

В процесі створення інформаційної бази необхідна участь обласною і районних державних адміністрацій (відділи по питаннях рекреації і туризму), різних НДІ медичної реабілітації і курортології і інших наукових установ, громадських природоохоронних організацій, адміністрацій об'єктів природо-заповідного фонду, туристичні фірми.