3 Аналіз перспектив сталого розвитку екологічного туризму на території дунайського біосферного заповідника
Одним із головних завдань державних природоохоронних установ, до яких відноситься Дунайський біосферний заповідник НАНУ, є збереження й невиснажливе використання біорізноманіття України. Задля підтримки природної цілісності території, збільшення та збагачення її ресурсного потенціалу й урахування зростаючого антропогенного впливу передбачене багатоцільове використання, яке сприяє розширенню сфер діяльності та зайнятості місцевого населення.
Дельта Дунаю – одне з найбільших та добре збережених водно-болотних угідь Європи, є дуже привабливим природним комплексом для екотуристів в Україні.
Діяльність адміністрації заповідника зосереджена:
1) на створенні умов задля організованого туризму з додержанням режиму охорони території;
2) на впровадженні економічного механізму при наданні платних рекреаційних послуг у межах території заповідника;
3) на обґрунтуванні припустимого антропогеного (рекреаційного) навантаження на заповідну територію;
4) на організації інформаційної діяльності, екологічної просвіти, а також формуванні в рекреантів та місцевих жителів бережливого та гуманного ставлення до національного природного надбання.
Рекреаційна діяльність на території біосферного заповідника організовується відповідно до функціонального зонування та охорони природних комплексів на договірній основі між адміністрацією заповідника та туристичними фірмами.
Рекреаційна діяльність на території ДБЗ, як і на інших територіях та об’єктах природно-заповідного фонду України, здійснюється виключно за наявності затвердженого Мінприроди України ліміту та дозволу Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області. Для здійснення рекреаційної діяльності в заповіднику створений відповідний сектор екологічної освіти, який укомплектований кваліфікованими спеціалістами.
Що стосується суб’єктів, які надають рекреаційні послуги на території ДБЗ, необхідно підкреслити, що вони зобов’язані діяти відповідно до Закону України «Про природно-заповідний фонд», надавати адміністрації заповідника копії дозвільних та інших документів, забезпечувати виконання вимог чинного законодавства щодо охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання природно-рекреаційних ресурсів та їх збереження.
Розмір плати за надані послуги визначається за договірними цінами з урахуванням матеріальних і трудових затрат, розрахованих відповідно до чинного законодавства на проведення необхідних природоохоронних заходів для забезпечення невиснажливого рекреаційного природокористування. Кошти, які надходять до ДБЗ від надання платних послуг використовуються відповідно до законодавства та згідно з кошторисом заповідника.
Для роботи з відвідувачами Дунайського біосферного заповідника, природо користувачами та школярами був створений Інформаційно-туристичний центр (ІТЦ). Усім туристичним фірмам, які працюють в українській частині дельти Дунаю, пропонується починати знайомство із краєм із пізнавальної екскурсії в ІТЦ. Тут туристи отримують необхідну попередню інформацію щодо цінності й вразливості обраних для відвідування куточків заповідника. Цьому сприяють відеофільми, а також численні експозиції. Досвід ІТЦ, набутий впродовж багатьох років, показує необхідність і важливість продовження цієї роботи. За роки існування ІТЦ із 1998 року заповідник відвідали представники 47 країн світу – майже вся Європа, Австралія, а також країни Африки, Америки й Азії. Останні декілька років ІТЦ заповідника кожного сезону відвідує понад 5000 екскурсантів із тих, хто обрав для подорожі дельту Дунаю й, зокрема, Дунайський біосферний заповідник.
Еколого-освітня діяльність ДБЗ планомірна, цілеспрямована й систематична . Виконується висококваліфікованими спеціалістами, які мають великий педагогічний досвід, і володіють сучасними методами й формами роботи.
Формування сучасного екологічного світогляду та культури екологічної поведінки людей здійснюється через інформування населення під час організації й проведення семінарів, екскурсій, екологічних свят і природоохоронних акцій та видання регіональної екологічної газети „Дельта и человек”.
3.1 Розрахунок рекреаційної ємності та рекреаційного навантаження на територію ДБЗ за 2008 рік
По дослідженням багатьох вчених, одними з найуразливіших до рекреаційного навантаження місцями, є заболочені ділянки. Саме наявністю таких ділянок характеризується дельта Дунаю, а саме Дунайський біосферний заповідник. З цього випливає необхідність розрахунку рекреаційному навантаженні та рекреаційної ємності уразливих ділянок цього регіону.
При визначенні величини рекреаційних навантажень на природно-заповідні території ухвалюють такі геоекологічні принципи:
• збереження ландшафтного різноманіття в процесі природокористування; • повсеместность і профілактика природоохоронних заходів; • оптимізація взаємодії людини з природою;
Для розрахунку рекреаційного навантаження вікористовувалась „Теоретико-методичне визначення рекреаційних навантажень на ландшафтні комплекси природно-заповідних територій”.
Важливим параметром припустимого рекреаційного навантаження є гранична місткість території (рекреаційна ємність) - кількість рекреантів, при якій з урахуванням часу їх перебування не відбувається важливих змін у просторовій ландшафтній структурі й оновлених властивостях локальних комплексів.
Під рекреаційною ємністю розуміється величина, що характеризує здатність парку або природної території обслуговувати певну кількість відвідувачів за умови достатнього психофізиологічного комфорту, без деградації природних компонентів середовища і нанесення збитку культурно-історичним, архітектурно-художнім об'єктам, що знаходяться на території.
Рекреаційне навантаження ландшафтних комплексів вимірюється множенням кількості рекреантів на тривалість окремого виду відпочинку, та відношенням їх до длощі території рекреаційного впливу [14,15]:
,
(3.1)
де, Р – рекреаційне навантаження, чол.-год/га (чол.-добу/га);
К – кількість рекреантів;
Т – тривалість окремого виду відпочинку, годин;
S – площа території рекреаційного навантаження.
Кількість рекреантів на 2008 рік склала близька 20 тис чоловік. За один день кількість відпочиваючих становить в середньому 134 чоловік. Тривалість окремого виду відпочинку (екскурсії) складае приблизно 6 годин. Площа досліджуваної території складає 8965,1 га, за виключенням заповідної зони строгої охорони та буферної зони заповідника, підставляемо вказані вихідні дані у формулу 3.1.:
Р = 134 чол . 6 годин / 8965,1 га
Отримуемо:
Р = 0,09 чол.-добу/га
Отримали, що досліджувана територія (8965,1 га) випробовує рекреаційне навантаження 0,09 чоловік за 1 день на 1 га.
Поняття „1 чол.-добу/га” означає, що протягом усього комфортного періоду на ділянці площею 1 га щодня по 6 годин відпочиває 1 чоловік. У даному разі, 0,09 чол.-добу/га означає, що на ділянці площею 1 га щодня протягом комфортного періоду 1 чоловік відпочиває приблизно 45 хвилин. Останнє вважається рівноцінним рекреаційному навантаженню від проходження 45 чоловік ділянкою 1 га за 1 хв.
Для розрахунку рекреаційної ємності території ДБЗ використовували методику визначення рекреаційних навантажень на ландшафтні комплекси.
Рекреаційна ємність ландшафтних комплексів вимірюється множенням середнього рекреаційного навантаження (норма рекреаційного навантаження) на площу рекреаційної території [14,15]:
М = Рмін . S (3.2)
де, М – рекреаційна ємність ландшафтних комплексів;
Рмін – мінімальне рекреаційне навантаження (норма рекреаційного навантаження);
S – площа рекреаційної території.
Гранично допустиме мінімальне рекреаційне навантаження для водно – болотних екосистем складає 0,2 чол.- добу/га. Площа досліджуваної території складає 8965.1 га, підставляючи вказані вихідні дані, у формулу 3.2.:
М = 0.2 чол.- добу/га * 8965.1 га
отримуємо:
М = 1793 чол.-добу
Отримали, що досліджувана територія, рівна 8965.1 га, може прийняти 1793 чоловік на 1 добу.
Аналізуючи результати розрахунків, можна зробити заключення, що в 2008 році досліджувана територія 8965.1 га випробовала рекреаційне навантаження 1 чоловіка за 45 хвилин на 1 га, що не спричинило шкоди оточуючему середовищу. А рекреаційна ємність ДБЗ складає 1793 чол.-добу.