1. Заголовок у художньому творі.

2. Поетичне мовлення.

3. Виконайте комплексний лінгвістичний аналіз поданого тексту:

Уперше в житті вирішив я творити добрі діла. Дивлячись на ластівок, я подумав: „От коли б повипадали з кубла ластовенята! Я зараз же нагодував би їх мухами й хлібом, аби тільки ластівка бачила, на які діла я здатний, і розказала Ісусу Христу”. Але ластовенята не падали. “Що ж його робить?” – думав я, залишивши ластівок. Тоді вирішив йти на вулицю шанувати великих людей. Дід казав, що за це прощається багато всіляких гріхів на тім світі. Піду знімати перед ними шапку й казати “здрастуйте”. Шапка якраз валялась у човні. Це була старенька дідова шапка. Тепер уже нема таких шапок. Вона була товста і своїм виглядом нагадувала мідний казан. І важка теж була, як добрий казанок. Спочатку вона довго лежала в сінях. Кішка виводила в ній кошенят, тому й пахла вона вже не дідом, а котами. Проте розбиратись було ніколи. Аби було що зняти з голови для пошани. Я надів шапку по самий рот і вийшов за ворота… (О. Довженко).

ВАРІАН № 18

1. Інтонаційно-пунктуаційні засоби вражальності.

2. Вимоги до аналізу нехудожніх текстів.

3. Виконайте комплексний лінгвістичний аналіз поданого тексту:

Степ вражає своїм безмежжям, блиском, сліпучістю. І все тут пахне. Пахне особливими пахощами степового різнотрав’я, гарячим лоєм отари, батьковим чабанським духом та відкритою навстіж сухою кошарою.

Спочиває степ, сизіє, бузковіє, гасне, набираючись прохолоди після денної сліпучої спеки. Вечірня зірка, далека невідома красуня, алмазно світить з неба. Місяць зійшов, прадавнє козацьке сонце. Тиша, тиша, мов на дні океану. Океан місячної ночі розливається навкруги. І глибину тиші не зменшує ні сюрчання коника десь у траві, ні шелест тополиного вершечка. Як можна не любити цей зоряний степ уночі! Десь пісня тане далека, наче крізь сон. Повітря чисте, запашне. А над тобою простір, всіяний зорями. Світлою порошею курить Чумацький Шлях – шлях твоїх пращурів, що проходили тут чумаками в чорних дігтярних сорочках... (О.Гончар).

ВАРІАН № 19

1. Морфологічні ознаки наукового стилю.

2. Фразеологізми у художніх творах.

3. Виконайте комплексний лінгвістичний аналіз поданого тексту:

Державними символами України є Державний Прапор України, Державний Герб України і Державний Гімн України.

Державний Прапор України – стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього й жовтого кольорів. Великий Державний Герб України встановлюється з урахуванням малого Державного Герба України та герба Війська Запорізького законом, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України.

Головним елементом великого Державного Герба України є Знак Княжої Держави Володимира Великого (малий Державний Герб України).

Державний Гімн України – національний гімн на музику М.Вербицького зі словами, затвердженими законом, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України.

Столицею України є місто Київ (З Конституції України).

ВАРІАН № 20

1. Індивідуально-авторські символи.

2. Стилістичні функції суфіксів.

3. Виконайте комплексний лінгвістичний аналіз поданого тексту:

Шевчук С.В. Українське ділове мовлення: Навч. посібник. – К.: Вища шк., 1997. – 271 с.

Посібник містить відомості про стилі сучасної української мови, зокрема офіційно-діловий. Наведено класифікацію ділових паперів та вимоги до їх складання, зразки офор­млення різних видів документів, а також пов’язаний з темою теоретичний матеріал із сучасної української мови. Система вправ і завдань має на меті як набуття студентами навичок складання різних ділових паперів, так і закріплення знань з мови.

Для студентів вищих закладів освіти, а також для учнів ліцеїв, гімназій, вчителів шкіл. Стане у пригоді працівникам організацій і установ.

ВАРІАН № 21