14. Рух як атрибут буття. Основні характеристики та форми руху.

Рух це невід’ємні атрибути матерії (М), спосіб її існування. Тобро М існує лише у русі (Р). Перш за все під Р розуміють механічне переміщення, просторовий перехід тіла з місця на місце.Ф.Енгельс визначив його як зміну взагалі, що включають і більш складні форми: біологічний розвиток, мислення…

Виділено основні форми Р – механічний, фізичний, біологічний і суспільний.

Найнижчим рівнем є механічний Р – просте переміщення тіл у просторі. Його перехід до більш високих рівнів заключається у протиріччні природи Р. Мех..Р (переміщення мат.об’єктів у просторі) включений як момент в усі ін. форми Р.

Фізична ф.Р. – процеси, які відбуваються всередині атома, його ядра, рух елементарних частинок.

Біологічна ф.Р. – здійснюється на молекулярному рівні (процеси, які відуваються в живому організмі).

Найвища ф.Р суспільна – всі процеси, які виникають і відбуваються в суп. житті.

Діалектичний матеріалізм стверджує нерозривності М і Р, з цього витікає діалектико-матеріалістичне положення, що Р абсолютний, а його протилежність – спокій, має відносний характер. Тіла знаходяться у спокою лише відносно якоїсь системи, що прийнята в якості нерухомої. У класичній фізиці допускається стан абсолютного спокою.

15. Поняття природи. Природа і суспільство.

Відношення суспільства і природи є складною і багатоаспектною проблемою. Адже і суспільство, і природа є об'єктами дослідження багатьох наук.

Поняття "природа" в науковій літературі вживається у двох значеннях. У широкому розумінні слово природа охоплює і суспільство, і навколишній світ у всій багатоманітності своїх проявів, тобто є синонімом Всесвіту. У вузькому розумінні природа — це частина світу, яка, умовно кажучи, протистоїть суспільству і взаємодіє з ним, це природне середовище, в якому живе суспільство. Саме під таким кутом зору у даному розділі розглядається проблема взаємодії суспільства і природи.

Поняття "суспільство" багатогранне: це сукупність форм спільної діяльності людей, що історично склалася, а також система, яка охоплює всю сукупність умов соціальної життєдіяльності людей та їхні відносини один з одним і з природою.

Природа первинна. Ми з'явилися в природі зовсім недавно і є наймолодшими жителями її, якщо порівнювати з іншими видами і формами життя.

Природа є необхідною умовою матеріального життя суспільства, зокрема фізичного і духовного життя людини, джерелом ресурсів, що використовуються у виробництві, одночасно вона є і середовищем існування суспільства. Єдність суспільства і природи обумовлюється процесом матеріального виробництва.

Визначаючи взаємозв'язок людини, суспільства і природи, відзначимо, що вони є не тотожними, а специфічними частинами матеріального світу. Так, Ф.Енгельс зазначав у "Діалектиці природи", що зовнішній світ є або природа, або суспільство.

Перебуваючи в тісному взаємозв'язку, природа і суспільство утворюють систему "суспільство — природа", яка функціонує відтоді, відколи з'явилася людина з властивим ї й практичним способом ставлення до природи. Система "суспільство — природа" передбачає пізнання людиною природи, її використання і перетворення. Свою цілісність ця система могла зберегти при одночасному цілеспрямованому розвитку обох елементів — природи і суспільства.