Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
metrek_modul1_nevrologiya_stom.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
1 Мб
Скачать
☆

II. Навчальні цілі заняття

Студент повинен знати:

1. Анатомію кіркового відділу рухового аналізатора.

2. Будову сегментів спинного мозку, шийного та попереково-крижового потовщення.

3. Шлях рухового кортико-мускулярного тракту.

4. Ознаки периферійного паралічу.

5. Ознаки центрального паралічу.

6. Анатомію базальних гангліїв і мозочка.

7. Функцію екстрапірамідної системи.

8. Симптоми ураження мозочка.

9. Симптоми ураження стріарної і палідарної систем.

Студент повинен вміти:

1. Визначати об’єм активних і пасивних рухів в усіх суглобах кінцівок.

2. Перевірити м’язову силу в дистальних та проксимальних відділах кінцівок.

3. Перевірити стан м’язового тонусу.

4. Виявити наявність м’язових атрофій, гіпотрофій, псевдогіпертрофій, а також –фасцикулярних і фібрилярних посмикувань в м’язах.

5. Викликати періостальні, сухожилкові, шкірні рефлекси та рефлекси зі слизових.

6. Виявити наявність патологічних рефлексів згинальної та розгинальної групи.

7. На основі виявлених неврологічних синдромів периферійного (млявого) або центрального (спастичного) паралічу визначити рівень ураження нервової системи.

8. Досліджувати функцію мозочка.

9. Досліджувати функцію стріо-палідарної системи.

10. Оцінювати м’язовий тонус.

11. Перевірити координацію рухів.

III. Виховні цілі заняття

Виховати у студентів чуйність (при контакті з хворим під час його огляду), чемність (збір анамнезу), логічність (при постановці топічного діагнозу).

Сформувати у майбутнього лікаря вміння співпереживати хворому та його родичам і, одночасно з цим, бути впевненим в собі й відповідальним при вирішенні питання діагностичної та лікувальної тактики лікаря біля ліжка хворого.

Іv. Структурно-логічна схема заняття

РУХОВА СИСТЕМА

Центральний параліч

Периферичний параліч

Передня центральна закрутка

Променистий вінець

Внутрішня капсула

Стовбур головного мозку

Бокові і передні стовпи спинного мозку

Передні роги спинного мозку

Передній спинно-мозковий корінець

Сплетення

Периферійний нерв

Ознаки

М’язова гіпертонія (спастичність)

Гіперрефлексія, клонуси

Синкінезії

Патологічні рефлекси (див. нижче)

М’язова атонія

Арефлексія

Атрофії м’язів

Фібрилярні посмикування

ПАТОЛОГІЧНІ РЕФЛЕКСИ

Розгинальні

Згинальні

Субкортикальні

Бабінського

Оппенгейма

Гордона

Шеффера

Штрюмпеля

Россолімо

Бехтєрєва

Жуковського

Назолабіальний

Смоктальний

Хоботковий

Дистанс-оральний

Долонно-підборідковий

ЕКСТРАПІРАМІДНА СИСТЕМА

МОЗОЧОК

СТРІО-ПАЛІДАРНА СИСТЕМА

Стріатум

(хвостате ядро, шкаралупа, загорожа, субталамічне ядро)

Палідум

(чорна речовина, червоне ядро, бліда куля, голуба пляма)

Ознаки ураження

Скандована мова,

Мегалографія, промахування і інтенційний тремор при виконанні координаторних проб дисметрія, адіадохокінез,

нестійкість в позі Ромберга, тактична хода, м’язова гіпотонія, ністагм

М’язова гіпотонія, гіперкінези (тики, хорея, атетоз, міоклонія, гемібалізм, дистонії)

Екстрапірамідна ригідність, гіпомімія,

монотонна мова,

поза згиначів,

зменшення співдружних рухів,

хода дрібними кроками,

тремор спокою у дистальних відділах кінцівок, постуральна нестійкість

ТИПИ АТАКСІЙ

Клінічні варіанти

Анатомічна зона ураження

Диференційно-діагностичні ознаки

Сенситивна

Тракт глибокої чутливості

Зниження або втрата глибокої чутливості, агравація атаксії за відсутності зорового контролю (в темряві, при закритих очах)

Мозочкова статична

Хробачок мозочка

Дифузна м’язова гіпотонія, скандована мова, домінування розладів рівноваги над розладами координації

Мозочкова динамічна

Півкулі мозочка

Дифузна м’язова гіпотонія, макрографія, домінування розладів координації над розладами рівноваги

Вестибулярна

Вестибулярні ядра і нерви

Нудота, блювання, запаморочення, шум у вухах, погіршення слуху

Кіркова

Переважно, лобна частка кори великих півкуль

Геміатаксія, контралатеральна відносно вогнища ураження, інколи – астазія-абазія, супроводжується іншими симптомами ураження лобної частки кори

Функціональна

Не уточнена

Виявляється лише в присутності інших осіб, супроводжується блокуванням механізмів компенсації дефекту та асоційованими конверсійними рисами

СТРУКТУРА ПАРКІНСОНІЧНОГО СИНДРОМУ

Моторні симптоми

Вегетативні симптоми

Психіатричні симптоми

Див. нижче

Ортостатична гіпотензія

Закрепи

Нетримання сечі

Імпотенція

Гіперсалівація

Сальність шкіри

“Паркінсонічна” особистість

Деменція

Депресія

Галюциноз

Безсоння

СТРУКТУРА МОТОРНИХ РОЗЛАДІВ ПРИ ПАРКІНСОНІЗМІ

Типові прояви (тріада Паркінсона)

Тремор спокою (верхні кінціки, голова)

М’язова ригідність (переважно у згиначах, поза прохача, феномен зубчастого колеса)

Брадикінезія (в комплексі з олігокінезією, труднощами при ініціації та перемиканні руху)

Постуральна нестабільність (нездатнісь утримати вертикальне положення тіла при поштовху)

Інші рухові симптоми

Тиха, монотонна, шепітна мова, мікрографія, човгаюча хода, маскоподібне обличчя, рідке кліпання очей, ахейрокінез, пропульсії, нівеляція рухових симптомів при афекті та ін.

КЛІНІЧНА КАРТИНА ГІПЕРКІНЕЗІВ

Хорея

Надмірна неконтрольована рухова активність, що імітує звичайні рухи, гримаси, танцююча хода, дифузне зниження м’язового тонусу

Атетоз

Повільні (“хробакоподібні”) рухи переважно у верхніх кінцівках, що залучають антагоністичні м’язові групи

Гемібалізм

Кидальні рухи переважно верхніми кінцівками

Дистонія

Генералізоване/фокальне постійне/періодичне тонічне напруження м’язів, що спричиняє химерні пози і деформації частин тіла

Міоклонія

Блискавичні поодинокі скорочення м’язових груп

Тік

Серійні скорочення окремих м’язів, що піддаються довільному контролю, інколи супроводжуються вокалізмами

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]