- •3. Сучасна українська ділова мова, її писемна та усна форми.
- •9.Художній та розмовний стиль.
- •10. Ділові папери як засіб писемної професійної комунікації. Жанри офіційно-ділового стилю. Документ і його функції. Вимоги до оформлення документів.
- •11. Вимоги до тексту документа. Оформлювання сторінки.
- •12. Класифікація документів. Національний стандарт України.
- •13. Поняття ділового спілкування. Лексичні засоби української мови.
- •14. Багатозначні слова й омоніми у професійному спілкуванні.
- •15. Пароніми у професійному спілкуванні. Синоніми в різних стилях української мови.
- •16. Лексика іншомовного походження в українській мові. Запозичені слова в різних стилях мови.
- •17. Типи словників. Роль словників в підвищенні мовленнєвої культури.
- •18. Термін та його ознаки. Термінологія як система. Загальнонаукова, міжгалузева та вузькоспеціальна термінологія. Термінологія обраного фаху. Способи створення термінів.
- •19. Професійна лексика. Професіоналізми в різних сферах спілкування.
- •20. Бланки документів.
- •22. Мова і культура мовлення. Мовний етикет службовця
- •23. Телефонний етикет
- •26. Основні правила спілкування в інтернеті:
- •29. Індивідуальні та колективні форми фахового спілкування
- •31. Презентація як різновид публічного мовлення
- •37. Особливості наукового тексту
- •38 Науковий стиль складається з трьох підстилів:
- •39Основні вимоги до написання курсової роботи:
- •41. Розрізняють такі форми перекладу:
- •44.Бібліографічний опис складається на мові документа.
- •Доручення
- •56. Службові листи
- •61. Витяг з протоколу
- •7.1. Договір поставки
- •70. Спрощення в групах приголосних
- •71. Подвоєння та подовження приголосних
- •72. Правопис префіксів з-,без-,роз-,пре-,прі-,при-.
- •73. Закінчення іменників чоловічого роду у формі родового відмінку однини.
- •74. Кличний відмінок
- •75. Правопис слів іншомовного походження, відмінювання слів іншомовного походження.
- •76. Відмінювання прикметників
- •77. Правопис складних займенників
- •78. Правопис числівників
- •1. Пишуться разом:
- •2. Пишуться через дефіс;
- •79. Відмінювання числівників
- •80. Правопис складних прислівників
- •81.Правопис службових частин мови
- •82. Правопис власних назв. Номенклатурні назви. Складноскорочені слова.
- •83. Велика літера у власних назвах і абревіатурах
- •84. Прості ускладнені речення
- •85.Пряма непряма мова. Цитати
- •86. Вставні і вставлені конструкції в реченні
31. Презентація як різновид публічного мовлення
Уміння представляти проекти (презентації), звітувати, переконувати, якісно інформувати аудиторію є досить важливою складовою професіограми майбутнього фахівця. Презентація - спеціально організоване спілкування з аудиторією, мета якого переконати або спонукати її до певних дій. Презентацію здійснюють через три канали: вербальний - те, що я говорю; вокальний - те, як я говорю; невербальний - вираз очей, жести, рухи. Вплив на аудиторію суттєво посилюється завдяки володінню вокальним і невербальним засобами.
Презентація може бути успішною і неуспішною. Успішна - це презентація, під час якої досягнуто поставлену мету; неуспішна -аудиторію не вдалося переконати, підсумком стало розчарування як аудиторії, так і презентатора.
Розрізняють такі види презентацій:
Презентація за сценарієм - це традиційна презентація зі слайдами, доповнена засобами показу кольорової графіки й анімації з виведенням відеоматеріалу на великий екран або монітор.
Використання анімаційного тексту в поєднанні з діаграмами, графіками та ілюстраціями дає змогу зосередити увагу слухачів на основних твердженнях і сприяє кращому запам'ятовуванню інформації. Озвучує матеріал зазвичай сам ведучий.
Інтерактивна презентація - це діалог користувача з комп'ютером. Користувач приймає рішення, який матеріал для нього важливий, і вибирає на екрані потрібний об'єкт за допомоги миші або натисненням на клавіші. У цьому випадку видається інформація, на яку є запит.
Інтерактивна презентація дає змогу здійснювати пошук інформації, заглиблюючись в неї настільки, наскільки це було передбачено розробником презентації. Така презентація захоплює користувача і утримує його увагу.
Автоматична презентація - це закінчений інформаційний продукт, перенесений на відеоплівку, дискету, компакт-диск і розісланий потенційним споживачам з метою виявлення їхньої зацікавленості.
Навчальна презентація призначена допомогти викладачеві забезпечити зручне і наочне викладання теоретичного і практичного матеріалу.
33.Дискусія — форма колективного обговорення, мета якої — виявити істину через зіставлення різних поглядів, правильне розв'язання проблеми. Під час такого обговорення виявляються різні позиції, а емоційно-інтелектуальний поштовх пробуджує бажання активно мислити .
Мовний етикет має велике значення в комунікації науковців, їх поведінка і мова залежать від того, з ким вони спілкуються: учений і його колеги спілкуються у власне науковому підстилі, а вчений і його учні — у науково-навчальному підстилі тощо.
Науковець, спілкуючись із колегами, використовує одні мовні формули (вітань, прощань, представлень, звертань тощо), а під час спілкування зі студентами — інші. Отже, засоби вираження мовного етикету залежать від того, з ким спілкується науковець, і мають вони певні диференційні ознаки (бо змінюється різновид наукового стилю).
Структура мовного етикету в науковому стилі залежить від форми спілкування. Так, перебуваючи на науковому симпозіумі, науковець має використати зовсім іншу форму звертання до колег-учених, ніж ту, яку він використовує під час академічної лекції. Звичайно, науковець може змінювати мовні формули. Ці зміни будуть залежати від культури, вишуканості мовлення, смаків, традицій науковця, умов і мети спілкування. Майже незмінними залишилися
етикетні вирази, які використовуються під час публічного захисту дисертацій (це вирази звертань до голови і членів спеціалізованої вченої ради, напр.: Глибокоповажаний голово спеціалізованої вченої ради! Глибокоповажані члени спеціалізованої вченої ради! Шановні колеги!
вирази подяки членам спеціалізованої вченої ради, опонентам, напр.: Дозвольте сердечно подякувати голові спеціалізованої вченої ради— членові-кореспонденту Академії педагогічних наук України, доктору економічних наук, професорумоєму керівникові, доктору економічних наук, професору сердечно дякую офіційним опонентам: докторові економічних наук, професору .... кандидатові економічних наук, доценту ..; ученим провідної установи: кандидатові економічних наук, доценту ..; докторові економічних наук, професору ... Моя дяка всім ученим, які надіслали відгуки на автореферат (аналогічно, як і вище, називаються). Щиро дякую кафедрі .., її завідувачеві.., усім співробітникам кафедри та зокрема професорові .., доцентові.., які доклали зусиль при атестації роботи на попередніх етапах. Сердечна дяка всім членам спеціалізованої вченої ради за участь в обговоренні роботи. Висловлюю особливу подяку вченому секретареві спеціалізованої вченої ради...).
У повідомленні повинні бути такі реквізити:
1) дата й час засідання;
2) місце засідання;
3) його назва (тематика);
4) порядок денний;
5) прізвища доповідачів з кожного питання;
6) прізвище й телефон відповідальної особи;
7) спосіб проїзду до місця засідання.
Повідомлення підписує голова колегіального органу або керівник установи.
Організація дискусії має три основні етапи: підготовчий, основний, заключний.
Підготовчий етап передбачає такі завдання:
— сформулювати тему дискусії;
— визначити основні питання, які обговорюватимуться;
— підготувати основну літературу з проблеми, яка виноситься на дискусію;
— визначити місце та час проведення дискусії.
На другому етапі — основному — обговорюються питання, які внесені до порядку денного. Якщо в процесі обговорення або ж осмислення деяких моментів дискусії виникає невелика пауза, то головуючому не рекомендується її переривати, даючи можливість учасникам дискусії трохи поміркувати, оскільки це може сприяти новому повороту дискусії.
Третій етап — заключний — це підбиття підсумків. Як правило, це робить ведучий — головуючий, проте можна доручити цю справу одному із спеціалістів — учасників дискусії.
34. Лекція -усний систематичний і послідовний виклад матеріалу з якої-небудь проблеми, методу, темі питання і т. д.
Залежно від місця лекції в системі навчання й специфіки завдань, які вирішуються під час її проведення, у педагогічній практиці використовуються різні види лекцій:
інструктивна лекція метою якої є ознайомлення слухачів з технологією їх подальшої навчальної діяльності, з особливостями виконання окремих дій і способів роботи;
лекція-діалог, що проводиться на основі методу Сократа за допомогою прямого діалогу лектора зі слухачами, і дозволяє уникнути пасивного сприйняття навчальної інформації, спонукує слухачів до активних дій;
лекція з науковою структурою використовує структури, властиві науці, що вивчається, або проблемної області;
лекція теоретичного конструювання дають можливість навчити слухачів систематизувати й узагальнювати свої освітні результати на теоретичній основі, якою є концепція, принципи, правила, закони, теорії;
методологічна лекція, що розкриває характер, структуру йØ методи наукового пізнання, наприклад: висновки-експеримент-практичне застосування;
загальнопредметні лекції, що будуються на розкритті зв'язківØ фундаментальних освітніх об'єктів з різними навчальними дисциплінами;
узагальнююча лекція - демонструє слухачам результати систематизації їхніх власних знань, досягнень, проблем;
бінарна лекція - це різновид читання лекції у формі діалогу двох викладачів (або як представників різних наукових шкіл, або як ученого й практика, або як учителя й учня);
лекція із заздалегідь запланованими помилками, що розрахована на стимулювання слухачів до постійного контролю інформації, що надається (пошук помилки: змістовної, методологічної, методичної);
лекція-конференція, що проводиться як науково-практичне заняття із заздалегідь поставленою проблемою й системою доповідей, тривалістю 5-10 хвилин;
лекція-консультація, може проходити за різними сценаріями. Перший варіант здійснюється за типом "питання-відповідь". Другий варіант реалізується за схемою "питання-відповідь-дискусія".
Успішне прочитання лекції залежить від багатьох об’єктивних ісуб’єктивних факторів, від таких, наприклад, як вміння себе правильно і з гідністю тримати, переборюючи скутість і не впадаючи в розкутість. Вражають скупий виразний жест, простий і пристойний костюм без відволікаючих деталей, розумно жвава міміка.
Але більш всього допомагає успіху мова, коли вона проста, зрозуміла і виразна, не перевантажена цитатами і цифрами, зарозумілими термінами. Якісна лекція передбачає індивідуалізований (свій) стиль мовлення, вільний від шаблонів і граматичної сухості, гарно інтонований.
Лектор повинен проводитилекційнийпроцес таким чином, щоб не лише для себе, але і для слухачів (курсантів, студентів) перетворитийого в своєріднуінтелектуальнудіяльність.
35. Бесіда - це розмова двох чи більше осіб з метою отримання певної інформації, вирішення важливих проблем.
Бесіда - чи не найскладніший з усіх жанрів усного фахового спілкування, оскільки значною мірою це експромт, а для експромту треба мати значний життєвий досвід, величезний запас теоретичних знань, а також досконало володіти мовним етикетом. Існують різні види бесід. Залежно від мети спілкування та змісту бесіди переділяються на:
o ритуальні;
o глибинно-особистісні;
o ділові.
Залежно від кількості учасників виокремлюють такі бесіди:
o індивідуальні;
o групові.
Індивідуальна бесіда - це розмова двох осіб, які прагнуть (обоє або один) до досягнення певної мети. Вона сприяє встановленню між співрозмовниками дружніх стосунків, взаєморозуміння, а також стимулює партнерів до взаємовигідної співпраці.
Ділова бесіда - це спілкування між особами з метою встановлення ділових стосунків, вирішення ділових проблем або вироблення правильного підходу до них. Зазвичай предметом обговорення під час ділових бесід є конкретна справа.
Бесіди виконують такі функції:
• обмін інформацією;
• формування перспективних заходів і процесів;
• контроль і координація вже розпочатих дій;
• взаємне спілкування людей під час виконання виробничих завдань;
• підтримання ділових контактів на рівні виробничих підрозділів, регіонів, держав;
• пошук, висунення і оперативна розробка робочих ідей;
• стимулювання людської думки в новому напрямку;
• розв'язання етичних проблем, що виникли в якійсь ситуації тощо1.
36.Співбесіда з роботодавцем - це спеціальна бесіда, під час якої роботодавець оцінює претендента на вакантну посаду.
Поведінка під час співбесіди
1. Прийшовши в офіс, будьте з усіма ввічливими і доброзичливими. Не забудьте посміхнутися, заходячи до кабінету керівника. Стежте за своєю поставою, дивіться в очі співрозмовникові. Пам'ятайте:
вітаючись з представником компанії, не подавайте руки першим;
не сідайте, поки вам не запропонують це зробити;
- якщо вас кому-небудь відрекомендують, обов'язково запам'ятайте ім'я та по батькові цієї особи. Потім ви зможете відразу звернутися до співрозмовника на ім'я та по батькові, це справить позитивне враження.
2. Сумлінно та охайно заповнюйте всі анкети і документи, які вам запропонують.
3. На початку бесіди відрекомендуйтеся. Поцікавтеся ім'ям та по батькові співробітника.
4. Підтримуйте зоровий контакт.
5. Уважно слухайте запитання, не перебиваючи співбесідника. Ваші відповіді на запитання повинні бути прямими (відповідати треба безпосередньо на поставлене запитання), точними (не варто виходити за межі обговорюваної теми). Під час співбесіди кандидат на вакантну посаду теж має право поставити запитання, але не більше 2-3, треба лише вдало обрати момент для того чи іншого запитання. Найчастіше ці запитання стосуються обсягу роботи, умов успішного її виконання.
6. Під час співбесіди тримайтеся гідно, впевнено, але не зухвало.
7. Наприкінці розмови слід чітко домовитися про те, коли і як ви дізнаєтеся про результати. Бажано, щоб ініціатива такої домовленості залишалася за вами: краще домовитися, що ви зателефонуєте у призначений час, ніж чекати дзвінка. Активна позиція завжди ліпша пасивної. Це справить враження ділової людини.
8. Завершуючи співбесіду, не забудьте про звичайні правила ввічливості. Важливо, щоб обидва учасники закінчили зустріч з відчуттям, що все, про що слід було сказати, сказано і що ви маєте достатньо інформації для прийняття рішення. Подякуйте співрозмовникові за бесіду та за виявлену увагу.
9. Після співбесіди ретельно проаналізуйте свою поведінку, відповіді й зробіть правильні висновки. Якщо Вам відмовили, з'ясуйте причину відмови і врахуйте її під час підготовки до іншої співбесіди. Пам'ятайте, що роботодавець зацікавлений у кваліфікованих фахівцях, професіоналах. Це і потрібно демонструвати впродовж усієї співбесіди.
