- •22 Економіка праці та соціально-трудові відносини контрольна робота з дисципліни:
- •Спеціальності: „Фінанси”, „Бухгалтерський облік”, „Економічна кібернетика” Загальні вимоги
- •Методичні вказівки до виконання контрольної роботи
- •Теоретична частина.
- •Розрахунково-економічна робота
- •Мета виконання роботи
- •2. Опис господарської ситуації
- •3. Варіанти вихідних даних Індивідуальні варіанти
- •5. Методика виконання розрахунків.
- •Плановий річний фонд (баланс) робочого часу робітника
- •4. Алгоритм виконання роботи
- •5.2. Визначення чисельності персоналу за обсягами робіт
- •5.3. Проектування тарифної системи оплати праці на підприємстві
- •5.4. Розрахунок тарифного фонду оплати праці.
- •5.5. Формування доплат, за відпрацьований та невідпрацьований час
- •5.6. Розрахунок планових нормативів оплати праці персоналу підприємства
- •5.7. Планування обов’язкових нарахувань на оплату праці
- •5.8. Планування показників ефективності використання персоналу.
- •5.9. Баланс витрат на утримання персоналу підприємства
- •5.10. Проектування системи оплати в бригаді за колективним кінцевим результатом
- •5.11. Визначення прямих витрат на оплату праці при калькулюванні собівартості виробів.
- •Список рекомендованої літератури:
- •Питання до іспиту
5.2. Визначення чисельності персоналу за обсягами робіт
Наступним суттєвим завданням управління персоналом є визначення чисельності персоналу за очікуваними обсягами робіт в зв’язку з виробництвом певного виду продукції, надання послуг або виконання відповідних функцій. Тут можуть бути використані два підходи:
перший – на підставі визначення обсягів робіт у натуральних показниках (штуках, тонах, квадратних метрах тощо) і норм продуктивності праці робітників у відповідних показниках, другий – на підставі визначення обсягів робіт у показниках трудомісткості робіт (нормогодин, нормоднів тощо) і нормативів використання робочого часу. Останній підхід є найбільш універсальним і широкозастосованим на практиці.
Розглянемо застосування цієї методології на прикладі оцінки обсягів робіт з виробництва основної продукції підприємство – їх планової трудомісткості.
При визначенні трудомісткості процесів слід врахувати, що для ручних робіт (слюсарні, складальні тощо) поняття “обсяг робіт” і “трудомісткість робіт” співпадають, в той час як, як для машинних робіт – ні. Застосування машин, верстатів, агрегатів у виробничих процесах об’єктивно передбачає можливість застосування бригадного або багатоверстатного обслуговування обладнання. Перше передбачає одночасне обслуговування декількома робітниками одного складного агрегата, друге – одночасне обслуговування одним працівником декількох верстатів чи агрегатів. Як в першому так і в другому випадках обсяги робіт вимірюються у машиногодинах, а трудомісткість робіт – у людиногодинах і ці поняття об’єктивно не співпадають.
Річний обсяг ручних робіт по підприємству (їх трудомісткість) складає
Ор.р=Тр.р.=
,
нормогодин (людиногодин)
де і - вид робіт (в даному випадку за розрядами робіт);
j - вид продукції
Нр.р. - норма трудомісткості ручних робіт, нормогодин
Річний обсяг машинних робіт (машиномісткість) при виготовленні запланованої номенклатури виробів складе
Ом.р.=
,
машиногодин
де Нм.р. - нормамашиномісткості виробів, нормогодин.
Річна трудомісткість машинних робіт визначається виходячи з норм обслуговування обладнання робітниками (Нб). Для багатоверстатного обслуговування вони більше 1, для бригадного- меньше 1. Норми обслуговування визначаються конкретними ситуаціями. При виконанні даної роботи можемо прийняти, що має місце умовне (середня) норма обслуговування Ноб=1,2 - 1,5 одиниць обладнання на одного верстатника. З урахуванням цього трудомісткість машинних робіт складе
Тн.р=Ом.р/Ноб, нормогодин.
Цей параметр визначається виходячи з загального обсягу робіт і питомої ваги конкретного виду робіт, що приведена в таблиці 3. Наприклад, для ручних робіт
Трі=Тр.р.*(Ср.р.і /100), нормогодин
а для машинних робіт
Трі=Тм.р.*(См.р.і /100), нормогодин
Чисельність працівників визначається за формулою:
Чрі= Трі / Фп.р
Прийнята списочна чисельність персоналу передбачає округлення розрахункової чисельності з урахуванням взаємодоповнень між розрядами. Наприклад, якщо розрахункова кількість для 3 розряду - 7,3, а для 4 розряду - 9,6, то приймається 7 робітників 3 розряду і 10 робітників 4 розряду.
Розрахунки необхідної чисельності основного виробничого персоналу підприємства (основних робітників) вносяться у підсумкову таблицю, що оформляється за наступним зразком
Таблиця 5 Розрахунок чисельності основного виробничого персоналу
Категорія персоналу |
Питома вага робіт, % |
Річна трудомісткість нормогодин |
Списочна чисельність, осіб |
|
Розрахункова |
Прийнята |
|||
|
|
|
|
|
Разом |
100 |
|
|
|
Робітники на ашинних роботах (верстатники)
|
|
|
|
|
Разом |
100 |
|
|
|
Всього (рядок1 + рядок2) |
- |
|
|
|
Оцінка потреби підприємства в загальновиробничому та адміністративно-збутовому персоналі за окремими категоріями працівників проведена по варіантам вихідних даних.
Виконання даного пункту завдання завершується розробкою проекту штатного розкладу персоналу підприємства, що оформляється за зразком таблиці 6.
Таблиця 6 Проект штатного розпису персоналу підприємства
Категорія персоналу |
Кількість працівників, осіб |
1. Основний виробничий персонал 1.1. Робітники на ручних роботах
2. Загально виробничий персонал
3.9. Некваліфіковані робітники |
|
Разом |
|
