3.9. Оцінка ефективності технологічних заходів

Якщо технологічний захід пов'язаний з розробкою всього технологічного процесу або його окремих операцій, то проводять оцінку впроваджуваного процесу.

Показником, що визначає ефективність технологічного процесу, є продуктивність праці. Зростання продуктивності праці досягається за рахунок зниження трудомісткості робіт з механічної обробки деталей. Відсоток зростання продуктивності праці (А) визначають за формулою:

, (3.39)

де Б – відсоток зниження трудомісткості робіт.

Тоді строк, коли окупляться додаткові капітальні вкладення, визначають шляхом порівняння нового технологічного процесу з колишнім:

, (3.40)

де Т – число років, протягом яких окупиться вартість найбільш дорогого устаткування;

К₁ – вартість устаткування за колишнім процесом;

К₂ – вартість устаткування за новим процесом;

C₁ – технологічна собівартість за колишнім процесом;

С₂ – технологічна собівартість за новим процесом;

N – річна програма випуску деталей.

Технологічним заходом може бути новий, або удосконалений пристрій. Економічну ефективність пристроїв визначають шляхом порівняння технологічної собівартості виконання даної операції до удосконалення та після удосконалення пристроїв.

Собівартість виконання операцій із застосуванням одного з варіантів пристроїв знаходять за формулою:

(коп.), (3.41)

де З – зарплата на виконання операції, коп.:

Ц – цехові накладні витрати, що беруть за даними підприємства;

U – орієнтована вартість пристроїв, за даними підприємства, коп.;

N – річна програма випуску деталей, шт.;

А – термін амортизації пристроїв у роках, для простих пристроїв А = 1 рік, середньої складності А = 2 – 3 роки, складних А = 4 – 5 років;

Р – відсоток витрат, пов'язаних із пристроєм.

(коп.),

– норма часу на виконання операції, хв.;

r_став. – годинна ставка відповідного робочого розряду, коп.;

4. Методичні рекомендації до проектів з технологічними заходами при роботі на автоматичних лініях

Спочатку в технологічній частині дається обґрунтування необхідності застосування автоматичної лінії для виробництва товару.

Далі наводять порівняльну характеристику масштабів випуску деталей різними підприємствами і характеристику технології обробки деталей. Указують склад застосовуваного устаткування (універсальні, спеціалізовані, автоматичні лінії).

Виходячи з технологічності конструкції деталей, установлюють складність обробки деталей, через скільки років деталі будуть зняті з виробництва, а також тривалість експлуатації автоматичної лінії. Дані про поверхні для базування, взаємне розташування оброблюваних поверхонь, за точністю обробки, дозволяють вносити пропозиції про зміну конструкції деталей, підвищення їхньої технологічності.

При розробці нового або удосконаленого діючого технологічного процесу обробки деталей необхідно розкрити наступні питання:

указати вид і характер заготовок, технічні умови на їх виготовлення, технологічність конструкції, економічність заготовок;

вибрати або розрахувати припуски на механічну обробку деталей;

вибрати технологічні бази деталей, скласти план механічної обробки деталей;

навести характеристику обраного або застосовуваного технологічного оснащення (пристроїв, різальних і вимірювальних інструментів), указати ступінь автоматизації, кріплення деталей, порядок зміни різальних інструментів;

дати характеристику прийнятих методів технічного контролю оброблюваних деталей, вимірювального інструмента, контрольних приладів спеціального призначення;

заповнити операційні карти технологічного процесу, скласти циклограми роботи автоматичної лінії.

Автоматичні лінії можуть бути на базі універсальних, серійних, агрегатних, спеціальних верстатів, також вони бувають переналагоджувальні та непереналагоджувальні.

При характеристиці типу автоматичної лінії необхідно:

указати продуктивність і ритм обробки деталей на лінії;

указати або визначити міжопераційні заділи на лінії на основі тривалості циклів обробки на кожній операції;

вибрати або вказати агрегати для приймання, збереження і видачі деталей на лінію;

указати можливість переналагодження лінії на оброблення інших деталей;

навести вимоги охорони праці й техніки безпеки;

дати характеристику габаритів автоматичної лінії верстатів.

Далі слід навести обґрунтування системи управління автоматичною лінією. Описують роботу такої системи при автоматичному і налагоджувальному режимах. Характеризують привід робочих органів автоматичної лінії.

Потрібно також вказати організацію ремонту автоматичної лінії, дати характеристику міжремонтного циклу, його тривалість, категорію складності ремонтів автоматичної лінії.