Запас деталей

Розмір деталей	Одиниця виміру	Кількість днів запасу деталей на складі (h)
Великі деталі	Дні	2 – 3
Дрібні деталі	Дні	5 – 10

При виборі кількості днів запасу деталей на складах потрібно враховувати коефіцієнт (ступінь) серійності випуску.

Визначений розмір партії h_q необхідно відкоригувати так, щоб він був кратний півтижневій, тижневій потребі (p). Добову, півтижневу, тижневу, місячну потреби визначають:

, (3.6)

де N – річна програма випуску деталей, шт.;

m – кількість робочих днів (305), півтижнів (104), тижнів (52), місяців (12).

При визначенні тривалості виробничого циклу партії деталей і характеру виду руху заготовок враховують, що в одиничному та дрібносерійному виробництвах застосовується послідовний вид руху заготовок, у серійному й великосерійному – послідовно-рівнобіжний вид руху деталей, а на потокових лініях – рівнобіжний вид руху заготовок, деталей.

У випадку послідовного виду руху деталей тривалість технологічного циклу (Т_посл.) обробки партії деталей знаходять таким чином:

[хв.], (3.7)

де – штучно-калькуляційний час, хв.

При паралельно-послідовному виді руху партії тривалість технологічного циклу (Т_п._п.) визначають у такий спосіб:

[хв.], (3.8)

де – час обробки однієї заготовки на останній операції;

– сума зсувів.

Зсув визначається різницею тривалостей попередньої більшої та наступної меншої операції, помноженої на кількість деталей у партії без однієї:

, (3.9)

де S_1–2 – зсув від однієї операції до другої;

– час більшої і меншої операції.

Тоді:

. (3.10)

При рівнобіжному виді руху партії деталей тривалість виробничого циклу визначають:

[хв.], (3.11)

де – час найтривалішої операції.

На основі тривалості виробничого циклу визначають номінальний запас незавершеного виробництва (H_{н.вироб.}):

, (3.12)

де Т_ц – тривалість відповідного виробничого циклу;

N_д – добова програма випуску деталей.

3.3. Вибір і обґрунтування технологічного процесумеханічної обробки деталей

Вивчений під час переддипломної практики діючий технологічний процес механічної обробки заготовок і деталей є для дипломника вихідним матеріалом у вигляді креслень деталей, програми їх випуску, маршрутних і операційних технологічних карт обробки. У маршрутній карті вказують короткий зміст і основні дані всіх операцій обробки заготовок деталей у порядку їхньої послідовності. В операційних картах наведені з позначками оброблювані в послідовності поверхні деталей, метод обробки, застосовувані для закріплення заготовок та інструменту пристрої, різальні інструменти, контрольно-вимірювальні пристрої і норми основного та допоміжного часу.

Загалом план механічної обробки може бути поданий у вигляді таблиці (табл. 5), що за структурою подібна маршрутній карті.

Таблиця 5