3.6. Вибір і обґрунтування устаткування, верстатних пристроїв, різальних інструментів, засобів технічного контролю

При виборі верстатів керуються техніко-економічними міркуваннями.

Обрані верстати повинні відповідати типові виробництва, розмірам оброблюваної деталі, змістові операцій, розмірові програми випуску деталей. Вибір верстатів здійснюється за каталогами устаткування, довідниками на металорізальні верстати, матеріалами заводу. За кожним верстатом дається коротка характеристика з указівкою типу, моделі верстата.

Вибір верстатних пристроїв проводиться залежно від характеру операції, моделі верстата, типу виробництва. Правильний вибір верстатних пристроїв може дати значний економічний результат. Вибір універсальних пристроїв, приладів здійснюється за довідниками, каталогами, нормами відомств, підприємств. Спеціальні пристрої вибираються за альбомами, матеріалами підприємств. В описі пристроїв указується: назва пристроїв, принцип їхньої роботи, основні елементи пристроїв, настановні елементи, затиски, привід пристроїв.

Вибір різальних інструментів повинен забезпечувати високі показники механічної обробки заготовок. Вибирають високопродуктивні інструменти, що забезпечують найбільш повне використання можливостей верстатів. Для вибору нормалізованих різальних інструментів застосовують Державні стандарти (ГОСТ, ДСТУ), технологічні довідники. В описі інструмента вказують найменування інструмента, номер Державного стандарту (ГОСТ, ДСТУ), матеріал частини, що ріже, основні геометричні параметри, основні конструктивні розміри.

У тих операціях, де обійтися нормалізованим інструментом не можна, застосовують спеціальні різальні інструменти.

Для шліфувальних робіт здійснюється вибір абразивних кругів. Приймають форму, розміри кругів відповідно до паспортних даних, а також сорт абразивного матеріалу, його зернистість, твердість, матеріали зв'язування. Можуть бути використані алмазні круги, пасти.

У кожній операції механічної обробки деталей потрібно проводити перевірку розмірів обробленої поверхні, її шорсткості, окремих пунктів технічних вимог. Для цього вибирають засоби технічного контролю, застосовують нормальні, універсальні та спеціальні вимірювальні засоби. Нормалізовані вимірювальні інструменти беруть з Державних стандартів (ГОСТ, ДСТУ), з технологічних довідників, довідників виробничого контролю, даних підприємства. Засоби контролю повинні відповідати типові виробництва.

У тих випадках, коли нормалізовані й універсальні засоби недостатні, застосовують спеціальні, контрольні пристрої. Основні дані, що стосуються характеристики устаткування, верстатних пристроїв, різальних інструментів, засобів технічного контролю механічної обробки деталей, заносять в операційні карти обробки деталей.

Для детально розроблювальної операції встановлюють режими різання. З використанням довідкової літератури [3, 5, 6] ведуть визначення найбільш вигідного режиму різання для двох переходів. Режим різання встановлюють у наступному порядку [1]:

на технологічному переході визначають глибину різання;

у залежності від матеріалу деталі, ріжучого інструменту, глибини різання, шорсткості поверхні вибирається за таблицями подача;

за паспортом верстата приймають меншу подачу;

визначають розрахункову швидкість різання на верстаті;

розраховують частоту обертів (подвійних ходів) заготовки;

за паспортом верстата встановлюють найближчу частоту обертів;

визначають дійсну швидкість різання на верстаті;

встановлюють силу і потужність різання;

визначають основний час на розрахунковому переході.